Ухвала

від 10.01.2025 по справі 461/226/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/226/25

Провадження № 1-кс/461/310/25

УХВАЛА

10.01.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000069 від 29.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», із подальшими змінами, внесеними згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 16.06.2022 (точний час органом досудового розслідування не встановлено), вирішив створити організовану злочинну групу, протиправна діяльність якої полягала у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Так, ОСОБА_7 , розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та кримінально караною, яка має високий ступінь суспільної небезпеки, вимагає чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), але не пізніше 16.06.2022 створив та очолив організовану групу, до якої у точно невстановлений досудовим розслідуванням різний час увійшли:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (знайома ОСОБА_7 , працівниця Благодійного фонду «Мрія Малечі» код ЄДРПОУ 39392026);

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (перебуває на посаді головного спеціаліста відділу співпраці з донорами і методичного забезпечення та супроводження міжнародної технічної допомоги управління допомоги та міжнародного співробітництва обласної державної адміністрації, знайома ОСОБА_7 )

ОСОБА_7 очолив вказане стійке злочинне об`єднання, визначив необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, функції кожного з учасників, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, злочинну спеціалізацію вказаної групи, яка передбачала вчинення тяжких злочинів на території м. Львова, Львівської області, здійснення організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керував такими діями, сприяв їх вчиненню шляхом надання для цього засобів, порад та вказівок.

Зокрема, ОСОБА_7 , усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір, з метою не бути викритим правоохоронними органами, спланував створення і керування стійкою злочинною групою, обравши направленістю її діяльності - систематичне переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприянні їх вчиненню наданням засобів, порад та вказівок.

Визначившись з напрямом протиправної діяльності та відвівши собі функції організатора і керівника групи, ОСОБА_7 особисто підібрав її учасників з числа знайомих, забезпечуючи при цьому стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених нею злочинних дій, використовуючи для відбору кандидатів їх особисті якості - схильність до вчинення злочинів, умови життя, зв`язки, здатність до підпорядкування, тощо.

Стійкість вказаної організованої групи полягала в існуванні між учасниками групи стабільних відносин, у зв`язку з підготовкою та вчиненням злочинів, постійного мобільного зв`язку між організатором та іншими учасниками групи, керованості і тривалості намічених ними злочинних дій, схильності учасників групи до вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, наявності надбаних ними навичок під час скоєння таких злочинів, а також відсутності законних способів заробітку грошових коштів, обізнаності із розташуванням кордону, особливостями регіону та методами діяльності правоохоронних органів, зокрема працівників Державної прикордонної служби та Національної поліції.

За час існування організованої групи між її керівником ОСОБА_7 ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, дотримання правил конспірації, єдині правила поведінки, а також спеціальні домовленості щодо ведення законспірованих розмов між собою.

Свою злочинну діяльність організована група здійснювала згідно заздалегідь розподілених між її учасниками ролей.

У цілях безпеки, зменшення ризику викриття правоохоронними органами та для прикриття протиправних дій, пов`язаних із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_7 , розуміючі що на період дії воєнного стану в Україні, виїзд за межі, можливий через інформаційну систему «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека (далі - система «Шлях»), та отримати дозвіл на виїзд за кордон за вказаною системою можуть водії, які перевозять вантаж та гуманітарну допомогу для потреб ЗСУ, правоохоронних органів, медзакладів та волонтерських організацій, ОСОБА_7 залучив ОСОБА_5 , знаючи що остання не має жодних правових підстав, здійснювати господарську діяльність Благодійного фонду «Мрія Малечі» (код ЄДРПОУ: 39392026), зареєстрований 12.09.2014 за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, будинок 55, (далі - БФ «Мрія Малечі») керівником якого являвся ОСОБА_9 , чим використав вказаний БФ «Мрія Малечі», для звернень із листами (пропозиціями) до Львівської обласної військової адміністрації, з метою внесення осіб в інформаційну систему «Шлях» для надання дозволу виїзду за межі України водіїв в умовах правового режиму воєнного стану.

Протиправна діяльність організованої злочинної групи у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 полягала у наступних діях: 1) пошуку військовозобов`язаних громадян України, які бажали потрапити на територію Європейського Союзу з різних причин, однак не мали правових підстав для виїзду за кордон в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан»; 2) подачі заявок із фіктивними відомостями на внесення вищевказаних осіб до інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека (далі - система «Шлях»), як водіїв БФ «Мрія Малечі», достовірно знаючи, що наявність таких відомостей відповідно до Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» №3857-ХІІ від 21.01.1994, Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених Постановою Кабінету міністрів України №57 від 27.01.1995 забезпечувало безперешкодний перетин державного кордону України; 3) усували перешкоди у незаконному переправленні їх через державний кордон України, під видом законного здійснення доставки гуманітарних вантажів на територію України.

Так, достовірно знаючи що у військовозобов`язаних осіб, які мали намір виїхати за межі території України, немає жодних законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, наддасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, ОСОБА_7 підшукував військовозобов`язаних осіб які бажають здійснити виїзд за межі території України в умовах правового режиму воєнного стану, у невстановленнй досудовим розслідуванням спосіб, отримував їхні особисті дані (фото паспортів осіб), які за допомогою месенджера «Whats App» пересилав ОСОБА_5 , котра у свою чергу маючи бланки листів, звернень до Львівської обласної військової адвміністрації від БФ «Мрія Малечі», заносили у них відомості про осіб які мають намір виїхати за межі території України, під видом водіїв БФ «Мрія Малечі».

Розуміючи, що вказана діяльність є незаконною, та з метою надання видимості нібито правомірного перетину осіб через держаний кордон України в умовах правового режиму воєнного стану, вказана групу здійснювала купівлю різних засобів та предметів, серед яких лопати, взуття, продукти харчування та інші, які в подальшому доставляла у заклади дошкільної освіти, вказівку про купівлю вказаних засобів надавала ОСОБА_8 , з метою видимості нібито правомірного перетину осіб через державний кордон України, та для подальшого надання дозволу для виїзду осіб, поданих до ЛОВА від БФ «Мрія Малечі».

ОСОБА_5 отримували дані про осіб яких потрібно внести у листи, пропозиції для виїзду за межі території України від ОСОБА_7 , вносила вказаних осіб у дані листи та маючи доступ до печатки БФ «Мрія Малечі» проставляла таку окрім цього підробляла підпис керівника БФ «Мрія Малечі» ОСОБА_9 , на листах та додатках до листів. Та в подальшому дані листи із додатками у сканованому форматі із електронної пошти БФ «Мрія Малечі» надсилались на електронну пошту Львівської обласної військової адміністрації Humtransport1@gmail.com, де комісією із працівників ЛОВА здійснювався розгляд надання дозволу на внесення в систему «Шлях» таких осіб, та подальшого виїзду за межі території України. Де у свою чергу ОСОБА_8 , здійснювала інформування ОСОБА_7 з приводу прийнятого рішення комісією, надавала консультації куди потрібно скидати такі листи, консультувала з питань готовності наказів про виїзд за межі України в умовах правового режиму воєнного стану, окрім цього надавала своїх клієнтів які бажають виїхати за межі території України.

Надалі, після задоволення позитивного рішення Львівською обласною військовою адміністрацією, щодо надання дозволу на внесення осіб у інформаційну систему «Шлях», та отримання дозволу на виїзд за межі території України в умовах правового режиму воєнного стану. Військовозобов`язані котрі у будь-яких договірних відносинах із БФ «Мрія Малечі» не перебували та ніколи там не працювали, являючись фіктивними водіями БФ «Мрія Малечі», під видом здійснення законної доставки гуманітарного вантажу до України, на власних чи ввірених їм транспортних засобах, які не перебувають на балансі чи у власності БФ «Мрія Малечі» здійснювали виїзд за межі території України через різні пункти пропуску.

В цілях безпеки та зменшення ризику викриття незаконної діяльності, пов`язаної із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, пошук потенційних клієнтів, та їх подальше внесення до системи «Шлях», ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , приймали через рекомендації невстановлених осіб.

Разом з тим, через бажання значної кількості військовозобов`язаних громадян України віком від 18 до 60 років покинути територію України під час дії правового режиму «Воєнний стан», спільний умисел організованої злочинної групи у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , охоплював організацію незаконного переправлення через державний кордон України, під видом законної доставки гуманітарного вантажу на територію України, однак такий від імені БФ «Мрія Малечі» не доставлявся згідно відомостей отриманих від Державної митної служби.

Всі учасники організованої ОСОБА_7 злочинної групи, були об`єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, також були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх, мали єдиний намір, розуміли, що дана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки з урахуванням дії на території України правового режиму «Воєнний стан», який забороняє виїзд за межі України військовозобов`язаним громадянам.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , діючи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, увійшли до створеної ОСОБА_7 організованої злочинної групи, де останній виступав організатором для вчинення тяжких злочинів у сфері недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 як організатору групи.

ОСОБА_7 , як організатор злочинної групи і керівник відвів собі наступні ролі та функції в складі організованої групи, а саме: розробив план злочинної діяльності, діяльність якої спрямовувалася на створення та керівництво організованою групою з метою вчинення тяжких злочинів; підібрав та залучив до участі в організованій групі інших її учасників, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; розподілив між учасниками групи функції, у відповідності до попередньо узгодженого плану, контролював їх виконання, забезпечуючи належну організованість групи, спільність та єдність їх дій у ході підготовки та вчинення злочинів; керував діями виконавців організованої групи, спонукав їх до вчинення злочинів шляхом віддання наказів, проведення бесід, наданням порад, а також координував їх дії під час вчинення злочинів за допомогою мобільного зв`язку; вживав заходів щодо конспірації незаконної діяльності організованої групи та унеможливлення викриття її учасників правоохоронними органами; здійснював пошук військовозобов`язаних клієнтів які зацікавленні у виїзді за межі території України на час запровадження воєнного стану; забезпечував внесення таких до системи «Шлях», за допомогою учасників групи

ОСОБА_5 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_7 групи, згідно з розподілених функцій, виконуючи роль безпосереднього виконавця, особисто здійснювала пошук клієнтів; отримувала дані про клієнтів від ОСОБА_7 , та особисто вносила відомості про осіб в бланки листів, звернень, пропозицій щодо виїзду за межі України водіїв в умовах правового режиму воєнного стану БФ «Мрія Малечі» до ЛОВА, на яких підробляла підпис ОСОБА_9 (керівник БФ «Мрія Малечі»), проставляла печатку даного благодійного фонду та відправляла на електронну пошту ЛОВА;

ОСОБА_8 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_7 групи, згідно з розподілених функцій, виконуючи роль безпосереднього пособника, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу співпраці з донорами і методичного забезпечення та супроводження міжнародної технічної допомоги управління допомоги та міжнародного співробітництва обласної державної адміністрації отримувала дані про осіб від ОСОБА_7 , які уже занесені у листи, звернення, пропозиції щодо виїзду за межі України водіїв в умовах правового режиму воєнного стану БФ «Мрія Малечі» до Львівської обласної військової адміністрації, та скеровані до електронну пошту Львівської обласної військової адміністрації, для подальшого здійснення нагляду щодо надання дозволу на внесення таких осіб у систему «Шлях», та повідомлення ОСОБА_7 , коли буде надано дозвіл про їх внесення у систему «Шлях»; особисто здійснювала пошук клієнтів; надавала консультації куди скеровувати такі листи до Львівської обласної військової адміністрації; надавала вказівку ОСОБА_7 про купівлю різних засобів та предметів, серед яких лопати, взуття, продукти харчування та інші, які в подальшому доставляли у заклади дошкільної освіти, з метою видимості нібито правомірного перетину осіб через державний кордон України, та для подальшого надання дозволу для виїзду осіб, поданих до ЛОВА від БФ «Мрія Малечі», здійснюючи видимість доставки гуманітарних вантажів вказаним Благодійним фондом.

Кожен з її учасників усвідомлював, що їхні дії є невід`ємною складовою частиною всього обсягу дій організованої групи при скоєнні злочинів.

Злочини, які вчинялися організованою групою, були охоплені єдиним умислом всіх його співучасників, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання.

Для підтримання постійного зв`язку і координації спільних дій, з метою конспірації, а також недопущення викриття злочинної діяльності правоохоронними органами, телефонні розмови велися між учасниками організованої групи в короткій і прихованій формі, а також через інтернет месенджер «WhatsApp».

Таким чином, ОСОБА_7 створив та очолив організовану групу, до якої добровільно і свідомо увійшли, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з якими згідно спільно розробленого плану, розподілу ролей та відведених обов`язків, спільно вчиняли злочини, пов`зані із незаконним переправлення осіб через державний кордон України.

Організована група характеризувалася наявністю організатора та керівника злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, тривалою підготовкою до вчинення злочинів та тривалим періодом, безпосередньо вчинення тяжких злочинів.

Загалом у період з 16.06.2022 по 30.10.2022 організована ОСОБА_7 група, у зазначеному складі, вчинила організацію незаконного перетину державного кордону України, військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, стосовно 9 осіб.

Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваної вказаний запобіжний захід.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задоволити.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Захисник вказала, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просила суд врахувати, що у ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв`язки, зокрема остання працює директором закладу дошкільної освіти № 134 ЛМР, одружена, має місце постійного проживання. З урахуванням викладеного, просили слідчого суддю застосувати щодо підозрюваної більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника щодо поданого клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000069 від 29.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

10.01.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в незаконному переправлення осіб через державний кордон України, вчинені повторно, в складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 9 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність підозрюваної до вчинення такого злочину вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме мобільного телефону ОСОБА_7 марки «Iphone 13» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме мобільного телефону ОСОБА_10 марки «Iphone 13» білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ;

-висновком експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи №55-Е від 11.03.2024, мобільного телефону ОСОБА_7 марки «Iphone 13» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;

-висновком експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи №56-Е від 12.03.2024, мобільного телефону ОСОБА_10 ;

-відповіддю отриманою із Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України;

-відповіддю отриманою із Державної служби України з безпеки на транспорті;

-протоколом обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 ;

-висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-24/19039-ПЧ від 27.08.2024;

-протоколом допиту ОСОБА_9 , який підтверджує що він жодної господарської діялності у БФ «Мрія Малечі» не вів, що всіма питаннями займалась ОСОБА_5 , він тільки рахувався керівником;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів які перебували у володінні Львівської митниці, з яких встановлено що БФ "Мрія Малечі" в період часу з 01.01.2022 по 01.06.2024 жодних гуманітарних вантажів не доставлялось на території України із території ЄС, які б замитнювались під видом гуманітарної допомоги;

-іншими документами у їх сукупності і взаємозв`язку.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрювану до втечі.

-ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_5 являється директором дошкільного закладу освіти який розташований за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 55, де без посередньо зареєстрований Благодійний фонд «Мрія Малечі», тому остання. має безпосередній доступ до усієї документації БФ через звернення якого вищезазначені особи виїжджали за межі території України;

-ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку суду/

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Щодо розміру запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Злочин інкримінований підозрюваній передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, суд враховує те, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу підозрюваної, належне їй майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов`язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених особі, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Запобіжний захід у вигляді застави не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища особи (підозрюваного, обвинуваченого) та її родини, не є способом покарання, а скерована лише на забезпечення виконання покладених на таку особу обов`язків. При цьому слідчий суддя/суд має тільки переконатися, що обраний розмір застави здатний примусити таку особу виконувати обов`язки і не перешкоджати розслідуванню.

У даному конкретному випадку фактично розмір застави запропонований слідчим та прокурором ґрунтується на наявності у підозрюваної нерухомого майна. Разом з тим, положення чинного КПК України не вказують на те, що розмір застави повинен бути визначений виходячи із наявного у підозрюваної майна. Такі відомості повинні бути враховані у сукупності із усіма обставинами справи. Перспектива втратити заставу у разі неявки особи на судове засідання або для проведення процесуальної чи слідчої дії повинна діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання підозрюваного чи обвинуваченого переховуватися. Виключна увага на розмірі ймовірних збитків від кримінального правопорушення або на розмірі статків підозрюваного є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме тому суд також має ретельно оцінити спроможність особи сплатити визначений розмір застави та його обґрунтувати. Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення. Сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Належного обґрунтування застосування застави у максимальному розмірі визначеному КПК України, слідчим та прокурором не наведено. Фактично прокурор та слідчий посилаються на категорію злочину, залишаючи поза увагою принцип презумпції невинуватості.

Слідчим суддею враховується, що підозрювана одружена, офіційно працевлаштована, має місце постійного проживання. Розмір вказаного нею щомісячного доходу становить близько 35000 грн.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваної, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваної, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею своїх процесуальних обов`язків, у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень.

Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого,- задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., запобіжний захід у вигляді застави у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на два місяці, тобто до 10 березня 2025 року, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42024142410000069 від 29.02.2024;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що:

1) у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий слідчому, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

2) вона після внесення застави зобов`язана виконувати покладені на неї слідчим суддею обов`язки, невиконання яких тягне за собою звернення суми застави в дохід держави та подальшу заміну запобіжного заходу на більш суворий.

Повний текст ухвали проголошено 14 січня 2025 року о 16 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1