Ухвала

від 13.01.2025 по справі 496/3741/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3741/24

Провадження № 2-а/496/11/25

У Х В А Л А

13 січня 2025 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

-поновити пропущений процесуальний строк;

-звільнити від сплати судового збору (ст. 288 КУпАП);

-витребувати з ВП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області постанову № ЕАТ8167310 від 18.11.2023 року;

-скасувати постанову № ЕАТ8167310 від 18.11.2023 року та закрити провадження у справі.

Ухвалою судувід 03.06.2024року визнанонеповажними причинипропуску позивачемстроку зверненнядо судуз данимпозовом,а такожроз`яснено необхідністьоплатити судовийзбір урозмірі 605грн 60к.Адміністративний позовзалишено безруху тароз`яснено позивачу право протягомдесяти днівз днявручення копіїухвали вказатиінші підставидля поновленнястроку,а також доплатити судовий збір у розмірі 605 грн 60 к. та надати оригінал квитанції до суду або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копія ухвали від 03.06.2024 року була направлена на електронну адресу позивача, зазначену у позові, 06.08.2024 року та цього ж дня отримана останнім.

19.08.2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій він просить, зокрема, звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на ст. 288 КУпАП та постанову КАС/ВС у справі № 194/1112/16-а від 25.06.2019 року.

Так, згідно з частиною четвертою статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об`єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Проте, відповідно до статей третьої та п`ятої Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Згідно положень частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнявся від сплати судового збору.

Аналогічні положення містить і постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.06.2019 року у справі № 194/1112/16-а (адміністративне провадження № К/9901/11938/18), на яку у своїй заяві про усунення недоліків посилається позивач, як на підставу звільнення від судового збору.

Однак, у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на вищезазначене суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені в заяві про усунення недоліків, про звільнення його від сплати судового збору та вважає за необхідне відмовити йому у задоволенні заяви в цій частині.

Отже, станом на 13.01.2025 року позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі не виконав, недоліки позовної заяви не усунув, а саме не сплатив судовий збір у розмірі 605 грн 60 к. та не надав оригінал квитанції до суду, так само не надав суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як встановлено пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 293 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернути позивачу.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Ухвалу суду складено 13.01.2025 року.

Суддя Л.О. Пендюра