Постанова

від 14.01.2025 по справі 475/839/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

14.01.25

22-ц/812/150/25

Провадження №22-ц/812/150/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Колосовою О.М.,

за участі представників: позивачки ОСОБА_1 адвоката Кузя О.М., відповідача ОСОБА_2 адвоката Вадовської А.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїцивільну справу№475/839/24за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,яка підписанаїї представником ОСОБА_3 ,на ухвалу,яку постановивДоманівський районнийсуд Миколаївськоїобласті підголовуванням суддіЄгорової НаталііІванівни уприміщенні цьогосуду 30жовтня 2024року,повний текстскладено тогож дня,за позовом ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Доманівської селищної ради, припинення права власності та скасування його державної реєстрації,

у с т а н о в и в :

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (далі Доманівська селищна рада), ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Доманівської селищної ради, припинення права власності та скасування його державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що 26 травня 2021 року позивачка звернулася до Доманівської селищної ради із заявою про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної власності площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 з подальшою розробкою проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. 06 серпня 2021 року на сесії Доманівської селищної ради депутати проголосували проти надання позивачці згоди на поділ земельної ділянки, проте рішення сесії за результатами розгляду заяви позивача не прийнято.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року вказаний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Доманівської селищної ради щодо неприйняття за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського (колишнього Доманівського) району за рахунок ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 шляхом її поділу, рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову в наданні дозволу з наведенням підстав такої відмови;

- зобов`язано Доманівську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського (колишнього Доманівського) району за рахунок ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 шляхом її поділу та прийняти рішення сесії ради про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову в наданні дозволу з наведенням підстав такої відмови.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року 19 січня 2024 року повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року та відмовлено у надані дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського (колишнього Доманівського) району за рахунок ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 шляхом її поділу у зв`язку з прийняттям Доманівською селищною радою рішення № 19 від 21 січня 2022 року, тоді як згідно частини 7 статті 118 ЗК України її заява від 26 травня 2021 року повинна була розглянута в місячний строк з дня отримання радою відповідного клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що припадає на дату 26 червня 2021 року.

Натомість рішенням Доманівської селищної ради №19 від 21 січня 2022 року земельна ділянка площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, відповідно до чого 03 лютого 2022 року за ним зареєстроване речове право за №46541198.

Вказані дії та рішення Доманівської селищної ради позивачка вважає дискримінаційними, оскільки вони спрямовані на обмеження її права на земельну ділянку та надають незаконні привілеї іншій особі, ОСОБА_2 , й унеможливлюють реалізацію на рівних підставах прав та свобод людини та громадянина. До того ж рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процедури отримання права користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки за відсутності для цього законних перешкод. Відмовивиши у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , орган місцевого самоврядування - Доманівська селищна рада, діючи, на думку позивачки, в інтересах ОСОБА_2 , порушила її конституційне право на виготовлення документації із землеустрою.

Посилаючись на викладене, позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять третьої сесії Доманівської селищної ради восьмого скликання №55 від 19 січня 2024 року, якою повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року, про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського (колишнього Доманівського) району за рахунок ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 шляхом її поділу у зв`язку з прийнятим рішенням Доманівської селищної ради № 19 від 21 січня 2022 року, яким земельна ділянка з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 передана іншій особі, відповідно до чого 03 лютого 2022 року зареєстроване речове права за № 46541198;

- визнати дії Доманівської селищної ради щодо фактичної відмови у розгляді клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 дискримінаційними;

- визнати протиправним та скасувати рішення Доманівської селищної ради, Вознесенського району Миколаївської області № 19 від 03 лютого 2022 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в комунальній власності в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області, орієнтовною площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228;

- припинити право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку орієнтовною площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 для ведення фермерського господарства в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області;

-скасувати державнуреєстрацію праваприватної власностіна земельнуділянку (кадастровийномер 4822784900:08:000:0228)за ОСОБА_2 ,яке зареєстрованеу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майноза номеромзапису проречове право:46541198;дата державноїреєстрації 03лютого 2022року.

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_2 адвокат Вадовська А.В. вважала, що рішення Доманівської селищної ради щодо відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є законним, прийнятим відповідно до чинного законодавства та у межах її компетенції, а тому підстави для його скасування відсутні. Так, на момент прийняття Доманівською селищною радою рішення № 55 від 19 січня 2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 вже не мала статусу землі комунальної власності, оскільки з повним дотриманням вимог чинного законодавства була передана у приватну власність ОСОБА_2 . Після передачі земельної ділянки останньому у приватну власність Доманівська селищна рада Миколаївської області втратила визначені законом регуляторні функції щодо цієї земельної ділянки, тоді як ОСОБА_2 набув право володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою. За такого, на думку представника, безпідставною є вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення тридцять третьої сесії Доманівської селищної ради восьмого скликання № 55 від 19 січня 2024 року та просила суд відмовити в її задоволенні. Крім того, звертала увагу суду на те, що ця заявлена вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачка оскаржує дії Доманівської селищної ради суб`єкта владних повноважень на стадії отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою, тобто речові права у неї на земельну ділянку відсутні, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки є публічно-правовим і таким, що виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством України владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою та вважає, що стосовно цієї вимоги позивача провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Щодо вимоги позивачки про визнання дій Доманівської селищної ради про фактичну відмову у розгляді її клопотання в інтересах ОСОБА_2 дискримінаційними, то представник відповідача вважала такі аргументи хибними, оскільки ОСОБА_1 , хоча і раніше ОСОБА_2 звернулася з відповідною заявою до Доманівської селищної ради, проте виявила бажання отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою для виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228, тоді як ОСОБА_2 звернувся із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення у власність усієї земельної ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 для ведення фермерського господарства. При цьому ОСОБА_2 повністю відповідав вимогам, які ставляться до осіб, що виявили бажання отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, визначені частиною 6 статті 118 ЗК України. Подані позивачем і ОСОБА_2 заяви не були тотожними, а тому їх розгляд не може розглядатися в контексті дискримінаційних проявів. Крім того, ОСОБА_2 наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства на підставі рішення Доманівської селищної ради №68 від 02 листопада 2021 року, тобто до ухвалення рішення у справі №400/8231/21.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2024 року у вищевказаній справі провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення тридцять третьої сесії Доманівської селищної ради восьмого скликання № 55 від 19 січня 2024 року щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського (колишнього Доманівського) району за рахунок ділянки з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 шляхом її поділу у зв`язку з прийнятим рішенням Доманівської селищної ради № 19 від 21 січня 2022 року, яким земельна ділянка з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 передана іншій особі, відповідно до чого 03 лютого 2022 року зареєстроване речове права за № 46541198 (номер відомостей про речове право), та в частині визнання дій Доманівської селищної ради щодо фактичної відмови в розгляді клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 дискримінаційними закрито.

Роз`яснено позивачці право на звернення до суду із позовом за правилами адміністративного судочинства.

Ухвала судумотивована тим,що уданій справіпозовні вимогищодо визнанняпротиправним таскасування рішенняселищної радипро відмовуу наданідозволу нарозроблення проєктуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки містятьпублічно-правовийспір,який підлягаєрозгляду впорядку адміністративногосудочинства адміністративнимсудом.Крім тогопозивач вжеоскаржував бездіяльністьДоманівської селищноїради щодонеприйняття рішенняпро наданнядозволу нарозробку проектуземлеустрою провідведення земельноїділянки.Спір розглядавсяМиколаївським окружнимадміністративним судомза правиламиадміністративного судочинства.

За такого суд дійшов висновку, що цивільна справа в частині позовних вимог про оскарження дій Доманівської селищної ради підлягала закриттю.

В апеляційній скарзі представник позивачки - адвокат Кузь О.М. вказує, що ухвала суду не відповідає нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а тому просить її скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Із обставин, які склалися у цій справі, видно, що після прийняття відповідачем спірного рішення, задовго до звернення позивача до суду з цим позовом, відбулися події, які вплинули на предметну підсудність. Зокрема, акт органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки був реалізований, фактично вичерпав свою дію та став підставою для надання земельної ділянки у власність третій особі - ОСОБА_2 . Після такого рішення відповідача предметом перевірки стали незаконність дій суб`єкта владних повноважень у питаннях надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а фактично - правильність формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї. Таким чином, у третьої особи виникло речове право на земельну ділянку, кадастровий номер 4822784900:08:000:0228, тому, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №813/1009/, представник позивачки вважає, що ініційований останньою спір має приватноправовий характер.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відзив мотивовано тим, що ухвала Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2024 року повністю відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, є законною і обґрунтованою, а відтак відсутні підстави для її скасування.

Заслухавши доповідь судді, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Статтею 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, в тому числі, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в силу положень ст. 379 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 26 травня 2021 року звернулася до Доманівської селищної ради із заявою про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної власності площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 з подальшою розробкою проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, в чому їй відмовлено рішенням тридцять третьої сесії Доманівської селищної ради восьмого скликання №55 від 19 січня 2024 року.

Рішенням Доманівської селищної ради №19 від 21 січня 2022 року земельна ділянка площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, на підставі чого 03 лютого 2022 року за ним зареєстроване речове право за №46541198.

Позивачка вважає такі рішення селищної ради незаконним, а тому просить суд визнати їх протиправним та скасувати, визнати дії Доманівської селищної ради щодо фактичної відмови у розгляді клопотання ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - ОСОБА_2 дискримінаційними та припинити право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд включає, насамперед, принцип доступу до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Закриваючи провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення тридцять третьої сесії Доманівської селищної ради восьмого скликання № 55 від 19 січня 2024 року про відмову позивачці у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та визнання дій Доманівської селищної ради щодо фактичної відмови в розгляді клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 дискримінаційними, суд першої інстанції вважав, що для цього є передбачені пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України підстави, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно допункту 1частини 1статті 255ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тобто застосування правил пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України можливе якщо спір належить до розгляду іншої ніж цивільна юрисдикція або якщо спір взагалі не підлягає розгляду у судах будь-якої юрисдикції.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Приписами частини 12 статті 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Разом з тим частиною 1 статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові від 15 травня 2019 року справа № 352/1414/15-ц (провадження № 14-184цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «з аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Порівняльний аналіз указаних норм у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у користування або у власність подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

При цьому оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень поглинається спором про речове приватне право, яке могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування або виникнути в результаті реалізації рішення органу місцевого самоврядування, але захист такого права відбувається у порядку цивільного судочинства.

Отже, з урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору».

Аналогічний висновок уже неодноразово висловлювався Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 06 червня 2018 року (справа № 308/6914/16-ц), 22 серпня 2018 року (справа № 539/3192/16-ц), 28 серпня 2018 року (справа № 522/18500/13-а), 06 лютого 2019 року (справа № 488/3005/17), 17 лютого 2021 року (справа № 813/1009/17) та інших.

У справі, яка розглядається, позивачка оскаржує рішення тридцятьтретьої сесіїДоманівської селищноїради восьмогоскликання №55від 19січня 2024року «Про відмову в надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки, зареєстрованої з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228 в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» та рішення Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області № 19 від 21 січня 2022 року «Про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в комунальній власності (не надана у власність або користування) в межах території Доманівської селищної ради Миколаївської області орієнтовною площею 7,0526 га з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228, а також просить припинити право власності ОСОБА_2 на передану йому у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4822784900:08:000:0228.

За такого з позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з метою захисту свого права на отримання в порядку приватизації у приватну власність земельної ділянки площею 2 га, в чому, як вона вважає, протиправно їй відмовила Доманівської селищної ради, надавши фактично безпідставну перевагу іншій особі - ОСОБА_2 , якому спірна земельна ділянка передана у власність цим же органом.

Оскільки позивачка оспорює правомірність як рішення щодо ненадання їй дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так і набуття іншою особою права власності на неї, колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами існує спір щодо речового права на землю, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що спір належить до юрисдикції адміністративного суду.

Аргументи відзиву на апеляційну скаргу не спростовують наведених висновків, а посилання на наявність підстав для вирішення частини заявлених позивачкою вимог у порядку адміністративного судочинства суперечать викладеним у цій постанові нормам права та висновкам Верховного Суду, а тому не заслуговують на увагу та відхиляються.

З огляду на те, що ухвала суду прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону, наявні передбачені статтею 379 ЦПК України підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом судове рішення суду першої інстанції не змінювалось та не приймалося нове з огляду на положення статті 141 ЦПК України відсутні підстави для розподілу судових витрат, який має бути здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана її представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2024 року скасувати, справу повернути до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складений 14 січня 2025 року