Ухвала

від 14.01.2025 по справі 360/1608/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1608/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі - позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року № 1086/12-32-04-03 форма «Ш», яким до ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» застосовано штрафні санкції за затримку понад 30 календарних днів сплати податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 17599,39 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року № 1087/12-32-04-03 форма «Ш», яким до ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» застосовано штрафні санкції за затримку понад 30 календарних днів сплати податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 22917,64 грн.

Ухвалою суду від 06 січня 2025 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в адміністративній справі і визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13 січня 2025 року від ГУ ДПС у Луганській області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому відповідач просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що по-перше, як свідчать матеріали справи, предметом розгляду є матеріали камеральної перевірки позивача щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкових зобов`язань з рентної плати за спецiальне використання води, які сплачені у періоді січень 2021 року - грудень 2021 року. Отже, для підтвердження чи спростування висновків контролюючого органу за результатами перевірки, які слугували підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень судом мають бути розглянуті відповідні докази: декларації, інтегровані картки платника податків за платежем «Рентна плата за спецiальне використання води (коду платежу 13020100 (код території UA44120110000010163) за спірний період тощо. Кожна зі сторін має процесуальне право висловити свою думку (заперечення) щодо зазначених доказів. Крім того, специфіка цих документів потребує надання пояснень від представників контролюючого органу у судовому засіданні.

По-друге, відповідач просить суд звернути увагу, що на сьогоднішній день податкові надходження займають значний відсоток у структурі доходів Державного бюджету, та за їх рахунок здійснюється забезпечення держави фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення її діяльності, а саме: з державного бюджету проводиться фінансування та забезпечення діяльності держави (законодавчої, виконавчої та судової влади), виконання ними функцій держави - управління, оборони, виконання ними соціальної та економічної сфери, задоволення загальносуспільних потреб, а це заробітна плата працівників бюджетної сфери, утримання бюджетних установ, фінансування соціальної сфери для малозабезпечених громадян та громадян, які потребують соціальної допомоги. Отже, Державний бюджет - це важіль регулювання економічних процесів в державі та інших процесів, які пов`язані з фінансуванням потреб суспільства, наповнення якого безпосередньо залежить від сплати податків та зборів суб`єктами господарювання.

По-третє, у зазначеній категорії справ ще відсутня сформована Верховним Судом практика правозастосування.

Вказане свідчить, що ця справа має виняткове значення для учасників справи, у тому числі для держави. Крім того, відповідного до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, у зв`язку з чим у відповідача буде обмежений доступ до перегляду справи в касаційному порядку у випадку невірного застосування судами норм матеріального права або порушення під час розгляду справи норм процесуального права, а оскільки зазначена справа для відповідача є значною, так як від неї залежить, зокрема, наповнення бюджету країни, то відповідач вважає, що призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у подальшому обмежить доступ до касаційного оскарження.

На підставі зазначеного відповідач просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про залишення цього клопотання без задоволення з огляду на наступне.

У частині третій статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки КАС України не встановлений порядок вирішення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд означеного клопотання відповідача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами першою, другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вказане свідчить, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Означена справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження. При цьому, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Доводи, наведені відповідачем у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують і не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.

Крім того, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Зважаючи на предмет спору між сторонами, з урахуванням того, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Кисіль