Постанова

від 14.01.2025 по справі 200/5556/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року справа №200/5556/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ященко Інни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 200/5556/24 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом Ященко Інни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Ященко Інна Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі Селидівська МВА, відповідач 1), Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади (далі - Комісія, відповідач 2), в якому просила: визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Селидівської міської військової адміністрації від 29.03.2024 року № 137, рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади від 22.03.2024 року № 372 в частині відмови в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 фізичній особі ОСОБА_1 ; зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 і винести рішення, Селидівську міську воєнну адміністрацію - затвердити дане рішення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у задоволенні позову - відмовлено.

Представником позивача подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову через порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що твердження суду про те що норми Закону України від 23.02.2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» не розповсюджуються на позивача, оскільки до предмету регулювання цього Закону відносяться правовідносини із надання компенсації за зруйноване житло саме громадянам України, не відповідає преамбулі закону, а тому є неправомірним та хибним.

На думку апелянта, законодавець передбачив тільки два обмеження в застосуванні закону, а саме він застосовується для пошкоджених та знищених окремих категорій об`єктів і такі об`єкти були пошкоджені/зруйновані після 24.02.2024 року. Інших застережень щодо волевиявлення законодавця про обмеження правових та організаційних засад надання компенсації преамбула закону не містить.

Частина 7 статті 4 Закону № 2923 містить перелік документів, які повинні бути додані до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна і серед документів, наведених в переліку, відсутній документ, що підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України, як і посвідка на постійне проживання в Україні іноземця є рівноцінними документами, що посвідчують особу і вони є необхідними тільки саме для посвідчення особи яка особисто подає заяву на отримання компенсації. Ні одна норма Закону про компенсацію не вимагає документального підтвердження громадянства України, як обов`язкової умови для отримання компенсації.

Крім того, застосовуючи до спірних правовідносин норми ст.2 Закону № 2923, суд першої інстанції в той же час при винесені рішення не застосував ч.2 цієї статті, відповідно до якої при реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками.

Апелянт вважає, що рішення відповідача 1 є дискримінаційним та таким, що не відповідає нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка була прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою дотримання країнами-підписантами (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини, Конституції України.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якій просив доводи відповідача вважати неприйнятним; апеляційну скаргу - задовольнити.

Відповідачем подано заперечення на відповідь представника позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду - без змін.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву відповідача на апеляційну скаргу, відповіді представника позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, заперечень відповідача на відповідь представника позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином Вірменії, мешкає на території України на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 16.01.2016.

8 серпня 2000 року позивач придбав на Селидівській біржі нерухомості за договором купівлі-продажу трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55,7 кв м, житловою площею 40,3 кв м. Речове право позивача на вказану нерухомість зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

14 лютого 2024 року внаслідок ракетного обстрілу м. Селидове Донецької області руйнувань та пошкоджень зазнав 5-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 ), в якому знаходиться квартира АДРЕСА_4 , яка належала позивачу на праві приватної власності.

Згідно акту комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф від 12.03.2024 року, затвердженого головою комісії, начальником Селидівської міської військової адміністрації, частина будинку АДРЕСА_5 ) визнана зруйнованою та яка підлягає демонтажу, подальша безпечна експлуатація неможлива, квартири в цій частині будинку визнані зруйнованими та такими, що не підлягають відновленню.

Позивач 12.03.2024 року звернувся до Селидівської МВА із заявою на отримання компенсації за знищену квартиру, яка була розглянута 22.03.2024 року на засіданні Комісії.

Згідно витягу з протоколу № 62 від 22.03.2024 Комісія одноголосно вирішила відмовити позивачу в задоволенні його заяви.

Рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади від 22.03.2024 року № 372 відмовлено в наданні позивачу компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_2 , оскільки на підставі ст. 2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі - Закон про компенсацію), в зв`язку з виявленням, що заявник не є громадянином України та не може бути отримувачем компенсації відповідно Закону.

Розпорядженням начальника Селидівської МВА Покровського району Донецької області № 137 від 29.03.2024 року затверджено рішення Комісії від 22.03.2024 року № 372 щодо відмови в наданні компенсації позивачу.

За п. 7 ч. 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі Закон № 3773) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно ч. 1 статті 26 Конституції України та ч. 1 ст. 3 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Позивач є громадянином Вірменії, мешкає на території України на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 16.01.2016.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

Механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» визначений Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 року № 600 (далі Порядок № 600).

За абз. 1 п. 6 Порядку № 600 для отримання компенсації заявник подає до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі Комісія), уповноваженої розглядати заяви на відповідній території, заяву.

Згідно п. 1 Примірного положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 року № 516, Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - комісія), є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту (далі - уповноважений орган), який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (далі - знищені об`єкти нерухомого майна).

За п. 3 Примірного положення № 516 визначено, що Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі - Закон), іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Примірним положенням.

Питання, що стосуються надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, регулюються Законом України від 23.02.2023 року № 2923-ІХ.

Згідно п. 6 ч. 1 першої статті 1 Закону № 2923-ІХ пошкоджені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об`єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об`єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;

г) спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки;

За п. 1 ч. 1 статті 2 Закону № 2923-ІХ отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації): фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «б» пункту 6 частини першої статті 1 Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ;

в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об`єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об`єкт відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту шостого частини першої статті 1 Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту четвертого частини першої статті 1 Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ;

г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об`єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту шостого частини першої статті 1 Закону України від 23.02.2023 № 2923- ІХ, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту четвертого частини першої статті 1 цього Закону;

г) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктами «а»-«в» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;

д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами «а»-«ґ» пункту першого статті 1 Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ.

Таким чином, Закон № 2923-ІХ визначає, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти є фізичні особи - громадяни України, та не поширюються на інші категорії фізичних осіб, які законно перебувають на території України, зокрема іноземців, які могли бути/були власниками, замовниками будівництва або інвесторами у відповідні об`єкти нерухомості.

Суд враховує, що позивач не є громадянином України, тому рішенням Комісії від 22.03.2024 року № 372 йому правомірно відмовлено в наданні компенсації.

Отже, норми Закону № 2923-ІХ не розповсюджуються на позивача, оскільки до предмету регулювання цього Закону відносяться правовідносини з надання компенсації за зруйноване житло саме громадянам України.

Крім того, позивач не обмежений у застосуванні інших способів захисту порушеного права власності, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.

За п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позову.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ященко Інни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 200/5556/24 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 14 січня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв