Постанова

від 14.01.2025 по справі 400/8546/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/8546/24

Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.Л. Дата і місце ухвалення: 04.11.2024р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

при секретарі Гудзікевич Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2024р. №1591414290704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість Головне управління ДПС у Миколаївській області дійшло необґрунтованого висновку про завищення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2024 року на суму 375 790 грн., за наслідками проведення господарських операцій з ТОВ СП «Лебедине» на постачання насіння ріпаку на загальну суму 3 060 000,00 грн., в тому числі ПДВ 375 790,00 грн., за договором поставки сільськогосподарської продукції від 11.04.2024р. №87889. Позивач стверджував, що на підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом щодо поставки 200 тон ріпаку ним до перевірки було надано всю первинну документацію, оформлену у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Товар відповідно до укладеного договору поставлений і оплачений у повному обсязі, в підтвердження чого до перевірки надавалися видаткові накладні та платіжні доручення. ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на окремі недоліки товарно-транспортних накладних, оскільки ТТН є обов`язковими при оподаткуванні операцій саме за договорами перевезення. А відтак, оформлення товарно-транспортних накладних з окремими недоліками при виконанні договору поставки не може бути достатньою підставою для висновку про безтоварність господарської операції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1591414290704 від 23.07.2024р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8455,27 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 04.11.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що позивачем до перевірки надано товарно-транспортні накладні на поставку ріпаку у кількості 200 тон від ТОВ СП «Лебедине», які є дефектними. Зокрема, в товарно-транспортних накладних не вказано дати перевезення товару на адресу покупця, в пункті розвантаження вказана лише назва міста без вказівки вулиці та номеру будинку, а також не вказано марки автомобілів, причіпів, водіїв, посвідчення водіїв, які здійснювали перевезення від продавця ТОВ СП «Лебедине». Суттєві недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, як документів, що супроводжують вантаж при транспортуванні, може свідчити проти факту поставки товару як підстави для збільшення суми податкового кредиту.

Також, апелянт посилається на те, що судом не враховано ненадання ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» до перевірки прибуткових накладних, складських квитанцій, відомостей щодо оприбуткування закупленого товару від ТОВ СП «Лебедине» за адресою: м.Апостолове, Дніпропетровська обл. Водночас, дані проведеної 25.04.2024р. інвентаризації свідчать про відсутність вказаного в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 ріпаку у кількості 200 тон, який нібито оприбуткований від ТОВ СП «Лебедине». До перевірки не надано платіжних документів на підтвердження оплати ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» за послуги зберігання, що обумовлені у п.5.2 договору від 12.04.2024р. №12/04/2024, акту виконаних робіт/послуг по зберіганню ріпаку, документів, які б відображали в бухгалтерському обліку операції з відповідального зберігання ріпаку та не відображена в ЄРПН податкова накладна від ТОВ СП «Лебедине».

За твердженнями апелянта, неможливість здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна, джерела походження ТМЦ, підтвердження походження ТМЦ, свідчить про беззаперечний факт нереального вчинення господарських операцій, що стали підставою для формування ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» податкового обліку.

ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що наданими до перевірки документами товариством підтверджено факт реальності господарських операцій з ТОВ СП «Лебедине». У зв`язку з відсутністю у ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» можливостей на момент здійснення господарської операції за договором поставки сільськогосподарської продукції від 11.04.2024р. №87889, прийняти весь обсяг ріпаку, сторонами попередньо було укладено договір відповідального зберігання №12/04/2024 від 12.04.2024р., на підставі якого позивач передав, а ТОВ СП «Лебедине» прийняло на тимчасове відповідальне зберігання 200 тон ріпаку. При цьому, сторони вказаного договору дійшли згоди щодо безоплатного зберігання ріпаку протягом 19 календарних днів, з 12.04.2024р. по 30.04.2024р. Товар з відповідального зберігання було повернуто ТОВ СП «Лебедине» 29.04.2024р., що підтверджується актом приймання-передачі майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 18.06.2024р. по 26.06.2024р. Головним управління ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2024р. №11896/14-29-07-04/44575226, у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення товариством п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2024 року, на суму 375 790 гривень.

Зокрема, під час перевірки встановлено взаємовідносини між позивачем і ТОВ СП «Лебедине» з поставки сільськогосподарської продукції (ріпаку) на загальну суму 3 060 000,00 грн., в тому числі ПДВ 375 790,00 грн., за договором поставки сільськогосподарської продукції від 11.04.2024р. №87889.

За висновками перевіряючих, надані до перевірки товаро-транспортні накладні по цим взаємовідносинам є дефектними (неповними, недостовірними) та не свідчать про фактичне здійснення операції по переміщенню ріпаку, оскільки: дата перевезення автомобільним перевізником ТОВ «ЗЕРНОДУО» в ТТН не вказана, так як і не вказано марки автомобілів, причіпів, водіїв, посвідчення водіїв, які здійснюють перевезення від продавця ТОВ СП «Лебедине» (пункт навантаження: с.Степове, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл.) до власника ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» (пункт розвантаження: м.Апостолове, Дніпропетровська обл.); в пункті розвантаження вказано лише назву міста без вказівки на вулицю та номер будинку (складу). А відтак, неможливо встановити коли саме було здійснено перевезення товару від продавця до покупця, яким транспортом, кому він належить, в якому місці був розвантажений товар.

Також, в акті перевірки зазначено, що товариством не надано прибуткові накладні, складські квитанції, відомості щодо оподаткування закупленого у ТОВ СП «Лебедине» товару. Водночас, дані проведеної 25.04.2024р. інвентаризації свідчать про відсутність вказаного в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 «Товари на складі» ріпаку в кількості 200 т, який оприбуткований від ТОВ СП «Лебедине». Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність фактичного руху активів, що є обов`язковою умовою для визначення реальності здійсненої господарської операції та формування податкового кредиту.

Під час проведення перевірки встановлено відхилення в номенклатурі «ріпак» між інвентаризаційними описами, які оформлено документально у квітні 2024 року та карткою рахунку 281 «Товари на складі» за квітень 2024 року, наданою до перевірки. Зокрема, відповідно до картки рахунку 281 станом на 01.04.2024р. по номенклатурі «ріпак» рахуються залишки у кількості 1113,25 тон, станом на 30.04.2024р. 525,165 тон., в той час як згідно з інвентаризаційними описами станом на 25.04.2024р. фактична наявність ріпаку на складах становить 325,165 тон.

ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» до перевірки надало договір про відповідальне зберігання від 12.04.2024р. №12/04/2024, укладений з ТОВ СП «Лебедине», відповідно до умов якого позивач передав вказаному контрагенту на відповідальне зберігання ріпак в кількості 200 тон. До перевірки не надано платіжних документів на підтвердження оплати ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» за послуги зберігання ТОВ СП «Лебедине». Дані акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 12.04.2024р. є недостовірними, суперечливими та не можуть свідчити про реальний характер здійснюваної господарської операції. До перевірки не надано ТТН чи будь-якої інформації щодо перевезення 29.04.2024р. ріпаку з адреси: вул.Степова, 8, с.Лебединське до ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП».

Зазначене у сукупності, за висновками перевіряючих, свідчить про відсутність реального характеру здійснення операцій між ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» та ТОВ СП «Лебедине», встановлено неможливість здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна, джерела походження ТМЦ, підтвердження походження ТМЦ, що свідчить про беззаперечний факт нереального вчинення господарських операцій, що стали підставою для формування ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» податкового обліку.

На підставі акту перевірки від 03.07.2024р. №11896/14-29-07-04/44575226 Головним управління ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2024р. №1591414290704, яким ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 375 790,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 187 895,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що позивач правомірно використав дані за господарською операцією з ТОВ «СП «Лебедине» при обчисленні податку на додану вартість з огляду на наявність у нього належних первинних документів, якими опосередковані ці відносини, економічну виправданість правовідносин, зміни у майновому стані учасників правочину в результаті його виконання, а також відсутність беззаперечних доказів безтоварності операції. Суд зазначив, що неістотні недоліки в оформленні первинних документів не можуть нівелювати їх правове значення та реальність господарської операції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між позивачем і ТОВ СП «Лебедине» виникли на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №87889 від 11.04.2024р., за умовами якого ТОВ СП «Лебедине», як Продавець, зобов`язується передати у власність ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП», як Покупця, сільськогосподарську продукцію, найменування та загальна кількість якої визначається сторонами у специфікації, що додається до договору.

Згідно специфікації №1 до Договору сторони погодили поставку товару - ріпаку в кількості 200 тон загальною вартістю 3060000,00 грн, в тому числі ПДВ 375789,47 грн.

Умови поставки: СРТ згідно Інкотермс 2010 за адресою: вул.Степова, 8, с.Лебединське, Нікопольський р-н., Дніпропетровська обл.

На виконання вказаного договору ТОВ СП «Лебединське» передало, а позивач прийняв ріпак в кількості 200 тон, що підтверджується видатковими накладними №6 від 12.04.2024р. та №7 від 15.04.2024р.

Оплата поставленого товару відбулась 23.04.2024р. платіжними інструкціями №77748906340 на суму 1000000,00 грн., №77748906343 на суму 1000000,00 грн. та №77748906347 на суму 1060000,00 грн.

За вказаними операціями ТОВ «СП «Лебедине» виписані податкові накладні №8 від 12.04.2024р. на поставку 100 тон ріпаку на суму 187894,74 грн. (з ПДВ) та №9 від 15.04.2024р. на поставку 100 тон ріпаку на суму 187894,74 грн. (з ПДВ), які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та на підставі яких позивач сформував податковий кредит за квітень 2024 року.

В підтвердження транспортування придбаного товару ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» надало до перевірки товарно-транспортні накладні №№1-8, автомобільний перевізник ТОВ «ЗЕРНОДУО» (код ЄДРПОУ 45514667), вантажовідправник ТОВ СП «Лебединське», вантажоодержувач ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП»; пункт навантаження - вул.Степова, 8, с.Лебединське, Нікопольський р-н., Дніпропетровська обл.; пункт розвантаження м.Апостолове, Дніпропетровська обл.

В підтвердження наявності у постачальника товару, який є об`єктом договору поставки №87889 від 11.04.2024р., позивачем надано звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за 2022 рік, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2022 рік, звіт про реалізацію продукції сільськогосподарського господарства за січень-березень 2024 року ТОВ «СП «Лебедине».

З матеріалів справи, також, вбачається, що 12.04.2024р. між ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП», як Замовником, і ТОВ «СП «Лебедине», як Виконавцем, укладено договір №12/04/2024 про відповідальне зберігання, за умовами якого Замовник передає, а Виконавець приймає на тимчасове відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію, перелік якої буде наведено в акті приймання передачі, з подальшим поверненням об`єкта зберігання замовнику.

За відомостями акту приймання-передачі від 12.04.2024р. Замовник передав, а Виконавець прийняв на відповідальне зберігання ріпак у кількості 200 тон., а акту від 29.04.2024р. Виконавець повернув Замовнику товар, який перебував на відповідальному зберіганні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «СП «Лебедине».

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідні первинні документи були наявні у позивача під час проведення у нього позапланової документальної перевірки та надавалися ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» інспекторам Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Як в акті перевірки, так і в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на окремі недоліки наданих до перевірки товарно-транспортних накладних щодо перевезення ріпаку від ТОВ СП «Лебедине» до ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП».

Суд першої інстанції, проаналізувавши положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, дійшов вірного висновку, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи неточності у вказаних документах, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Колегія суддів при вирішенні спору враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

У постанові від 27 вересня 2023 року по справі №380/14750/21 Верховний Суд виснував, що ТТН на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих товарно-транспортних накладних, оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає, що під час проведення перевірки встановлено відхилення по номенклатурі «ріпак» між інвентаризаційними описами, які оформлені документально в квітні 2024 року, та карткою рахунку 281 «Товари на складі» за квітень 2024 року, наданою до перевірки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на запит контролюючого органу від 24.06.2024р. №2 ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» було надано відповідь від 26.06.2024р. щодо зберігання ріпаку на ТОВ СП «Лебедине», який відсутній у інвентаризаційному описі. Зокрема, зазначено, що розбіжності у даних зазначених у регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» по номенклатурі «Ріпак» та даних інвентаризації, наданих до перевірки, виникли через знаходження 200 тон ріпаку на відповідальному зберіганні в ТОВ СП «Лебедине», тобто не на складах зберігання позивача.

Як вже зазначалося, зберігання продукції у постачальника відбувалося на підставі договору про відповідальне зберігання №12/04/2024 від 12.04.2024р., укладеного із ТОВ СП «Лебедине», та акту приймання-передачі товару на відповідальне зберігання ріпаку у кількості 200 тон від 12.04.2024р.

Фактично з відповідального зберігання на склади ТОВ «ПРОМЕТЕЙ - ТОП» продукція надійшла 29.04.2024р. на підставі акту приймання - передачі від 29.04.2024р.

Що ж до ненадання до перевірки доказів оплати по договору про відповідальне зберігання №12/04/2024 від 12.04.2024р., то, як вбачається з матеріалів справи, умовами пункту 1.3 вказаного договору сторони погодили строк зберігання з 12.04.2024р. по 30.04.2024р. з можливістю продовження терміну зберігання. За умовами пункту 4.1 Договору №12/04/2024 від 12.04.2024р. Замовник зобов`язаний оплатити Виконавцю послуги із зберігання в разі перевищення строку зберігання зазначеного в п.1.3. цього Договору.

З вказаного слідує, що сторони договору №12/04/2024 від 12.04.2024р. дійшли згоди щодо безоплатного зберігання ріпаку протягом 19 календарних днів з 12.04.2024р. по 30.04.2024р.

Товар повернуто позивачу з відповідального зберігання ТОВ СП «Лебедине» на підставі акту приймання - передачі від 29.04.2024р.

А відтак, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання позивачем до перевірки доказів оплати по договору про відповідальне зберігання №12/04/2024 від 12.04.2024р.

Необґрунтованими, також, колегія суддів вважає посилання апелянта на ненадання ТТН чи інших документів щодо перевезення 29.04.2024р. ріпаку від ТОВ СП «Лебедине» до ТОВ «ПРОМЕТЕЙ - ТОП», оскільки, як вже зазначалося, в підтвердження транспортування позивачем надано до перевірки товарно-транспортні накладні, на недоліки в оформленні яких апелянт звертає увагу в своїй апеляційній скарзі.

Варто зазначити, що зустрічних звірок ТОВ СП «Лебедине» контролюючим органом не проведено.

Колегія суддів звертає увагу, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Дії позивача за господарськими операціями з ТОВ СП «Лебедине» спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту від господарської діяльності, а відтак, вони вважаються економічно виправданими, що дають останньому право на отримання податкової вигоди.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки товару.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суд правомірності прийнятих ним рішень, не доведено безтоварний характер господарських операцій ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» та ТОВ СП «Лебедине» за договором поставки сільськогосподарської продукції від 11.04.2024р. №87889 та, відповідно, завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2024 року, на 375 790 гривень.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 23.07.2024р. №1591414290704 та його скасування.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області та скасування рішення від 04.11.2024р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 січня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук