Постанова

від 14.01.2025 по справі 580/1949/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1949/24 Суддя (судді) першої інстанції:Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, яким просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України (п. 21 протоколу від 26 січня 2024 року № 2/в) про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року відмовлено в задоволені позову.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач зазначив, що захворювання отримано ним під час проходження військової служби та воно пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що чітко встановлено Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України.

Зверну увагу суду на те, що застосування ст. 16 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов`язується не з фактом звільнення зі служби, а з часом встановлення інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення.

Також зазначив про те, що право на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов трьохмісячний термін з часу звільнення з військової служби, оскільки першочергово є встановлений той факт, що позивач отримав незворотні негативні наслідки стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки позивач проходив строкову військову службу до листопада 1990 року, водночас інвалідність ІІ групи йому встановлена лише 21 січня 2021 року, а тому останній не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Також зверну увагу суду на те, що позивачем не надано копії постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням військового обов`язку.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від ІНФОРМАЦІЯ_1 не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Радянській армії з 08 грудня 1988 року по 01 листопада 1990 року.

Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_1 та архівної довідки Військової частини НОМЕР_2 від 04 листопада 2020 року №336 ОСОБА_1 у період з 01 січня 1989 року по 18 жовтня 1990 року залучався до виконання обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с 20-25, 27).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №774863 ОСОБА_1 19 жовтня 2020 року встановлено ІІ групу інвалідності, огляд - первинний, причинна інвалідності - загальне захворювання (а.с. 16).

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №777062 ОСОБА_1 15 січня 2021 року встановлено ІІ групу інвалідності, огляд - повторний, причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с. 14).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 січня 2024 року №2/В ОСОБА_1 відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено понад 3-місячний термін.

Вважаючи протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки інвалідність, яка при дотриманні часових проміжків її встановлення дає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, позивачу встановлена понад трьох місячний строк після закінчення військових зборів, тому останній не набув права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Частиною 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Відповідно до пп. 3 п. 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2019 року по справі №806/1989/18 висловив правовий висновок, згідно з яким, п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для військовослужбовців строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право цих осіб на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст. 16 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві не виникає.

Також Верховний Суд у постановах від 25 січня 2022 року по справі № 200/11976/19-а, від 22 березня 2023 року по справі №200/2935/20-а, від 29 березня 2023 року по справі №360/4847/19, від 22 червня 2023 року по справі №П/320/1189/20 дійшов висновку про відсутність підстав для отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходив строкову військову службу в період з 08 грудня 1988 року по 01 листопада 1990 року.

Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_1 та архівної довідки Військової частини НОМЕР_2 від 04 листопада 2020 року №336 ОСОБА_1 у період з 01 січня 1989 року по 18 жовтня 1990 року залучався до виконання обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с 20-25, 27).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №774863 ОСОБА_1 19 жовтня 2020 року встановлено ІІ групу інвалідності, огляд - первинний, причинна інвалідності - загальне захворювання (а.с. 16).

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №777062 ОСОБА_1 15 січня 2021 року встановлено ІІ групу інвалідності, огляд - повторний, причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с. 14).

Оскільки позивачу вперше інвалідність встановлена більше майже через 30 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з ст. 16 Закону України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у позивача відсутнє.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 липня 2023 року по справі №240/6023/18.

Доводи апелянта про те, що захворювання отримане ним під час проходження військової служби та пов`язане з виконання обов`язків військової служби, не можуть слугувати підставою для неврахування вищезазначених висновків Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочка

Є.В. Чаку