Постанова

від 13.01.2025 по справі 560/11257/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11257/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

13 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови і рішення,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" 02.08.2024 звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до якої, просить: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17.07.2024 № ВХ001; визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ТЗ; визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ПВ.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" посилалося на те, що відповідачем з 01.07 по 04.07.2024 проведено позапланову перевірку у Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" характеристик продукції: гальмівні колодки «Textar». За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 04.07.2024 № 001/40-24, протокол від 04.07.2024 № 001/40-24 «Про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»,прийняті також: рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ТЗ, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ПВ, постанова від 17.07.2024 № ВХ001 про накладання адміністративно-господарського штрафу на позивача.

Позивач зазначив, що оскаржувані постанова та два рішення відповідача прийняті з порушеннями законодавства та без урахування фактичних обставин, що і зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до суду із цим позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17.07.2024 № ВХ001.

Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ТЗ.

Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ПВ.

Стягнуто з Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" сплачений судовий збір у сумі 7267 грн. 02 коп.

Стягнуто з Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

У задоволенні решти витрат на правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Зазначає, що оскаржувані рішення і постанова є правомірними та обґрунтованими, позаяк виявлена у ході проведеної перевірки продукція не відповідає встановленим вимогам.

05 грудня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник позивача заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2024 року залишити без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час проведення у грудні 2021 року планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АФРАКО» у магазині «PitStop», що розміщений за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Михайла Грушевського, 91, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено факт розповсюдження продукції без сертифікату відповідності, а саме гальмівних колодок «Textar» (артикул 2927801).

Згідно складеного посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті акта перевірки, ТОВ «АФРАКО» було порушено вимоги пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року № 521.

Посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що згідно з видатковою накладною від 19.11.2021 № UAUQ1_210143176, постачальником продукції, що не відповідає встановленим вимогам, є Товариство з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» (код ЄДРПОУ 30865632).

У зв`язку з наведеним вище, Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято рішення про проведення позапланової перевірки характеристик продукції (за ланцюгом постачання) у постачальника Продукції - Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» (код ЄДРПОУ 30865632).

На підставі направлення на перевірку від 07.06.2024 № ХМ002/24 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ, Укртрансбезпека) з 01.07.2024 по 04.07.2024 проведено позапланову перевірку характеристик продукції нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, а саме: гальмівні колодки «ТЕХТАR» (артикул 2927801), за адресою: вул. Романа Шухевича, буд. 8/9, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29025, де провадить свою господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (далі Товариство з обмеженою відповідальністю).

Під час проведення планової перевірки характеристик продукції посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено порушення господарюючим суб`єктом вимог пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 (далі Порядок).

За результатами проведення вказаного вище заходу складений акт перевірки характеристик продукції від 04.07.2024 року № 001/40-24, відповідно до якого, Укртрансбезпекою зазначено: «1. Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" відповідно до наданих на вимогу органу ринкового нагляду документів, а саме: митної декларації № UА100330/2021/337064 є імпортером продукції (гальмівних колодок "ТЕХТАR" (артикул 2927801)), зазначеної за порядковим номером 1 у додатку 1 до Акту перевірки характеристик продукції від 04.07.2024 року № 001/40-24, а також є особою яка ввела продукцію в обіг. Під час проведення аналізу, наданих товариством документів, встановлено відсутність додатків до сертифікату типу від 01.04.2016 № UА*А(b)*0027*00, а саме прізвища, посади і зразки підписів осіб, уповноважених підписувати сертифікати відповідності затвердженому типу партії компонента(ів), що у свою чергу не дає можливості органу ринкового нагляду встановити повноваження особи, яка підписала сертифікат відповідності від 25.10.2021 № 25102021/1.».

Відповідачем 04.07.2024 винесені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме:

-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ТЗ, яким щодо продукції, а саме: гальмівних колодок "ТЕХТАR" (артикул 2927801), застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку;

-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04.07.2024 № 001/40-24/ПВ, яким щодо продукції, а саме: гальмівних колодок "ТЕХТАR" (артикул 2927801), застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.

Відповідачем встановлено термін виконання Товариству з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" вимог вказаних рішень від 04.07.2024 04.09.2024 року.

Укртрансбезпекою 17.07.2024 на підставі Акта перевірки від 04.07.2024 складено протокол №001/40-24 про виявлене (і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», про порушення товариством вимог пункту 2 частини 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідачем 17.07.2024 прийнято постанову про накладення штрафу від 17.07.2024№ ВХ001, за якою за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») до товариства, як розповсюджувача, застосований штраф у розмірі 51 000,00 гривень.

Вважаючи такі рішення та постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" звернулось до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VІ (далі Закон №2735).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2735, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з абзацом восьмим статті 1 Закону №2735, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 10 Закону № 2735, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення), визначено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраінфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із підпунктом 151 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п`ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Відповідно до пункту четвертим частини першої статті 11 Закону №2735, до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Приписами статті 15 Закону №2735 визначені права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема: 1) проводити у випадках і порядку, визначених Законом про ринковий нагляд, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); 2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 Закону про ринковий нагляд , для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 Закону про ринковий нагляд, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону про ринковий нагляд; в) місця, зазначені в пункті четвертому частини шостої статті 23 Закону про ринковий нагляд, для проведення перевірок характеристик продукції; 3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх перекавовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 2735 передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (частина четверта статті 23 Закону про ринковий нагляд). Відповідно до частини шостої статті 23 Закону про ринковий нагляд, перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщенням суб`єктів господарювання; у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів. Продовження строку проведення перевірки не допускається (частина десята статті 23 Закону про ринковий нагляд).

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону про ринковий нагляд (частина п`ята статті 23 Закону про ринковий нагляд).

Так, із матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 07.06.2024 № 408 та направлення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на проведення перевірки від 07.06.2024 №ХМ002/24 посадовими особами Укртрансбезпеки у період з 01.07.2024 по 04.07.2024 проведено позапланову перевірку характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть бути встановленні та/або використані на колісних транспортних засобах, а саме: гальмівні колодки «Textar» (артикул 2927801) у Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (код ЄДРПОУ: 30865632) (вул. Романа Шухевича, буд. 8/9, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29025).

Відповідачем проводилась позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE", яке є постачальником продукції, контроль якої здійснювався, а саме: гальмівні колодки «Textar» (артикул 2927801). Перевірка характеристик продукції, що постачається Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" проведена за адресою: вул. Романа Шухевича, буд. 8/9, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29025. Вказана перевірка проведена протягом 4 робочих днів (з 01.07.2024 по 04.07.2024 року).

Процедурних порушень з боку відповідача при проведенні перевірки з 01.07.2024 по 04.07.2024 судом не встановлено.

Визначаючись щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, то колегія суддів зазначає таке.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина перша статті 4 Закону №2735).

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно із статті 29 Закону № 2735, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, та можуть завадити такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Згідно із ч. 2. ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання; б)наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Відповідно положенням підпункту 1-1 пункту 1 постанови КМУ № 738, наданнянаринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення(далі-обладнання), вимоги щодо типу яких встановленіприйнятими дозастосуванняв Українієдиними технічними приписами(Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднанихНацій,щоєдодатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/абовикористані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (далі Угода (попередня назваУгоди:Угода про прийняття єдиних умов офіційного затвердження провзаємневизнанняофіційного затвердження предметів обладнаннятачастин механічних транспортних засобів, укладена в Женеві 20 березня 1958 року)); або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів ЄвропейськогоСоюзу,щовстановлюютьтехнічніприписидля обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої ДоговірноїСторони Угоди (зокрема України); або інформації просертифікат ЄвропейськогоСоюзу про затвердження типу обладнання(або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнанняє ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортномузасобі),виданийуповноважениморганом держави - члена Європейського Союзу.

Відповідно до ст. 1. Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності. Тобто, зазначена вище норма постанови КМУ № 738 декларує, що для надання на ринку України гальмівних колодок автомобільних достатньо лише маркування знаком офіційного затвердження типу, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року або інформації про сертифікат типу, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди (зокрема України), якщо відповідне маркування не наноситься.

Таким чином колегія суддів зазначає, що вказана норма покладає обов`язок на орган ринкового нагляду при перевірці встановити наявність щодо продукції однієї з перелічених вище вимог. Якщо відсутнє відповідне маркування - запитується інформація про сертифікат типу обладнання, і навпаки.

Згідно змісту оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зазначені заходи застосовано відповідно до статей 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» з підстав того, що продукція є небезпечною, становить серйозний ризик та не відповідає встановленим вимогам.

Однак, органом ринкового нагляду в акті перевірки не встановлено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ № 738 та Женевською Угодою 1958 року для надання їх на ринку.

Не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування і Інформації про сертифікат типу обладнання так і будь-чого окремо з них.

Відповідно до частини 3 ст. 12. Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Згідно норм ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Відповідно до 4.1. ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Згідно з частиною 2 ст. 30 Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Положеннями частини 1 ст. 31 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони.

Отже, підставою для тимчасової заборони надання продукції на ринку та в подальшому заборони надання продукції на ринку є встановлення органом ринкового нагляду того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик, є небезпечною.

У силу ч. 5. ст. 33 Закону України «Про державний ринковий продукції» будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

За ч. 5. ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, шо продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.

Проте в матеріалах справи відсутні докази наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція становить серйозний ризик, є небезпечною.

Також відсутні в матеріалах справи докази проведення Укртрансбезпекою відбору зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) для встановлення того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик або є небезпечною органом ринкового нагляду.

Згідно акта перевірки, оскаржуваних рішень і постанови відповідача, вбачається, що Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено відсутність додатків до сертифікату типу від 01.04.2016 № UА*А(b)*0027*00, а саме прізвища, посади і зразки підписів осіб, уповноважених підписувати сертифікати відповідності затвердженому типу партії компонента(ів), що у свою чергу не дає можливості органу ринкового нагляду встановити повноваження особи, яка підписала сертифікат відповідності від 25.10.2021 № 25102021/1. у зв`язку із чим, відповідачем зроблений висновок про те, що позивачем введено продукцію в обіг, а саме: гальмівні колодки «Техіаг» (артикул 2927801) без сертифіката відповідності, що не відповідає вимогам пунктів 1.2, 1,3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання № 521 від 17.08.2012 року.

Згідно із ч. 2 ст. 45 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної в інших державах, визнаються і приймаються в Україні згідно з положеннями чинних міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання результатів оцінки відповідності.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем надано органу ринкового нагляду сертифікат відповідності на партію товару, який виданий виробником, та сертифікат типу від 01.04.2016 №UA*A(b)*0027*00 підтвердженням відповідності товару вимогам міжнародних договорів України та нормам вітчизняного законодавства.

В той же час колегія суддів зазначає, що в Акті позапланової перевірки органом ринкового нагляду відсутня інформація щодо встановлення наявності або відсутності необхідного маркування, а саме маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання на шинах, яке відповідає вимогам міжнародної Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах і умовам взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів від 20.03.1958р, а також не встановлено, що сертифікати типу на продукцію не відповідають вимогам технічних приписів (Правилам ЄЕК ООН).

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм частини другої статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пункту 4 Порядку, затвердженого Постановою № 1017, суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Відповідно до частини восьмої статті 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Згідно з частиною п`ятою статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Як судом зазначено вище, Укртрансбезпекою 17.07.2024 на підставі Акта перевірки від 04.07.2024 складено протокол № 001/40-24 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», про порушення товариством вимог пункту 2 частини 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідачем 17.07.2024 прийнято постанову про накладення штрафу від 17.07.2024№ ВХ001, за якою за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») до товариства, як розповсюджувача, застосований штраф у розмірі 51 000,00 гривень.

Колегія суддів зазначає, що у своїх зауваженнях до протоколу № 001/40-24 представником позивача, серед іншого, зазначено про те, що протокол не містить також матеріалів перевірки ТОВ «АФРАКО» на предмет наявності на колодках маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, наявність якого за правилами підпункту 1-І п. 1 постанови Кабміну від 09 червня 2011 року самостійно дозволяє надання на ринку частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі.

Крім того, позивачем на підтвердження своєї позиції до матеріалів справи надано фото гальмівних колодках «Textar» (артикул 2927801) з наявним маркуванням знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку затвердження конструкції № 521, на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник резидент України видає сертифікат відповідності.

Згідно з п. 1.3 Порядку затвердження конструкції № 521, на кожен новий колісний транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на колісні транспортні засоби, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури.

Із вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що права і обов`язки імпортера, виробника і розповсюджувача товарів-є різними та останній (розповсюджувач) не має і не може нести відповідальності за невиконання обов`язків імпортерами і виробниками товарів, при цьому, вказані суб`єкти господарювання (імпортер, виробник та розповсюджувач) зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіями між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом, а рішення суб`єкта владних повноважень щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинно містити конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи.

Так, судом встановлено, що на вимогу відповідача, позивачем були надані сертифікати відповідності продукції, що була предметом перевірки.

В той же час, відповідачем в акті перевірки та оскаржуваних рішеннях зазначено про порушення товариством вимог 1.2, 1,3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання № 521 від 17.08.2012 року.

Відповідно до положень п.8.2 Порядку затвердження конструкції №521, у разі отримання сертифіката типу обладнання на підставі окремого(их) затвердження(нь) за Правилом(ами) ЄЕК ООН виробник маркує кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначеного(их) Правила(ил) ЄЕК ООН та наносить на упаковку чи зазначає в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифіката типу, торгову назву виробника та/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер такого обладнання згідно з каталогом.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" не є виробником продукції, що була предметом перевірки, позивач є її розповсюджувачем у розумінні Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

В свою чергу позивач вказував, вся наявна інформація щодо використання продукції - гальмівних колодках «Textar» (артикул 2927801) зазначається (маркується) на самому виробі.

Згідно з п. 1.10 Порядку № 521: затвердження типу - сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган підтверджує, що тип продукції відповідає вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком; окреме затвердження - комплект документів, за допомогою якого підтверджують, що тип продукції відповідає вимогам Угоди та окремого Правила ЄЕК ООН; сертифікат відповідності - документ, яким виробник підтверджує, що окремо взятий КТЗ або партія обладнання відповідають затвердженому типу; сертифікат типу - документ, яким уповноважений орган підтверджує, що тип продукції затверджено відповідно до вимог технічних приписів, визначених цим Порядком; технічні приписи - єдині технічні приписи (Правила ЄЕК ООН), нормативно-правові акти, технічні регламенти, національні стандарти, нормативні документи, технічні вимоги, що стосуються певних категорій КТЗ чи обладнання, наведені у додатку 4 або 11 до цього Порядку;

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Угоді та в доданих до неї єдиних технічних приписах - Правилах ЄЕК ООН.

Відповідно до ст. 1 Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, термін "офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил" вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил. Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з`явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.

Форми сертифікатів типу наведені у додатку № 6 до Порядку № 521, зокрема щодо затвердження типу компонента застосовується форма В.

У розділі II вказаної форми сертифіката типу серед іншого може зазначатися інформація про окреме затвердження, якщо така має місце.

Як встановлено, з наданих позивачем на підтвердження своєї позиції до матеріалів справи фото гальмівних колодок «Textar» (артикул 2927801), на них наявні маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання.

В той же час, в Акті позапланової перевірки органом ринкового нагляду відсутня інформацію щодо встановлення наявності або відсутності необхідного маркування, а саме маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання на шинах, яке відповідає вимогам міжнародної Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах і умовам взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів від 20.03.1958р.

Таким чином, беручи до уваги, що товариство не є виробником цієї продукції, Укратрансбезпекою неправомірно встановлено порушення товариством п.1.2, 1.3 Порядку № 521 до продукції, що була предметом перевірки.

Для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції необхідна наявність встановленого факту порушення, а в даному контексті правовідносин - порушення передбачені п.1.2, 1.3 Порядку № 521. Однак, враховуючи, наведені вище висновки суду, підстави для притягнення товариства до відповідальності відсутні.

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно преамбули Наказу Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання І виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» вказано, що він прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» (надалі - Постанова КМУ № 738).

У постанові КМУ №738 зазначено, що вона прийнята з метою виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року (далі - Угода), адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання.

Відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 постанови КМУ № 738, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди): або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27 березня 2019 року «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (надалі - Постанова № 367) внесені зміни до Постанови КМУ № 738 та, зокрема, скасовано вимогу отримання в Україні сертифікату типу або сертифікату відповідності, виданого уповноваженим органом України для автозапчастин, що були офіційно затверджені за типом конструкції у країнах ЄС або в одній із Договірних Сторін Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (Женевська Угода 1958 року).

Законом України № 1448-ІІІ від 10 лютого 2000 року, Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаної 20 березня 1958 року в м. Женеві, з поправками 1995 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Цим Україна заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН, які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Відповідно до ст. 1 Женевської Угоди 1958 року, для цілей цієї Угоди термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил» вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил. Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з`явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.

Згідно із ст. 2 Угоди, кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила, головним чином через офіційне затвердження за типом конструкції, надає офіційні затвердження за типом конструкції і знаки офіційного затвердження, описані в будь-яких Правилах, для цих типів колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, на які поширюються ці Правила, за умови, що вона має технічну компетенцію і задоволена заходами по забезпеченню відповідності цього виробу офіційно затвердженому типу, як передбачено в Додатку 2. Кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, відмовляє в наданні офіційних затверджень за типом конструкції і знаків офіційного затвердження, на які поширюються ці Правила, якщо згадані вище умови не виконані.

Статтею 3 Женевської Угоди 1958 року встановлено, що колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини, стосовно яких будь-яка Договірна Сторона надала офіційне затвердження за типом конструкції відповідно до статті 2 цієї Угоди і які були виготовлені або на території Договірної Сторони, що застосовує ці Правила, або на території іншої країни, і вказаної Договірною Стороною, яка належним чином офіційно затвердила типи колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, що розглядаються, вважатимуться такими, що відповідають законодавству всіх Договірних Сторін, що застосовують зазначені Правила через офіційне затвердження за типом конструкції.

У разі офіційного затвердження типу обладнання або частин згідно з Правилами ЄЕК ООН орган затвердження Договірної сторони Женевської угоди 1958 видає повідомлення про офіційне затвердження за типом конструкції, яке визнається усіма Договірними сторонами. Це надає право виробнику маркувати знаком офіційного затвердження «Е» кожен предмет обладнання та/або частину, що належать до офіційно затвердженого типу. Водночас Женевська угода 1958 передбачає можливість перевірки чинності наданих затверджень типу шляхом комунікації між органами затвердження Договірних сторін.

Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, у тому числі гальмівних колодок автомобільних, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави - члена Європейського Союзу, шо встановлено Постановою КМУ від 09 червня 2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів їх частин та обладнання».

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 має вищу юридичну силу за наказ Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521, норми якого не приведені у відповідність до Постанови КМУ №738.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається принцип верховенства права.

Елементом верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий пп. 5.4 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5- рп/2005).

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про міжнародні договори України" міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно із 4.1. ст. 2. Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.

Приписами 4.2. ст. З Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що якщо міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги щодо загальної безпечності продукції, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються вимоги міжнародних договорів України.

Тому, окремі положення Порядку № 521 не відповідають Постанові КМУ № 738, статті З Женевської Угоди 1958 року, законодавству ЄС.

Зазначене залишилось поза увагою суб`єкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень та постанови.

Таким чином, встановлена органом ринкового нагляду під час перевірки відсутність сертифікату відповідності на партію обладнання відповідно пунктів 1.2, 1.3. Порядку № 521, не є встановленою вимогою щодо обмеження продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасової заборони надання продукції на ринку, а також заборони надання продукції на ринку.

Крім того колегія суддів наголошує, що відповідач при проведенні перевірки позивача був зобов`язаний оглянути продукцію - гальмівні колодки «Textar» (артикул 2927801) на предмет наявності маркування або обмежитись інформацією про сертифікат типу і якості обладнання відповідно до постанови Кабміну від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» та Женевської конвенції 1958 року.

Зокрема,ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд нехарчової продукції»: «Під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону».

Таким чином не провівши візуальний огляд продукції, не зазначивши у протоколі про наявність або відсутність відповідного маркування, відповідач порушив принципи ринкового нагляду, передбачені статтею 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд нехарчової продукції». Крім того, в оскаржуваній постанові відповідача відсутні конкретні посилання на Технічні регламенти, вимогам яких не відповідає продукція - гальмівні колодки «Textar» (артикул 2927801).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що встановлені вимоги вимоги щодо нехарчової продукції (далі продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Щодо доводів апелянта те, що на запит Укртрансбезпеки (лист від 04.07.2024 № 8153/3.5/14-240) ДП «ДержавтотрансНДІпроект» (лист від 15.07.2024 № 20728/0/7-24) повідомило, що сертифікат типу від 01.04.2016 № UА*А(b)*0027*00 втратив свою чинність, у зв`язку із чим після 02.07.2020 вказаний сертифікат не міг слугувати підставою для надання виробником сертифікату відповідності від 25.10.2021 №25102021/1, то суд, окрім вище вказаних доводів, то колегія суддів зазначає про таке.

Адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення.

В той же час, з акта перевірки, змісту самих оскаржуваних рішень вбачається, що відповідач при їх прийнятті не обґрунтовував їх вказаними вище обставинами.

Так, оцінюючи оспорювані рішення, виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при їх прийнятті.

Щодо оскаржуваних рішень відповідача рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів колегія суддів також вказує на таке.

Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначений статтею 33 Закону № 2735-ІV.

Положеннями цієї норми визначено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті, зокрема, за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.

До прийняттярішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходіворган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання.

Однак, судом встановлений факт недотримання відповідачем, при прийняті оскаржуваних рішень, вимог частини одинадцятої статті 33 Закону № 2735-ІV. Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено того, що позивачу надсилалися проєкти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, пропонувалося органом ринкового нагляду позивачу надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проєкту вказаних рішень.

Таким чином слідує висновок щодо порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень відповідачем.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄЄПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає, увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, у органу ринкового нагляду були відсутні підстави для вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що вказує на протиправність рішень Укртрансбезпека про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладання штрафу.

Враховуючи зазначене вище в сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають такому критерію як обґрунтованість, адже, вони прийняті без урахування всіх обставин та без дослідженням норм законодавства, на підставі яких таке рішення приймається. Зазначені висновки суду стосуються також позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, так як ця постанова прийнята за наслідками розгляду справи про притягнення товариства до адміністративної відповідальності, за відсутності на те обґрунтованих підстав.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 001/40-24/ТЗ,№ 001/40-24/ПВ від 04.07.2024 та постанова про накладання штрафу № ВХ001 від 17.07.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено з матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено у позовній заяві.

Відповідно до ст. 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 19.07.2024 року, Опис робіт виконаних адвокатом при підготовці позовної заяви від 31.07.2024 року.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, зі змісту Опису робіт виконаних адвокатом при підготовці позовної заяви від 31.07.2024, адвокатським Бюро «Олександра Стьоніна «Регіум» виконані такі роботи: вивчення документів адвокатом, первинна консультація щодо даної справи, укладення договору про надання правничої допомоги; аналіз законодавства та судової практики щодо даної справи, аналіз міжнародних договорів, узгодження правової позиції, підготовка позовної заяви, формування доказової бази, групування доказів - додатків до позовної заяви; Детальне консультування позивача з приводу справи та передача проекту позовної заяви для подачі позивачем через електронний кабінет у системі ЄСІКС. Загальна вартість робіт 12 000 грн.

Водночас дана справа є справою незначної складності і розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що витрати позивача на правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі4 000 ,00 грн.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.