Постанова

від 13.01.2025 по справі 120/2502/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2502/24

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

13 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Жмеринкакомунсервіс" до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2024 року Комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Східного офісу Держаудитслужби від 15.02.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-23-006582-а. Тому, з метою визнання такої протиправності та скасування вказаного висновку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вказує, що Вінницький окружний адміністративний суд не врахував, що саме Замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону №922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до ст.16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження.

За вимогами Додатку 1 до Тендерної документації замовником установлено, кваліфікаційний критерій: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та зазначено, що в складі своєї тендерної пропозиції учасник має надати: інформацію про виконання аналогічного договору (ів).

Тобто, умовами зазначеного додатку не деталізовано необхідність надання усіх актів по кожному аналогічному договору наданому у складі тендерної пропозиції та не зазначено умову: «надати усі акти виконаних робіт про повне виконання зобов`язань по кожному аналогічному договору». Натомість, судом надано правову оцінку лише інформації про виконання аналогічного договору(ів) (за відповідною табличною Формою), що вимагалась Замовником на підтвердження кваліфікаційного критерію.

Звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано, що під час підготовки тендерної документації учасник не може здогадуватись про необхідність 100% підтвердження виконання аналогічного договору без прямої на то вимоги.

21 листопада 2024 року від представника Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник просить залишити апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» є балансоутримувачем житлових будинків, яке забезпечує утримання та обслуговування житлових будинків у м. Жмеринка.

З метою виконання зобов`язань та дотримання вимог чинного законодавства в частині публічних закупівель, позивачем 23.11.2023 року оголошено закупівлю: UA-2023-11-23-006582-а, а 07.12.2023 року у системі "prozorro" сформовано повідомлення про намір укласти договір із єдиним учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 . За наслідками проведення процедури закупівлі 13.12.2023 року підписано договір №241 щодо надання послуг з технічного обслуговування ліфтів.

29.01.2024 року відділом контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі: UA-2023-11-23-006582-а, «Послуга з технічного обслуговування 22 ліфтів у м.Жмеринка» (за ДК 021:2015:50750000-7: Послуги з технічного обслуговування ліфтів) очікуваною вартістю 1 656 000,00 грн., яку проведено КП «Жмеринкакомунсервіс».

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Офісом встановлено, що для підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)» відповідно до підпункту 3 пункту 1 додатку 1 до тендерної документації передбачено, що учасник для підтвердження інформації що зазначена у довідці «Інформація про виконання аналогічного договору(ів)», надає акт(и) приймання виконаних робіт/наданих послуг.

Однак, моніторингом встановлено, що учасником ФОП ОСОБА_1 надано акт виконаних робіт лише по одному договору, укладеному з КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради від 10.04.2023 за №256 на суму 29700,0 грн., при тому, що договір було на суму 133 650,00 грн, про що зазначено на сайті "prozorro" за ID UA-2023-03-22-010701-а. По іншому договору, укладеному з КП «Жмеринкакомунсервіс» від 22.11.2022 №179 акти виконаних робіт не надані.

Отже, на переконання відповідача, в порушення вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника-переможця ФОП ОСОБА_1 , що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII та уклав із ним договір від 13.12.2023 № 241.

У зв`язку з чим, відповідачем було сформовано висновок від 15.02.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-23-006582-а, яким він зобов`язав КП «Жмеринкакомунсервіс», здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень встановленому законодавством порядку, зокрема вжити заходи щодо припинення зобов`язань за договором від 13.12.2023 №241 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усуненню порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Позивач не погоджуючись з порушеннями, викладеними у висновку Східного офісу Держаудитслужби, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що одним і головних завдань органу державного фінансового контролю є контроль дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі також Закон №922-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд враховує, що питання моніторингу процедур публічних закупівель регулюється ст.8 Закону №922-VIII. Так, частиною першою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно із ч.6 ст.8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону №922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (частина 8 статті 8 Закону №922-VIII).

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону №922-VIII).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина 10 статті 8 Закону №922-VIII).

Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за №958/35241.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем висновку Східного офісу Держаудитслужби від 15.02.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-23-006582-а, «Послуга з технічного обслуговування 22 ліфтів у м. Жмеринка» (за ДК 021:2015:50750000-7: Послуги з технічного обслуговування ліфтів) очікуваною вартістю 1 656 000,00 грн., яку проведено КП «Жмеринкакомунсервіс».

Зокрема встановлено, що вказаний Висновок за результатами моніторингу містить констатування про те, що підпунктом 3 пункту 1 додатку 1 до тендерної документації передбачено, що учасник для підтвердження інформації що зазначена у довідці «Інформація про виконання аналогічного договору(ів)», надає акт(-ти) приймання виконаних робіт/ наданих послуг.

Проте, моніторингом встановлено, що учасником ФОП ОСОБА_1 надано акти виконаних робіт лише по одному договору, укладеному з КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради від 10.04.2023 за №256 на суму 29700,0 грн., при тому, що договір було на суму 133 650,00 грн, про що зазначено на сайті prozorro за ID UA- 2023-03-22-010701-а. По іншому договору, укладеному з КП «Жмеринкакомунсервіс» від 22.11.2022 №179 акти виконаних робіт не надані.

Отже, на переконання відповідача, в порушення вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника-переможця ФОП ОСОБА_1 , що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та уклав із ним договір від 13.12.2023 №241.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову погодився з доводами відповідача та виходив з того, що лише наявність інформації про виконання аналогічного договору(ів), через надання договору(ів) без документального підтвердження їх виконання, не доводить відповідність учасника, кваліфікаційному критерію визначеному у статті 16 Закону №922, щодо підтвердження наявності відповідного досвіду з виконання аналогічних договорів.

Відповідно до вимог абзацу п`ятого підпункту другого пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, чого позивачем зроблено не було.

Суд вважав, що Східний офіс Держаудитслужби при проведенні моніторингу спірної процедури закупівлі діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому висновок є обґрунтованим, складено в межах наділених повноважень та з дотриманням норм законодавства, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Стосовно вимог відповідача в оскаржуваному висновку про розірвання з ФОП ОСОБА_1 як переможцем торгів договору про публічну закупівлю суд зазначив, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, оскільки у разі дотримання замовником вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей №1178 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено. Тому, не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для припинення по ньому зобов`язань.

Таким чином, суд вважав визначений відповідачем спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, - вірним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, колегія суддів зазначає те, що як відповідачем так і судом першої інстанції не враховано, що саме Замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону №922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до ст.16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження.

За вимогами Додатку 1 до Тендерної документації замовником установлено кваліфікаційний критерій: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та зазначено, що в складі своєї тендерної пропозиції учасник має надати: "акт(-ти) приймання виконаних робіт/наданих послуг". При цьому, не деталізовано необхідність надання акту(ів) по кожному аналогічному договору наданому у складі тендерної пропозиції та не зазначено умову: "надати усі акти виконаних робіт про повне виконання зобов`язань по кожному аналогічному договору".

Під час розгляду пропозиції, учасником ФОП ОСОБА_1 до тендерної документації була надана певна кількість вищезазначених документів, як достатньої, за переконанням замовника, для обрання останнього переможцем.

Таким чином, оскільки вимоги Замовника викладені у Додатку 1 до тендерної документації не повинні базуватись на додаткових припущеннях, то висновки суду першої інстанції колегія суддів вваажає такими, що не відповідають нормам матеріального права.

То б то, без прямої на то вимоги - необхідності повного підтвердження виконання аналогічного(их) договору(ів) під час подання учасником тендерної документації, не може бути поставлено в вину останнього, як не надання в повному обсязі документації на підтвердження виконання кожного з аналогічних договорів.

Крім зазначеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції під час постановлення рішення не надано належної правової оцінки вимозі Держаудитслужби щодо розірвання договору, яка має наслідком припинення відповідних за договором зобов`язань.

Вимога є непропорційною тяжкості порушення (яке, по суті, більш є недоліком у конкретизації замовником при визначенні вимоги), а запропонований спосіб усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі зазначеного порушення призведе до порушення майнових прав та інтересів замовника та матиме негативні наслідки для репутації як Замовника так і виконавця, що є непропорційним у співвідношенні з зазначеними недоліками.

Не враховано та не надано правової оцінки судом і тому факту, що суть виявлених на думку Відповідача "порушень" не призводить до порушення бюджетних інтересів, оскільки фінансування закупівлі здійснюється за власні кошти, отримані внаслідок господарської діяльності Замовника закупівлі, а припинення зобов`язань за процедурою закупівлі призведе до зриву процесу забезпечення обслуговування мешканців м.Жмеринка, що проживають у багатоповерхових будинках, які використовують 22 ліфти, що є неприйнятним та неприпустимим з огляду на додержання прав та інтересів мешканців міста.

Таким чином, вирішуючи спір Вінницький окружний адміністративний суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України мав би враховувати судову практику із застосування норм права по аналогічним спорам. Так, у постанові від 21 січня 2021 року у справі №120/1297/20-а, Верховний Суд дійшов висновку, що якщо висновок Держаудислужби, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, то, цей висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Жмеринкакомунсервіс" повністю.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Комунального підприємства "Жмеринкакомунсервіс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 15.02.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-23-006582-а.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.