Постанова

від 14.01.2025 по справі 560/6220/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6220/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

14 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.04.2024 №5226/6/22-01-09-03-06 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийняти рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот"ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 1/1.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

04.04.2024Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот" звернулосьдо Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна 1/1. До вказаної заяви позивачнадав такі документи:

- дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 10.12.2020 №177.20.68;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 10.12.2020№176.20.68;

- договір оренди №210224-ХМ від 21.02.2024;

- акт №1 прийому-передачі майна від 21.02.2024 до договору оренди №210224-ХМ від 21.02.2024;

- договір оренди землі від 15.06.2018;

- договір суборенди землі від 27.02.2024;

- акт прийому-передачі частини земельної ділянки за договором суборенди від 27.02.2024;

- паспорт резервуару наземного двостінного №013/20;

- довідка про технічний опис об`єкта нерухомого майна від 02.07.2020 №0207;

- постанова про закриття кримінального провадження, платіжна інструкція від 29.02.2024 №364;

- інші документи ( а.с.14).

Управлінням Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці 10.12.2020 для ТОВ "АЗС Патріот" були видані наступні дозволи:

- №177.20.68, яким дозволено виконувати експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеноїнебезпеки: устаткування, пов`язане з використанням, зберіганням, застосуванням вибухопожежонебезпечних речовин, маса яких дорівнюю або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956, а саме пункт паливозаправний ПЗП2-10/20-2-1, V=30 м. куб., зав №013/20, 2020, Україна;

- № 176.20.68, якимдозволено виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

18.04.2024 Головним управлінням ДПС прийняте рішення №5226/6/22-01-09-03-06 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, з підстав ненадання ТОВ "АЗС Патріот" акту вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, що не відповідає вимогам статті 15 та статті 18 Закону №481.

Вважаючи рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №5226/6/22-01-09-03-06 від 18.04.2024 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.20 ст.15 Закону України№ 481/95-ВР від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною тридцятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років

Згідно з частинами тридцять другою тридцять п`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

За змістом частини тридцять сьомої статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

За приписами частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що для здійснення господарської діяльності, зокрема з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20, від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21 та від 23 лютого 2023 року у справі № 140/1784/22.

Частинами сорок п`ятою та сорок шостою статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТАГРУП-ТРАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС Патріот" був укладений договір суборенди землі (кадастровий номер 6825083600:03:007:1603, площею 0,02 га), де в п. 4 зазначено, що на даній земельній ділянці знаходиться пункт паливо роздавального типу ПЗП2-10/20-2-1 зав №013/20 рік виготовлення-2020 країна виробник Україна. Була проведена державна реєстрація договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №368687794 від 06.03.2024.

На підставі наказу №31/08-од від 31.08.2020 ТОВ "НАФТАГРУП-ТРАНС" ввело в експлуатацію як основний засіб-пункт паливозаправний, сталевий, двостінний 30 м. куб.

Відповідно до паспорта та інструкції по експлуатації ПЗП2-10/20-2-1 №013/20 ПЗП є автозаправним пунктом з наземним розташуванням для зберігання палива, до складу якого входять резервуар зберігання палива, технологічне обладнання і паливороздавальні колонки, який виконаний як єдиний виріб і відноситься до єдиної технологічної системи. Пункт паливозаправний складається з двостінного двосекційного резервуара для зберігання палива 30м3, паливозаправної колонки NOVA 1202.21 В, комплекту технологічного обладнання, терміналу самообслуговування, трубопроводів, що з`єднують технологічну систему, запобіжного і контрольно-вимірювального обладнання, комплекту з вимірювальних систем, вентиляційного та протипожежного обладнання. У п. 4.4 вказаного паспорта зазначено, що ПЗП встановлюється на майданчику, що має тверде негорюче покриття, стійке до нафтопродуктів, поверхня якого має бути піднята над планувальною відміткою прилягаючої території не менше ніж на 0,1 м.

Однак, відповідач ухвалив рішення №5226/6/22-01-09-03-06 від 18.04.2024, яким відмовив позивачу у видачі ліцензії за вищевказаною заявою.

Підставою для відмови слугував той факт, що позивач не надав акта вводу в експлуатацію об`єкта, або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

В свою чергу, суд першої інстанції, з позицією якого погоджується і колегія суддів, не погодився із такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

Насамперед слід зазначити, що за змістом пункту 14 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №850), для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінрегіоні можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

У межах зазначених вище повноважень наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.10.2020 №257 затверджено Положення про Науково-технічну раду Міністерства розвитку громад та територій України.

Згідно з пунктом 1 розділу І вказаного Положення науково-технічна рада (далі - НТР) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Міністерства розвитку громад та територій України, утвореним для надання наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності, що належать до компетенції Мінрегіону.

У пункті 2 розділу II вказаного Положення НТР закріплено, що відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, але не виключно, розглядає найважливіші науково-технічні проблеми та надає пропозиції щодо пріоритетних напрямів та тематики наукових (науково-технічних) робіт (наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, далі - наукових робіт) у відповідних сферах; бере участь в організації наукових робіт із пріоритетних напрямів діяльності у сферах будівництва, житлово-комунального господарства і регіонального розвитку та наукового обґрунтування науково-технічного розвитку будівельної галузі.

Рішенням від 10.12.2015 №88 НТР схвалено методичний посібник "Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" (далі - методичні рекомендації), у вступі до якого зазначено, що "Директивою Ради Європейського Союзу 89/106/ЄЕС, прийнятою у 1988 році, країнам, що входять до складу Євросоюзу, було запропоновано новий підхід до питань технічного регулювання будівельної діяльності. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд" Україна зробила перший практичний крок на шляху приєднання до європейських принципів технічного регулювання. У першу чергу це стосувалося забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. Наразі в Україні поряд з національною функціонує європейська гілка нормативної бази, основою якої є запровадження розрахунку будівельних конструкцій за Єврокодами".

У главі 2.6 Методичних рекомендацій зазначено, що "контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами. Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері".

Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2023 у справі № 640/27953/21 зазначив, що установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено виконання будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщенні такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Зазначене означає, що розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, а саме контейнерної або модульної АЗСне підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідно, на цю контейнерну/модульну АЗС не видаються документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як встановлено судом першої інстанції зі змістунаданих до заяви про видачу ліцензії документів, пункт паливозаправний, який позивач мав намір використовувати для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, є наземним обладнанням, яке складається з декількох частин, однакне має фундаменту. Модуль заправки автомобілів моторним паливом є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.

Враховуючи те, що встановлення (розміщення) модулів паливозаправних на залізобетонних плитах не є об`єктом будівництва, не вимагає прийняття їхв експлуатацію як об`єктів будівництва, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав вимагати від суб`єкта господарювання акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Крім того, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про неконкретність підстави для відмови у видачі ліцензії, які відзначені відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Так, у рішенні зазначається, що заявникомне наданий акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

Водночас, у відзиві та в апеляційній скарзі відповідач покликається на те, що документом, який повинен був бути наданий позивачем щодо паливо заправного пункту,є паспорт прив`язки, який видається щодотимчасової споруди, якою власне і є ПЗП. Стосовно будь-яких інших об`єктів, які могли бути розміщені на земельній ділянці, інформація не наводиться.

Разом з тим, у спірному рішенні відсутнє посилання наненадання позивачем саме цього документа (паспорта прив`язки тимчасової споруди). З огляду на вказане, доводи апелянта судом до уваги не приймаються як такі, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Таким чином, відповідачем не доведено факт проведення дослідженняскладу або кількості об`єктіву місці роздрібної торгівлі пальним,якімогли вважатисьоб`єктамиу розуміннівимогч. 42 ст. 15 Закону № 481, щодо яких заявник повинен був надати відповідні документи, які б свідчили про прийняття/введенняїх в експлуатаціюяк об`єктів будівництва. Також, як встановлено зі змісту оскаржуваного рішення, контролюючий орган не надав оцінки типу ПЗП, не досліджував його технічні характеристики, зокрема на основі паспорту резервуару наземного двостінного, паспорту та інструкції по експлуатації пункту паливнозаправного, довідки про технічнийопис об`єктавід02.07.2020 № 0207, які були наданізаявником разом із заявою про видачу ліцензії.

У той же час, зі змісту наданих документів та фототаблиць судом першої інстанції достеменно встановлено, щовищезгаданийПЗПвиготовлений заводським способомвідповідно до вимог технічних умов, з наземним розташуванням контейнера для зберігання палива, до складу якого входять резервуар зберігання палива, технологічне обладнання і паливороздавальна колонка, виконані як єдиний виріб, тому для його установлення не передбачено виконання будь-яких додаткових будівельних робіт, у тому числі влаштування фундаменту. Отже, оскільки встановлення ПЗП не є будівництвом, у позивача не виник обов`язок, зокрема, щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19.

Крім того, як встановлено зі змісту оскаржуваноїпостанови про закриття кримінального провадження від 09.11.2023, прийнятої заступником начальника відділу РЗСГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області в межахкримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021240000000396, "ТОВ "АЗС ПАТРІОТ" пройшов всі необхідні перевірки та погодження перед початком роботи ПМП..... сам об`єкт ПМП є рухомим майном, на якийне потрібно отримувати дозволи щодо будівництва та подальшоїреєстрації і відповідносама декларація про готовність об`єкта не могла бути підставою для видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним".

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішенняприйняте без належного дослідженняусіх наданихзаявником документів, відтакє протиправним та підлягає скасуванню.

Наразі, відповідачем зазначене належними доказами ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не спростовано.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.