Постанова

від 14.01.2025 по справі 560/7245/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7245/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

14 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВА-МІЛК» до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до суду, в якому просив визнати противною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 030736 від 15 листопада 2023 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

17.10.2023 інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області було проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР №028517 від 17.10.2023, в якому зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час перевірки встановлено, що відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа. Водій здійснював перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної №7483 від 17.10.2023.

Про розгляд цього акту (15.11.2023 об 10:00) позивача було проінформовано листом-повідомленням №85062/40/24-23 від 01.11.2023.

Згідно товарно-транспортної накладної №7483 від 17.10.2023 перевезення здійснювалось з м. Хмельницький до м. Кам`янець-Подільський, автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_2 , автомобільний перевізник - товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВА-МІЛК", водій - ОСОБА_1 .

15 листопада 2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Держаної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №ПШ 030736 в розмірі 17000 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Згідно з ст.5 ЗУ "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відтак, саме на органи Укртрансбезпеки покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Також, згідно з ч.2 ст.49 ЗУ "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.10.2023 АР №028517, 17 жовтня 2023 року о 10:30 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке міститься в матеріалах справи, власником транспортного засобу марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_3 .

Водій здійснював перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної №7483 від 17.10.2023.

Так, за визначеннями, наведеними у пункті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі №120/554/23.

При цьому, товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

При встановленні посадовими особами органу державного контролю факту перевезення вантажів з недотриманням Закону № 2344-III, джерелом інформації про суб`єкта відповідальності за таке порушення законодавства про автомобільний транспорт є насамперед відомості товарно-транспортної накладної, яка супроводжує вантаж, про автомобільного перевізника, оскільки перевізник може не співпадати з водієм, який керує транспортним засобом, чи власником (користувачем) транспортного засобу, зазначеним у реєстраційних документах.

Тому відомості товарно-транспортної накладної, зокрема про особу автомобільного перевізника, повинні бути обов`язково зафіксовані посадовими особами органу державного контролю у відповідних документах.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, апелянтом у справі, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.10.2023 АР №028517 було зафіксовано саме транспортний засіб марки RENAULT MASTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В свою чергу, згідно товарно-транспортної накладної №7483 від 17.10.2023 перевезення здійснювалось з м. Хмельницький в м. Кам`янець-Подільський автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_2 , автомобільний перевізник - товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВА-МІЛК", водій - ОСОБА_1 .

Таким чином, судова колегія резюмує, що в товарно-транспортній накладній№7483 від 17.10.2023 містяться дані про інший транспортний засіб та особу іншого водія.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість підтвердження вказаним документом факту визначення в якості перевізника саме Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА-МІЛК".

Колегія суддів зауважує про застосування інспектором під час перевірки надмірного формалізму, що спричинило порушення прав позивача, у зв`язку з чим, враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Цей документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.

Під час проведення перевірки та розгляду справи відповідач повинен встановити всі обставини, які призвели до порушення вимог законодавства.

Наразі ж відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови №ПШ 030736 від 15.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "ВІВА-МІЛК".

Стосовно доводів апелянта про наявність можливої помилки, допущеної при складанні товарно-транспортної накладної №7483 від 17.10.2023, то судова колегія останні відхиляє, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень, як і судове рішення, не може грунтуватись на припущеннях.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.