Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/13722/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/13722/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуленко Ю.М.,

від відповідача-1: Золотарьова М.К.

від відповідача-2: не з`явилися;

від відповідача-3: не з`явилися;

від відповідача-4: не з`явилися;

від відповідача-5: Власюк І.І.

від відповідача-6: не з`явилися;

від відповідача-7: не з`явилися;

від відповідача-8: Золотарьова М.К.

від відповідача-9: не з`явилися;

від відповідача-10: ОСОБА_10. (особисто),

від відповідача-11: не з`явилися;

від відповідача-12: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явилися,-

розглянувши матеріали апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року (повний текст рішення складено і підписано 23.09.2024 року)

у справі №910/13722/22 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

6) ОСОБА_7

7) ОСОБА_8

8) ОСОБА_1

9) ОСОБА_9

10) ОСОБА_10

11) ОСОБА_11

12) ОСОБА_12

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_13

про відшкодування шкоди у розмірі 1176 795 008,46 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), ОСОБА_4 (далі - відповідач 3), ОСОБА_5 (далі - відповідач 4), ОСОБА_6 (далі - відповідач 5), ОСОБА_7 (далі - відповідач 6), ОСОБА_8 (далі - відповідач 7), ОСОБА_1 (далі - відповідач 8), ОСОБА_9 (далі - відповідач 9), ОСОБА_10 (далі - відповідач 10), ОСОБА_11 (далі - відповідач 11) та ОСОБА_12 (далі - відповідач 12), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_13 (далі - третя особа) про відшкодування шкоди у розмірі 1 176 795 008,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 600 від 14.06.2021 року затверджено ліквідаційний баланс та Звіт про виконання ліквідаційної процедури банку, відповідно до яких здійснено часткове задоволення вимог кредиторів Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції". На переконання позиції фонду, неможливість задоволення вимог кредиторів настала в результаті вчинення відповідачами як посадовими особами банку ряду недобросовісних дій та прийняття рішень, що завдали майнової шкоди банку та створили недостатність його майна, призвели до порушення вимог законодавства та сприяли настанню неплатоспроможності банку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник зазначив, що Господарським судом міста Києва застосовано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18 щодо початку перебігу позовної давності у даній категорії спорів, який скасований та фактично відсутній, за висновками самої ж Великої Палати Верховного Суду (постанова від 03.08.2022 року).

Судом першої інстанції за твердженням скаржника, не взяті до уваги висновки з питань моменту початку відліку позовної давності у спорах за позовом Фонду гарантування до пов`язаних з неплатоспроможними банками осіб, які наведені в постанові Верховного Суду від 18.03.2024 року у справі №910/12955/20.

При цьому, скаржник наголосив, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб діяв з належною сумлінністю, пред`явивши до пов`язаних з ПАТ`Банк «Національні Інвестиції» осіб вимоги та відповідний позов в розумний та законодавчо визначений строк, з моменту встановлення остаточного розміру заподіяних збитків, що стало можливим після реалізації прав вимоги з кредитними угодами в процедурі ліквідації Банку, з урахуванням установленого карантину у зав`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) та оголошенням воєнного стану на території України.

Водночас, представник скаржника вказав, що враховуючи, що станом на 05.08.2021 року, так і станом на сьогодні ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» продовжує існувати як окрема юридична особа, і позовну давність в даній справі слід обраховувати з урахуванням приписів ч. 7 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За таких обставин, спеціальна позовна давність триває та не пропущена на час звернення Фондом гарантування з даним позовом.

Разом з цим, представник скаржника вказав, що після внесення (других за рахунком) до акту про формування ліквідаційної маси Банку рішенням виконавчої дирекції Фонду від 06.06.2019 року, ринкова вартість активів Банку становила 1119159294,94 грн і вже перевищувала розмір акцептованих вимог кредиторів, який станом на цю дату становив 1027 974 458,08 грн, що свідчило про відсутність недостатності майна у Банку та позбавляло Фонд права на ініціювання відповідного позову про відшкодування шкоди в порядку ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Тобто, недостатність майна Банку, в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», після винесення змін до ліквідаційної маси Банку 06.06.2019 року була відсутня, що унеможливлювало проведення фондом заходів з відшкодування шкоди (збитків) шляхом пред`явлення вимоги та позову до суду в порядку ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, суд першої інстанції, за твердженням скаржника не застосував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від Верховного Суду від 05.02.2024 року у справі № 910/4149/21.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 14.10.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22..

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 змінити, виклавши його мотивувальну частину у іншій редакції, із залишенням в силі його резолютивної частини.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник зазначив, що позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягає задоволенню, оскільки поданий неналежним позивачем. Матеріали справи не містять підтверджуючих документі, що в межах розгляду даної справи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є потерпілою особою у конкретних правовідносинах.

Крім того, скаржник наголосив, що у даній справі є недоведеною наявність у діях відповідачів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки, причинно-наслідкового зв`язку між рішеннями та збитками, нанесеному ПАТ «Банк «Національні Інвестиції». Відповідачами доведено відсутність своєї вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди Банку, свою добросовісну і розумну поведінку, як керівників Банку.

При цьому, представник скаржника вказав, що рішення про укладання кредитних договорів із позичальниками приймались з урахуванням встановленого, зокрема, внутрішніми локальними документами Банку (копії надані до матеріалів справи), алгоритму прийняття управлінських рішень, що передбачали управління кредитними ризиками.

Водночас, Фондом не підтверджено та не доведено, що внаслідок укладення та/або за результатом укладання кредитних договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестар», Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес В», Товариством з обмеженою відповідальністю «Наріда» Банко було порушено економічні нормативи, у тому числі нормативи кредитного ризику; невірно визначено класи даних боржників-позичальників; неналежно класифіковано кредити даних позичальників за категоріями якості; порушено вимоги щодо покриття кредитного ризику за кредитними договорами.

Фондом не надано жодних доказів притягнення відповідачів у справі до юридичної відповідальності (дисциплінарної, кримінальної або адміністративної), у тому числі НБУ, за дії , пов`язані із укладанням договорів.

Відсутність складу кримінальних правопорушень у діях членів Правління, що пов`язано із укладанням кредитних договорів фактично підтверджено у рамках досудового розслідування №22016101110000092 від 25.05.2016 року.

Так, за твердженням скаржника, предметом досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні стали обставини законності дій посадових осіб банку, пов`язані із укладенням кредитних договорів, укладенням яких обґрунтовано позовні вимоги про стягнення шкоди у даній справі.

Крім того, представник скаржника зауважив, що недостатність майна банку була зумовлена неправомірними діями фонду, а також порушенням уповноваженою особою фонду І.В. Луньо своїх фідуційних обов`язків, що виявилась, зокрема, у продажу активів банку, до яких належали також і права за спірними кредитними договорами, через аукціон №UA-EA-2019-03-28-00089-b, за завідомо заниженою ціною (у тому числі стартовою), за моделлю «голландського аукціону», під час якого рішень початкової (стартової) ціни знижувався, без проведення «класичного» аукціону («англійська модель»), що передбачає підвищення початкової ціни.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22. Об`єднано апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 у справі №910/13722/22 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

04.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача 10 позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до якого відповідач 10 просив суд апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 в частині висновків щодо наявності у діях відповідачів повного складу цивільного правопорушення, виключивши мене з цього списку.

При цьому, відповідач 10, зокрема зазначив, що намагання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб застосувати поточні норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а не ті, що були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин (а саме вчинення пов`язаними з банком особами дій, що на думку Фонду спричинили банку збитки), є хибними.

Крім того, відповідач 10 зауважив, що позивачем не доведена неправомірність поведінки ОСОБА_10 та причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, як підстави для цивільної відповідальності.

Так, за твердженням відповідача 10, останній не брав участі ані в прийнятті рішень про надання відповідних кредитів, ані в подальшій зміні їх умов. ОСОБА_10 , як член правління, жодного разу навіть не чув про факт розгляду питань щодо надання відповідних кредитів, оскільки ці питання ніколи не виносились на розгляд правління банку, не існує жодного документу, в якому моє прізвище було б зазначено поряд з цими кредитами, не говорячи вже про мій підпис. З матеріалів справи вбачається, що зазначені кредити були надані на підставі рішень кредитного комітету, членом якого я не був, і взагалі мої функціональні обов`язки в банку не передбачали здійснення контролю за його діяльністю. Тобто я жодним чином не міг впливати на будь-які рішення, які приймаються поза порядком денним засідань правління банку, особливо якщо ці рішення не стосуються моїх функціональних обов`язків, як особи, яка відповідача лише за розвиток філіальної мережі банку.

06.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до якого представник відповідача 1 просив суд апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13722/22 від 02.05.2024 року без змін.

При цьому, представник відповідача 1, зокрема зазначив, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №330, 21.06.2016 року Рішенням №1045 розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів був виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів 14.03.2016 року та акту формування ліквідаційної маси 21.06.2016 року, таким чином, станом на 21.06.2016 року Фондом було відомо про те, що розмір вимог кредиторів перевищує розмір активів банку; таким чином позовна давність у спірних правовідносинах спливла 21.06.2019 року, тобто правовідносини у справі виникли і закінчилися до набрання чинності ч. 7 ст. 52 Закону №4452 в редакції від 30.06.2021 року (дата набрання чинності 05.08.2021 року), і як наслідок, така норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Таким чином, строк позовної давності для заявлення позовних вимог до відповідачів тривав до 21.06.2019 року.

Крім того, представник відповідача 1 зауважив, що визначити розмір шкоди, яка на думку Фонду завдана внаслідок укладення Банком кредитних догорів, шляхом визначення різниці між балансовою вартістю кредитів за спірними кредитними договорами та ціною продажу Фондом у ліквідаційній процедурі прав вимоги за кредитними договорами згідно договір про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги №05/2019-2 від 14.05.2019 року та №05/2019-18 від 14.05.2019 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» є безпідставним, оскільки відповідачі у справі жодних управлінських рішень або дій, пов`язаних із продажем прав вимоги за кредитними договорами та визначення вартості такого продажу не приймали.

Відповідач 1 вважає , що висновок у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції про наявність в діях відповідачів повного складу цивільного правопорушення базується на неправильному застосуванні ст. 52 Закону №4452, оскільки є недоведеними обставини спричинення шкоди відповідачами належними та доступними доказами.

Позичальники за кредитними договорами не були пов`язаними з відповідачами особами на дату укладання кредитних договорів, та не мали простроченої заборгованості за кредитними договорами до введення у Банку тимчасової адміністрації. У свою чергу, станом на день укладання кредитних договорів цінні папери, емітентами яких були ЗНВПІФ «Гіперіон» Товариство з обмеженою відповідальністю «КУА «Профіт Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Еліт», ЗНВПФІ «Гарант» Товариство з обмеженою відповідальністю «Система Плюс» перебували в обігу, жодних обмежень Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку встановлено не було. Отже, у Банку були відсутні обмеження на прийняття даних цінних паперів у заставу як забезпечення виконання кредитних договорів.

Разом з цим, представник відповідача 1 зауважив, що відсутність складу кримінальних правопорушень у діях членів Правління, що пов`язано із укладанням Кредитних договорів, фактично підтверджено у рамках досудового розслідування у КП №22016101110000092 від 25.05.2016 року.

Крім того, 07.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача 5 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до якого представник відповідача 5 просив суд апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13722/22 від 02.05.2024 року без змін.

При цьому, представник відповідача 5, зокрема зазначив, що розмір недостатності майна банку для задоволення всіх кредиторів має бути виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року №910/11027/18.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 25.05.2021 року у справі №910/11027/18, є чинним і обов`язковим для врахування у даній справі.

Станом на сьогоднішні день Велика Палата Верховного Суду не відступала від свого висновку щодо питання визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», викладеного у вищевказаній постанові.

Крім того, представник відповідача 5 зазначив, що ОСОБА_6 не працювала в Банку, коли приймалися рішення, якими за твердженням Фонду було завдано збитків Банку, остання не брала участь в ухваленні рішень, за результатами яких укладалися кредитні договори/вносилися до них зміни, що за твердженням Фонду мало наслідком здійснення невиправдано ризикових операцій з кредитування неплатоспроможних позичальників під заставу неліквідних цінних паперів та завдало шкоди Банку.

Разом з цим, за твердженням представника відповідача 5, ОСОБА_6 обіймала посаду Головного бухгалтера Банку до 21.11.2013 року та взагалі не була членом Кредитного комітету Акціонерного товариства «Банк «Національні Інвестиції».

В матеріалах справи фактично відсутні докази наявності всіх елементів складу цивільно-правового правопорушення.

18.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Фонду гарантуванння вкладів фізичних осіб до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого представник позивача просив врахувати даний відзив та залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22.

Крім того, представник позивача, зокрема зазначив, що правом на звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди у порядку, визначеному ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», законодавець наділив виключно Фонд, який є самостійним суб`єктом звернення до суду за ефективним захистом порушених прав і законних інтересів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможного банку.

До повноважень фонду, зокрема, віднесено звернення з позовами про відшкодування шкоди завданої банку та іншим кредиторам. Відповідно фонду не потрібно набувати статусу правонаступника Банку, оскільки звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої Банку або його кредиторам, безпосередньо віднесено до його функцій, передбачених законом.

Так, на переконання позивача, в законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавець чітко передбачив, що виключно Фонд повинен бути позивачем у відповідній категорії справ, оскільки, у протилежному випадку, ліквідація неплатоспроможного банку, як юридичної особи потягнула б за собою закриття провадження у такому судовому процесі, що не сприяло належному виконанню одного з основних завдань господарського судочинства - ефективного захисту порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб (кредиторів банку, зокрема безпосередньо фонду).

При цьому, представник позивача зауважив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» як юридичної особи. Отже, повноваження Фонду як ліквідатора Банку не припинено, тому в межах даної справи №910/13722/22 Фонд гарантування звернувся з даним позовом від імені та в інтересах Банку.

Крім того, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу чи пояснення своїм діям як відповідача під час прийняття рішення про кредитування позичальників юридичних осіб під заставу у вигляді неліквідних цінних паперів.

Так, за твердженням позивача, судом першої інстанції було проаналізовано докази, наявні у справі та надано їм оцінку, що пов`язані з банком особи приймали рішення про видачу значних кредитних коштів неплатоспроможним позичальникам під неліквідне забезпечення, чим завдали банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в значному розмірі. Відповідачами під час розгляду справи в суді першої інстанції не було підтверджено жодними належними доказами обґрунтованої необхідності та доцільності прийняття ними відповідних рішень про видачу кредитів неплатоспроможним позичальникам під заставу неліквідних цінних паперів.

Фондом у даній справі було заявлено до стягнення шкоду, заподіяну діями відповідачів, тому суд вважав обґрунтованим здійснений позивачем розрахунок шкоди в розмірі 1176794008,546 грн, що складається з сум заборгованості за відповідними кредитами виданими неплатоспроможним позичальникам під заставу неліквідних цінних паперів, із вирахуванням вартості отриманих від продажу на аукціоні прав вимоги за активами, що підтверджено матеріалами справи.

Так, за твердженням позивача в межах даної господарської справи №910/13722/22 суд мав дослідити та встановити наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з огляду на подані позивачем та відповідачами докази та наведені твердження, а також, надати їм відповідну оцінку, що і було зроблено.

Посилання скаржника ( ОСОБА_14 ) на постанову СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві від 22.05.2020 року про закриття кримінального провадження та ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2020 року, винесену в межах кримінального провадження, не спростовує належним чином жодних доводів позивача.

Водночас позивач наголошує, що завдані відповідачами збитки не охоплюються звичайним кредитним ризиком, не є результатом форс-мажорних обставин або інших незалежних від волі сторін обставин, не можуть бути пояснені «випадковим збігом обставин).

Крім того, представник позивача зауважив, що дослідження дій уповноваженої особи Фону та/або Фонду гарантування не належить до предмету доказування по справі №910/13722/22, та їх оцінка не може бути підставою для звільнення відповідачів від солідарної відповідальності за шкоду, заподіяну Банку внаслідок вчинення ними протиправних дій (прийняття необґрунтованих рішень в сфері кредитування).

Отже, на переконання позивача, мета подання апеляційної скарги ОСОБА_1 не відповідає засаді господарського судочинства, якою є захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу, а направлене виключно на виправлення власної помилки, яка полягає в пасивному ставленні до розгляду справи в суді першої інстанції та сподіванні на інший результат.

19.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача 1 до суду надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , відповідно до якого представник відповідача 1, зокрема зазначив, що позивачем не доведено наявність повного складу цивільного правопорушення та не правомірної поведінки відповідачів під час укладення спірних договорів та причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою шкодою ПАТ «Банк «Національні інвестиції».

20.11.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача 5 до суду надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , відповідно до якого представник відповідача 5 просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13722/22 від 02.05.2024 року змінити.

При цьому, представник відповідача 5, зокрема зазначив, що в матеріалах справи відсутні рішення, за підписом чи прийняті за участі ОСОБА_6 , якими б приймалося рішення про кредитування відповідних осіб та про здійснення операцій, які за твердженнями Фонду, завдали збитків Банку та його кредиторам.

Відповідачі 2-4, 6-7, 9, 11, 12 та третя особа своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу позивача та відповідача 8 не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник скаржника (позивач) в судовому засіданні 04.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволенні, рішення господарського суду першої інстанції скасувати. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Представник скаржника (третьої особи 8) в судовому засіданні 04.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, змінити мотивувальну частину рішення. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Представники відповідачів 1, 5, 10 в судовому засіданні 04.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечували проти доводів апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та просили відмовити в її задоволенні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити та змінити мотивувальну частину рішення.

Представники відповідачів 2-4, 6, 7, 9, 11, 12 та третьої особи в судове засідання 04.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду не прибули. Про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою на зворотному боці ухвали.

При цьому, колегія суддів відзначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст.ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 року у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 року у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 року у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 року у справі №910/18543/21 тощо.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 року у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 року у справі №916/1178/20 тощо).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003 року, заяви №69829/01, №2672/03).

Окрім того, інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою:://od.arbitr.gov.ua.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1, 2, 3 перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Право на пред`явлення позивачем вимог до пов`язаних з банком осіб передбачено ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» а механізм реалізації цього права (загальні ознаки правила поведінки Фонду) було встановлено ч. 5 ст. 52 Закону. Вчинення Фондом відповідних дій відповідає законодавчій меті створення та функціонування Фонду, а також його основній функції - захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (кредиторів) банків, виведення з ринку яких здійснюється Фондом.

Водночас, абз. 3 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, передбачає, що у разі невиконання відповідних вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду.

Тобто, у судовому порядку з відповідним позовом має право звертатися виключно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Можливість пред`явлення позову для захисту не лише власних інтересів, а й інтересів інших осіб, чітко узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.11.2018 року у справі №826/10602/18.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження позивача, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» як юридичної особи. Отже, повноваження Фонду як ліквідатора Банку не припинено, тому в межах даної справи №910/13722/22 Фонд гарантування звернувся з даним позовом від імені та в інтересах Банку.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника (відповідач 8), що позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягає задоволенню, оскільки поданий неналежним позивачем.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 року № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 02.12.2015 року № 214 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" (далі - Банк) та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено Волощука І.Г. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 09.11.2017 року № 4967 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" строком на один рік до 02.12.2018 року включно. В подальшому, на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 29.11.2028 року № 3203, від 28.11.2019 року № 3054 про продовження строків здійснення процедури ліквідації банку до 02.12.2020 року включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.08.2020 року №1510 з 28.08.2020 року відкликано повноваження ліквідатора Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції", які були попередньо делеговані Луньо І.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.11.2019 року № 3054 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора". Також, відповідно до зазначеного рішення № 1510 ліквідаційна процедура Банку здійснюватиметься безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 14.03.2016 року № 330 затверджено Перелік (Реєстр) вимог кредиторів банку в загальній сумі 682 960 421,81 грн. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 06.05.2021 року № 445 затверджено зміни № 32 до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку після чого загальна сума вимог становить 1 038 818 554,50 грн. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 600 від 14.06.2021 року затверджено ліквідаційний баланс та Звіт про виконання ліквідаційної процедури банку. Як вбачається з вказаного звіту, в процедурі ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" здійснено часткове задоволення вимог кредиторів на суму 4 350123,92 грн; залишились не задоволеними вимоги кредиторів на суму 1 034 468 430,58 грн.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), завдану банку, зазначених у частинах п`ятій та десятій цієї статті, з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, у разі наявності вимог кредиторів, зазначених у пунктах 1- 8 цієї частини, крім вимог за субординованим боргом та вимог кредиторів, які є пов`язаними з банком особами

Так, за твердженням позивача, останнім під час здійснення ліквідаційної процедури Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" було виявлено факти прийняття пов`язаними особами банку необґрунтованих рішень з кредитування юридичних осіб, без додержання основних принципів кредитування, у тому числі перевірки кредитоспроможності позичальників та без перевірки наявності ліквідного забезпечення таких кредитів, за результатом яких здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, які прямо протирічили інтересам банку та його кредиторам, тим самим банку завдано збитків на суму 1 176 794008,46 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас, зі змісту ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція міститься в у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 910/11027/18 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 910/12930/18.

Тобто, як правильно зазначено судом першої інстанції , спростування відповідної вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача, а саме відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Предметом позову у цій справі є відшкодування (солідарне стягнення) шкоди, заподіяної Акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" протиправними діями, бездіяльністю пов`язаних з банком осіб.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Предметом позову у цій справі є відшкодування (стягнення) шкоди, заподіяної Акціонерному товариству "Банк "Національні Інвестиції" протиправними діями, бездіяльністю пов`язаних з банком осіб.

Ураховуючи зазначені вище правила доказування у господарському процесі у правовідносинах з відшкодування шкоди позивач має довести неправомірність рішень, дій / бездіяльності відповідачів, в чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов`язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.

Одночасно, відповідачі в межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов`язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також у свою чергу навести обставини та доводи, які свідчили б про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності. Аналіз норм Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема глави 7 цього Закону, дозволяє зробити висновок, що доказами виконання свого обов`язку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку можуть бути дані, які підтверджують обставини, що власники істотної участі, керівник, члени ради, члени виконавчого органу, посадові особи іншого органу управління вжили заходів для запобігання ризиковій діяльності; для недопущення в діяльності банку ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, зокрема, через вплив на управління чи діяльність юридичної особи (у тому числі шляхом ухвалення рішень про винесення на розгляд загальних зборів учасників банку питання ризикової діяльності); відновлення платоспроможності банку; встановлення осіб, відповідальних за ризикову діяльність тощо.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позивачем предмету та підстав позову предметом доказування у даній справі та обставинами, які складають предмет дослідження судом, є:

- персональний склад органів управління банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання/призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, пов`язаної з банком особи;

- факт ухвалення рішення органом управління банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;

- факт вчинення банком сумнівного правочину (укладення договору);

- факт виконання банком сумнівного правочину (перерахування/отримання коштів, передання / отримання майна чи майнових прав);

- факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики банку, відсутність в банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів усупереч інтересам банку тощо);

- збитки банку від конкретного правочину та їх причини;

- наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою;

- розмір недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами (як мінімальний розмір збитків банку та шкоди, завданої кредиторам банку невиваженою інвестиційною політикою, ризикованою кредитною діяльністю, бездіяльністю відповідачів, що призвело до неплатоспроможності та ліквідації банку).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі №910/12930/18, від 20.10.2022 року у справі №910/3782/21.

За змістом правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 року в справі № 910/12930/18, від 28.10.2021 року в справі № 910/9851/20, ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за своєю правовою природою містять як норми матеріального, так й норми процесуального права.

До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній, на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі, якщо оціночна вартість ліквідаційної маси банку, затвердженої Фондом, є меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку з її вини шкоди, та пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, завданої банку.

Згідно ч.ч. 3 - 6 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції чинній на час прийняття відповідачами рішень щодо придбання цінних паперів) учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції від 07.12.2000 року, чинної до 10.01.2015 року, органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Загальні збори учасників є вищим органом управління банку (ч. 1 с. 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції від 07.12.2000 року).

Так, спостережна рада банку є контролюючим органом що здійснює функції, визначені ч. 2 ст.39 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції від 07.12.2000 року), в т.ч.: контролює діяльність правління (ради директорів) банку; встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції від 07.12.2000 року) правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку

За приписами ч. 1 ст. 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції від 07.12.2000), банк створює постійно діючий підрозділ з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встановлення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпартнерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рішень правління (ради директорій)'з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в редакції від 07.12.2000, для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема:

1) кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення;

2) комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають;

3) тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Згідно ч. 5 ст. 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк зобов`язаний з метою управління ризиками утворити постійно діючі комітети, зокрема: кредитний комітет; комітет з питань управління активами та пасивами.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є, зокрема: керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку.

Банк здійснює свої права через відповідні органи управління банку, як діють в межах повноважень, визначених Статутом та Положеннями про органи управління банку.

Відповідно до п. 10 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" (протокол Загальних зборів акціонерів №42) 18.09.2012 року та погоджений НБУ 20.11.2012 року, органами управління Банку є: Загальні збори акціонерів; Спостережна рада; Правління банку; Згідно з пунктом 12.1 Статуту керівниками банку є Голова Спостережної ради, його заступники та члени Спостережної ради банку, Голова Правління, його заступники та члени Правління, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Згідно п. 10.1.1 Статуту вищим органом управління банку є Загальні збори акціонерів. Загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності банку.

Відповідно до п. 10.1.5 Статуту повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам банку.

В силу пункту 10.1.6 Статуту у Загальних Зборах банку можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь або їх представники.

При виконанні своїх обов`язків керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані: ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; приймати рішення в межах наданих повноважень; не використовувати службове становище у власних інтересах (п. 12.5 Статуту).

Згідно з пп. 10.2.1 Статуту Спостережна рада банку є органом, що здійснює захист прав акціонерів банку, і в межах компетенції, визначеної Статутом та законами України, контролює та регулює діяльність Правління.

Відповідно до п. 10.2.3 Статуту член Спостережної ради повинен виконувати свої обов`язки особисто і не може передавати власні повноваження іншій особі, крім члена Спостережної ради - юридичної особи - акціонера.

До виключної компетенції Спостережної Ради банку належить, серед іншого: затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов`язані з діяльністю банка; прийняття рішення про відсторонення Голови правління від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління; визначення ймовірності визнання Банку неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов`язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій; встановлення порядку проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку (п. 10.2.5 Статуту).

Згідно п. 10.2.13 Статуту член Спостережної ради не може бути одночасно членом Правління та/або членом Ревізійної комісії банку.

Відповідно до п. 10.2.16 Статуту Голова Спостережної ради банку обирається Загальними Зборами. Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визначаються статутом банку та положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку.

Згідно п. 10.3.1 Статуту Правління банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формує фонди, необхідні для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленим Статутом банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів і Спостережної ради банку.

Відповідно до п. 10.3.17 Статуту голова Правління керує діяльністю Правління банку і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Правління банку завдань.

Пунктом 10.3.18 Статуту передбачено, що для вирішення особливо важливих та складних питань діяльності банку Голова правління може створювати тимчасові та постійно діючі комітету та групи з числа найбільш компетентних працівників банку.

Згідно п. 12.9 Статуту для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банк створює постійно діючі комітету, зокрема: кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів Банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення.

Відповідно п. 1 Положення про Спостережну Раду Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції", затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" № 39 від 03.10.2011 року (далі - Положення про Спостережну раду) Спостережна рада Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" є органом управління Банком, яка діє від імені акціонерів банку в період між Загальними зборами акціонерів в межах компетенції, визначеної Статутом банку.

Голова та члени Спостережної ради банку призначаються і звільняються загальними Зборами акціонерів. Строк повноважень Спостережної ради Банку становить 5 (п`ять) років (пп. 2.1 Положення про Спостережну раду).

Відповідно до п. 4.1 Положення про Спостережну раду засідання Спостережної ради скликаються за ініціативою Голови Спостережної ради або на вимогу члена Ревізійної комісії.

Згідно п. 5.1 Положення про Спостережну раду Голова та члени Спостережної Ради банку несуть відповідальність у межах своїх повноважень за розвиток Банку та захист інтересів акціонерів згідно з чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 5.4 Положення про Спостережну раду Голова та члени Спостережної рали банку несуть майнову відповідальність за шкоду, яку вони заподіяли банку неправомірними рішеннями чи бездіяльністю.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Правління Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції", затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів № 39 від 03.10.2011 року (далі - Положення про Правління) Правління банку є виконавчим органом Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції".

Правління діє від імені банку, здійснює управління поточною діяльністю, формування фондів та несе відповідальність за ефективність їх роботи (п. 1.2 цього Положення про Правління).

Згідно п. 3.6 Положення про Правління Голова правління, керуючись законодавством України, Статутом банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів, Спостережної ради та Правління банк, розпоряджається коштами та майном банку, несе персональну відповідальність за їх використання.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу № 5911 від 28.05.2002 року, який винесено на підставі Рішення Ради Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" (протокол №7 від 26.04.2002 року ), ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків Голови Правління АБ "Національні Інвестиції" з 28.05.2002 року.

Власниками істотної участі Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" станом на 01.01.2013 року була ОСОБА_13 , відсоток у статутному капіталі становить 33,5683%. До складу Спостережної ради на 01.02.2013 року входили: ОСОБА_13 - Голова Спостережної ради; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 - члени Спостережної ради.

Протоколом № 2 засідання Спостережної ради від 01.02.2013 року ОСОБА_10 призначено заступником Голови Правління банку та введено його до складу Правління банку з 01.02.2013 року. Цим же протоколом призначено ОСОБА_9 заступником Голови Правління - начальником казначейства банку та введено його до складу Правління банку з 01.02.2013 року.

Протоколом засідання Спостережної ради №10 від 18.05.2013 року ОСОБА_18 призначено заступником Голови Правління - директором Київського регіонального департаменту банку та введено його до складу Правління банку з 18.05.2013 року.

Протоколом засідання Спостережної ради № 17 від 07.10.2013 року затверджено виведення зі складу Правління банку ОСОБА_7 у зв`язку зі звільненням на підставі наказу Голови Правління № 210-к від 19.09.2013 року.

ОСОБА_6 обіймала посаду Головного бухгалтера Банку до 21.11.2013 року.

Протоколом засідання Спостережної ради №19 від 25.11.2013 року ОСОБА_11 призначено головним бухгалтером банку та введено її до складу Правління Банку з 25.11.2013 року. Цим же рішенням затверджено рішення про виведення попереднього головного бухгалтера ОСОБА_6 зі складу Правління у зв`язку зі звільненням згідно з наказом № 229-к від 21.11.2013 року.

Протоколом засідання Спостережної ради № 21 від 25.12.2013 року затверджено виведення зі складу Правління банку ОСОБА_10 - заступника голови правління у зв`язку зі звільненням на підставі наказу № 255-к від 24.12.2013 року.

Станом на 01.01.2015 рік структура власності Банку складалася з ОСОБА_13 (відсоток у статутному капіталі - 33,5683%), 12 юридичних осіб (відсоток у статутному капіталі 35,4410% в статутному капіталі Банку (частка кожного складає менше 5%)), 42 фізичних осіб (відсоток у статутному капіталі 30,9907% (частка кожного складає менше 5%))

Протоколом засідання Спостережної ради №7 від 21.04.2015 року затверджено переобрання Головою Спостережної ради ОСОБА_13 .

Протоколом засідання Спостережної ради №11 від 07.07.2015 року затверджено звільнення ОСОБА_9 з посади заступника Голови Правління - начальника казначейства (наказ Голови Правління №150-к від 07.07.2015 року) та виведення його зі складу Правління банку з 10.07.2015 року.

Згідно пункту 2.1 Положення "Про Кредитний комітет Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції", затвердженого рішенням Спостережної Ради Банку відповідно до протоколу № 2 від 21.01.2009 року (далі - Положення про Кредитний комітет) вказано, що Кредитний комітет є постійно діючим колегіальним органом банку, який створюється з метою визначення та реалізації кредитної політики банку, координації роботи щодо кредитування юридичних та фізичних осіб, контролю за своєчасним поверненням кредитів позичальниками, надання методичної допомоги працівникам банку з питань кредитування.

Положення про Кредитний комітет передбачає персональну відповідальність кожного члена комітету за повноту, своєчасність та достовірність інформації, що налається ним, а також за рішення, що приймається ним на засіданні Комітету.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, протоколом засідання Правління Банку № 3 від 16.01.2012 року було визначено склад Кредитного комітету: ОСОБА_3 заступник Голови Правління - Голова комітету; ОСОБА_2 , Голова Правління - заступник Голови комітету; ОСОБА_7 начальник управління безпеки - член комітету; ОСОБА_4 заступник Голови Правління - член комітету; ОСОБА_19 юрисконсульт групи юрисконсультів - експерт; Кушнаренко Л.В. начальник відділу економічного аналізу та управління ризиками - експерт; Єрьоменко О.Є. секретар комітету.

Протоколом засідання Правління банку № 20 від 07.10.2013 року ОСОБА_7 виведено зі складу Кредитного комітету банку.

Протоколом засідання Правління банку № 9 від 03.07.2014 року затверджено Програму капіталізації банку на період з 2014 року по 2023 рік. Також, внесено зміни до складу Кредитного комітету банку. Введено до складу Кредитного комітету банку ОСОБА_12 - начальника юридичного відділу банку.

Протоколом засідання Правління Банку №15 від 31.07.2015 року затверджено склад Кредитного комітету у складі: Яковенко Євгена Олександровича - заступник Голови Правління банку, Голова кредитного комітету; ОСОБА_2 - заступник Голови комітету; ОСОБА_3 - член комітету; ОСОБА_12 - член комітету; Експерти - Табулінський Д.В., ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; Секретар комітету - Нікуліна А.О.

Протоколом засідання Правління АТ "Банк "Національні інвестиції" № 2 від 11.02.2013 року затверджено "Кредитну політику на 2013-2014 роки".

Так, протоколом засідання Правління АТ Банк "Національні інвестиції" №2 від 11.02.2013 року затверджено "Положення про кредитування".

Відповідно до п. 1.7 Положення про кредитування банк самостійно визначає порядок залучення та використання коштів, проведення операцій, встановлює рівень відсоткових ставок та комісійних винагород. Для вирішення цих питань в Банку працюють різні комітети, а саме: - питання обсягів та порядку надання кредитів розглядаються на засіданнях Правління банку та Кредитного комітету банку; - рівень відсоткових ставок та комісійних винагород визначається за рекомендацією Комітету з питань управління активами та пасивами банку.

Згідно п. 2.6.5 Положення про кредитування при розгляді кредитного проекту банк аналізує грошові потоки між позичальником та його дочірніми і посередницькими структурами. З метою не допустити відволікання коштів позичальника через дочірні та посередницькі структури, банк постійно контролює грошові взаємовідносини між ними.

З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені норми законодавства та внутрішніх положень Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" що були чинними у 2010-2016 роках, а також Статуту Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачі перебували на посадах керівників банку, та приймали спірні рішення в якості членів Кредитного комітету Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції", а отже відносяться до управлінського персоналу банку і як керівники банку, і як інший управлінський персонал, з огляду на що відповідачі в будь-якому разі є пов`язаними з Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" особами.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відсутність у відповідача статусу керівника банку чи посадової особи акціонерного товариства не виключає застосування ст.ст. 92, 1166 Цивільного кодексу України, як правової підстави для відшкодування шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 910/12930/18, від 09.01.2024 року у справі № 910/7305/21.

Так, відповідно до проведеного Фондом гарантування аналізу причин недостатності майна Акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" для задоволення вимог кредиторів виявлено, що в період з вересня 2013 року до дня запровадження тимчасової адміністрації керівництвом банку та його посадовими особами було здійснено невиправдано ризикові операції з кредитування неплатоспроможних позичальників під заставу неліквідних цінних паперів, що завдало банку значної шкоди (збитків), а також є однією з головних причин неможливості проведення повного розрахунку з всіма кредиторами.

Національним банком України, в листопаді 2014 року було здійснено планову інспекційну перевірку діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року, результати якої були відображено в Звіті про інспектування за станом на 01.11.2014 року.

За твердженням позивача, за результатами перевірки виявлено ряд сумнівних операцій з кредитування позичальників, об`єднаних спільним забезпеченням (інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", код ЄДРПОУ 35197886, код ЦП ЦА4000170922 та акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕЛІТ", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП ІІА4000104830), тобто без належного забезпечення (відсутність "твердої" застави, найнижча категорія якості), що мають ознаки, які дають підстави для висновку про те, що вказані позичальники є одним контрагентом. Публічного акціонерного товариства "Київський завод газового устаткування та приладів" (код ЄДРПОУ 05453410) є майновим поручителем по 19 кредитних угодах, в яких в забезпечення оформлено заставу цінних паперів у вигляді акцій.

Відповідно до умов кредитного договору № 282-13 від 09.09.2013 року Акціонерне товариство "Банк "Національні Інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором надає Товариству з обмеженою відповідальністю девелоперська компанія "Профіт Груп" (надалі - позичальник або боржник) відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 90 000 000,00 грн строком по 07.09.2018 року зі сплатою 15% річних.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, надання кредиту було прийняте рішенням Кредитного комітету банку від 05.09.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) та схвалене рішенням Кредитного комітету банку від 05.09.2013 року, яке в свою чергу, було погоджене на засіданні Правління 16.09.2013 року (Протокол № 19 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ).

Надалі між банком та позичальником було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- угодою №1 від 27.09.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 11 % з 01.10.2013 року;

- угодою № 2 від 31.10.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору було встановлено відсоткову ставку на рівні 10,8 % з 01.11.2013 року.

Рішення щодо вищевказаної угоди було прийнято Кредитним комітетом банку ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), яке було схвалене рішенням Правління від 31.10.2013 року, яке в свою чергу було погоджене на засіданні Правління 01.11.2013 року (Протокол № 22 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ).

Угодою № 3 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 4% з 01.01.2015 року.

Відповідно до угоди № 4 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 0,5% з 01.08.2015 року. Вказана угода підписана на виконання рішення Кредитного комітету Банку від 30.07.2013 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

В забезпечення виконання кредитного договору № 282-13 від 09.09.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

- згідно договору застави № 3107-23/ЦП від 31.07.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП ЄА4000104830, в кількості 666 667 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 28 000 014,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410;

- згідно договору застави № 0909-34/ЦП від 09.09.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП ПА4000104830, в кількості 1 476 191 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 62 000 022,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410. Цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась нульовою.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво Банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю девелоперська компанія "Профіт Груп", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість цінних паперів, а саме: простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 666 667 шт. та 1 476 191 шт. оцінено в 1 (одна) грн кожен.

Також в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" згідно договору застави майнових прав № 282-13/1 від 26.09.2013 року (17 000 000,00 грн), але Рішенням кредитного комітету від 31.10.2013 року зменшено суму застави до 12 000 000,00 грн за договором застави майнових прав №282-13/1 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ).

Рішенням кредитного комітету від 28.07.2015 року достроково припинено дію договору застави майнових прав №282-13/1 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-Трейд" згідно договору застави майнових прав № 282-13/2 від 26.09.2013 року (10 000 000,00 грн), № 282-13/3 від 26.09.2013 року (9 000 0000,00 грн).

Рішенням кредитного комітету від 24.07.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 282-13/2 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Рішенням кредитного комітету від 24.07.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 282-13/3 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

У відповідності до інформації з програмного комплексу "Операційний день банку" зменшення застави по договору застави майнових прав № 282-13/1 від 26.09.2013 року відбулось 26.12.2014 року на 5 000 000,00 грн та 28.07.2015 року на 12 000 000,00 грн (повне припинення), а по договору застави майнових прав № 282-13/2 від 26.09.2013 року та № 282-13/3 від 26.09.2013 року відбулось 25.07.2014 року на 10 000 000,00 грн та 9 000 000,00 грн відповідно (повне припинення).

При цьому кошти в розмірі 19 000 000,00 грн з депозитів Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-Трейд", після їх вивільнення з-під застави було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Атлас" та використано товариством для погашення кредиту перед Банком згідно кредитного договору №455-12 від 03.12.2012 року.

Судовим наказом Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі №910/8355/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Профіт Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" стягнуто 150410,98 грн заборгованості за кредитним договором № 282-13 від 09.09.2013 року. Судовий наказ боржником виконано не було.

05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 282-13 від 09.09.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 153 086,89 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю девелоперська компанія "Профіт Груп" в розмірі 91 512 529,55 грн списано банком у збиток.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало Банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 91 512 529,55 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Кредитного договору № 285-13 від 10.09.2013 Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 90 000 000,00 грн строком по 10.09.2016 року зі сплатою 15,7% річних.

Надання кредитів схвалене рішенням кредитного комітету від 10.09.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) Рішенням Правління від 10.09.2013 року, погоджене на засіданні Правління 16.09.2013 року (Протокол №19 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ).

Надалі між банком та боржником Угодою №1 від 27.09.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 11% з 01.10.2013 року. Угодою № 2 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку нарівні 4% з 01.01.2015 року. Угодою №3 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 0,5% з 01.08.2015 року. Відповідне рішення ухвалено рішенням кредитного комітету від 30.07.2013 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

В забезпечення виконання кредитного договору № 285-13 від 10.09.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

- згідно договору застави №1009-3/ЦП від 10.09.2013 року інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "ГІРПЕРІОН" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", код ЄДРПОУ 35197886, код ЦП UА4000170922, в кількості 89 990 шт., номінальною вартістю 1 інвестиційного сертифікату - 1 000,00 грн, та заставною вартістю 89 990 000,00 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес";

- згідно договору застави №0909-32/ЦП від 09.09.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА 4000104830, в кількості 2 381 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 100 002,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Цінні папери, що були прийняті керівниками банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась значно завищеною.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість цінних паперів, а саме: простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 2 381 шт. оцінено в 1 (одна) грн.

Крім того, вартість інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", в кількості 89 990 шт., в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу становить 2 821 187,00 грн.

Також в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" згідно договору застави майнових прав № 285-13/1 від 10.09.2013 року (25 000 000,00 грн), № 285-13/3 від 26.09.2013 року (15 000 000,00 грн), але Рішенням кредитного комітету від 09.12.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав №285-13/1 від 10.09.2013 року та №285-13/3 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Рішенням кредитного комітету від 23.07.2015 року достроково припинено дію договору застави майнових прав №285-13/3 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

У відповідності до інформації з програмного комплексу "Операційний день банку" зменшення застави по договору застави майнових прав №285-13 від 10.09.2013 року відбулось 10.12.2014 року на 25 000 000,00 грн (повне припинення), а по договору застави майнових прав №285-13/3 від 26.09.2013 відбулось 23.07.2015 року на 15 000 000,00 грн (повне припинення).

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес" вбачається, що кредитні кошти в сумі 89 990 000,00 грн було перераховано за цінні папери на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест" після чого використано через ряд операцій (за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс", ПАТ "ЗНВКІФ "Еліт", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВІАН") для перерахування на рахунки в Публічне акціонерне товариство "КБ "Глобус" - 56 000 000,00 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Атлас" - 19 460 000,00 грн.

Судовим наказом Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 року у справі № 927/454/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" стягнуто 150 410,95 грн заборгованості за кредитним договором № 285-13 від 10.09.2013 року. Судовий наказ боржником виконано не було.

Як вбачається з матеріалів, 05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали Банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 285-13 від 10.09.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 153 151,10 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес" в розмірі 91 549 451,66 грн списано банком у збиток.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 91 549 451,66 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Відповідно до умов Кредитного договору № 217-13 від 29.07.2013 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості' в розмірі 83 000 000,00 грн строком по 28.07.2016 року зі сплатою 11% річних.

Надання кредиту прийнято рішенням кредитного комітету від 25.07.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), яке схвалене рішенням Правління від 25.07.2013 року, та погоджене на засіданні Правління 29.07.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ).

Надалі між банком та боржником ухвалено ряд змін до кредитного договору, зокрема, угодою № 1 від 26.08.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено строк сплати відсотків до 10 числа наступного місяця.

Угодою № 2 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 4% з 01.01.2015 року.

Угодою № 3 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 0,5% з 01.08.2015 року. Рішенням кредитного комітету від 31.07.2015 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Крім того, угодою № 4 від 27.08.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору збільшено ліміт кредитування на 22 000 000,00 грн до 105 000 000,00 грн з 03.09.2015 року. Відповідне рішення було прийнято кредитним комітетом 27.08.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ) та схвалене рішенням Правління від 27.08.2015 року на той час членами Правління були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ., ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 .

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, в забезпечення виконання кредитного договору № 217-13 від 29.07.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме: згідно договору застави № 3007-7/ЦП від 30.07.2013 року інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", код ЄДРПОУ 35197886, код ЦП UА4000170922, в кількості 82 920 шт., номінальною вартістю 1 інвестиційного сертифікату - 1 000,00 грн, та заставною вартістю 82 920 000,00 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті".

Цінні папери, що були прийняті керівниками банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась значно завищеною.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво Банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість цінних паперів, а саме: інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", в кількості 82 920 шт., в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу становить 2 437 848,00 грн.

Також в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" згідно договору застави майнових прав № 217-13/1 від 31.07.2013 року (27 000 000,00 грн), № 217-13/2 від 26.09.2013 року (16 000 000,00 грн) та майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Стандарт" згідно договору застави майнових прав № 217-13/3 від 26.09.2013 року (40 000 000,00 грн), але Рішенням кредитного комітету від 25.12.2014 року зменшено суму застави до 10 000 000,00 грн за договором застави майнових прав № 217-13/2 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

03.09.2015 року рішенням кредитного комітету достроково припинено дію договору застави майнових прав №217-13/2 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_4 - утримався, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Рішенням кредитного комітету від 09.12.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав №217-13/1 від 31.07.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

В подальшому, рішенням кредитного комітету від 31.12.2013 року достроково припинено дію договору застави майнових прав №217-13/3 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

У відповідності до інформації з програмного комплексу "Операційний день банку" зменшення застави по договору застави майнових прав № 217-13/1 від 31.07.2013 року відбулось 10.12.2014 року на 27 000 000,00 грн (повне припинення), по договору застави майнових прав № 217-13/2 від 26.09.2013 року відбулось 26.12.2014 року на 6 000 000,00 грн та 14.09.2015 року на 10 000 000,00 грн (повне припинення), а по договору застави майнових прав № 217-13/3 від 26.09.2013 року відбулось 03.01.2014 року на 40 000 000,00 грн (повне припинення).

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, кошти в розмірі 27 000 000,00 грн після їх вивільнення з-під застави 10.12.2014 року (спільно з іншими коштами в загальній сумі 102 000 000,00 грн вивільнених також з-під застави 10.12.2014 року по кредитам Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ "Фітнес") було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис. грн), близько 90 млн.грн фізичним особам, серед яких були: ОСОБА_23 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_31 ОСОБА_1 .

Водночас, кошти в розмірі 6 000 000,00 грн після їх вивільнення з-під застави 26.12.2014 року (спільно з іншими коштами в загальній сумі 18 000 000,00 грн вивільнених також з-під застави 26.12.2014 року по кредитам Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сервіс", ДП "Профіт груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон") було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис.грн), близько 19 млн. гр. фізичним особам, серед яких були: ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 .

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті" кредитні кошти було перераховано за цінні папери на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест" - 82 920 000,00 грн, яка їх перерахувала на свій рахунок в ПАТ "КБ "Глобус", та використано через фінансову допомогу для погашення існуючої заборгованості перед Банком по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" - 22 000 000,00 грн.

Крім того, відповідно до довідки про використання кредитних коштів разом з виписками по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю ДК "Профіт-Груп" кредитні кошти було використано через ряд операцій з цінними паперами (кошти було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Атлас" - 89 999 000,00 грн, а потім декілька разів обернулись між ПАТ "Газприлад", ТОВ "Фондовий форекс", ПАТ "ЗНВКІФ "Еліт", ТОВ "КУА "Профіт Інвест" ЗНВПІФ "Гіперіон", ТОВ "ФК "Атлас") перераховано на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест" ЗНВПІФ "Гіперіон " в ПАТ "КБ "Глобус".

Судовим наказом Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 року у справі № 910/7625/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" стягнуто 165 534,25 грн заборгованості за кредитним договором № 217-13 від 29.07.2013 року. Судовий наказ боржником виконано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 217-13 від 29.07.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 178 659,58 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті" в розмірі 106 797 765,08 грн списано банком у збиток.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало Банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 106 797 765,08 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Відповідно до умов кредитного договору № 221-13 від 31.07.2013 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 83 000 000,00 грн строком по 28.07.2016 року зі сплатою 11% річних.

Надання кредиту було прийнято рішенням кредитного комітету від 30.07.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), яке було схвалено рішенням Правління від 30.07.2013 року та погоджене на засіданні Правління 01.08.2013 року (Протокол 16 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).

Надалі до кредитного договору були внесені зміни, зокрема, угодою №1 від 26.08.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено строк сплати відсотків до 10 числа наступного місяця.

Також, угодою № 2 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 4% з 01.01.2015 року.

Угодою №3 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 0,5% з 01.08.2015 року. Зазначені зміни відбулись на виконання рішення кредитного комітету від 30.07.2013 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 )

Крім того, угодою №4 від 27.08.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору було збільшено ліміт кредитування на 22 000 000,00 грн до 105 000 000,00 грн з 03.09.2015 року. Таке збільшення прийнято рішенням кредитного комітету від 27.08.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ) та схвалено рішенням Правління від 27.08.2015 року. На той час членами Правління були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 .

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, в забезпечення виконання кредитного договору № 221-13 від 31.07.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

- згідно договору застави № 1307-4/ЦП від 13.07.2013 року інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", код ЄДРПОУ 35197886, код ЦП UА4000170922, в кількості 82 970 шт., номінальною вартістю 1 інвестиційного сертифікату - 1 000,00 грн, та заставною вартістю 82 970 000,00 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна";

згідно договору застави № 3108-29/ЦП від 31.08.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕЛІТ", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 595 239 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 25 000 000,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась значно завищеною.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво Банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", в кількості 82 920 шт., в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу становить 2 439 318,00 грн.

Крім того, вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 595 239 шт. оцінено в 1 (одна) грн.

Також в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" згідно договору застави майнових прав №221-13/1 від 31.07.2013 року (37 000 000,00 грн), але Рішенням кредитного комітету від 16.12.2014 року зменшено суму застави до 16 000 000,00 грн за договором застави майнових прав №221-13/1 від 31.07.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Окрім того, рішенням кредитного комітету від 25.12.2014 року буор зменшено суму застави до 10 000 000,00 грн за договором застави майнових прав № 221-13/1 від 31.07.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Далі, рішенням кредитного комітету від 06.08.2015 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 221-13/1 від 31.07.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 )

Так, у відповідності до інформації з програмного комплексу "Операційний день банку" зменшення застави по договору застави майнових прав № 221-13/1 від 31.07.2013 року відбулось 17.12.2014 року на 16 000 000,00 грн та 5 000 000,00 грн, 25.12.2014 року на 4 000 000,00 грн, 26.12.2014 року на 2 000 000,00 грн та 10.08.2015 року на 10 000 000,00 грн (повне припинення).

При цьому кошти в розмірі 21 000 000,00 грн після їх вивільнення з-під застави 17.12.2014 року (спільно з іншими коштами в сумі 10 млн. грн вивільнених також з-під застави 17.12.2014 року по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл") було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис.грн), близько 16 000 000,00 грн фізичним особам, серед яких були: ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 .

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна" кредитні кошти було перераховано за цінні папери на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест" - 82 970 000,00 грн, яка 81 250 000,00 грн з них перерахувала на свій рахунок в ПАТ "КБ "Глобус", а 22 000 000,00 грн через фінансову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" використано для погашення існуючої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" перед банком по кредиту №87-15 від 24.03.2015 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.01.2018 року у справі № 910/17452/17 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" стягнуто 105 000 000,00 грн кредитної заборгованості та 1129232,84 грн заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором № 221-13 від 31.07.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали Банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 221-13 від 31.07.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 178 659,58 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна" в розмірі 106 797 765,03 грн списано банком у збиток.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало Банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 106 797 765,03 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Відповідно до умов Кредитного договору № 192-13 від 04.07.2013 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренаксон" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 59 000 000,00 грн строком по 04.07.2016 року зі сплатою 11% річних.

Надання кредиту прийнято рішенням кредитного комітету від 04.07.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) та схвалено рішенням Правління від 04.07.2013 року, яке погоджене на засіданні Правління 04.07.2013 року (Протокол №14 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 ).

Далі, між банком та боржником було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

- угодою № 1 від 31.07.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено строк сплати процентів до 10 числа наступного місяця.

- угодою № 2 від 27.08.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору було збільшено ліміт кредитування на 30 000 000,00 грн до 89 000 000,00 грн з 01.10.2013 року. Вказане збільшення прийнято рішенням кредитного комітету від 27.08.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) та схвалене рішенням Правління від 27.08.2013 року , погоджене на засіданні Правління 02.09.2013 року (Протокол №18 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).

- угодою № 3 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 4% з 01.01.2015 року.

- угодою № 4 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 0,5% з 01.08.2015 року, що було прийнято рішенням кредитного комітету від 30.07.2013 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 )

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в забезпечення виконання кредитного договору № 192-13 від 04.07.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

1. Згідно договору застави №3107-26/ЦП від 31.07.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 595 239 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн., та заставною вартістю 25 000 038,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410;

2. Згідно договору застави №0909-35/ЦП від 09.09.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 1 523 810 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн., та заставною вартістю 64 000 020,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Цінні папери, що були прийняті керівниками банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась фактично нульовою.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво Банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 595 239 шт. та 1 523 810 шт. оцінено в 1 (одна) грн кожен.

Також, як правильно встановлено судом першої інстанції, в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" згідно договору застави майнових прав №192-13/1 від 31.07.2013 року (15 000 000,00 грн), № 192-13/2 від 26.09.2013 року (25 000 000,00 грн). Рішенням кредитного комітету від 25.12.2014 року зменшену суму застави грошових коштів до 10000 000,00 грн згідно договору застави майнових прав № 192-13/1 від 31.07.2013 року ( ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Далі, рішенням кредитного комітету від 30.07.2015 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 192-13/1 від 31.07.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням кредитного комітету від 09.12.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 192-13/2 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

У відповідності до інформації з ОДБ зменшення застави по договору застави майнових прав №192-13/1 від 31.07.2013 року відбулось 26.12.2014 року на 5 000 000,00 грн та 30.07.2015 року на 10 000 000,00 грн (повне припинення), а по договору застави майнових прав № 192-13/2 від 26.09.2013 року відбулось 10.12.2014 року на 25 000 000,00 грн (повне припинення).

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон" кредитні кошти було перераховано на власний рахунок в ПАТ "Банк "Глобус" - 76 250 000,00 грн та використано для погашення власного кредиту перед Банком - 11 500 000,00 грн та на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Атлас" - 11 500 000,00 грн.

Судовим наказом Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 року у справі № 910/7746/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" стягнуто 148 739,66 грн заборгованості за кредитним договором № 192-13 від 04.07.2013 року. Судовий наказ боржником виконано не було.

05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали Банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 192-13 від 04.07.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 151 385,93 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон" в розмірі 90 494 504,48 грн було списано банком у збиток.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало Банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 90 494 504,48 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного договору № 232-13 від 06.08.2013 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортанайл" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 82 000 000,00 грн строком по 07.08.2017 року зі сплатою 13,2% річних.

Надання кредиту прийнято рішенням кредитного комітету від 06.08.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), яке було схвалене рішенням Правління від 06.08.2013 року, та погоджене на засіданні Правління 13.08.2013 року (Протокол 17 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).

В подальшому до кредитного договору вносились зміни, а саме, угодою № 1 від 29.08.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 11 % з 01.09.2013 року). Вказані зміни були прийняті рішенням кредитного комітету від 29.08.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_32 , ОСОБА_20 ), схвалені рішенням Правління від 29.08.2013 року та погоджені на засіданні Правління 02.09.2013 року (Протокол №18 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).

Крім того, угодою № 2 від 01.10.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 12,8% з 01.10.2013 року.

В подальшому, угодою № 3 від 14.10.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору було збільшено ліміт кредитування на 40 000 000,00 грн до 122 000 000,00 грн. Таке збільшення, як правильно встановлено судом першої інстанції, стало можливим завдяки рішенню кредитного комітету від 10.10.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), яке схвалене рішенням Правління від 10.10.2013 року та погоджене на засіданні Правління 15.10.2013 року (Протокол №21 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ).

Угодою № 4 від 01.11.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 11% з 01.11.2013 року. Угодою № 5 від 06.11.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору перенесено строк сплати відсотків за жовтень 2014 року.

Разом з цим, угодою № 6 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 4% з 01.01.2015 року.

Далі, угодою № 7 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку нарівні 0,5% з 01.08.2015 року. Зменшення відсоткової ставки відбулось рішенням кредитного комітету від 30.07.2015 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання кредитного договору № 232-13 від 06.08.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме, згідно договору застави № 1410-2/ЦП від 14.10.2013 року інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", код ЄДРПОУ 35197886, код ЦП UА4000170922, в кількості 121 950 шт, номінальною вартістю 1 інвестиційного сертифікату - 1 000,00 грн, та заставною вартістю 121 950 000,00 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортанайл".

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за вказаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась значно завищеною.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", в кількості 121 950 шт., в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу становить 3 286 553,00 грн.

Також, в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "Аверс" згідно договору застави майнових прав №232-13 від 07.08.2013 року (31 000 000,00 грн) та № 232-13/1 від 26.09.2013 року (10 000 000,00 грн), але Рішенням кредитного комітету від 18.12.2014 року розмір застави було зменшено до 15 000 000,00 грн ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

03.09.2015 року рішенням кредитного комітету в достроково припинено дію договору застави майнових прав № 232-13 від 07.08.2013 року ( ОСОБА_4 - утримався, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Крім того, рішенням кредитного комітету від 16.12.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 232-13/1 від 26.09.2013 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

У відповідності до інформації з програмного комплексу "Операційний день банку" зменшення застави по договору застави майнових прав № 232-13 від 07.08.2013 року відбулось 18.12.2014 року на 15 000000,00 грн, 26.12.2014 року на 1000000,00 грн та 14.09.2015 року на 15000000,00 грн (повне припинення), а по договору застави майнових прав №232-13/1 від 26.09.2013 року відбулось 17.12.2014 року на 10 000 000,00 грн (повне припинення).

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, кошти в розмірі 10 000 000,00 грн після їх вивільнення з-під застави 17.12.2014 року (спільно з іншими коштами в сумі 21 млн. грн вивільнених також з-під застави 17.12.2014 року по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна") було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис. грн), близько 16 000 000,00 грн фізичним особам, серед яких були: ОСОБА_26 - дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - Голова Правління, ОСОБА_9 - заступник ГП, ОСОБА_3 - заступник ГП, ОСОБА_25 , ОСОБА_24 ).

Крім того, кошти в розмірі 15 000 000,00 грн після їх вивільнення з-під застави 18.12.2014 року (спільно з іншими коштами в сумі 15млн.грн виведених також з депозиту 18.12.2014 року) було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис. грн), близько 30 000 000,00 грн фізичним особам, серед яких були: ( ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_28 )

При цьому, кошти в розмірі 1 000 000,00 грн після їх вивільнення з-під застави 26.12.2014 року (спільно з іншими коштами в загальній сумі 23 000 000,00 грн вивільнених також з-під застави 26.12.2014 року по кредитам Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінгрей сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сервіс", ДП "Профіт груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренаксон") було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис. грн), близько 19 000 000,00 грн фізичним особам, серед яких були: ( ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 ).

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл" кредитні кошти було перераховано за цінні папери на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест" - 121 950 000,00 грн, які було перераховано в ПАТ "КБ "Глобус", як безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", так і Товариству з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Атлас" через ряд операцій з цінними паперами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року у справі №910/17450/17 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" стягнуто 122 000 000,00 грн кредитної заборгованості та 1323616,49 грн заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором № 232-13 від 06.08.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2019 року Фондом гарантування вкладів проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали Банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 232-13 від 06.08.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки банку надійшло 207 604,83 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл" в розмірі 124 100 367,84 грн списано банком у збиток.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 124 100 367,84 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Крім того, відповідно до умов кредитного договору № 249-13 від 16.08.2013 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб Сервіс" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 80 000 000,00 грн строком по 15.08.2017 року зі сплатою 21,5% річних.

Надання кредиту прийнято рішенням кредитного комітету від 15.08.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), схвалено рішенням Правління від 15.08.2013 року, та погоджене на засіданні Правління 02.09.2013 року (Протокол №18 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).

Надалі, між банком та боржником була укладена угода № 1 від 29.08.2013 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору (встановлення відсоткової ставки на рівні 11% з 01.01.2015 року). Зміни до умов договору були прийняті рішенням кредитного комітету від 29.08.2013 року ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_32 , ОСОБА_20 ), схвалено рішенням Правління від 29.08.2013, та погоджене на засіданні Правління 02.09.2013 року (Протокол №18 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).

Угодою №2 від 31.12.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 4% з 01.01.2015 року.

Також, угодою № 3 від 31.07.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору встановлено відсоткову ставку на рівні 0,5% з 01.08.2015 року). Такі зміни прийняті рішенням КК від 30.07.2013 року ( ОСОБА_3 - утрималась, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Разом з цим, угодою № 4 від 28.08.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору було збільшено ліміт кредитування на 25 000 000,00 грн до 105 000 000,00 грн. Таке збільшення прийнято рішенням кредитного комітету від 27.08.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), схвалено рішенням Правління від 27.08.2015 року, на той час членами Правління були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, в забезпечення виконання кредитного договору № 249-13 від 16.08.2013 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" було в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

1. Згідно договору застави № 3107-24/ЦП від 31.07.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 642 858 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 27 000 036,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

2. Згідно договору застави №1908-5/ЦП від 19.08.2013 року інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гіперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", код ЄДРПОУ 35197886, код ЦП UА4000170922, номінальною вартістю 1 інвестиційного сертифікату - 1 000,00 грн, в кількості 79 980 шт. на суму 79 980 000,00 грн.

Так, цінні папери, що були прийняті керівниками банку в якості забезпечення за вказаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась значно завищеною.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво Банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сервіс", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 642 858 шт. оцінено в 1 (одна) грн.

Крім того, вартість інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гірперіон" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", в кількості 79 980 шт., в ретроспективі па дату їх прийняття в заставу становить 2 707 323,00 грн.

Також в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КК "АВЕРС" згідно договору застави майнових прав № 249-13/1 від 21.08.2013 року (20 000 000,00 грн), № 249-13/2 від 26.09.2013 року (20 000 000,00 грн), але Рішенням кредитного комітету від 25.12.2014 року зменшено суму застави до 10 000 000,00 грн за договором застави майнових прав № 249-13/2 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

В подальшому, рішенням кредитного комітету від 31.07.2015 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 249-13/2 від 26.09.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Крім того, рішенням кредитного комітету від 09.12.2014 року достроково припинено дію договору застави майнових прав № 249-13/1 від 21.08.2013 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Так, у відповідності до інформації з програмного комплексу "Операційний день банку" зменшення застави по договору застави майнових прав № 249-13/1 від 21.08.2013 року відбулось 09.12.2014 року на 20 000 000,00 грн (повне погашення), а по договору застави майнових прав № 249-13/2 від 26.09.2013 року відбулось 25.12.2014 року на 8 000 000,00 грн, 26.12.2014 року на 2 000 000,00 грн та 31.07.2015 року на 10 000 000,00 грн (повне припинення).

При цьому, кошти в розмірі 20 000 000,00 грн після їх вивільнення з під застави 09.12.2014 року було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис. грн), близько 12 500 000,00 грн фізичним особам: ОСОБА_33 ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_4 .

Разом з цим, кошти в сумі 8 000 000,00 грн після їх вивільнення з під застави 25.12.2014 року (спільно з коштами в сумі 4 000 000,00 грн вивільнених також з під застави 25.12.2014 року по кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон-Україна") було спрямовано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондовий Форекс" та через ряд операцій було видано з каси готівкою (сумами, що не перевищують 150 тис. грн), близько 6,7 млн. грн фізичним особам, серед яких були: ОСОБА_2 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сервіс" кредитні кошти в сумі 79 980 000,00 грн було перераховано за цінні папери на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Профіт Інвест", яка 78 133 000,00 грн з них перерахувала на свій рахунок в ПАТ "КБ "Глобус", а 23 040 000,00 грн через фінансову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" використано для погашення існуючої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" перед Банком по кредиту № 87-15 від 24.03.2015 року.

Судовим наказом Господарського суду Київської області від 18.06.2018 року у справі № 911/1286/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" було стягнуто 161 788,32 грн заборгованості за кредитним договором № 249-13 від 16.08.2013 року. Судовий наказ боржником виконано не було.

05.04.2019 року Фондом гарантування було проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 249-13 від 16.08.2013 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки банку надійшло 175 323,50 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сервіс" в розмірі 104 803 552,14 грн списано банком у збиток.

Відповідно до умов кредитного договору № 82-15 від 19.03.2015 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Брандіс Трейд" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 50 000 000,00 грн строком по 16.03.2018 року зі сплатою 12% річних.

Надання кредиту прийнято рішенням кредитного комітету від 17.03.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), яке було схвалено рішенням Правління від 17.03.2015 року та погоджене на засіданні Правління 27.03.2015 року (Протокол №6 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 ., ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ).

В подальшому було збільшено ліміт кредитування до 100 000 000,00 грн відповідно до рішення кредитного комітету від 19.03.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), яке схвалене рішенням Правління від 19.03.2015 року затверджене на засіданні Правління 27.03.2015 року (Протокол №6 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, в забезпечення виконання кредитного договору № 82-15 від 19.03.2015 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу було прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

1) згідно договору застави № 2805-6/ЦП від 28.05.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 833 334 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 35 000 028,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410;

2) згідно договору застави №0909-38/ЦП від 09.09.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 1 514 393 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 63 604 506,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась значно нульовою.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво Банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брандіс Трейд", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 833 334 шт. та 1 514 393 шт. оцінено в 1 (одна) грн кожен.

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брандіс Трейд" кредитні кошти було використано через ряд операцій з цінними паперами для погашення заборгованості перед Банком по кредитам наступних компаній: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестстар" - 1 200 000,00 дол. США, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Стандарт" - 800 000,00 дол. США, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ля Парнас" - 138 500,00 дол. США, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джайнт Партнерс" - 138 500,00 дол. США, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велфест Трейдінг" - 89 000,00 Євро.

05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 82-15 від 19.03.2013 року.

Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки банку надійшло лише 216 958,81 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Брандіс Трейд" в розмірі 143 189 070,14 грн було списано банком у збиток.

Відповідно до умов Кредитного договору № 200-15 від 02.09.2015 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестстар" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 80 000 000,00 грн строком по 01.09.2017 року зі сплатою 12% річних.

В забезпечення виконання кредитного договору № 200-15 від 02.09.2015 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

1. Згідно договору застави № 0909-40/ЦП від 09.09.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 1 782 548 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 74 867 016,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась нульовою.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестстар", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 1 782 548 шт. оцінено в 1 (одна) грн.

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестстар" кредитні кошти в сумі 74 867 000,00 грн було використано через ряд операцій (фінансова допомога) для погашення заборгованості перед банком по кредитам наступних компаній: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" - 15 074 000,00 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Наріда" - 58 187 743,00 грн по кредиту та 841729,54 грн по процентам.

05.04.2019 року Фондом гарантування було проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол №UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 200-15 від 02.09.2015 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 163 406,15 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Брандіс Трейд" в розмірі 107 907 621,12 грн списано банком у збиток.

Відповідно до умов кредитного договору № 125-15 від 20.04.2015 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Велес В" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 100 000 000,00 грн строком по 20.04.2018 року зі сплатою 12% річних.

Надання кредиту прийнято рішенням КК від 16.04.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), яке схвалене рішенням Правління від 16.04.2015 року, та затверджене на засіданні Правління 21.04.2015 року (Протокол №9 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 ).

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання кредитного договору № 125-15 від 20.04.2015 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

1) згідно договору застави №2905-15/ЦП від 29.05.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 476 191 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн., та заставною вартістю 20 000 022,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410;

2) згідно договору застави № 3107-25/ЦП від 31.07.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 357 143 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн., та заставною вартістю 15 000 006,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410;

3) згідно договору застави № 0909-37/ЦП від 09.09.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 1 525 285 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 64 061 970,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за вказаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась нульовою.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво банку прийняло в забезпечення за відповідним кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС В", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Так, згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 476 191 шт., 357 143 шт. та 1 525 285 шт. оцінено в 1 (одна) грн кожен.

Також в забезпечення по кредиту оформлялись майнові права на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфест Трейдінг" згідно договору застави майнових прав №125-15/2 від 29.05.2015 року (5 500 000,00 грн), але рішенням кредитного комітету від 16.07.2015 року зменшену суму застави грошових коштів до 4 690 000,00 грн згідно договору застави майнових прав №125-15/2 від 29.05.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Далі, рішенням кредитного комітету від 21.07.2015 року зменшено суму застави грошових коштів до 2 280 000,00 грн згідно договору застави майнових прав № 125-15/2 від 29.05.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Крім того, рішенням кредитного комітету від 23.07.2015 року зменшену суму застави грошових коштів до 1 180 000,00 грн згідно договору застави майнових прав № 125-15/2 від 29.05.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Рішенням кредитного комітету від 30.07.2015 року достроково припинено дію договору застави майнових прав №125-15/2 від 29.05.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

Водночас, кошти в розмірі 5 500 000,00 грн з депозитів Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфест Трейдінг", після їх вивільнення з-під застави було використано товариством для сплати відсотків по кредиту перед банком згідно наступних кредитних договорів: № 87-15 від 24.03.2015 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест", № 125-15 від 20.04.2015 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес В" та № 82-15 від 19.03.2015 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брандіс трейд".

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес В" кредитні кошти було використано через операції фінансової допомоги та купівлі цінних паперів для погашення заборгованості перед банком по кредитам наступних компаній: Товариство з обмеженою відповідальністю "Велфест Трейдінг" - 146 451,34 Євро, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Стандарт" - 1 074 925,79 дол. США, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестстар" - 1 167 347,43 дол. США, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес В" - 2 022 864,29 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брандіс трейд" - 1 977 492,53 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитадель Інвест" - 1 882 000,61 грн, а також сплату Банку відсотків по кредитам наступних компаній: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінгрей-Сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рішон Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Майфит", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Фітнес", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортанайл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наріда".

05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол № UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали Банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 125-15 від 20.04.2015 року. Від реалізації прав вимог за вказаним Кредитним договором на рахунки Банку надійшло 217 965,38 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес В" в розмірі 143 853 390,79 грн було списано банком у збиток.

Відповідно до умов Кредитного договору № 265-14 від 17.11.2014 року Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" у порядку та на умовах визначених договором було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Наріда" відновлювальну кредитну лінію у гривні з сумою ліміта заборгованості в розмірі 40 000 000,00 грн строком по 11.11.2016 року зі сплатою 12,5% річних.

Надання кредиту було прийнято рішенням кредитного комітету від 13.11.2014 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ).

В подальшому, між банком та боржником укладались зміни до кредитного договору.

Так, зокрема, угодою № 1 від 31.11.2014 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору зменшено ліміту кредитування на 24 900 000,00 грн до 15 100 000,00 грн з 31.12.2014 року. Угодою № 2 від 08.01.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору змінено реквізити сторін.

Крім того, угодою №3 від 01.09.2015 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору було збільшено ліміт кредитування на 30 000 000,00 грн до 45 100 000,00 грн з 03.09.2015 року. Вказане збільшення кредитного ліміту прийняте рішенням кредитного комітету від 27.08.2015 року ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ) та схвалене рішенням Правління від 27.08.2015 року. На той час членами Правління були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання кредитного договору № 265-14 від 17.11.2014 року Акціонерним товариством "Банк "Національні Інвестиції" в заставу прийнято пакет низьколіквідних цінних паперів за завищеною заставною вартістю, а саме:

1) згідно договору застави №1711-6/ЦП від 17.11.2014 року інвестиційні сертифікати Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Гарант" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Система Плюс", код ЄДРПОУ 35197650, код ЦП UА4000069306, в кількості 15 000 шт., номінальною вартістю 1 інвестиційного сертифікату - 1 000,00 грн, та заставною вартістю 15 000 000,00 грн, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю "Наріда";

2) згідно договору застави № 2805-3/ЦП від 28.05.2015 року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 89 286 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 3750012,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410;

3) згідно договору застави № 0909-42/ЦП від 09.09.2015року акції іменні прості Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт", код ЄДРПОУ 37500445, код ЦП UА4000104830, в кількості 626 762 шт., номінальною вартістю 1 акції - 1 грн, та заставною вартістю 26 324 004,00 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Київський завод газового устаткування та приладів", код ЄДРПОУ 05453410.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, цінні папери, що були прийняті керівниками Банку в якості забезпечення за описаним кредитом, були низьколіквідними та мали численні ознаки фіктивності, а їх вартість виявилась майже нульовою.

На замовлення Фонду гарантування незалежним оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки" було проведено оцінку ринкової вартості цінних паперів, які керівництво банку прийняло в забезпечення за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наріда", в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу.

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності від 06.10.2021 року вартість цінних паперів, а саме: інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестіщійного фонду "Гарант" Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Система Плюс" в кількості 15 000 шт. становить 6 255,00 грн. Крім того, вартість простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Еліт" в ретроспективі на дату їх прийняття в заставу в кількості 89 286 шт. та 626 762 шт. оцінено в 1 (одна) грн кожен.

Відповідно до довідки про використання кредитних коштів та виписок по рахунку позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Наріда" кредитні кошти було перераховано за цінні папери та як фінансову позику на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Стандарт" - 45 000 000,00 грн, після чого 15 000 000,00 грн було використано для надання позик фізичним особам та знято готівкою з їх рахунків та рахунків сумами меншими за 150 000,00 грн, а в розмірі 30 000 000,00 грн для оплати Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" по договорами відступлення права вимоги за кредитним договорам укладеними з фізичними та юридичними особами.

05.04.2019 року Фондом гарантування проведено аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (протокол UА-ЕА-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року). Серед майна та прав вимоги, що належали банку, було продано в т.ч. і права вимоги за кредитним договором № 265-14 від 17.11.2014 року. Від реалізації прав вимог за вказаним кредитним договором на рахунки банку надійшло 99 306,08,38 грн, решту заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Наріда" в розмірі 65 787 990,63 грн списано банком у збиток.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керівництво банку прийняло рішення про видачу значного кредиту неплатоспроможному позичальнику під неліквідне забезпечення, чим завдало банку, його вкладникам та іншим кредиторам шкоду в розмірі 65 787 990,63 грн (різниця між балансовою вартістю на дату продажу активу в процедурі ліквідації банку та фактичними грошовими надходженнями від такого продажу).

Вимоги до діяльності банків встановлює Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 року №368 (далі - Інструкція №368). Метою регулювання діяльності банків в Інструкції №368 зазначено забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасне виконання ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.

У відповідності до п.п. 1.1, 1.2 Розділу V Інструкції №368 ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов`язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов`язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов`язаннями у зв`язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв`язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов`язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

У Методичних рекомендаціях щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України схвалених правлінням НБУ постановою від 28.03.2007 року №98 зазначено, що обов`язок сумлінності вимагає від керівників приймати рішення на підставі всієї необхідної інформації, відповідальність за моніторинг дотримання банком законодавства України, а також за діяльністю банку як такою. Під час прийняття рішень керівники можуть покладатися на інформацію, що надається працівниками банку, однак ця можливість не звільняє їх від персональної відповідальності за прийняття незалежних рішень.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі керівництва та членів комітетів правління в період 2013-2015 років здійснювало економічно ризикову діяльність із проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб, з надмірною концентрацією (спільність майнових поручителів, пільгові умови кредитування (низька відсоткова ставка; відстрочення сплати процентів по кредиту), подібність предметів забезпечення, відсутність належних та ліквідних (необоротних) активів для погашення залучених кредитних коштів), без належного забезпечення, нецільове використання кредитних коштів (придбання цінних паперів, надання фінансової допомоги), що загалом свідчить про схемність таких операцій, метою яких було як погашення раніше виданих кредитних коштів (перекредитування), так і виведення коштів з банку.

Такі дії відповідачів вчинено всупереч обов`язку адекватного управління ризиками без дотримання норм ст. 92 Цивільного кодексу України, ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність"та внутрішніх положень банку, що призвело до недотримання посадовими особами їх фідуціарних обов`язків і свідчить про їх протиправну поведінку та суперечить інтересам банку і його кредиторів.

За таких обставин, достатньо обґрунтованим є висновок про те, що прийняті відповідачами рішення про видачу кредитів неплатоспроможним позичальникам під заставу неліквідних цінних паперів та про придбання неліквідних цінних паперів, мали вплив на змогу банку розрахуватися зі всіма кредиторськими вимогами. При цьому, неможливість банку розрахуватися із всіма кредиторськими вимогами фактично стала підставою для прийняття Національним банком України рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних.

При цьому, колегія суддів відзначає, що той факт, що НБУ не зазначило обставину укладення спірних договорів як підставу для віднесення Банку до категорії неплатоспроможних не свідчить про те, що дії, пов`язані з прийняттям рішень щодо укладення та безпосередньо укладення цих договорів, рішень щодо зміни строків, лімітів кредитування, строків сплати процентів, процентної ставки, забезпечення за кредитними договорами, тощо були вчинені відповідачами з дотриманням вимог закону та не призвели до заподіяння Банку шкоди.

Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2024 року у справі № 910/15260/18.

Так, фактичними обставинами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням відповідачів та збитками, нанесеними як самому банку, так і його кредиторам.

Як вже зазначалося судом вище, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди, а відтак саме відповідачі мають доводити суду відсутність вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди Банку, свою добросовісну і розумну поведінку, як керівників Банку.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачами під час розгляду справи не доведено відсутності своєї вини та не підтверджено жодними належними та допустимими доказами обґрунтованої необхідності та доцільності прийняття ними відповідних рішень про видачу кредитів неплатоспроможним позичальникам під заставу неліквідних цінних паперів та про придбання неліквідних цінних паперів.

При цьому, твердження відповідачів 1, 5, 10 зокрема щодо відсутності у їх діях протиправної поведінки, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки останнє спростовується матеріалами справи. Водночас, останніми не спростовано належними та допустимими в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказами, що вони не могли впливати на ухвалення відповідних протиправних рішень.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, матеріалами справи підтверджуються обставини неправомірності дій відповідачів, що призвели до заподіяння банку збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника (відповідача 8) щодо відсутності вини в заподіянні шкоди банку.

Щодо твердження скаржника (відповідач 8), що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не вживав заходів щодо стягнення заборгованості з позичальника, а збитки від непогашення кредиту стали наслідком бездіяльності самого позивача, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується, а якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 року в справі № 910/11027/18 виснувала, що невчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідних дій, навіть якщо таке управлінське рішення було помилковим, не може свідчити про правомірність дій відповідачів, які призвели банк до неплатоспроможності, та бути підставою для звільнення їх від відповідальності, а також враховує надані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб пояснення, за змістом яких у межах встановлених судами обставин справи застосування наслідків нікчемності правочинів з придбання облігацій не могло істотно вплинути на загальну вартість ліквідаційної маси і бути способом виправлення завданої шкоди.

Тобто, оскільки реалізація Фондом гарантування вкладів фізичних осіб права на стягнення заборгованості виходить за межі предмета доказування у спорі про завдання шкоди банку на момент завдання такої шкоди та не впливає на наявність у відповідачів обов`язку відшкодувати шкоду чи обсяг їх відповідальності.

Щодо розміру заподіяної шкоди, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, за загальним правилом розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 910/11027/18, якщо банку завдано шкоди окремими діями певної особи, наприклад, шляхом знищення чи пошкодження речі, відчуження майна банку безоплатно або за заниженими цінами та в інших подібних випадках, то розмір шкоди визначається залежно від безпосередніх наслідків таких дій шляхом оцінки вартості втраченої речі чи зниження її вартості внаслідок пошкодження, вартості безоплатно відчуженого майна, різниці між ринковою ціною та ціною відчуження тощо. Якщо ж банку заподіяно шкоди не шляхом вчинення окремо визначених дій (бездіяльності), які мали наслідком знищення або пошкодження конкретної речі, втрату конкретних доходів чи подібні наслідки, а шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди.

Аналогічна правова позиція викладені також в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 910/12930/18.

Виходячи з наведених висновків Верховного Суду, розмір недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів є мінімальною оцінкою шкоди, завданої банку пов`язаними особами, зокрема, внаслідок доведення банку до неплатоспроможності.

Натомість у даній справі Фондом заявлено до стягнення шкоду, заподіяну діями відповідачів, тому суд першої інстанції дійшов правомірно визнав обґрунтованим здійснений позивачем розрахунок шкоди в розмірі 1 176794 008,46 грн, що складається з сум заборгованості за вищевказаними кредитами виданими неплатоспроможним позичальникам під заставу неліквідних цінних паперів та про придбання неліквідних цінних паперів, із вирахуванням вартості отриманих від продажу на аукціоні прав вимоги за активами, що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, всі наведені вище обставини та факти в сукупності надають достатньо підстав для висновку про те, що прийняття посадовими особами банку зазначених вище управлінських рішень щодо проведення активних операцій з коштами банку (при наявності в останніх достатнього обсягу кваліфікації, можливості встановити реальні дані щодо вартості та ліквідності цінних паперів, платоспроможності позичальників та ступеню ризиковості проведених операцій в цілому), вчинялось в супереч інтересам банку, що призвело до зниження показників банку та завдало шкоди як самому банку, так і його кредиторам.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях відповідачів наявний повний склад цивільного правопорушення, а судом під час розгляду справи на підставі належних доказів встановлено персональний склад органів управління банку на момент ухвалення рішень про видачу кредитів неплатоспроможним позичальникам під заставу неліквідних цінних паперів та про придбання неліквідних цінних паперів та наявність у відповідачів статусу посадової/пов`язаної з банком особи, факт ухвалення ними рішень про вчинення сумнівних правочинів та фактичне вчинення і виконання банком вказаних правочину, а також факт протиправної поведінки відповідачів та завдання такими діями збитків банку, з урахуванням розміру недостатності його майна для розрахунків з кредиторами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими заявлені позивачем вимоги.

Твердження скаржника (відповідача 8), як на підставу для зміни мотивувальної частини рішення, що відсутність складу кримінальних правопорушень у діях членів Правління, що пов`язано із укладанням кредитних договорів фактично підтверджено у рамках досудового розслідування №22016101110000092 від 25.05.2016 року, колегія суддів не визнає переконливими доводами, з огляду на наступне.

Так, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючі надані сторонами докази.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.20189 року у справі №920/715/17.

Тобто, постанова СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві від 22.05.2020 року про закриття кримінального провадження та ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2020 року у справі №761/16322/20 не має преюдиційного значення по даній справі в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, твердження скаржника (відповідач 8), що фондом не надано жодних доказів притягнення відповідачів у справі до юридичної відповідальності (дисциплінарної, кримінальної або адміністративної), у тому числі НБУ, за дії, пов`язані із укладанням договорів, не спростовує вищевикладених висновків суду.

Щодо поданої відповідачем 1 заяви про застосування строків позовної давності, колегія суддів відзначає наступне.

В силу приписів ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Слід зауважити, що поширення на ті чи інші відносини спеціальної, а не загальної позовної давності має бути у кожному конкретному випадку обумовлене законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року у справі № 916/1489/22, у контексті спірних правовідносин фактично перед судом постало питання, яка норма (редакція) ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" підлягають застосуванню, а саме на час виникнення спірних правовідносин чи на час звернення з даним позовом до суду.

Так, вказані статті за своєю правовою природою містять як норми матеріального, так і норми процесуального права (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 910/12930/18 та від 28.10.2021 року у справі № 910/9851/20).

До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.

Порядок дій позивача, в тому числі вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання до суду є процесуальною, процедурною нормою.

Відповідно до правовідносин, у яких бере участь Фонд (виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов`язаних з банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов`язаних з банком осіб, звернення з позовом до суду), мають застосовуватись редакції ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій.

У свою чергу, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону "Про банки та банківську діяльність" у частинах, які визначають порядок здійснення процедурних питань, мають застосовуватись у редакціях, що були чинними станом на день звернення з відповідним позовом.

Так, норми ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально-правовими, а відтак щодо них застосовується принцип незворотної дії закону в часі.

Приписами ст. 58 Конституції України унормовано, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття цими законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзаци 2, 4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп/1997).

Відтак при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення пов`язаними з банком особами дій, що спричинили банку збитки.

Так, за приписами ч. 7 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції від 30.06.2021 року, яка набула чинності 05.08.2021 року) право на звернення до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) з позовом про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, у разі наявності умов, визначених частиною першою цієї статті, виникає у Фонду з моменту виявлення рішень, дій чи бездіяльності, якими завдано шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам, виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків).

Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність).

У прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказано, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону (пункт 2). Положення цього Закону щодо виявлення рішень, дій, бездіяльності, якими завдано шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій або бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної банку та/або його кредиторам шкоди (збитків) застосовуються до неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону "Про банки і банківську діяльність", процедура ліквідації якого була розпочата до набрання чинності цим Законом (пункт 3).

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.

Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.

У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.

Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

З наведеної норми вбачається, що Фонд або уповноважена особа має право на звернення до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди (збитків), та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку. При цьому кошти, стягнуті з таких осіб, включаються до ліквідаційної маси банку.

У постанові від 25.05.2021 року у справі №910/11027/18 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки щодо визначення позовної давності, на які послався суд першої інстанції у цій справі:

"8.3. Важливим у застосуванні норм інституту позовної давності є правильне визначення моменту початку перебігу позовної давності. За загальним правилом, встановленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

8.4. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має змогу оцінити розмір такої шкоди.

8.5. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

8.6. Положеннями ст. 49 наведеного Закону визначено заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів.

8.7. Так, за положеннями ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ "АБ "Укоопспілка" до категорії неплатоспроможних, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

8.8. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх непідтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та у разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

8.9. Як зазначено вище, якщо банку заподіяно шкоди шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди. Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди.

8.10.Відповідно до ст. 48 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд, здійснюючи ліквідацію банку та реалізуючи надані йому повноваження, серед іншого, формує ліквідаційну масу, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього). Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, як це встановлено у ч. 3 ст. 49 цього Закону.

8.11.Установлений ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядок формування ліквідаційної маси банку передбачає, серед іншого, що: майно банку, яке включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом (частина третя цієї статті); результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 4 цієї статті).

8.12.Отже, розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків. Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє довід про те, що висновок щодо недостатності майна банку можна зробити тільки після завершення продажу всіх його активів (майна).

8.13. Відповідно, у таких випадках перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів".

Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі №910/12803/18 (п.5.9), від 08.02.2022 року у справі №910/15260/18 (п.85).

Зазначена правова позиція неодноразово була наведена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема і після скасування Великою Палатою Верховного Суду своєї постанови від 25.05.2021 року у справі № 910/11027/18, а відтак наразі є чіткою і усталеною судовою практикою і від цих висновків Верховний Суд не відступав (постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 04.06.2024 року у справі №916/3724/21).

Отже, посилання скаржника (позивача) на скасування Великою Палатою Верховного Суду своєї постанови від 25.05.2021 року у справі № 910/11027/18 жодним чином не впливає на правильність визначення місцевим господарським судом початку перебігу строку позовної давності у цій справі.

При цьому, керуючись принципом правової визначеності, Верховний Суд не вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №910/11027/18, адже такі висновки за три роки чинності цієї постанови набули характер усталеної судової практики (продубльовані в низці інших постанов Верховного Суду), і від цих висновків Верховний Суд не відступав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 330 "Про затвердження переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", 21.06.2016 року рішенням № 1045 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено Акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"; розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів був виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів 14.03.2016 року та акта формування ліквідаційної маси 21.06.2016 року, таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на 21.06.2016 року Фонду було відомо про те, що розмір вимог кредиторів перевищує розмір активів банку. При цьому, наведені Фондом обставини про внесення змін до Акту про формування ліквідаційної маси не свідчить про поважність причин пропуску Фондом встановленого законом строку позовної давності.

Отже, позовна давність у спірних правовідносинах спливла 21.06.2019 року, тобто правовідносини у справі виникли і закінчилися до набрання чинності ч. 7 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції від 30.06.2021 року (дата набрання чинності 05.08.2021 року), а отже, така норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника (позивача), що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України для визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку ч. 5 ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягають задоволенню з огляду на сплив строку позовної давності.

Посилання скаржника (позивача) на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 05.02.2024 року у справі № 910/4149/21 є неприйнятними з огляду на те, що таку постанову прийнято Верховним Судом з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення, зокрема, у даній справі Фонд сам займався реалізацією/продажем активів Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" тощо.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження скаржника (відповідач 8), що Господарським судом міста Києва в окремій ухвалі від 01.08.2019 року у справі №910/11264/18 фактично виявлено ознаки незаконних дій Фонду при виведенні Банку з ринку та порушення фідуціарних обов`язків уповноваженою особою Фонду при продажу активів Банку, до переліку яких належали також права вимоги за спірними кредитними договорами, при виведенні його з ринку, внаслідок проведення аукціону №UA-ЕА-2019-03-28-000089-b, що могло призвести до недостатності майна Банку та незадоволення вимог його кредиторів.

Водночас, оцінка та встановлення можливих неправомірних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при виведенні банку з ринку не є предметом доказування у даній справі, з огляду на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скористався своїм правом та подав позов в інтересах неплатоспроможного банку до пов`язаних з банком осіб за шкоду, завдану Банку в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час звернення з позовом).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржників, викладені ними в апеляційних скаргах такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано висновки щодо всіх суттєвих доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 фактично зводяться до мотивів викладених позовній заяві та відзивах на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Саме лише прагнення скаржників ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

При цьому, колегія суддів часткового погоджується з твердженнями позивача та відповідачів 1, 5, 10 викладеними у відзивах на апеляційну скаргу.

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 року у справі №910/13722/22 залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи №910/13722/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 13.01.2025 року зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, суддів Суліма В.В., Гаврилюка О.М. у відпустці.