Постанова

від 09.01.2025 по справі 922/2569/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2569/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Жилко Е.С. на підставі посвідчення №2663, посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта сектору правового забезпечення діяльності Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності відділу правового забезпечення Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

1-го відповідача Смуригін О.О. на підставі наказу №27-к від 14.06.2023, посадової інструкції заступника директора з правових питань,

2-го відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2924Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А., дата складання повного тексту ухвали - 25.11.2024, за результатами розгляду заяви Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" про розстрочення виконання рішення суду у справі №922/2569/24

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до 1) Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ", м. Харків, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгазбуд", м. Харків,

про стягнення 636 318, 89грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.10.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" на користь Харківської міської ради 577 184, 69грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, 8 657, 77грн судового збору; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгазбуд" на користь Харківської міської ради - 59 134, 20грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, 887, 01грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 заяву Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" про розстрочення виконання рішення суду від 24.10.2024 у справі №922/2569/24 задоволено; розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2024 у справі №922/2569/24 в частині стягнення з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" на користь Харківської міської ради 577 184, 69грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, 8 657, 77грн судового збору за наступним графіком: до 24.12.2024 48 098, 72грн; до 24.01.2025 48 098, 72грн; до 24.02.2025 48 098, 72грн; до 24.03.2025 48 098, 72грн; до 24.04.2025 48 098, 72грн; до 24.05.2025 48 098, 72грн; до 24.06.2025 48 098, 72грн; до 24.07.2025 48 098, 72грн; до 24.08.2025 48 098, 72грн; до 24.09.2025 48 098, 72грн; до 24.10.2025 48 098, 72грн; до 24.10.2025 8 657, 77грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що виходячи з фінансового стану 1-го відповідача, негайне виконання рішення суду може привести до негативних наслідків, у тому числі й до банкрутства останнього. У той же час, розстрочення виконання рішення суду може надати боржнику можливість відновити фінансовий стан, боржник зможе продовжити господарську діяльність та поступово, без негативних наслідків (зокрема, зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності) повністю сплатити на користь стягувача всю заборгованість за рішенням суду.

Судом першої інстанції враховано, що боржником до набрання рішенням суду законної сили частково сплачено суму основного боргу в розмірі 48 098, 72грн, а також що боржник просить суд не відстрочити, а розстрочити виконання рішення суду, що, на думку суду, в сукупності із показниками фінансового стану підприємства боржника та умовами, в яких відбувається наразі ведення підприємницької діяльності суб`єктами господарювання, свідчить про дотримання балансу інтересів сторін при задоволенні заяви боржника та буде сприяти відновленню прав та інтересів стягувача.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 21.11.2024, Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/2569/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" про розстрочення виконання рішення суду від 24.10.2024 відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що розстрочення виконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, порушує матеріальні інтереси Харківської міської ради як представника територіальної громади міста Харкова, що призведе до негативних наслідків у вигляді неодержання місцевим бюджетом грошових коштів.

На думку апелянта, розстрочення виконання рішення суду призведе до надання переваг 1-му відповідачу у порівнянні з позивачем.

Апелянт також посилається на те, що заборгованість у 1-го відповідача виникла ще до введення в Україні воєнного стану.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/2569/24; встановлено відповідачам строк до 30.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 30.12.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "09" січня 2025 р. о 15:30год.

30.12.2024 від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що ним сплачено ще 48 098,72грн на користь позивача, про що надав копію платіжної інструкції №4998 від 23.12.2024.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/2569/24 в силі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 заяву Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "09" січня 2025 о 15:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ".

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.01.2025, що відбулось в режимі відеоконференції, представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник 1-го відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

2-ий відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, його представник в судове засідання не з`явився.

Поштові конверти з копіями ухвали про відкриття апеляційного провадження повернулись до апеляційного господарського суду з відміткою про причини невручення "адресат відсутній".

Відповідно до положень статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Оскільки 2-ий відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету, судом надіслано йому копії ухвали про відкриття апеляційного провадження засобами поштового зв`язку за наявними у матеріалах справи адресам, і з огляду на зазначене вище, ухвала вважається врученою.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники апелянта і 1-го відповідача висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників апелянта і 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, до місцевого господарського суду надійшла заява Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ", в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду в частині що стосується стягнення заборгованості з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" за наданим ним графіком.

В обґрунтування поданої заяви боржник посилається на складний фінансовий стан, оскільки через військову агресію російської федерації проти України, бойові дії в Харківській області його підприємство вимушено справлятись зі зниженням показників господарської діяльності через зменшення кількості клієнтів, постійним ростом курсу продажу іноземної валюти, котрий прямо впливає на формування ціни на товар, мобілізацією працівників та збільшенням тарифів на оплату комунальних послуг.

Як результат, боржник має незадовільний фінансовий стан, не отримує прибутку та має заборгованість перед державним бюджетом зі сплати податків та інших обов`язкових платежів до бюджету на загальну суму 5 281 215, 23грн.

Боржник надав суду звіти про фінансові результати за 2023 рік, станом на 30.09.2024, які засвідчують факт відсутності доходу боржника протягом відповідного періоду.

Як вбачається з довідки, наданої боржником до матеріалів заяви, загальна сума прострочених зобов`язань Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" зі сплати податків та інших обов`язкових платежів до державного бюджету станом на 19.11.2024 становить 5 281 215, 23грн та складається з:

- заборгованості зі сплати податку на нерухомість в сумі 758 141, 28грн:

- заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 1 31 734, 30грн;

- заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2 443 139, 65грн;

- заборгованості зі сплати ПДВ в сумі 765 200, 00грн.

Боржник частково погасив суму основного боргу в розмірі 48 098, 72грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №4849 від 12.11.2024, наданою до заяви.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За приписом статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, в розумінні наведеної норми, розстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Розстрочення є правом суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувана при затримці виконання рішення.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який на час розгляду заяви відповідача про розстрочення виконання судових рішень не скасований.

Відповідні обставини в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає цілком доречними та обґрунтованими доводи боржника, що через військову агресію російської федерації проти України його підприємство вимушено справлятись зі зниженням показників господарської діяльності через зменшення кількості клієнтів, постійним ростом курсу продажу іноземної валюти, котрий прямо впливає на формування ціни на товар, мобілізацією працівників та збільшенням тарифів на оплату комунальних послуг.

З початком введення в Україні воєнного стану Харківська територіальна громада, на території якої здійснює господарську діяльність підприємство боржника неодноразово піддавалась обстрілам та руйнуванням.

Посилання апелянта на те, що фінансовий стан боржника не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача, судова колегія відхиляє, оскільки хоча воєнний стан в Україні однаково негативно впливає на сторони цього спору, однак боржник, будучи суб`єктом господарської діяльності, перебуває у більш несприятливих умовах у порівнянні із органом місцевого самоврядування, який отримає грошові кошти за рішенням суду частинами протягом 11 місяців, у той час як можлива неплатоспроможність боржника, як суб`єкта господарювання, призведе лише до припинення надходження до бюджету будь-яких коштів, в тому числі, й до неможливості виконання рішення суду.

Відтак, суд відхиляє доводи апелянта, що розстрочення виконання рішення суду призводить до надання переваг 1-му відповідачу у порівнянні з позивачем.

У даному випадку розстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення; боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, здійснювати нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Щодо доводів апелянта, що скрутне матеріальне становище 1-го відповідача не є підставою для розстрочення рішення суду, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в даному випадку першочерговим є не дослідження питання платоспроможності 1-го відповідача, а з`ясування того, чи дійсно ускладнюють наведені ним в заяві обставини негайне виконання рішення суду та чи надасть таке розстрочення можливість 1-му відповідачу виконати рішення суду.

Боржником надано докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.

Матеріальний інтерес 1-го відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Поряд з цим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, боржник просить суд не відстрочити, а розстрочити виконання рішення суду, що свідчить про дотримання балансу інтересів сторін при задоволенні заяви боржника та буде лише сприяти відновленню прав та інтересів стягувача.

1-ий відповідач вже двічі сплатив на користь позивача грошові кошти з метою виконання рішення суду.

Апелянт посилається на те, що заборгованість у 1-го відповідача виникла ще до введення в Україні воєнного стану.

Однак, суд апеляційної інстанції наголошує, що інститут розстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану боржника та стягувача, пропорційності їх інтересів, об`єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов`язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих форс-мажорних обставин, які наразі виникли через війну.

У спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розстрочення виконання рішення суду може надати боржнику можливість відновити фінансовий стан, боржник зможе продовжити господарську діяльність та поступово, без негативних наслідків (зокрема, зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності) повністю сплатити на користь стягувача всю заборгованість за рішенням суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Харківської міської ради слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/2569/24 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/2569/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 14.01.2025.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна