Рішення

від 14.01.2025 по справі 905/1533/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2025р. Справа №905/1533/24

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" (код ЄДРПОУ 36975983, адреса: 85333, Донецька обл., Покровський р-н, село Сергіївка, пров. Верхній, буд. 44)

про стягнення 52445,00 грн.

Суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" штрафу у розмірі 52445,00 грн. за неправильно зазначену у накладній № 49665276 масу вантажу у вагоні № 53435533, крім того відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у сумі 2422,40 грн. (документ сформований у системі «Електронний суд» 02.12.2024).

В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем фактично завантажено вагон більше вказаної ваги в перевізному документі, що в свою чергу є підставою для нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України, який відповідачем не сплачений.

На підтвердження аргументів до позову додано: залізничну накладну № 49665276 від 08.09.2024, досилочні накладні №47049416 від 15.09.2024 та № 47153465 від 15.09.2024, комерційний акт № 450003/76 від 10.09.2024 (форма ГУ-22), комерційний акт № 450003/76/44 від 10.09.2024 (форма ГУ-22), акти загальної форми (форма ГУ-23) № 653 від 10.09.2024, № 658 від 15.09.2024, № 2453Т від 09.09.2024, № 55/Ваги від 10.09.2024, виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, наказ № 425 від 01.09.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів», наказ № 428 від 06.09.2023 «Про внесення змін до наказу 425/ДС від 01.09.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів»», наказ № 56 від 12.02.2024 «Про внесення змін та доповнень до робочих та посадових інструкцій працівників вантажного господарства станції Нижньодніпровськ-Вузол», наказ № 463/Н від 25.08.2024 «Про перейменування роздільного пункту регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ Укрзалізниця», наказ № НОК-277ос від 02.04.2018 по особовому складу, розпорядження № 14-а від 10.05.2024 «Про покладення повноважень на підписання комерційних актів», посадові інструкції, Положення про Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», телеграми від 10.09.2024 № НР-605, від 15.09.2024 № НР-919, технічний паспорт вагоновимірювальної техніки (зввт) № 14 «вагонні ваги», правовстановлюючі документи підписанта, платіжну інструкцію № 8439 від 22.11.2024 про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 позовним матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/1533/24 та передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою від 04.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1533/24, вирішив справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановив сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру, вирішив інші процедурні питання.

Вказана ухвала доставлена позивачу та відповідачу в їх електронний кабінет у системі «Електронний суд» ЄСІТС, про що свідчать відомості комп`ютерної бази даних «Діловодство спеціалізованого суду».

11.12.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому виклав заперечення проти задоволення вимог позивача. В обґрунтування заперечень Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" посилається на те, що:

- позивач ніяким чином взагалі не отримав жодних збитків під час надання послуг;

- відповідач ставить під сумнів законність наданих позивачем доказів, оскільки з них неможливо встановити обставини викладені у позові. Зазначає, що акти протирічать один одному, не доводять факту зважування на вагонних вагах No 032, не визначають чітко яким саме чином проводилась перевірка вагону, та взагалі, як так сталось що уповноважена група позивача нібито виявила порушення. Також відповідач вказує, що він має сумніви що зазначені позивачем ваги проходили повірки, а записи, що зроблені в копії технічного паспорту вагонних ваг No 032 не свідчать про проведення такої повірки, крім того відсутні докази повноважень осіб які нібито здійснювали повірку цих вагонних ваг, в своїй сукупності докази по справі є неналежними, а комерційний акт таким, що зроблений на підставі неналежних документів, отже також є неналежним доказом по справі. Відповідач зауважує, що Акт загальної форми No 653 від 10.09.2024, рівно як Акт загальної форми No 658 від 15.09.2024 та акт 3Ф No 55 від 10.09.24 не містять вказівки де та яким чином здійснено зважування спірного вагону, що позивач до позову не додає протокол зважування, у якому зафіксовано вагу спірного вагону та надлишку.

- звертає увагу суду, що поставка вантажу здійснювалось на умовах залізничного перевезення на відкритому рухомому складі. Перевезення вантажу могло бути ускладнено погодними умовами, а саме: вагони з вантажем під час перевезення скоріш за все перебували під грозовими дощами зливового характеру, з попаданням у надмірних об`ємах природної вологи (дощу) у вагони, яке і стало причиною утворення надлишку ваги у вагонах.

- здійснення Відповідачем своєї господарської діяльності значно ускладнено у зв`язку із постійними обстрілами території м. Покровськ та прилеглих територій у тому числі місце знаходження майнового комплексу та усіх основних засобів Відповідача, що призвело до отримання великих збитків у зв`язку із ускладненням ведення господарської діяльності, до часткової зупинки господарської діяльності Відповідача та консервації об`єкту, тому Відповідач вважає, що існують обставини для зменшення розміру стягуваного штрафу за рішенням суду та просить зменшити розмір стягуваного штрафу до 10% від заявленої суми або у разі якщо суд вважатиме інакше то до 1 провізної плати.

До відзиву додано: правовстановлюючі документи представника (підписанта), копії статей ЗМІ щодо наслідків обстрілів м. Покровськ та Покровського району Донецької області.

18.12.2024 позивач надав відповідь на відзив (документ сформований у системі «Електронний суд»), в якому відхиляє аргументи позивача, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відхилити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

20.12.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (документ сформований у системі «Електронний суд»), за змістом яких просить у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у розмірі 52445,00 грн. відмовити повністю; у разі прийняття судом рішення про задоволення вимог позивача, просить зменшити розмір стягуваного штрафу до 10% вартості позову або до 1 провізної плати, з підстав аналогічних викладеним у відзиві на позов.

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2024 зі станції відправлення Удачная Донецької залізниці на станцію Провидна Придніпровської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" за залізничною накладною № 49665276 здійснено відправлення вантажу «Концентрат вугільний», марка К-100, у вологому стані, насипом» у 15 вагонах, у тому числі вагон №53435533 (№п/п 6 відомості вагонів). Одержувачем за даним відправленням є ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», код ЄДРПОУ 05393085.

У накладній відправником вказана маса вантажу (графа 24 накладної) - 1048850 кг, код вантажу 161043 (графа 23 накладної); номенклатура вантажу: Концентрат вугілля кам`яного для коксування, марка К-100, група К1, у вологому стані, насипом, вантаж маркований катком-ущільнювачем та поперечними смугами 1,5-2м, вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 3.1 гл. 14 додатка 3 до СМГС, відповідальний за розміщення та кріплення вантажу майстер Кутинін О.В., власний вагон, власник філія «ЦТЛ» АТ Укрзалізниця (графи 20, 21, 22 накладної); спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т), заводський № ВВЕТ-150№071201300 ВВЕТ-150№088 вантажовідправником (графа 26 накладної); завантажено вантаж у вагон відправником (графа 28 накладної).

Відповідно до відомості вагонів до накладної № 49665276 маса вантажу у вагоні №53435533 складає 69500 кг, провізна плата 10489,00 грн., тара вагона 24300/23250, вантажність 69,5 т (№ з/п 6 відомості).

При проходженні вагону по ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми No653 від 10.09.2024 було проведено контрольне зважування вагону No53435533, на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський номер No032, держ. повірка 31.01.2024, прийнятих до обліку СП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» під No14.

В результаті було виявлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній No49665276 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу, а саме: вага брутто 97000 кг, тара за документом 23250кг, вага нетто - 73750 кг, що більше ваги вказаної в документі на 4250 кг, понад вантажопідйомність вагона на 4250 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 10-30 см трапецієвидно, розрівняно катком, марковано поперековими борознами, поглиблень немає, маркування не порушено, вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті, просипання вантажу немає, в технічному відношенні вагон справний. Вагон затримано для відвантаження надлишку вантажу. Складено комерційний акт No 450003/76 від 10.09.2024 року, в якому зазначено про відсутність за штатним розписом зав.вантажним двором. Комерційний акт підписали заст ДСЗ Опанасюк О.М., приймальник поїздів Кокошинська В.М., агент комерційний Плітченко І.П.

Про результат контрольного зважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Удачна Донецької залізниці, що підтверджується телеграмою № НР-605 від 10.09.2024.

За наслідками контрольного зважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці відчеплений вагон №53435533 від основної накладної, відправлено на станцію призначення Провидна Придніпровської залізниці, за перевізним документом №47049416 від 15.09.2024.

Також надлишок вантажу вагою 4250 кг вагону № 53435533 відвантажено у вагон №63196331 та відправлено на станцію призначення за перевізним документом № 47153465 від 15.09.2024.

Про перевантаження надлишку вантажу у вагоні № 53435533 у вагон №63196331 станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Удачна Донецької залізниці, що підтверджується телеграмою № НР-919 від 15.09.2024

Пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці No450003/76 від 10.09.2024 було зареєстровано на станції призначення Провідна Придніпровської залізниці під No450003/76/44 від 10.09.2024.

По прибуттю вагону No53435533 на станцію призначення Провідна Придніпровської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагоні, котрий прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці No450003/76 від 10.09.2024, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту No450003/76/44 від 10.09.2024, як то передбачено п.12. „Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 No 334, та видано одержувачу 18.09.2024, представник котрого був присутній при видачі вантажу, про що свідчить його підпис в комерційному акті.

Позивач на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній No49665276 від 08.09.2024 у вагоні No5343533, нарахував відповідачу штраф у розмірі 52445,00грн із розрахунку: провізна плата за вагон за всю відстань перевезення (222 км) 10489,00 грн Х 5, штраф = 52445,00грн.

Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Мін`юсті України 24.11.2000 за №863/5084 (із змінами та доповненнями), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Отже, залізнична накладна No49665276 від 08.09.2024 є належним підтвердженням виникнення між позивачем та відповідачем договірних правовідносин з перевезення вантажу.

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Як встановлено, у графі 55 накладної No49665276 від 08.09.2024 зазначено, що правильність внесених даних підтверджує відправник майстер ОСОБА_1 .

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та розділом V Правил оформлення перевізних документів передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до графи 24 накладної No49665276 від 08.09.2024 маса вантажу визначена відправником та дорівнює 1048850 кг, за відомістю вагонів маса вантажу у вагоні №53435533 складає 69500 кг (нетто).

Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору перевезення, господарський суд вважає його належною у розумінні ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених такими правовідносинами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.6. розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Згідно зі статтею 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

У цій справі вантажовідправником відправлено концентрат вугільний, марки К-100, у вологому стані, навалом (графа 20-22 накладної). Залізницею виявлено надлишок вантажу у вагоні №53435533, різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізному документі складає 4250 кг., що є більшою ніж 0,2 % граничного розходження маси нетто, від маси зазначеної в перевізних документах (маса нетто 69500х0,2%=139кг).

Відповідно до положень статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 2 статті 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Згідно з п.2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом встановлено, що комерційний акт No 450003/76 від 10.09.2024 підписали заст ДСЗ Опанасюк О.М., приймальник поїздів Кокошинська В.М., агент комерційний ОСОБА_2 . В цьому комерційному акті зазначено про відсутність за штатним розписом зав.вантажним двором.

Повноваження працівників станції залізниці підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: наказом № 425 від 01.09.2023 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів» та змінами до нього, наказом № 56 від 12.02.2024 «Про внесення змін та доповнень до робочих та посадових інструкцій працівників вантажного господарства станції Нижньодніпровськ-Вузол», наказом № 463/Н від 25.08.2024 «Про перейменування роздільного пункту регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ Укрзалізниця», наказом № НОК-277ос від 02.04.2018 по особовому складу, розпорядженням № 14-а від 10.05.2024 «Про покладення повноважень на підписання комерційних актів», посадовими інструкціями агента комерційного, агента з розшуку вантажу та багажу, заступника начальника станції, а також робочою інструкцією приймальника поїздів.

За висновком суду, комерційний акт № 450003/76 від 10.09.2024 складений у відповідності до вимог пред`явлених до його складання Правилами складання актів та є належним доказом неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом №442 від 31.07.2012р. Міністерства інфраструктури України та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Згідно з відомостями графи 26 залізничної накладної № 49665276 зважування вантажу на станції відправлення здійснено на вагонних вагах (150 т), заводський № ВВЕТ-150№071201300-ВВЕТ-150№088 вантажовідправником.

Аналогічним способом визначалась маса вантажу й позивачем на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного паспорту ваг № 14 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) «вагонні ваги» станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, власником яких Дніпровська дирекція залізничних перевезень, ваги вагонні тензометричні ВВЕТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С, номер під яким ЗЗВТ занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки У2270-06, виробник ЗВВТ м. Харків НВП ЕЛВА ТОВ, заводський № 032, дата прийняття в експлуатацію 26.12.2012, строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВТ - 15 років, границі зважування ЗВВТ найбільше навантаження для вагонних ваг - 160 т, міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців.

Згідно відміток про повірку технічного паспорта, 31.01.2024 ваги пройшли повірку і відповідають вимогам МПУ, 29.07.2024 проведена перевірка метрологічних характеристик ВПВ № 19992049, ваги придатні для зважування.

Таким чином, станом на дату складання комерційного акту засіб вимірювальної техніки позивача був повірений належним чином.

В матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.

Наведені відповідачем у відзиві на позов заперечення суд до уваги не приймає, оскільки вони не відповідають нормам діючого законодавства, є припущеннями відповідача, що не підтверджені належними доказами. Відповідач не заперечив невірне зазначення ним маси вантажу у накладній № 49665276 від 08.09.2024 у вагоні №53435533, аргументів позивача не спростував.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.ст. 76, 77 ГПК України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №53435533 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній № 49665276 від 08.09.2024.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі статтею 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Тобто, чинне законодавство України пов`язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

На переконання суду, поданий позивачем розрахунок штрафу є вірним, вимоги до відповідача є обґрунтованими та відповідають ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пред`явленого до стягнення штрафу, суд зазначає таке.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Суд бере до уваги, що Верховним Судом у постанові № 914/2339/17 від 05.02.2019 зазначено, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача). Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні принципи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статей 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінка доказів у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторони у справі є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов`язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.

З огляду на викладене, доводи, покладені відповідачем в основу заявленого ним клопотання, суд оцінює критично, тим більше, що вони не підтверджені жодним доказом.

Так, кризові явища у сфері його діяльності жодним чином не впливають на добросовісність відповідача щодо необхідності належного оформлення залізничних накладних, а відтак не можуть бути виправданням неналежного виконання ним зазначеного обов`язку й допущеного порушення.

Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, суд також враховує нормативні положення статей 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" згідно з якими залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

За змістом статті 6 Господарського кодексу України одними із загальних принципів господарювання є рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У цілому взаємозв`язок стратегічного значення відповідача, про що він зауважує, судом не виключається, однак сам по собі, а також як підстава для зменшення передбаченого законодавством штрафу, відповідачем не доведений.

Заявлена позивачем до стягнення сума штрафу не є занадто великою; можливість цього штрафу негативно вплинути на підприємницьку діяльність відповідача останнім не доведена належними доказами.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення, то суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

У спірних правовідносинах між сторонами неустойка - штраф передбачений законодавством та нарахований позивачем за сам факт порушення, а не із суми понесених збитків (втрат).

Висновок суду щодо оцінки аргументів, покладених відповідачем в основу заявленого ним клопотання про зменшення суми штрафу, збігається з правовою позицією з аналогічного питання Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.02.2019 по справі № 910/9765/18.

Інших заслуговуючих на увагу доводів, обґрунтованих належними та допустимими доказами на підтвердження можливості зменшення суми штрафу, відповідач суду не навів.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у розмірі 52445,00 грн визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За відсутності в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу штрафу в розмірі 52445,00 грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу, позовні вимоги підлягають задоволенню у пред`явленому розмірі.

Понесені позивачем судові витрати за розгляд справи підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, як то визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська" (код ЄДРПОУ 36975983, адреса: 85333, Донецька обл., Покровський р-н, село Сергіївка, пров. Верхній, буд. 44) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815; адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237; адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) штраф у розмірі 52445,00 грн. (п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок п`ять гривень) та 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 коп.) відшкодування судового збору за розгляд справи.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 14.01.2025.

Суддя Н.В. Величко