Рішення

від 09.01.2025 по справі 552/341/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/341/24

Провадження № 2/552/99/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Кумир О.О.

за участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради про встановлення порядку користування квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником 1/6 частини цієї квартири, співвласником квартири у розмірі 5/6 частин, є відповідач ОСОБА_4 . Позивач проживає та зареєстрована у квартирі з дитинства, а її діти з самого народження. У квартирі також зареєстровані відповідач, третя особа ОСОБА_5 та її повнолітній син, ОСОБА_7 . Позивач немає іншого житла, її право власності на проживання у квартирі не визнається відповідачем, просила суд встановити порядок користування квартирою, а саме виділити їй у користування кімнату площею 12.6 кв.м, лоджію площею 5.9 кв.м. Відповідачу виділити у користування кімнати площею 9.1 кв.м. 17.0 кв. м., вбудовану шафу»2», вбудовану шафу «5». Кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор залишити у спільному користуванні.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач надала відзив на позов, в якому не визнала позовні вимоги та зазначила, що вона не проживає у спірній квартирі з 2006 року, фактично проживає в с. Пологи, Новосанжарського району у будинку, який отримала у спадок разом зі своє сестрою. З 2006 року позивач перешкоджає їй у користуванні квартирою, тому просила залишити порядок користування квартирою, який існує, а саме виділити у користування позивачу кімнату площею 9.1 кв.м, якою позивач тривалий час користується і між ними склався такий порядок користування квартирою. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить встановити порядок користування квартирою відповідно до варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 11 від 01.04.2024. а саме виділити їй у користування у комунальній квартирі кімнату «6» площею 9.1 кв.м, лоджію площею 3.6 кв.м., у спільне користуванні співвласників коридор «1» площею 9.2 кв.м, кухню «3» площею 9.0 кв.м, кімнату «4» площею 17.0 кв.м, ванну кімнату «7» площею 2.5 кв.м, вбиральню «8» площею 1.0 кв.м. Відповідачу ОСОБА_4 виділити у користування вбудовану шафу «2» площею 0.4 кв.м, вбудовану шафу «5» площею 0.5 кв.м, кімнату «9» площею 12.6 кв.м, лоджію площею 5.9 кв.м.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою , в частині позовних вимог щодо ОСОБА_6 залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили задовольнити, встановити порядок користування квартирою по варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 11 від 01.04.2024.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явились повторно, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили. В попередніх судових засіданнях представник відповідача не визнавала позовні вимоги, пояснивши, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 буде перешкоджати у користуванні квартирою відповідачу, а також третій особі ОСОБА_5 та її сину ОСОБА_7 .

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, причина неявки не відома. У судовому засіданні 29 листопада 2024 року заперечувала щодо задоволення позовних вимог та пояснила, що між сторонами склались такі відносини, що унеможливлюють спільне користування квартирою. Позивач не враховує її інтереси та інтереси її сина щодо користування даною квартирою.

Представник третьої особи виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради служба у справах дітей у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, при винесенні рішення просить врахувати інтереси малолітньої ОСОБА_3 , 2012 року народження. Проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223ЦПКУкраїни для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.03.2023 по цивільній справі № 552/2853/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провизнання прававласності впорядку спадкування позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 69,1 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м.

Рішення набрало законної сили.

Відповідач ОСОБА_4 є власником 5/6 частини вказаної квартири на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на квартиру АДРЕСА_3 від 29.01.2003 виданого Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення.

Право власності позивача на 1/6 частину квартира, відповідача на 5/6 частини квартири зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно довідки обслуговуючого кооперативу «Ударник» № 95 від 27 лютого 2024 року , яка видана ОСОБА_4 у тому , що вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , але не проживає з 2006 року. Разом з нею зареєстровані та не проживають : дочка ОСОБА_5 (третя особа по справі), онук ОСОБА_7 . Друга дочка з онуками зареєстровані і проживають за цією адресою : дочка ОСОБА_1 ( позивач по справі) , онуки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 є трикімнатною, загальною площею 70.8 кв.м, житлова площа 38.7 кв.м, складається із: коридору 1 площею 9.2 кв.м, вбудованої шафи 2 площею 0.4 кв.м, кухні 3 площею 9.0 кв.м, кімнати 4 площею 17.0 кв.м, вбудованої шафи 5 площею 0.5 кв.м, кімнати 6 площею 9.1 кв.м, ванної 7 площею 2.5 кв.м, вбиральні 8 площею 1.0 кв.м., кімнати 9 площею 12.6 кв.м, лоджії площею 3.6 кв.м, лоджії площею 5.9 кв.м.

Як встановлено вході розгляду справи та підтверджено безпосередньо відповідачем ОСОБА_4 у відзиві , остання з 2006 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Як пояснила у судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 вона проживає у квартирі АДРЕСА_5 .

Таким чином судом установлено та підтверджено як відповідачем так і третьою особою ОСОБА_5 , що дані особи не проживають за місцем реєстрації, ці ж обставини підтверджені не тільки даними особами, а й довідкою обслуговуючого кооперативу «Ударник» № 95 від 27 лютого 2024 року ( а.с. 56), яка надана відповідачем до відзиву.

Також у судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 , третьою особою ОСОБА_5 склались неприязні відносини. Ці обставини визнані кожною стороною та третьою особою та також підтверджується листом Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради від 16.02.2023 № 04-16/25.

Визначаючи порядок користування квартирою між співвласниками суд враховує наступне.

Квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності сторін по справі, позивач має у власності 1/6 частину квартири, відповідач 5/6 частини квартири.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16-ц (провадження № 61-24395св18) зроблено висновок, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16-ц (провадження № 61-24395св18) зроблено висновок, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Матеріали справи містять висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 11 від 01.04.2024 року, де визначені два варіанти встановлення порядку користування квартирою.

Позивач просить встановити порядок користування квартирою відповідно до варіанту № 1 будівельно-технічної експертизи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначила, що не заперечує щодо

За вказаним варіантом позивачу ОСОБА_1 пропонується виділити приміщення у комунальні квартирі кімнату «6» площею 9.1. кв.м, лоджію площею 3.6 кв.м = 12.7 кв.м, а у спільне користування співвласників виділити коридор «1» площею 9.2 кв.м, кухню «3» площею 9.0 кв.м, кімнату «4» площею 17.0 кв.м. ванну кімнату «7» площею 2.5 кв.м, вбиральню «8» площею 1.0 кв.м.

По варіанту № 2 висновку експерта позивачу ОСОБА_1 пропонується виділити приміщення у комунальній квартирі: кімнату «9» площею 12.6 кв.м, лоджію площею 5.9 кв.м = 18. 5 кв.м.

Відповідач у відзиві на позов не заперечувала щодо виділу позивачу кімнату площею 9.1 кв.м, якою позивач тривалий час користується.

У подальшому від відповідача ОСОБА_4 не надходили інші заяви щодо зміни своєї позиції відносно позовних вимог, також не надходили пропозиції відповідача з приводу встановлення іншого порядку користування квартирою з посиланням на належні і допустимі докази.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Зазначена норма регулює саме порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 зазначений такий правовий висновок: «Суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16 (провадження № 61-24395св18), від 26 травня 2021 року у справі № 750/11539/18 (провадження № 61-15087св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 644/5579/19 (провадження № 61-5255св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 761/44705/19 (провадження № 61-10474св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 719/637/20 (провадження № 61-11437св21, від 06 лютого 2023 у справі № 607/22941/21.

Тому враховуючи думку відповідача щодо встановлення порядку користування спірною квартирою, викладену у відзиві на позов, а також ту обставину, що у разі встановлення порядку користування квартирою за варіантом №1 висновку експерта позивачу буде виділена у користування кімната площею 9.1. кв.м, лоджія площею 3.6 кв.м, що по розміру площі у квартирі, з урахуванням частки позивача у праві спільної часткової власності, такий порядок користування квартирою буде найбільш наближеним до розміру частки позивача, суд дійшов до висновку про встановлення порядку користування квартирою за варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Позивач заявила вимоги про відшкодування витрат понесених нею у зв`язку із розглядом вказаної справи. які складаються із суми сплаченого нею судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп., витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог( частина 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, Велика Палата Верховного Суду визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні, такий правовий висновок виснувала ВП ВС у додатковій постанові від 18.01.2024. у справі № 9901/459/21.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Позивачем надані належні докази понесення нею витрат на професійну правничу допомогу у розмір 20000 грн., які відповідачем не спростовані.

Заявлений розмір витрат на правничу допомогу є реальним та підтвердженим належними доказами. Перелік витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, є необхідним для розгляду цієї справи, а заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає критерію розумності та співмірності із її складністю, а отже, заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог підлягають задоволенню вимоги про стягнення на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 грн, 3000 грн. за проведення будівельно-технічної експертизи, витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн., а всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 24 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,259,263-265ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 11 від 11 квітня 2024 року.

Виділити у користування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 кімнату «6» площею 9,1 м2, лоджію площею 3,6 м2, а всього 12,7 м2.

Виділити у користування ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 вбудовану шафу «2» площею 0,4 м2, вбудовану шафу «5» площею 0,5 м2, кімнату «9» площею 12,6 м2, лоджію площею 5,9 м2.

У спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишити коридор «1» площею 9,2 м2, кухню «3» площею 9,0 м2, кімнату «4» площею 17 м2, ванну кімнату «7» площею 2,5 м2, вбиральню «8» площею 1 ,0 м2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 24211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3

Третя особи: ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платників податків не встанволено

Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, місце знаходження м. Полтава, вул. Решетилівська , код ЄДРПОУ 05384703 .

Повний текст судового рішення виготовлений 14 січня 2025 року.

Головуючий Ж.В. Кузіна