Рішення

від 13.01.2025 по справі 644/1714/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/1714/24

Провадження № 2/644/1301/25

13.01.2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Попової В.О.

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)

про звільнення майна з-під арешту

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна власником якого є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі арешту/архівний запис/, підстава обтяження: повідомлення, 1280, 25.02.2004 р., ВДВС Орджонікідзевського району; зареєстровано 08.01.2008, за № 6360881 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), додаткові дані: архівний номер: 4783063HARKOVI, архівна дата: 27.02.2004 р., дата виникнення 27.02.2004, № реєстра:1158, внутр. № Е8016ВЗС23F5512В7F2А; власник ОСОБА_3 , ОСОБА_3 .

На обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . ОСОБА_2 був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Під час оформлення спадщини їй стало відомо, що на вказану квартиру накладено арешт. Як їй згодом стало відомо, на виконанні ВДВС Орджонікідзевського району м.Харкова перебував наказ № 11/404-03 від 20.10.2003 Господарського суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 4 005, 02 грн на користь ДП «Енерготрансмеханізація» ВАТ «Південспецатоменергомонтаж». З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що з дати накладення обтяження минув 21 рік та станом на 06.03.2024 ДП «Енерготрансмеханізація» ВАТ «ПСАЕМ» (код ЄДРПОУ 30037967) було припинено державну реєстрацію (ліквідовано), що позбавляє можливості урегулювання спору з вказаним підприємством. В межах цього виконавчого провадження накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_4 , в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У зверненні до відповідача про зняття арешту на зазначену квартиру, їй було відмовлено та зазначено, що надати інформацію щодо виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_4 у неї не має законних підстав, оскільки вона не є стороною виконавчого провадження. Та рекомендовано звернутись до суду із заявою про зняття арешту. На даний час ОСОБА_4 не є стороною будь-якого виконавчого провадження, а дані щодо невиконання ним будь-якого виконавчого документа відсутні, що також підтверджується даними Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиним реєстром боржників. Зазначає, що на даний час її права порушуються, оскільки вона не має можливості оформити спадкові права після смерті чоловіка.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадженні.

13.05.2024 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача Рибалко К.Р. подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Крім того зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна знайдено обтяження № 6360881. Зареєстроване 08.01.2008 Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, 1280 від 25.02.2004 ВДВС Орджонікідзевського району, об`єкт обтяження квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, за даними, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, неможливо встановити номер виконавчого провадження в рамках якого було накладено вищезазначений арешт. Крім того, перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження Індустріальним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), було встановлено, що на виконанні Орджонікідзевського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження АСВП 30484992 з примусового виконання постанови ДАІ від 18.03.2011 № 008513 про стягнення з ОСОБА_2 штраф у розмірі 510 грн. 22.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника) (а.с. 24-28).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.05.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином. 14.05.2024 через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність на підставі доказів, наявних в матеріалах справи. Просить долучити копію листа завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори № 654/02-14 від 25.03.2024 (а.с. 50).

Відповідач - Індустріального відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Заяв, клопотань тощо до суду не надходило.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідностатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.02.2023, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1377 (а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1999, видане Державним підприємством завод «Електроважмаш», власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 та члени його сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . Свідоцтво видане згідно з наказом по органу приватизації ДП завод «Електроважмаш» № 232 від 19.05.1999, зареєстровано у реєстровій книзі за № 1098 (а.с. 13).

Згідно листа завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори № 654/02-14 від 25.03.2024 вбачається, що за матеріалами спадкової справи № 435/2023, заведеної в Четвертій Харківській міській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем всього його майна є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 51).

Згідно листа Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 № 04.01-06/028807, рішенням Господарського суду Харківської області від 02.10.2003 у справі № 11/404-03 позов задоволено частково, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ДП «Енерготрансмеханізація» ВАТ «Південспецатоменергомонтаж» 3 836, 02 грн заборгованості, 51,00 грн державного мита, 118,00 грн судових витрат. На примусове виконання вказаного рішення видано наказ від 20.10.2003 (а.с. 14).

З довідки Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради № 1135580 від 08.08.2023 вбачається, що на запит № 1541/02-14 від 25.07.2023 Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, надають копію постанови відділу державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2004, серії АА № 087954, знято з оригіналу: серії АА № 578703, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2004 серії АА № 578703, відділом державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 11/404-03 від 20.10.2023 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 (а.с. 16).

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2024, ДП «Енерготрансмеханізація» ВАТ «Південспецатоменергомонтаж» статус: припинено (а.с. 17).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в розділі тип обтяження мається запис про обтяження арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 6360881, зареєстровано: 08.01.2008 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: повідомлення, 1280, 25.02.2004, ВДВС Орджонікідзевського району; об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 05.03.2024, за параметрами запиту « ОСОБА_2 », результат пошуку інформація відсутня (а.с. 11).

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 05.03.2024, за параметрами запиту « ОСОБА_2 », результат пошуку - записів не знайдено (а.с. 12).

Відтак, суд виснує, що відсутні незавершені/відкриті виконавчі провадження боржником за яким є ОСОБА_2 .

Зняття арешту з квартири позивачці необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до приписів статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог пункту 6 частини 1статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.2ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За змістом ст. 60 Закону, до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно. Оскільки відповідно до ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11 Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та право застосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Верховний Суд зазначив, що саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей. Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Також у вищевказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що у разі відсутності правового регулювання питання зняття обтяжень з майна боржника у певних випадках, відмова у задоволенні скарги щодо зняття арешту унеможливлює в подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна. Наявність тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, у цьому випадку наявність тривалого часу арешту майна спадкодавця за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у майнові права позивача.

Це є підставою для зняття арешту з майна боржника з метою захисту майнових прав позивачки як спадкоємиці після смерті свого чоловіка.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.05.2023 р. у справі №463/3251/22 зробила висновок про право спадкоємця має звертатися в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту.

Так, у відповідності до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що відомості в реєстрі про заборону на нерухоме майно впливають на права позивача, а тому, з метою недопущення порушення права власності позивачки на вказану квартиру, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Виходячи з обставин справи, позивач не може завершити процедуру оформлення спадкових прав на нерухоме майно, зважаючи на існування обтяження у вигляді арешту, тому суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та необхідність захисту її права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги про скасування арешту відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5,12,13,137,141, 259, 264,265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місце знаходження: вул. Кооперативна, буд. 12/14, м. Харків, 61003) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт знерухомого майна, а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі повідомлення, 1280, 25.02.2004, ВДВС Орджонікідзевського району, реєстраційний номер обтяження: 6360881, зареєстровано: 08.01.2008 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, власник: ОСОБА_3 , додаткові дані: архівний номер: 4783063HARKOV1, архівна дата: 27.02.2004, дата виникнення: 27.02.2004, № реєстра: 1158, внутр № Е8016В3С23F5512B7F2A,.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 13.01.2025.

Суддя В.О. Попова