Ухвала

від 27.12.2024 по справі 711/9672/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9672/23

Номер провадження 2/711/42/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Поляк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

У провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

03.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Поляк І.О. про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

У клопотанні представник відповідача просить прийняти, розглянути, долучити до матеріалів справи клопотання про призначення експертизи. З урахуванням клопотання від 02.09.2024 року про поновлення процесуальних строків, просить поновити процесуальний строк для подання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису на документі у справі № 711/9672/23 за позовом про стягнення коштів, Задовільнити вказане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису на документі у справі № 711/9672/23 за позовом про стягнення коштів. Призначити судову почеркознавчу експертизу підпису.

Також, 02.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Поляк І.О. про поновлення процесуальних строків, в якому представник відповідача просить поновити процесуальний строк для подання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису на документі у справі №711/9672/23 за позовом про стягнення коштів

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.07.2024 року закрите підготовче провадження у справі.

12.08.2024 року її було залучено до справи в якості представника відповідна та надано строк для ознайомлення з матеріалами справи. 12.08.2024 року представник відповідача ознайомилася з матеріалами справи.

У жовтні 2020 року відповідач переніс інфаркт головного мозку, підтверджується СКТ голови від 21.10.2020 року.

Таким чином, надані з історії хвороби відповідача відомості свідчать про перенесену відповідачем травму головного мозку, що мала вплив на стан психічної продуктивності, пам`яті, уваги та перебіг розумових процесів.

Починаючи з січня 2021 року відповідач змушений систематично проходити курс реабілітаційних процедур та профілактичні огляди у лікаря, з метою підтримання стабільного стану здоров`я. Так, як вбачається з матеріалів справи, саме через необхідність чергового медичного огляду, відповідач не міг бути присутнім в судових засіданнях, що підтверджується довідкою від 01.04.2024 року та довідкою від 01.04.2024.

Отже, вказані медичні документи є належними, допустимими достатніми доказами, які підтверджують, що станом на дату подання позивачем заяви про стягнення грошових коштів, стан здоров`я відповідача не давав йому змоги самостійно аналізувати матеріали справи, встановлювати причино-наслідкові зв`язки, бути присутнім у судових засіданнях і, як результат, самостійно забезпечити належний захист порушених прав та інтересів

Саме нестабільний стан здоров`я відповідача, необхідність постійних курсів лікування та відсутність спеціальних знань в галузі права стали одними з вагомих причин для звернення відповідача до адвоката за захистом.

13.05.2024 року з метою отримання професійної правничої допомоги для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів відповідач звернувся до адвоката Миронова Т.М.. Результатом вказаного звернення стало укладення між адвокатом Мироновим Т.М. та відповідачем договору про надання правової допомоги

Починаючи з дати укладення договору про надання правової допомоги та до липня 2024 року адвокат Миронов Т.М. в усному порядку інформував відповідача щодо ведення дорученої йому справи № 711/9672/23, а саме: повідомляв про підготовку та подання до суду необхідних процесуальних документів, зокрема відзиву з доказами, письмових пояснень та клопотання про призначення експертизи, тощо; надавав проекти вказаних документів відповідачеві для ознайомлення; повідомляв про результати судових засідань у справі.

Станом на 12.08.2024 року в матеріалах справи № 711/9672/23 наявні лише подані адвокатом Мироновим Т.М. відповідні клопотання про відкладення розгляду справи від 25.04.2024 року та 13.05.2024 року. При цьому, жодного документа щодо захисту порушених прав та майнових інтересів відповідача, в тому числі відзиву із зазначенням та обґрунтуванням позиції у справі, пояснень, клопотань чи будь-яких інших документів на підтвердження необґрунтованості заявлених позовних вимог в матеріалах справи не міститься.

Зважаючи на той факт, що адвокат Миронов Т.М. впродовж тривалого не виконував свої професійні обов`язки, покладені на нього умовами договору, повідомляв відповідачеві неправдиві відомості щодо ведення дорученої йому справи, надавав необ`єктивну та таку, що не відповідає дійсним обставинам справи інформацію про хід та результатів виконання доручення, цим самим умисно вводячи відповідача в оману та вчиняючи дії щодо приховування дійсних обставин справи, надаючи відповідачеві інформацію в обсязі недостатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання, відповідачем було подано відповідну скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Просить звернути увагу на той факт, що впродовж всього строку здійснення підготовчого провадження у справі відповідачеві систематично надавалася неправдива та така, що не відповідає обставинам справи інформація про хід та результати виконання доручення за договором про надання правової допомоги, як наслідок, відповідач був позбавлений можливості своєчасно приймати обґрунтовані рішення та надати необхідні процесуальні документи для захисту своїх порушених майнових прав та інтересів.

Беручи до уваги вищевикладене та неможливість виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань перед відповідачем в частині кваліфікованої правничої допомоги та стан здоров`я відповідача, з метою забезпечення належного представництва відповідач змушений був залучити іншого адвоката, як представника.

Отже, залучення представника у справі спричинене рядом об`єктивних причин і покликане забезпечити відповідачеві гарантоване Конституцією України право на захист та професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Поляк І.О. клопотання про поновлення процесуального строку підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в самому клопотанні.

Позивач проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що строк для подання клопотання про призначення експертизи був пропущений без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31.01.2024 року відкрите загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст.178 ЦПК України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з доданням доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.07.2024 року закрите підготовче провадження у справі.

03.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представник відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи, тобто с пропуском строку, який був встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 183 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За приписами ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом,якщо визнає причини його пропуску поважними,крім випадків,коли цим Кодексом встановлено не можливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника. Відповідне положення міститься упостанові КАС ВС від 9.11.2020 року у справі № 420/1813/19.

Також суд враховує позицію, яку ВП ВС висловила у справі №990/102/22 від 08.12.2022 року, згідно якої поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

ВП ВС зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що поважними причинами пропуску строку для подання клопотання, представник відповідача вважає хворобу відповідача та неналежне виконання іншим представником свої повноважень, а результаті чого сталася заміна представника відповідача.

Суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, Суд враховує, що згідно із статтею 189 ЦПК завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до норм статті 197 ЦПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ЦПК закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18.

Так дійсно, 29.02.2024 року в судовому засіданні відповідачу був вручений примірник позовної заяви з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі, після чого підготовче судове засідання було відкладене до 09.40 год. 18.03.2024 року.

01.03.2024 року у відповідача розпочався п`ятнадцятиденний термін для подачі відзиву на позовну заяву, з доданням доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, який сплив 15.03.2024 року.

В судовому засіданні 18.03.2024 року відповідач повідомив суд про те, що у нього відсутні будь-які заяви та клопотання, та просив долучити до матеріалів справи докази сплати частини боргу. При цьому відповідач в судовому засіданні не повідомив суд про те, що його інтереси буде представляти адвокат Т.М. Миронов (а.с.42).

З довідки ФОП ОСОБА_4 від 01.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 є тимчасово непрацездатним з 01.04.2024 року по 05.04.2024 року (а.с.47,53).

З довідки ФОП ОСОБА_4 від 23.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 є тимчасово непрацездатним з 23.04.2024 року по 02.05.2024 року (а.с.58,59).

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про те, що відповідач в інші дати перебував на лікарняному, що унеможливило подання до суду клопотання про призначення експертизи, ним суду не надано.

Слід зазначити, що договір про надання правової допомоги був укладений між відповідачем та адвокатом Мироновим Т.Г. лише 13.05.2024 року (а.с. 65), фактично через 1,5 місяці з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перебування ОСОБА_2 в стані тимчасової непрацездатності у періоди з 01.04.2024 року по 05.04.2024 року та 23.04.2024 року по 02.05.2024 року не є поважною причиною для поновлення йому процесуального строку для подачі клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

При цьому відповідач мав можливість реалізувати своє право на подання клопотання до суду шляхом надсилання документів засобами поштового зв`язку, на офіційну електронну адресу суду через особистий кабінет у системі «Електронний суд» або будь-якими іншими дистанційними засобами зв`язку.

Щоодо заміни представника, то суд зазначає наступне.

Договір про надання правової допомоги був укладений між відповідачем та адвокатом Мироновим Т.Г. 13.05.2024 року (а.с.65).

Договір про надання правової (правничої) допомоги №09-08/2024 року був укладений між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Поляк І.О. 09.08.2024 року (а.с.85).

Слід зазначити, що національні суди повинні враховувати можливість заявника ефективно представляти себе у суді (рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2002 року у справі «Мак-Вікар проти Сполученого Королівства», заява №46311/99, пункти 48 - 62; від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства», заява № 68416/01, пункт 61).

Держава не відповідальна за професійний юридичний захист особи у цивільній справі, незалежно від того, на яких умовах надається правова допомога - на умовах безкоштовної чи оплатної правової допомоги адвоката, крім особливих обставин(рішення ЄСПЛ від 30 березня 1999 року у справі «Tuzinski проти Польщі», заява № 40140/98, умови визначення про неприйнятність). В обов`язки держави також не входить забезпечення необхідного балансу між ефективним доступом до суду з одного боку, та незалежністю професії юриста з іншого (рішення ЄСПЛ від 22 березня 2007 року у справі «Старощик проти Польщі», заява № 59519/00, пункт 135). Верховний Суд, з урахуванням висновків ЄСПЛ, зазначає, що суди у цивільних справах не оцінюють професійність, якість чи своєчасність правової допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається, отримати ефективний доступ до суду. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (висновок ВС, викладений в ухвалі від 15.02.2023 року у справі №554/4001/17).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що укладання договору про надання правової (правничої) допомоги був укладений з представником позивача адвокатом Поляк І.О. лише 09.08.2024 року, в результаті чого відбулася заміна одного представника відповідача на іншого не є поважною причиною для поновлення строку на подання клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Враховуючи зазначене, доводи представника відповідача щодо поважності причин пропуску строку для подання клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи визнаються судом необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, у зв`язку з чим клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання до суду клопотання про призначення експертизи задоволенню не підлягає.

Згідно приписів ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання клопотання про призначення експертизи, а також те, що клопотання подано після закінчення процесуального строку на його подання, встановленого судом, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання представника відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи залишити без розгляду та повернути відповідачу.

Керуючись ст.ст.12,13,126,127,178,191,197,212,ч.2ст.258,ст.ст.260,261,353,354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Поляк І.О. про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики почеркознавчої експертизи залишити без задоволення.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Поляк І.О. про призначення у справі почеркознавчої експертизи залишити без розгляду та повернути відповідачу.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 27.12.2024 року.

Головуючий: Р. В. Демчик