Ухвала

від 13.01.2025 по справі 908/3321/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 908/3321/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

до Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст"

про розірвання договору та виселення із орендованого приміщення,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 (повний текст складено 26.11.2024) та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23. Вказана касаційна скарга була подана в паперовій формі 25.12.2024 до Верховного Суду через "скриню" Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установив Верховний Суд, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях подало позовну заяву у жовтні 2023 року, її предметом є 2 вимоги немайнового характеру про:

- розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.08.2005 № 1539/д;

- виселення Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" із вбудованих у перший та другий поверхи п`ятиповерхового будинку секції один гуртожитку нежитлових приміщень та сходових клітин загальною площею 423,85 м2, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1, та перебувають на балансі Гідротехнічного технікуму Запорізької державної інженерної академії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024, у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях відмовлено.

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 10 736,00 грн, а саме 2684,00 грн х 2 х 200 %, де 2684,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 2 - кількість вимог майнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури додав до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію від 09.12.2024 № 4239 на суму 8588,80 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Разом з тим відповідно до частини 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Верховний Суд установив, що повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі № 908/3321/23 складено 26.11.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження було 16.12.2024.

Відповідно до накладної № 221110 кур`єрської служби "ТВІН-ДМ" заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу 16.12.2024. Однак касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури була одержана Верховним Судом 25.12.2024, що підтверджується розпискою на кур`єрській накладній, а також відбитком штампу суду з датою реєстрації вхідного документа.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" послуги поштового зв`язку - продукт діяльності оператора поштового зв`язку з прийманням, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Згідно зі статтею 7 вказаного Закону державне регулювання діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку здійснюється, серед іншого, шляхом ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку.

Єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку, відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" - це інформаційно-комунікаційна система, що містить інформацію про операторів поштового зв`язку України.

За даними Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого згідно зі статтею 8 Закону України "Про поштовий зв`язок" покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, кур`єрська служба "ТВІН-ДМ" як суб`єкт господарювання у сфері надання послуг поштового зв`язку не є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку, оскільки не наділена таким правовим статусом та відповідними повноваженнями.

Будь-яких інших реквізитів служби кур`єрської доставки, відомостей цього підприємства, установи чи організації, що надає такі послуги, відтисків штампів, печаток, підписів відповідальних осіб підприємства із вказаним їхнім прізвищем, посадою, які прийняли зазначене відправлення, окрім назви "ТВІН-ДМ", вказана накладна не містить. Відсутній також відповідний розрахунковий документ, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, підтвердив би надання послуг поштового зв`язку конкретним поштовим оператором.

Враховуючи той факт, що касаційну скаргу заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав до Верховного Суду не через уповноваженого оператора поштового зв`язку, Верховний Суд не може враховувати інформацію, зазначену у поданій накладній.

Отже, додана до касаційної скарги накладна № 221110 кур`єрської служби "ТВІН-ДМ" не може слугувати доказом своєчасного звернення скаржника до суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури необхідно подати до Суду касаційної інстанції:

- докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 2147,20 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- розрахунковий документ поштового відділення, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), як належний доказ дати (16.12.2024) направлення на адресу Суду касаційної скарги.

З огляду на викладене касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 у справі № 908/3321/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).