Ухвала

від 19.12.2024 по справі 752/21079/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/21079/23

Провадження №2/752/2012/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивача Зінченка А.А.,

представника третьої особи Кучерявої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання адвоката Кучерявої Т.А. про поновлення строку, залучення до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , та прийняття зустрічного позову,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024 адвокат Кучерява Т.А. в інтересах третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 подала до суду клопотання про залучення його до участі в справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та про поновлення строку на подання позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову.

Просила поновити строк, прпопущений з поважних причин на вступ третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору з метою пред`явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та надання додаткового строку на прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи та знаходився на лікуванні після отриманих травм під час дії воєнного стану в країні. Зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку.

19.12.2024 адвокат Кучерява Т.А. в інтересах третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування та надання додаткового строку на прийняття спадщини, в якій просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини за заповітом тривалістю три місяці, у зв`язку з пропущенням строку з поважних причин (знаходився на довготривалому лікуванні після отриманих травм, які пов`язані з особливостями пам`яті людини, встановлений діагноз-часткова амнезія), які отримано під час дії воєнного стану в країні). Просила визнати причини пропускуст року поважними та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 30.06.2021 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотань.

Представник третьої особи просила клопотання задовольнити та прийняти зустрічну позовну заяву.

Інші учасники справи до суду не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

16.10.2023 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

28.11.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

07.02.2024 постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 .

11.04.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.

19.09.2024 ОСОБА_4 подав до суду заяву про відкладення судового засідання, яке призначено 19.09.2024, на іншу дату.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Відповідно до ст. 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У відповідності до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18, зазначено, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Позовні вимоги третьої особи, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Суд враховує, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).

Згідно з ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поновлення процесуального строку - це відновлення судом права учасників справи на здійснення певної процесуальної дії в межах строку, встановленого законом, без призначення будь-якого нового строку.

Поновлення строку здійснюється судом щодо процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством для вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, у разі їх пропущення з поважних причин, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що матеріали справи містять докази, що ОСОБА_5 було достеменно відомо про наявність даної судової справи щонайменше з 19.09.2024, оскільки останній подав до суду заяву про відкладення судового засідання.

Належних та допустимих доказів на підтвердження причин пропуску процесуального строку на вступ до участі в справі ОСОБА_6 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суду не надано. Одночасно з завою про вступ до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позов до однієї або декількох сторін ОСОБА_6 не був поданий.

За таких обчтавин суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Також суд зауважує, що 22.11.2024 адвокат Кучерява Т.А. подала до суду клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, однак з поданням цього клопотання останньою не було вчинену відповідну процесуальну дію, яка передбачена ч. 1 ст. 52 ЦПК України, тобто не було не подано позов, а тому підстави для залучення до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 відсутні.

19.12.2024 адвокат Кучерява Т.А. подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування та надання додаткового строку на прийняття спадщини. Суд зазначає, що ОСОБА_1 залучений до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а тому останній не має процесуального права подавати зустрічну позовну заяву, оскільки таким правом надіоений лище відповідач у справі.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотань.

Керуючись ст.ст. 12-13, 52, 193-195, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні пропущеного процесуального строку.

Відмовити у залученні до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 .

Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті його зустрічного позову до ОСОБА_3 , Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Ухвала в частині відмови про поновлення процесуального строку та відмови у прийнятті зустрічного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею.

Ухвала складена 14.01.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова