Ухвала

від 13.01.2025 по справі 911/19/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" січня 2025 р. Справа № 911/19/25

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Мале підприємство «Сантехнік» в особі акціонера голови Наглядової ради ПрАТ «МП «Сантехнік» Басенка Олексія Миколайовича

до директора Приватного акціонерного товариства «Мале підприємство «Сантехнік» Сірика Валерія Вячеславовича

про визнання недійсним договору оренди

установив:

26.12.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області Приватним акціонерним товариством «Мале підприємство «Сантехнік» (далі ПрАТ «МП «Сантехнік») в особі голови Наглядової ради ПрАТ «МП «Сантехнік» Басенка Олексія Миколайовича подано позовну заяву до директора Приватного акціонерного товариства «Мале підприємство «Сантехнік» Сірика Валерія Вячеславовича про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу ПрАТ «МП «Сантехнік» б/н від 13.06.2023, укладеного між ПрАТ «МП «Сантехнік» та ПП «БСК-54».

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вказаним правочином корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів акціонерів товариства (позивача), оскільки директор ПрАТ «МП «Сантехнік» Сірик Валерій Вячеславович уклав цей договір за відсутності відповідних повноважень.

В розрізі викладено ПрАТ «МП «Сантехнік» зауважило, зокрема, про обставини:

відсутності повноважень директора, як одноособового виконавчого органу товариства, які припинені через закінчення строку їх виконання у серпні 2017 року, відповідно до п. 11.6.1 Статуту товариства (сплив 5-ти річного строку від призначення на посаду директора ПрАТ «МП «Сантехнік», згідно протоколу Наглядової ради ПрАТ «МП «Сантехнік» № 2012/01 від 06.08.2012);

відсутності письмового погодження з Наглядовою радою ПрАТ «МП «Сантехнік» щодо надання згоди на укладання будь-яких договорів (внесення протоколом Наглядової ради ПрАТ «МП «Сантехнік» № 2021/09-20 від 20.09.2021 змін до компетенції директора товариства);

невідповідності змісту оспорюваного правочину вимогам чинного законодавства, в частині визначення всіх необхідних істотних умов договору, а саме об`єкта оренди (визначено лише найменування та загальну площу складових об`єкта без оцінки об`єкта оренди), орендної плати та її розміру (визначена у розмірі 15 000, 00 грн без урахування її індексації), строку оренди (укладено строком менше 3-х років з метою уникнення нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору), прав орендаря (орендар має право здавати об`єкт в суборенду без згоди орендодавця, що створює передумови відчуження майна орендарем), банківських реквізитів сторін (не зазначено прикінцеві обов`язкові платіжні реквізити сторін), інше.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 означену позовну заяву передано для розгляду судді Горбасенку П.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви ПрАТ «МП «Сантехнік», суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.97 № 9-зп, ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене.

Відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність («legal certainty»).

Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Останній є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають.

Згідно зі ст. 2 та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України).

В розрізі викладеного суд зауважує, що доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Згідно приписів ч. 2, 5 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Приписами ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України унормовано, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно ч. 2, 3 ст. 4, ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як випливає з матеріалів позовної заяви, остання подана ПрАТ «МП «Сантехнік» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 54-А, код ЄДРПОУ 13705593) в особі Басенка Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до директора ПрАТ «МП «Сантехнік» Сірика Валерія Вячеславовича (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 54-А, код ЄДРПОУ 13705593 / Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. А.Амосова, 5-А).

Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку суб`єктний склад сторін по справі жодним чином не відповідає вимогам господарсько-процесуальних норм, оскільки фактичне поєднання у межах одного провадження позивача і відповідача в одній юридичній особі (з одним і тим самим ідентифікаційним кодом) унеможливлює як факт реального існування порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (зокрема захист таких інтересів повноважними представниками обох сторін безпосередньо у судових засіданнях, оскільки одна й та сама юридична особа не може набути та реалізувати взаємовиключних процесуальних прав та обов`язків за одним й тим самим позовом в розумінні положень ст. 44 ГПК України), так і технічну можливість ухвалення рішення по справі на користь однієї із таких сторін.

Суд зауважує, що ГПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, також Кодекс не передбачає поняття «неналежний позивач» і не визначає механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із «самим собою».

Поміж іншого, в розрізі викладеного вище, поданий ПрАТ «МП «Сантехнік» в особі Басенка Олексія Миколайовича позов не відповідає вимогам п.п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, які передбачають, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Всупереч наведеним процесуальним приписам позовна заява ПрАТ «МП «Сантехнік» в особі Басенка Олексія Миколайовича не містить:

відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога у відповідно викладеній в прохальній частині редакції в розрізі того, що ця вимога заявлена позивачем до відповідача в одній юридичній особі;

письмових пояснень щодо ефективності обраного позивачем способу захисту в розрізі заявлення позовної вимоги до однієї сторони оспорюваного правочину.

В розрізі вказаного суд звертає увагу ПрАТ «МП «Сантехнік» в особі Басенка Олексія Миколайовича на те, що:

позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава;

предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача;

підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача;

правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача;

предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку;

позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права;

під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення;

застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення;

чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та / або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав;

До того ж в поручення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України в матеріалах позовної заяви відсутня інформація стосовно наявності / відсутності у ПрАТ «МП «Сантехнік» електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

В розрізі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, чинна редакція ГПК України зобов`язує, зокрема, юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення / не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Як випливає із відповіді № 6221623 від 13.01.2025 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, у ПрАТ «МП «Сантехнік» відсутній зареєстрований електронний кабінет у вказаній підсистемі ЄСІТС, що, відповідно, є додатковою підставою для залишення поданого ПрАТ «МП «Сантехнік» позову без руху.

Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Отже, звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, які надсилаються іншій стороні, та який має містити номер поштового відправлення, місце призначення та найменування адресата.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 513/988/19.

Із аналізу матеріалів позову випливає, що позов заявлено до юридичної особи ПрАТ «МП «Сантехнік», втім позивач покладеного на нього ч. 1 ст. 172 ГПК України обов`язку не виконав, оскільки доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу ПрАТ «МП «Сантехнік» не надав, що, в свою чергу, у «спірних правовідносинах» неможливо, оскільки позов заявлено тією ж особою ПрАТ «МП «Сантехнік».

Згідно із ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановлені судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ПрАТ «МП «Сантехнік» в особі Басенка Олексія Миколайовича без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:

реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється через дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов`язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, зокрема ст. 162 ГПК України;

обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду, так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Залишити позовну заяву ПрАТ «МП «Сантехнік» в особі Басенка Олексія Миколайовича без руху.

2.Усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду:

1)письмових пояснень із зазначенням:

обставин щодо існування порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача відповідачем в умовах поєднання у межах одного провадження позивача і відповідача в одній юридичній особі;

обставин щодо того, як фактичне поєднання у межах одного провадження позивача і відповідача в одній юридичній особі призведе до ухвалення рішення по справі на користь однієї із таких сторін;

відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога у відповідно викладеній в прохальній частині редакції в розрізі того, що ця вимога заявлена позивачем до відповідача в одній юридичній особі;

відомостей щодо ефективності обраного позивачем способу захисту в розрізі заявлення позовної вимоги до однієї сторони оспорюваного правочину;

2)доказів реєстрації ПрАТ «МП «Сантехнік» електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

3.Повідомити учасників справи про можливість:

надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку;

отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя П.В.Горбасенко