Рішення

від 06.01.2025 по справі 922/1782/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025м. ХарківСправа № 922/1782/21

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61004, м. Харків, вул. Маршала Конєва, буд. 20) до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243), 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Інвест Плюс" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 5, ідентифікаційний код 36374203) про скасування рішення в частині, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна за участю представників сторін:

прокурора (позивача) - Сірик В.В.

відповідача - 1 - не з`явився

відповідача - 2 - не з`явився

відповідача - 3 - адвоката Шафоростова В.О.

ВСТАНОВИВ:

12.05.2021 керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Інвест Плюс" (відповідач-3) про:

1) визнання незаконним та скасування п. 4 додатку до рішення 7 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2016 №5429-В-С, укладеного між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міськради, від імені якої діяло Управління комунального майна Харківської міськради, та ТОВ "Альфа Інвест Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. (реєстровий № 424) з одночасним припиненням права власності Товариства (запис про право власності 18660595) на зареєстроване за ним на підставі згаданого договору нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 401682363101) судовим рішенням відповідно до вимог абзацу 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

3) зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ: 36374203) повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов`язати прийняти вказане приміщення.

Окрім того, прокурор (позивач) у позовній заяві просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити пропущений строк позовної давності.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що під час прийняття Харківською міськрадою оспорюваного рішення та в ході здійснення процедури відчуження спірного нерухомого майна і укладання оспорюваного договору відповідачі порушили вимоги законодавства про приватизацію, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади міста Харкова.

На підтвердження підстав самостійного представництва інтересів держави прокурор у позовній заяві зазначив, що саме Харківська міськрада, яка представляє інтереси територіальної громади міста Харкова, в цьому випадку вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади міста, а тому міськрада є відповідачем у цій справі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2021 у цій справі №922/1782/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2024 у цій справі №922/1782/21 касаційні скарги Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Інвест Плюс", Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 922/1782/21 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування пункту 4 додатку до рішення 7 сесії Харківської міськради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова". Справу №922/1782/21 передано на новий розгляд в іншій частині позовних вимог до Господарського суду Харківської області.

07.10.2024 матеріали справи №922/1782/21 повернуто до Господарського суду Харківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 для розгляду справи №922/1782/21 визначено суддю Чистякову І.О.

Ухвалою суду від 09.10.2024 прийнято справу № 922/1782/21 до свого провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5429-В-С та зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міськради спірне нежитлове приміщення. Призначено підготовче засідання на "04" листопада 2024 р. о 10:30 год.

Ухвалою суду від 04.11.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Інвест Плюс" про відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання у справі відкладено на 25 листопада 2024 року о 12:00 год.

25.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-3 - Шафоростова В.О. надійшла заява (вх.№29574) про долучення до матеріалів справи ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 06.02.2019 у справі 639/687/19.

25.11.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 25.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Призначено підготовче засідання у справі № 922/1782/21 на "09" грудня 2024 р. о 12:00 год.

В судовому засіданні 09.12.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 09.12.2024, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06 січня 2025 року о 09:30 год.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги та зазначив, що на момент звернення прокурора до суду з цим позовом не сплив строк позовної давності до заявлених у справі позовних вимог.

Представник 3-го відповідача у судовому засіданні 06.01.2025 просив відмовити в позові, наполягаючи на тому, що прокурор неправомірно втручається у вільне володіння ТОВ "Альфа Інвест Плюс" майном, яке належить останньому на праві власності на протязі 5 років та відповідач-3 в даному випадку є добросовісним набувачем майна. Крім того, представником відповідача-3 у судовому засіданні та у заяві (вх.№13162 від 04.06.2021) заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог.

Представники 1-го та 2-го відповідача у судове засідання жодного разу не з`явилися, клопотань та будь-яких заяв не подали.

У наданих під час попереднього розгляду справи відзивах на позовну заяву 1-й та 2-й відповідач проти позову заперечували, посилаючись на те, що прокурором не доведено підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та відповідно підстав для повернення зазначеного майна. Крім того, відповідачами у поданих до суду заявах (вх. №№12940, 12942 від 02.06.2021) заявлено про пропуск прокурором строку позовної давності та застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог.

Згідно довідок про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала-повідомлення" від 09.12.2024 по справі № 922/1782/21 (суддя Чистякова І.О.) надіслано одержувачу - Харківській міській раді, Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до їх електронних кабінетів: 09.12.24 о 17:47.

Отже представники 1-го та 2-го відповідача про дату, час і місце цього судового засідання повідомлені належним чином.

Суд також наголошує, що ухвали суду у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

За таких обставин та враховуючи належне повідомлення 1-го та 2-го відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників 1-го та 2-го відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представника прокурора (позивача) та представника 3-го відповідача, господарським судом встановлено наступне.

Як вказано у позовній заяві, у ході проведення СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області досудового розслідування, а Харківською місцевою прокуратурою №2 - процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017221080000002 від 04.01.2017 за ч.3 ст.365-2 КК України за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна службовими особами Харківської міської ради, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19), в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, у тому числі щодо приватизації нежитлового приміщення, розташованого по вул. Благовіщенській, колишня назва - Маркса Карла), 2/15 на території Холодногірського району м. Харкова.

Під час вивчення вказаної справи встановлено, що 10.02.2015 між Управлінням комунального майна Харківської міськради (орендодавець) і ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (орендар) укладено договір оренди № 3076 (далі договір оренди).

За умовами пунктів 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху №5а, загальною площею 19,7 м.кв. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентаризаційна справа №31792 від 05.02.2014), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харкові. вул. Карла Маркса, 2/15, літ. "А-3" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міськради від 08.07.2014 № 45 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень".

Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міськради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.07.2014, виданого реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області.

За умовами п. 1.2. договору оренди Майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п.3.1 договору вартість об`єкту оренди складала 51 296 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.2 договору оренди передбачено право орендаря здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку, при наявності письмової згоди орендодавця, за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.

Згідно з п.5.3. договору оренди орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність.

Відповідно до п.5.6. договору оренди поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов`язання орендодавця відшкодувати їх вартість. Орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Відповідно до п.10.1 договору оренди строк його дії до 10.01.2018.

У подальшому ТОВ "Альфа Інвест Плюс" в особі директора Садикова Ш.У. звернулось до Управління комунального майна з листом від 03.03.2015 (вх. №4106), у якому просило дозволити приватизацію спірного нежитлового приміщення.

Як зазначено у позовній заяві, до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.

На підставі вказаного звернення Харківською міською радою прийнято відповідне рішення (п.4 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 №283/16), яким міська рада включила спірне нежитлове приміщення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу.

У подальшому на виконання вказаного рішення ТОВ "Альфа Інвест Плюс" в особі директора Садикова Ш.У. звернулось до Управління комунального майна із заявою про приватизацію шляхом викупу від 19.10.2016 №3392.

Відповідно до наявного в матеріалах приватизаційної справи звіту про оцінку нежитлового приміщення по вул. Благовіщенській, 2/15 у м. Харкові, складеного 31.10.2016 фізичною особою-підприємцем Буйницьким М.В. на виконання договору з ТОВ "Альфа Інвест Плюс" від 25.10.2016 на проведення оцінки та затвердженого 22.11.2016 начальником Управління комунального майна, ринкова вартість згаданого приміщення станом на 31.10.2016 склала 51 700 грн.

За твердженням прокурора, у вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у зазначеному нежитловому приміщенні, в тому числі невід`ємні поліпшення.

27.12.2016 між Управлінням комунального майна Харківської міськради (продавець) та ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (покупець) на підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11 Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр. та рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова було укладено договір № 5429-В-С купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Інвест Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І.В. (реєстровий №424), за змістом пунктів 1, 2, 4.1, 4.2 якого покупець приватизував спірне нежитлове приміщення за ціною 62 040 грн (з ПДВ).

На підставі договору купівлі-продажу № 5429-В-С та акта приймання-передачі нерухомого майна від 06.01.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І.В. 18.01.2017 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Альфа Інвест Плюс" на спірне нежитлове приміщення (номер запису про право власності: 18660595).

Прокурором в обгрунтування позовних вимог зазначено, що Харківська міська рада дійсно має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу.

При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

За твердженням прокурора, ТОВ "Альфа Інвест Плюс" жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді не здійснило. У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. ТОВ "Альфа Інвест Плюс" до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна, не подавало документів, передбачених п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час оренди, під час приватизації.

Крім того, прокурором зауважено, що станом на 10.02.2015 ринкова вартість орендованого об`єкта нерухомого майна без ПДВ складала 51 296 грн, а станом на момент приватизації - 51 700 грн. без ПДВ, що свідчить про те, що ніяких поліпшень, тим більше на 25 відсотків, не проводилось.

На підставі викладеного, прокурор вважає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, тобто відповідне рішення міської ради 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16, на підставі якого укладено договір купівлі-продажу від 27.12.2016 №5429-В-С, є незаконним, як таке, що прийнято з порушенням норм закону та суперечить інтересам держави та територіальної громади, що є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу 27.12.2016 №5429-В-С недійсним на підставі ч.1 та ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України та зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міськради спірне нежитлове приміщення на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, враховуючи вказівки Верховного Суду у цій справі, які відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Під час нового розгляду справи предметом позову є вимоги прокурора (позивача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5429-В-С та зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міськради спірне нежитлове приміщення.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2016 №5429-В-С, суд зазначає наступне.

Оскільки предметом спору є питання приватизації нерухомого майна, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова, тому застосуванню підлягають норми Законів України "Про місцеве самоврядування", Про приватизацію державного майна", Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин, а також Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11.

Оспорюване рішення Харківської міської ради № 283/16 від 06.07.2016 прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Про місцеве самоврядування в Україні" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11.

При цьому, у договорі купівлі-продажу № 5429-В-С від 27.12.2016 зазначено, що його укладено на підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11 "Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки" та рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова".

Відповідно до п.1.1 зазначеної вище Програми, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

У п.п.1.2 Програми визначено основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об`єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності у 2012-2016 роках.

Метою приватизації є, зокрема, реалізація права територіальної громади володіти, ефективно користуватися і розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через спеціально уповноважені органи.

До пріоритетів проведення приватизації у 2012-2016 роки належать досягнення максимальної ефективності приватизації об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програм.

До основних принципів індивідуальної приватизації відноситься досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта приватизації; вибір способу приватизації об`єкта.

Відповідно до п.п.5.1. Програми приватизація здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об`єктів.

Продаж об`єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом (п.5.4 Програми).

Пунктом 5.7 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки передбачено, що Орендар має переважне право на викуп орендованого майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будинки, споруди, приміщення).

Відповідно до ч.2 ст.5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Частиною 2 ст.16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Судом встановлено, що нежитлове приміщення 1-го поверху №5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ."А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Маркса Карла), 2/15 у м. Харкові, які перший відповідач рішенням від 06.07.2016 № 283/16 вирішив відчужити шляхом викупу ТОВ "Альфа Інвест Плюс", про що зазначено у п.4 додатку до вказаного рішення місцевої ради, є окремим індивідуально визначеним майном, тобто відноситься до групи А об`єктів приватизації, та перебуває у комунальній власності міста Харкова.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до ст.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

У ч.1, 3 ст.11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вказано, що викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

За приписами п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України та на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

Згідно з п.8.1 Порядку № 439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до п.3.3 розділу III та п.7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до п.8.2 Порядку № 439 ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика № 1891).

Відповідно до п.69 Методики (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об`єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об`єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єкти соціально-культурного призначення) як об`єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.

Згідно з п.70 Методики № 1891, для визначення вартості об`єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об`єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Вибір виду вартості об`єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об`єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об`єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом № 1 (п.71 Методики № 1891).

Згідно з абз.6 п.73 Методики № 1891 порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (далі - Порядок № 377).

Відповідно до п.1.1. Порядку, цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

За умовами п.2.1. Порядку, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Відповідно до п.2.2 Порядку, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:

договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;

аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;

довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;

інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи третій відповідач до органу приватизації, документи, передбачені п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час оренди, під час приватизації, не подавав, що в свою чергу свідчить про те, що ТОВ "Альфа Інвест Плюс" жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна у нього в оренді, а саме з 10.02.2015 по 19.10.2016, тобто по день подачі ним заяви до Харківської міської ради для викупу, не здійснив.

Дослідивши звіт про оцінку майна, наданий суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Буйницький М.В. від 31.10.2016 про вартість спірних нежитлових приміщень, судом вбачається відсутність будь-яких відомостей про те, що третім відповідачем проводились ремонтні роботи у цих нежитлових приміщеннях, у т.ч. було здійснено їх невід`ємні поліпшення.

Не містять таких відомостей також і договір оренди № 3076 від 10.02.2015 та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5429-В-С від 27.12.2016.

Даний факт відповідачами не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Таким чином, враховуючи те, що жодних поліпшень орендованих третім відповідачем нежитлових приміщень, останнім не проводилось, суд дійшов висновку, що Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не мала право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених вище законодавчих обмежень.

Відповідно до приписів ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст.60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

При цьому, ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Харкова, як власник спірного об`єкта нерухомості, делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Згідно зіст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи викладене, а також те, що першим відповідачем всупереч вимог ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин, було обрано спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених вище законодавчих обмежень, суд дійшов висновку, що п. 4 додатку до рішення 7 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16 прийнято з порушенням вимог ч.2 ст.345 ЦК України, ст.11, п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, ст.ст.1, 2, 4, 25, 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», Програмі, а відтак є незаконним, оскільки спрямоване не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з вимогами ч. 1 та ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

У зв`язку з незаконністю п. 4 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16, договір купівлі-продажу від 27.12.2016 №5429-В-С є таким, що укладений з порушенням зазначених положень закону, що є наслідком для визнання його недійсним на підставі ч.1 та ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже в даному випадку правильним способом захисту порушеного права є визнання недійсним договору купівлі-продажу з одночасним припиненням зареєстрованого речового права.

З огляду на викладене та на те, що відповідачами у встановленому законом порядку позовні вимоги прокурора (позивача) не спростовано, суд вважає позовні вимоги прокурора (позивача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2016 №5429-В-С, укладеного між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міськради, від імені якої діяло Управління комунального майна Харківської міськради, та ТОВ "Альфа Інвест Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. (реєстровий № 424) з одночасним припиненням права власності Товариства (запис про право власності 18660595) на зареєстроване за ним на підставі згаданого договору нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 401682363101) судовим рішенням відповідно до вимог абзацу 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обгрунтованими та законними.

Що стосується позовних про повернення спірного майна, суд зазначає наступне.

За приписами ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Порядок та підстави набуття права власності та його припинення врегульовано главами 24 та 25 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Враховуючи те, що наслідки недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції підлягають застосуванню за наслідками визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2016 №5429-В-С, позовна вимога про зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ: 36374203) повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов`язати прийняти вказане приміщення, яка в свою чергу є похідною від названої вимоги, також є обгрунтованою та законною.

Щодо клопотань відповідачів про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

В обґрунтування поданих заяв перший та другий відповідачі посилаються на те, щопрокурор міг бути присутнім на засіданні Харківської міської ради, на якій приймалось оскаржуване рішення, крім того дане рішення було оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської, а тому прокурор міг дізнатися про відповідні порушення в межах встановленого законом строку позовної давності та вважається таким, що довідався або міг би довідатись про прийняття оскаржуваного рішення та порушення прав безпосередньо в день пленарного засідання Харківської міської ради - 06.06.2016. Разом з тим, прокурор звернувся до суду лише 12.05.2021, тобто з пропуском строку позовної давності.

Натомість, прокурор (позивач) під час попереднього розгляду справи, заперечуючи проти застосування позовної давності, посилався на те, що перебіг даного строку почався саме 06.02.2019, тобто після вилучення ряду приватизаційних справ, в тому числі щодо приватизації спірних нежитлових приміщень, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради.

Проте Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у цій справі №922/1782/21 вказав:

"24. Проте, помилково не врахувавши зазначені правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 922/1030/20, на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про відсутність спливу позовної давності з посиланням на початок перебігу цього строку з 06.02.2019 (з дня прийняття ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19, якою оформлено вилучення ряду приватизаційних справ, в тому числі щодо спірного нежитлового приміщення), і спливу позовної давності 06.02.2022.

27. Таким чином, усупереч вимогам статей 86, 236, 237, 269 ГПК України суди попередніх інстанцій не відхилили та не спростували доводів скаржника-1 про те, що оскільки право власності територіальної громади міста Харкова на спірне нежитлове приміщення було порушено в момент його вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, тобто перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли прокурор довідався або міг довідатися про факт вибуття майна з комунальної власності у володіння іншої особи, то в такому разі прокурор із дня укладення договору №5429-В-С (27.12.2016) та вибуття майна з комунальної власності міг довідатися про порушення інтересів держави та реалізувати функцію представництва інтересів держави в суді.

28. Як наслідок, місцевий та апеляційний господарські суди належним чином не врахували та не з`ясували обставин справи, пов`язаних із фактом обізнаності або об`єктивної можливості позивача бути обізнаним щодо порушення інтересів держави, а відтак і обставин справи, пов`язаних із визначенням початку перебігу і закінчення зазначеного строку за позовними вимогами про визнання недійсним оспорюваного договору та зобов`язання Товариства повернути придбане нежитлове приміщення, які (вимоги) звернуто до відповідача-3, та який у відзиві на позов від 03.06.2021 заявив про застосування наслідків спливу позовної давності".

Враховуючи вказівки Верховного Суду у цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписами ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже норми, установлені частиною 1 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 Великою Палатою Верховного Суду наведений висновок було конкретизовано та зазначено, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивно можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Отже застосування інституту позовної давності є одним із засобів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів.

У постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника.

З матеріалів справи вбачається, що з комунальної власності спірне нерухоме майно вибуло на підставі договору купівлі-продажу №5429-В-С від 27.12.2016.

Згідно з витягом Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.04.2021 №253524867 реєстрацію права власності ТОВ "Альфа Інвест Плюс" у Державному реєстрі речових прав на нежитлове приміщення 1-го поверху №5-а, загальною площею 19,7 м.кв., розташоване в житловому будинку літ."А-3" по вул. Карла Маркса (на даний час - Благовіщенська), 2/15 у м. Харкові, здійснено 18.01.2017.

Ураховуючи те, що у даному випадку прокурор не є стороною договору купівлі-продажу №5429-В-С від 27.12.2016, то початок строку звернення до суду з цим позовом пов`язаний з моментом державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку.

Ураховуючи вказане вище, прокурор не був позбавлений можливості довідатися про порушення прав територіальної громади м. Харкова з моменту державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, а саме 18.01.2017.

Отже позовна давність за вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу №5429-В-С від 27.12.2016 та зобов`язання повернути майно спливає 18.01.2020, в той час як прокурор звернувся до суду з позовом 12.05.2021, тобто поза межами позовної давності.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, в ній прокурор просить суд визнати поважними причини пропуску строку давності та поновити його.

Розглянувши зазначене клопотання прокурора, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску позовної давності.

При цьому, питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від прокурора (позивача) підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) прокурора (позивача) з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора.

Щодо визнання поважності причин пропуску прокурором строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як вказано вище судом, при попередньому розгляді справи прокурор (позивач) заперечуючи проти застосування позовної давності, посилався на те, щоперебіг даного строку почався саме 06.02.2019.

Під час нового розгляду справи прокурор (позивач) наполягав на тому, що строк позовної давності не сплив щодо заявлених вимог, що свідчить про суперечливу поведінку прокурора, адже в позовній заяві прокурор просить суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності, тобто визнаючи той факт, що на момент звернення прокурором з цим позовом - 12.05.2021 строк позовної давності сплив.

За таких обставин, прокурором (позивачем) не наведено будь-якого фактичного та правового обґрунтування пропуску строку позовної давності та необхідності захисту порушеного права в зв`язку з таким пропуском, а відтак суд не вбачає підстав для визнання поважних причин пропуску прокурором строку позовної давності в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні відповідного клопотання.

Враховуючи наведене, заяви відповідачів про застосування позовної давності, зважаючи на недоведеність прокурором (позивачем) поважності причин пропуску строку позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2016 №5429-В-С, укладеного між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міськради, від імені якої діяло Управління комунального майна Харківської міськради, та ТОВ "Альфа Інвест Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. (реєстровий № 424) з одночасним припиненням права власності Товариства (запис про право власності 18660595) на зареєстроване за ним на підставі згаданого договору нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 401682363101) судовим рішенням відповідно до вимог абзацу 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ: 36374203) повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов`язати прийняти вказане приміщення, через сплив строку позовної давності.

Ураховуючи те, що відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути майно, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір за пред`явлення до суду зазначених позовних вимог покладається на прокурора (позивача).

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129, 143 Конституції України, ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 1, 3, 5-1, 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 3, 8, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 203, 215, 216, 257, 261, 267, 345 Цивільного кодексу України, ст.289 Господарського кодексу України, та ст. 4, 20, 53, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2016 №5429-В-С, укладеного між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міськради, від імені якої діяло Управління комунального майна Харківської міськради, та ТОВ "Альфа Інвест Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. (реєстровий № 424) з одночасним припиненням права власності Товариства (запис про право власності 18660595) на зареєстроване за ним на підставі згаданого договору нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 401682363101) судовим рішенням відповідно до вимог абзацу 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та зобов`язання ТОВ "Альфа Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ: 36374203) повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243) нежитлове приміщення 1-го поверху № 5-а, загальною площею 19,7 кв.м., розташоване в житловому будинку літ. "А-3" по вул. Благовіщенській (колишня назва - Карла Маркса), 2/15 у м. Харкові шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов`язати прийняти вказане приміщення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "14" січня 2025 р.

СуддяІ.О. Чистякова