Ухвала

від 14.01.2025 по справі 2-а-256/08

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 січня 2025 року

м. Київ

справа №2-а-256/08

адміністративне провадження №К/990/49167/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області (правонаступник - Одеська обласна прокуратура), Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора) про проходження публічної служби,-

УСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року до суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Прокуратури Одеської області (правонаступник - Одеська обласна прокуратура, далі - відповідач-1), Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора, далі - відповідач-2), в якому позивачка просила:

- скасувати наказ № 131 від 03 квітня 2007 року за підписом прокурора області Галкіна О.Б. про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаної посади та з органів прокуратури;

- поновити на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва в суді та захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури області з моменту звільнення;

- стягнути з прокуратури Одеської області заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- стягнути з прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. солідарно;

- постановити окрему ухвалу.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року позов задоволено частково, а саме:

- скасовано наказ прокурора Одеської області № 131 від 03 квітня 2007 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаної посади та з органів прокуратури

- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва в суді та захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури Одеської області з 03 квітня 2007 року;

- стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28 733,81 грн.

- стягнуто з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року виправлено описку в постанові Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, зазначивши, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, апеляційні скарги Прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України задоволено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року і ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 квітня 2010 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін, а ухвалою від 31 грудня 2010 року відмовив у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2010 року в цій справі.

08 жовтня 2020 року Європейським судом з прав людини постановлено рішення у справі "Горяйнова проти України", заява № 41752/09, яке набуло статусу остаточного 08 січня 2021 року.

04 лютого 2021 року позивачка звернулась до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року та ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 квітня та 31 грудня 2010 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом. Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, позивачка послалася на рішення ЄСПЛ у справі "Горяйнова проти України" (заява № 41752/09), ухвалене 08 жовтня 2020 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-а-256/08 заяву про перегляд судових рішень задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду як суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 у справі № 2-а-256/08 і закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року апеляційні скарги Прокуратури Одеської області (правонаступник - Одеська обласна прокуратура), Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора) на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року та апеляційні скарги Прокуратури Одеської області (правонаступник - Одеська обласна прокуратура), Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора) на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року залишено без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій ставилась вимога про стягнення додаткового відшкодування вимушеного прогулу.

Постановою Верховного Суду від 04 червня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 2-а-256/08 задоволено.

Закрито касаційне провадження № К/990/11143/22 за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 2-а-256/08.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в частині залишення без змін постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 2-а-256/08.

Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 2-а-256/08 залишено без змін.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року залишено без задоволення апеляційні скарги Прокуратури Одеської області (правонаступник - Одеська обласна прокуратура) та Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора), в частині вимог про скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, в частині висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Змінено постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року, в частині обрахованої судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, шляхом викладення четвертого абзацу резолютивної частини постанови у наступній редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552; адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, 65026) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, що тривав з 04 квітня 2007 року по 30 вересня 2021 року, загальним розміром 996 525 (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок, з відрахуванням належних до сплати податків та зборів.».

19 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора, в якій скаржник просив змінити постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року шляхом викладення її резолютивної частини в такій реакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552; адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, 65026) на користь ОСОБА_1 (код РНОКШ1 НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, що тривав з 04 квітня 2007 року по 30 вересня 2021 року, загальним розміром 307 873,36 грн, з відрахуванням належних до сплати податків та зборів.».

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року суд апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваної постанови в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу до спірних правовідносин:

- застосовано положення пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, яке не підлягало застосуванню, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 826/17798/14, від 04 листопада 2021 року у справі №640/537/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 826/17802/14, від 02 лютого 2023 року у справі № 826/17491/14;

- не застосовано положення статей 242, 381 КАС України, статті 1215 ЦК України, які підлягали застосуванню, без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 826/20483/14 щодо необхідності застосування раніше стягнутої на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки це може призвести до подвійного стягнення на його користь цієї суми, що суперечить визначеним КАС України.

Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області (правонаступник - Одеська обласна прокуратура), Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора) про проходження публічної служби.

Витребувати з Приморського районного суду м. Одеси справу № 2-а-256/08.

Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько ,

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду