Рішення

від 14.01.2025 по справі 939/2748/23

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/2748/23

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2024 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючої судді Герасименко М.М., при секретарі Рассказової М.М., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бородянської селищної ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсним державного акту на право постійного користування на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, через свого представника адвоката Мневець О.О., звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2002 року є власником часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 , та власником земельної ділянки площею 0,115 га за вказаною адресою, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. На час укладення договору купівлі-продажу житловий будинок з надвірними будівлями розташовані на земельній ділянці площею 1600 кв.м. Згідно будівельного кварталу на присадибну ділянку АДРЕСА_2 (наразі це вул. Привокзальна, 16) земельна ділянка сформована та зареєстрована бюро технічної інвентаризації 30 червня 1966 року. На підставі рішення 2-ї сесії Бородянської селищної ради 5 скликання від 05 травня 2006 року вона набула право власності на земельну ділянку площею 0,115 га в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а тому є її законним власником.

Відповідачка ОСОБА_2 набула право власності на незавершене будівництвом приміщення павільйону (готовністю 7%), фундамент, в АДРЕСА_3 , за договором купівлі-продажу від 06 квітня 2001 року, укладеним з Бородянським районним споживчим товариством. У 2001 році Бородянським регіональним земельно-кадастровим бюро виготовлено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею ПП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . 28 грудня 2001 року ПП ОСОБА_3 оформлено державний акт на право постійного користування землею. Вказаний державний акт виданий на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Бородянської селищної ради народних депутатів від 29 жовтня 2001 року про надання ПП ОСОБА_2 у постійне користування земельної ділянки площею 0,0030 га на території Бородянської селищної ради для комерційного використання. Проте, дата рішення селищної ради, яка зазначена в Державному акті на право постійного користування землею (29 жовтня 2001 року) не відповідає даті проведення сесії селищної ради (26 жовтня 2001 року), що свідчить про надання відповідачці земельної ділянки на підставі рішення, яке не приймалось. Згідно архівних даних існує рішення селищної ради від 26 жовтня 2001 року про надання ОСОБА_2 в постійне користування цієї ж земельної ділянки, тоді як 29 жовтня 2001 року пленарні засідання Бородянської селищної ради не відбувались. Тому, оскільки 29 жовтня 2001 року рішення про надання земельної ділянки в постійне користування ПП ОСОБА_2 площею 0,0030га Бородянською селищною радою не приймалось, то воно є незаконним та підлягає скасуванню.

Також позивачка зазначає, що оскільки відсутнє зареєстроване право власності відповідачки на об`єкт нерухомого майна, то у селищної ради були відсутні підстави для прийняття оспорюваного рішення.

Позивачка також вказала, що державний акт на право постійного користування землею І-КВ №009996, виданий 28 грудня 2001 року ПП ОСОБА_3 має опис меж від літери А до літери Б, та від літери Б до літери А, але літера А на схемі земельної ділянки відсутня, що свідчить про порушення вимог щодо складання Державного акту та його невідповідність технічній документації, а саме кадастровому плану земельної ділянки, яка містить літеру А.

Крім того позивачка вказала, що спірна земельна ділянка до передання її в постійне користування відповідачки ОСОБА_2 перебувала у постійному користуванні Бородянського районного споживчого товариства. Проте, ні Бородянською селищною радою, ні відповідачкою ОСОБА_2 не було дотримано порядку погодження питань, пов`язаних із вилученням (викупом) земель у попереднього землекористувача. Зауважила, що накладення земельних ділянок позивачки та Бородянської райспоживспілки станом на 22 серпня 1995 року (дата оформлення та передання останній земельної ділянки площею 0,003 га по АДРЕСА_3 ), виключається.

Крім цього, на цей час Бородянською селищною радою на 43 (позачерговій) сесії 7 скликання від 07 грудня 2018 року прийняте рішення «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0030 га по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». За змістом це рішення є похідним від набуття ОСОБА_2 права постійного користування цією ж земельною ділянкою у 2001 році. Незаконність набуття права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 має наслідки визнання незаконним подальших рішень Бородянської селищної ради стосовно цієї ж земельної ділянки.

Посилаючись на висновок експерта № СЕ-1202-1-1303.22, згідно якого земельна ділянка позивачки накладається на земельну ділянку, яку було передано у постійне користування відповідачки, вважає, що її право було порушено, а тому, враховуючи наведені вище обставини, просила визнати незаконним та скасувати рішення 18 сесії Бородянської селищної ради 23 скликання від 26 жовтня 2001 року «Про затвердження технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею приватному підприємцю ОСОБА_2 »; визнати незаконним та скасувати рішення 18 сесії Бородянської селищної ради 23 скликання від 29 жовтня 2001 року «Про надання земельної ділянки в постійне користування приватному підприємцю ОСОБА_2 »; визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею І-КВ №009996, виданий приватному підприємцю ОСОБА_2 . Бородянською селищною радою 28 грудня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 91.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

11 грудня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачки адвокат Кобець О.О. зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 2001 року, укладеного з Бородянським районним споживчим товариством, ОСОБА_2 купила у приватну власність незавершений будівництвом павільйон (готовність 7%), фундамент, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Готовність незавершеного будівництва складала 7% і його вартість в цінах 2001 року виражалась в сумі балансової вартості, яка на той момент склала 300 грн. На підставі вказаного договору ОСОБА_2 набула право власності на незавершене будівництво з моменту його посвідчення. Отримавши у власність незавершений будівництвом павільйон, ОСОБА_2 звернулась до селищної ради з письмовою заявою щодо отримання згоди на розробку технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею в АДРЕСА_3 . Листом № 95 від 16 жовтня 2001 року селищна рада надала згоду ОСОБА_2 на розробку технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею. Після виготовлення технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею рішенням 18 сесії 23 скликання Бородянської селищної ради від 29 жовтня 2001 року затверджена технічна документація по виготовленню державного акта на право постійного користування землею приватному підприємцю ОСОБА_2 . Вказаним рішенням земельну ділянку площею 0,0030 га вилучено із землекористування Бородянського районного споживчого товариства і надано в постійне користування ОСОБА_2 . Таким чином державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0030 га в АДРЕСА_3 , виданий ОСОБА_2 відповідно до діючого законодавства, тому вимоги позивачки є надуманими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

06 березня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивачки адвокат Мневець О.М. зазначив, що 29 жовтня 2001 року Бородянська селищна рада будь-яких рішень стосовно надання в постійне користування ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0030 га в смт Бородянка не приймала. Отже, відповідачка не тільки не отримала земельну ділянку в користування, а і не могла отримати її в постійне користування за вказаним рішенням селищної ради, оскільки 29 жовтня 2001 року засідань селищної ради не відбувалось. Просив заперечення позивачки ОСОБА_2 , викладені у відзиві на позов, відхилити, а позов ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалою суду від 20 вересня 2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Мневець О.М. позов підтримав, викладене підтвердив. Додатково вказав, що земельна ділянка площею 0,0030 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , спочатку перебувала у постійному користуванні Бородянського районного споживчого товариства, накладення земельних ділянок на той час не існувало. У подальшому відповідачка придбала у Бородянського районного споживчого товариства об`єкт незавершеного будівництва, який розташований на цій же земельній ділянці, та у тому ж розмірі ця ж земельна ділянка була передана у постійне користування відповідачки. Вважають, що передання земельної ділянки у постійне користування відповідачки відбулося з порушенням норм законодавства, а тому просить позов задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання представника не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час і місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивачки адвоката Мневець О.М., представника відповідачки адвоката Кобець О.О., дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 квітня 2001 року між відповідачкою ОСОБА_2 та Бородянським районним споживчим товариством укладено договір купівлі-продажу, за яким відповідачка придбала у власність незавершений будівництвом павільйон (готовністю 7%), фундамент, що знаходиться в АДРЕСА_3 , що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 40 на звороті - 41, 90).

Незавершене будівництвом приміщення павільйону розміщувалось на земельній ділянці площею 0,003 га, яка перебувала у постійному користуванні Бородянської райспоживспілки на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22 серпня 1995 року (а.с. 49-51).

06 квітня 2001 року ОСОБА_2 прийняла від комісії Бородянського районного споживчого товариства незавершений будівництвом павільйон із земельною ділянкою 0,003 га за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.41 на звороті).

У 2001 році Бородянським регіональним земельно-кадастровим бюро, за погодженням з Бородянською селищною радою Київської області, виготовлено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею ПП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , в межах Бородянської селищної ради Київської області (а.с. 34-55).

Рішенням вісімнадцятої сесії двадцять третього скликання Бородянської селищної ради Київської області від 26 жовтня 2001 року затверджено технічну документацію зі складання державного акта на право постійного користування землею приватному підприємцю ОСОБА_2 , та надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0030 га (забудовані землі), вилучивши її з землекористування Бородянського районного споживчого товариства, згідно договору купівлі-продажу від 06 квітня 2001 року. Бородянському регіональному земельно-кадастровому бюро доручено виготовити державний акт на право постійного користування землею (а.с. 46 на звороті, 47, 132, 133-136).

28 грудня 2001 року ОСОБА_2 видано державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку площею 0,0030 га для комерційного використання, яка розташована на території Бородянської селищної ради та межує із землями селищної ради по АДРЕСА_2 (а.с. 33).

Рішенням сорок третьої сесії сьомого скликання від 07 грудня 2018 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 0,0030 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_3 на території Бородянської селищної ради (а.с. 52).

Позивачка ОСОБА_1 є власницею частин будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2002 року (а.с. 14).

Рішенням другої сесії п`ятого скликання Бородянської селищної ради від 05 травня 2006 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам України для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в смт. Бородянка Київської області, та передано безоплатно у власність земельні ділянки, в тому числі ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1150 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (а.с. 30 на звороті 32, 20, 21-28, 29).

19 квітня 2007 року на підставі вказаного рішення ОСОБА_1 виданий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку площею 0,115 га, кадастровий номер 3221055100:05:004:0052 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

Відповідно до резолютивної частини висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1202-1-1303.22 від 12 червня 2023 року (повний текст висновку не долучено до позову, у судовому засіданні представник позивачки адвокат Мневець О.М. вважав, що повний текст висновку не потрібно долучати) земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:05:004:0052, площею 0,115 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована в АДРЕСА_1 та передана у власність ОСОБА_1 , накладається на земельну ділянку площею 0,0030 га, з цільовим призначенням для комерційного використання, що розташована в АДРЕСА_3 та перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 на площі 6,66 м2 (0,000666 га) (а.с. 53-54).

Позивачка та її представник зазначають, що при прийнятті оскаржуваного рішення селищна рада неправомірно керувалась ст. 30 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 30ЗК Українивід 18грудня 1990року №561-ХІІ,у редакціїчинній начас винесенняоскаржуваного рішення,врегульовано перехідправа наземельну ділянкупри переходіправа набудівлю іспоруду,а саме припереході прававласності набудівлю іспоруду разомз цимиоб`єктами переходитьу розмірах,передбачених статтею67цього Кодексу,і правовласності абоправо користуванняземельною ділянкоюбез зміниїї цільовогопризначення і,якщо іншене передбаченоу договорівідчуження будівлі таспоруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України (у зазначеній редакції), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

У постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, про те, що при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права (п. 8.3).

При цьому у п.8.11 зазначеної постанови, Велика Палата Верховного Суду вказувала, що враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, яка надана в постійне користування відповідачці ОСОБА_2 та на якій розташований незавершений будівництвом павільйон, перебувала в користуванні Бородянської райспоживспілки, а тому ОСОБА_2 , отримавши у власність від Бородянської райспоживспілки незавершений будівництвом павільйон, відповідно до ст. 30 ЗК України, яка передбачає, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, правомірно отримала у користування і земельну ділянку площею 0,0030 га в АДРЕСА_3 без зміни її розміру та цільового призначення.

Щодо доводів позивачки про те, що дата рішення селищної ради, яка зазначена в Державному акті на право постійного користування землею (29 жовтня 2001 року) не відповідає даті проведення сесії селищної ради (26 жовтня 2001 року) слід зазначити, що наявність допущеної помилки в державному акті на право постійного користування земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_2 в даті винесення рішення вісімнадцятої сесії двадцять третього скликання Бородянської селищної ради Київської області, яка в дійсності відбулася 26 жовтня 2001 року, що підтверджується відповідним протоколом (а.с. 133-136), не впливає на правомірність набуття відповідачкою права користування земельною ділянкою та не може бути підставою для визнання такого державного акта незаконним.

Не зазначення у державному акті літери А на схемі, проте зазначення такої у описах меж та технічній документації не може само по собі бути підставою для визнання такого державного акта незаконним.

Також слід зауважити, що спірна земельна ділянка ніколи не належала ні на праві власності, ні на праві користування позивачці, така земельна ділянка до моменту придбання відповідачкою споруди, що на ній розташована, належала на праві постійного користування Бородянському районному споживчому товариству, яке не є позивачем у даній справі, а отже відсуне порушене право позивачки.

Стороною позивача у позові та у судовому засіданні сконцентровано свою увагу лише на порядку передачі відповідачці земельної ділянки у користування, проте не доведено право позивачки на спірну земельну ділянку або її частину.

Долучена до позову вступна та резолютивна частина висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1202-1-1303.22 від 12 червня 2023 року не може бути взята до уваги, оскільки суд позбавлений можливості оцінити вказаний доказ з огляду на відсутність повного тексту такої експертизи, хоча судом зверталася увага представника позивачки на тому, що такі докази оцінюються судом лише у повному обсязі. Резолютивна частина вказаного висновку містить лише факт накладення земельної ділянки позивачки на земельну ділянку, що перебуває в користуванні відповідачки та не доводить право позивачки на спірну земельну ділянку або її частину.

Отже, позивачкою не доведено її право на спірну земельну ділянку або її частину, відповідно не доведено порушене її право, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в позові відмовити, оскільки позивачем не доведено порушене її право, а спірна земельна ділянка, яка надана в постійне користування ОСОБА_2 , перебувала в користуванні Бородянської райспоживспілки, тому ОСОБА_2 отримавши у власність незавершений будівництвом павільйон, відповідно до ст. 30 ЗК України, яка передбачає, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, правомірно отримала у користування і земельну ділянку площею 0,0030 га в АДРЕСА_3 без зміни її розміру та цільового призначення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бородянської селищної ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсним державного акту на право постійного користування на земельну ділянку - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 14 січня 2025 року.

СуддяМ.Герасименко