Ухвала

від 09.01.2025 по справі 201/12666/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/12/25 Справа № 201/12666/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024041650001343 від 19 липня 2024 року стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_11 та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК (в редакції від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 КК.

Також слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведені ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), які підтверджуються тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється (умисних, особливо тяжких злочинів, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років). Неприбуття на виклик до слідчого шість разів, у тому числі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування. Також встановлено, що 16.12.2022 ОСОБА_7 перетнув державний кордон України в пункті перетину «Угринів», після чого відомості про в`їзд до України відсутні, що свідчить про наявність наміру і в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні більше 500 епізодів однотипних кримінальних правопорушень, пов`язаних із шахрайством та несанкціонованою зміною інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), що може вказувати на те, що останній може вчинити нове кримінальне правопорушення перебуваючи на волі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи осіб, які її подали.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний, захід не пов`язаний з позбавленням волі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчий суддя не дослідив жодного письмового доказу, а в ухвалі не аргументував своїх висновків. Зазначає, що підозрюваний нових злочинів не вчиняв та раніше не судимий. Також стверджує, що підозрюваний не намагатиметься переховуватись, а сприятиме розслідуванню кримінального провадження для з`ясуванні обставин справи.

Зауважує, що ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв`язки з членами своєї родини. На його утриманні знаходиться донька. Звертає увагу суду, що з боку ОСОБА_7 були відсутні спроби переховуватися, оскільки його належна процесуальна поведінка обумовлена його правосвідомістю, а не відсутністю запобіжного заходу.

Також позиція прокурора стосовно того, що ОСОБА_7 може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не підтверджено жодним із фактів, так як з моменту скоєння правопорушення та оголошення підозри відносно ОСОБА_7 , останній мав безліч часу для здійснення вищезазначених дій.

Стосовно перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також не підтверджена позиція прокурора, так як вже було зазначено раніше ОСОБА_7 мав достатньо часу, щоб за необхідності яким-небудь чином впливати, перешкоджати, залякувати свідків, проте його належна процесуальна поведінка обумовлена його правосвідомістю, а не відсутністю запобіжного заходу.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 і з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, 2) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК).

Частина 3, 6 статті 193 КПК передбачає, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, а саме в організації несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах, вчинених особою, яка має право до доступу до неї, як такі, що заподіяли значної шкоди, вчинений організованою групою; заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб; організації несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах, вчинених особою, вчинені повторно, яка має право до доступу до неї, як такі, що заподіяли значної шкоди, вчинений організованою групою; заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб; заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб; закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинене за попередньою змовою групою осіб; заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинене в великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 КК є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.

Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04).

Стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочинів, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник не оскаржує обґрунтованість висновків слідчого судді про ймовірну причетність (обґрунтовану підозру) до вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів. Не встановлено обставин, які б спростовували такі висновки слідчого судді і судом апеляційної інстанції.

Щодо набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні колегія суддів зазначає наступне.

Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК; 2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК).

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні встановлено у ст. 135 КПК.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених ст. 42 КПК.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Так, 19.07.2024 ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 42022042020000178 заочно повідомлено про підозру шляхом вручення письмового повідомлення його дружині ОСОБА_12 та адвокату ОСОБА_6

19.07.2024 з кримінального провадження № 42022042020000178 від 29.12.2022 у відношенні ОСОБА_7 було виділено матеріали в кримінальне провадження №12024041650001343 від 19.07.2024, оскільки останній згідно з довідкою, наданою Адміністрацією державної прикордонної служби, 16.12.2022 перетнув державний кордон в пункті перетину «Угринів» в напрямку Польщі, після чого до України більше не повертався.

Як слідує з матеріалів, долучених до клопотання слідчого, за адресою реєстрації та мешкання ОСОБА_12 , а саме АДРЕСА_1 направлені повістки про виклик на 15.08.2024, 16.08.2024, 17.08.2024 до слідчого. Повістки вручено не було через відсутність особи вдома.

20.08.2024 інформацію про виклик до слідчого на 22, 23, 24 08.2024 та виклад повідомлення про підозру було опубліковано в журналі «Урядовий кур`єр» від 20.08.2024, випуск № 168 (7828).

23.08.2024 на сайті Офісу Генерального прокурора було опубліковано посилання на скан-копію повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повістки про виклик на 28, 29, 30 серпня 2024 до слідчого.

Таким чином, місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 встановлено не було, на неодноразові виклики слідчого він не з`явився, хоча був належним чином повідомлений із використанням усіх наявних засобів.

30.08.2024 ОСОБА_7 було оголошено в розшук та винесено постанову про оголошення ОСОБА_7 в міжнародний розшук.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Та обставина, що ОСОБА_7 в суді першої інстанції брав участь в режимі відеоконференції, не спростовує вказаних висновків, оскільки останній, будучи достеменно обізнаний про необхідність явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій за повістками про виклик не з`явився, як і не повернувся в Україну. Вказаний факт також не має правового значення для розгляду клопотання слідчого про обрання стосовно нього запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, а є додатковою гарантією та можливість його висловити свою позицію щодо поданого клопотання.

Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є нижчим за стандарти доведення «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом» (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №11-132сап21).

Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинно бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_7 , зокрема і в умисних, особливо тяжких злочинів, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років; (2) перебуванням підозрюваного з 16.12.2022 поза межами території України; (3) не з`явленням ОСОБА_7 на виклики до органу досудового розслідування для участі у допиті; (4) не повідомленням ОСОБА_7 ні органу досудового розслідування, ні слідчого судді про фактичне місце свого перебування; (5) не з`явленням ОСОБА_7 до судів першої та апеляційної інстанції для участі в судовому засіданні.

Слідчий суддя також дійшов обґрунтованого висновку про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні більше 500 епізодів однотипних кримінальних правопорушень, пов`язаних із шахрайством та несанкціонованою зміною інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), що може вказувати на те, що останній може вчинити нове кримінальне правопорушення перебуваючи на волі.

Доводи захисника, що ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв`язки з членами своєї родини та на його утриманні знаходиться донька, апеляційний суд враховує, проте факт тривалого перебування ОСОБА_7 за кордоном спростовує такі твердження захисника як аргумент в належній процесуальній поведінці останнього та відсутності спроб переховуватися.

Отже, ураховуючи, що в оскарженому рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, існування встановлених ризиків є доведеним.

Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.

Слідчий суддя правильно застосував процесуальний закон у даній категорії справ, а саме ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК та не визначив заставу, як альтернативний запобіжний захід та строк дії такої ухвали.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

Отже, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення ефективності досудового розслідування, суд апеляційний інстанції вважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим, а відтак підлягає залишенню без змін, а скарга захисника без задоволення.

Керуючись статтями 177-178, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4