Ухвала

від 08.01.2025 по справі 576/1368/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №576/1368/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/281/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Неналежне виконання професійних обов`язків медичним або фармацевтичним працівником

УХВАЛА

Іменем України

08 січня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 576/1368/21 за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Білопільського районного суду Сумської області 12.02.2024, за яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима

визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 ,

обвинуваченої ОСОБА_12 ,

захисника адвоката ОСОБА_13 ,

установила:

У поданих апеляційних скаргах:

- представник цивільного відповідача ОСОБА_14 просить скасувати вирок суду в частині задоволення цивільних позовів та в порядку цивільного судочинства направити на розгляд до іншого суду, оскільки шкода стягнута з цивільного відповідача необґрунтовано, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження викладених у позовних заявах вимог, обвинувачена в порушення ст. 49 КК не була звільнена від кримінальної відповідальності, стягнення грошових коштів з лікарні призведе до негативних наслідків;

- захисник обвинуваченої ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_15 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити виправдувальний вирок, оскільки показання свідків у вироку викладені неповно, суд не надав належної оцінки дослідженим доказам і доводам сторони захисту, частина доказів є недопустимими, а пред`явлене обвинувачення не є конкретним.

Вироком Білопільського районного суду Сумської області 12.02.2024 ОСОБА_12 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК, і їй призначене покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із лікарською діяльністю строком 3 роки. На підставі ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_12 звільнена від відбування призначеного за ч. 1 ст. 140 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК. Стягнуто із КНП Глухівської міської ради «Глухівська міська лікарня» на користь потерпілої ОСОБА_16 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 250000 грн; на користь потерпілого ОСОБА_17 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 150000 грн; на користь потерпілого ОСОБА_10 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 150000 грн та матеріальну шкоду в сумі 17700 грн.

Згідно вироку, 19.05.2018 о 08:45 год. ОСОБА_18 було доставлено до приймального відділення Глухівської ЦРЛ для надання медичної допомоги у зв`язку з внутрішньочеревною кровотечею, пов`язаною з розривом селезінки. На приймальному відділенні ОСОБА_18 оглянуто лікарем-хірургом ОСОБА_19 , яка через недбале ставлення до своїх професійних обов`язків попередньо встановила неправильний діагноз. Під час діагностики та лікування ОСОБА_18 лікар ОСОБА_19 надала медичну допомогу ОСОБА_18 , яка хоч в основному і відповідала встановленому нею діагнозу, однак не може вважатися правильною, оскільки не був проведений повний комплекс обстежень, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_18 у виді смерті.

До початку апеляційного розгляду від захисника ОСОБА_13 надійшло письмове клопотання про звільнення ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строку давності.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст клопотання, доводи обвинуваченої ОСОБА_12 , яка підтримала клопотання свого захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності, доводи прокурора ОСОБА_9 , яка не заперечувала проти заявленого клопотання, доводи потерпілого ОСОБА_10 та його представника ОСОБА_11 , які заперечили проти закриття кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_12 д кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 285 КПК, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК).

Відповідно ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тому визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено і не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявлених клопотань.

Згідно ст. 44 КК, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки, які залежать від тяжкості правопорушення (ст. 49 КК).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК, у вчиненні якого ОСОБА_12 визнана винуватою, вчинене нею 19.05.2018, і відповідно ст. 12 КК є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років, а строк притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин становить 3 роки.

З огляду на викладене, на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом строк давності притягнення ОСОБА_12 до відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК, 3 роки, минув, при цьому відсутні підстави для зупинення чи переривання перебігу давності.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а згідно ч. 1 ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок та закриває кримінальне провадження.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК, звільнивши ОСОБА_12 згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК у зв`язку із закінченням строку давності. При цьому колегія суддів ураховує і правову позицію ККС ВС (постанова від 19.11.2019 в справі № 345/2618/16-к), згідно якої суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції або провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Крім того, відповідно положень ч. 1 ст. 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Отже, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК та звільняючи її згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК у зв`язку із закінченням строку давності, колегія суддів вважає занеобхідне залишити заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_10 залишити без розгляду.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,

постановила:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Вирок Білопільського районного суду Сумської області 12.02.2024 відносно ОСОБА_20 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України, звільнивши ОСОБА_21 згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України у зв`язку із закінченням строку давності.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_10 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4