Постанова

від 15.01.2025 по справі 469/150/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

15.01.25

22-ц/812/176/25

Провадження № 22-ц/812/176/25 Суддя першої інстанції Гапоненко Н.О.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 січня 2025 року м. Миколаїв Справа № 469/150/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Колосовій О.М.,

за участю прокурора Волкожи С.В.,

представника відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_1 , на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2024 року про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, постановлену під головуванням судді Гапоненко Н.О., в залі судового засідання в с-ще Березанка, за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення постановлено у цивільній справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Заява мотивована тим, що 15 серпня 2024 року Березанським районним судом м. Миколаєва було прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради та було зобов`язано ОСОБА_2 вовернути Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради земельну ділянку площею 0.025 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1585 у придатному для використання стані шляхом демонтажу металевого вагончика та дерев`яного ігрового майданчика.

ОСОБА_2 не була присутня у судовому засіданні з поважної причини, так як внаслідок збройної агресії російської федерації виїхала до Молдови, де зараз і перебуває, отримавши тимчасовий захист, та не є фахівцем в галузі права, у зв`язку з чим не могла скласти відзив на позов, а її представник адвокат Дмитренко І.М. у судові засідання не з`являвся і відзив не надав, не виконуючи свої процесуальні обов`язки.

ОСОБА_2 через свій похилий вік не є досвідченим користувачем інтернету, через що не змогла створити свій кабінет в системі "Електронний суд" та брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, що свідчить про поважність причин неявки в судові засідання та неподання відзиву на позов.

Суд при вирішенні вимоги зобов`язального характеру про повернення земельної ділянки вийшов за межі заявленої вимоги.

Також заявниця просила поновити їй строк по подачу заяви про перегляд заочного рішення оскільки повне заочне рішення як безпосередньо в суді, так і засобами поштового зв`язку не отримувала. Її представник подав заяву про доступ до матеріалів справи через систему «Електронний суд» 04 листопада 2024 року та 05 листопада 2024 року отримав доступ до матеріалів справи і повний текст заочного рішення.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд поновити їй строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та переглянути заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2024 року та за наслідками перегляду прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2024 року у справі № 469/150/20 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2024 року у справі № 469/150/20 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що днем отримання відповідачкою ОСОБА_2 копії повного тексту оскаржуваного рішення є 18 вересня 2024 року, а тому останнім днем визначеного статтею 284ЦПК України строку було 08 жовтня 2024 року.

Заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення процесуального строку представником відповідачки ОСОБА_2 подано до суду 07листопада 2024року, при цьому причину подання заяви про перегляд заочного рішення суду поза межами строку представник заявниці обґрунтовує неотриманням відповідачкою копії повного тексту рішення, що спростовується встановленими судом обставинами.

Отримання копії повного тексту рішення представником відповідача, що вступив у справу після спливу зазначених строків, не спростовує висновків суду про пропуск відповідачем строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення та не є поважною причиною пропуску цього строку.

Суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_2 не дотрималась встановленого статтею 284ЦПК України строку подання заяви про перегляд заочного рішення, і зазначені нею підстави пропуску строку не є такими, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду з такою заявою, у зв`язку з чим заява про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, а заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду про залишення заяви без розгляду ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила суд її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що копія заочного рішення не була отримана відповідачкою, внаслідок чого, суд, застосувавши надмірний формалізм, безпідставно позбавив ОСОБА_2 права на доступ до суду.

ОСОБА_2 фактично не отримала копію заочного судового рішення, оскільки поштове відправлення з відповідною відміткою «Укрпошти» було повернуто до суду.

Через тимчасове проживання ОСОБА_2 на території Молдови вона не могла отримати на пошті у м. Миколаєві копію заочного рішення.

Тобто відповідачка не отримала копію заочного рішення не внаслідок зловживання своїми процесуальними правами, а внаслідок об`єктивних поважних причин, які не залежать від її волі та бажання і тому, вона не знала та не могла знати про наявність такого рішення.

Не маючи в наявності повного тексту заочного рішення, об`єктивно неможливо скласти заяву про його перегляд.

Миколаївська окружна прокуратура надала відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві прокурор зазначав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

В оскаржуваній ухвалі зазначено на той факт, що копія повного тексту заочного рішення у вказаній справі направлена на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 супровідним листом 21 серпня 2024 року поштове відправлення повернуто до суду 18 вересня 2024 року з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Тобто,відповідно довимог статті272ЦПК України,заочне рішенняБерезанського районногосуду Миколаївськоїобласті від15серпня 2024року усправі № 469/150/20вважається врученим ОСОБА_2 .

Крім того,під часрозгляду вказаноїсправи вБерезанському районномусуді Миколаївськоїобласті представництвоінтересів відповідача здійснював адвокат Дмитренко І.М., який зобов`язаний був зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Жодних відомостей щодо припинення процесуальних правовідносин ОСОБА_2 з адвокатом Дмитренком І.М. не надано.

Отже у ОСОБА_2 та її представника були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першоїінстанції таматеріалами справивстановлено,що заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2024 року, ухваленим у цивільній справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку, позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 повернути Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради земельну ділянку площею 0,025 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1585 у придатному для використання стані шляхом демонтажу металевого вагончика та дерев`яного ігрового майданчика.

Копію повного тексту рішення складено 20 серпня 2024 року та направлено відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи поштового конверта, направлене судом поштове відправлення з копіює судового рішення, повернуте суду установою поштового зв`язку 18вересня 2024року з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини 2 статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини 3, 4 статті 284 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 2 статті 126 ЦПК України).

За приписами частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом,якщо визнаєпричини йогопропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 127 ЦПК України).

В постанові Велика Палата Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11084/20 зазначено, що «зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу».

Відповідачка, звернувшись до суду із заявою про перегляд заочного судового рішення, просила поновити їй строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, пославшись на те, що повне заочне рішення як безпосередньо в суді, так і засобами поштового зв`язку вона не отримувала. Її представник подав заяву про доступ до матеріалів справи через систему «Електронний суд» 04 листопада 2024 року та 05 листопада 2024 року отримав доступ до матеріалів справи і повний текст заочного рішення.

Як встановлено матеріалами справи справа, що переглядається розглядається судом першої інстанції з березня 2020 року. За даними Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 02 квітня 2020 року адреса місця проживання відповідачки, зареєстрована у встановленому законом порядку, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 48). Іншої адресу ОСОБА_2 суду не повідомила.

Протягом розглядусправи судомпершої інстанціїнеодноразово направлялисьповістки-повідомленняпро дату,час імісце розглядусправи,які ОСОБА_2 отримувала особисто.Крім того,за договоромпро наданняправової допомогивід 17грудня 2020року таордером інтереси відповідачки ОСОБА_2 представляв адвокат Дмитренко І.М., який також повідомлявся судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду справи.

Копію повного тексту заочного рішення складено 20 серпня 2024 року та направлено відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ).

Проте поштове відправлення 18 вересня 2024 року повернулося до суду з проставленням у поштовому повідомленні відмітки «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що днем вручення копії заочного рішення суду першої інстанції вважається день проставлення відмітки про відсутність ОСОБА_2 за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки відповідачка не повідомила суду іншої адреси.

Доводи апеляційної скарги, про те що ОСОБА_2 тимчасово перебувала на території Молдови, не заслуговують на увагу, оскільки остання, будучи обізнаною про те, що справа перебуває на розгляді в Березанському районному суді, не повідомила суд про зміну свого місця проживання або місця перебування, та взагалі не цікавилась результатами розгляду цієї справи.

Аргументи доводів скарги про поважність причин пропуску на подання заяви про перегляд заочного рішення з посиланням на частину 4 статті 284 ЦПК України є неприйнятними з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з позовом (пункти 30,31 постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку ОСОБА_2 послалася на наявність воєнного стану, запровадженого в Україні внаслідок військової агресії рф 24 лютого 2022 року у зв`язку з чим вона змушена була виїхати на територію республіки Молдова.

Ці обставини, на її погляд, є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала позивачці своєчасно звернутися з вказаною заявою до суду.

При цьому відповідачка не навела змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.

Крім того колегія суддів передовсім звертає увагу на те, що інтереси відповідачки представляв адвокат Дмитренко І.М., який належним чином повідомлявся судом про розгляд справи та ухвалені у справі процесуальні рішення про що у матеріалах справи є докази відповідного змісту. Водночас у справі немає письмової заяви ОСОБА_2 чи адвоката Дмитренка І.М. про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката Дмитренка І.М. як представника відповідачки.

Навіть виїзд відповідачки за межі України не пояснює, що заважало її адвокату подати заяву про перегляд заочного рішення у межах визначеного для цього строку або, щонайменше, повідомити відповідачку про результат розгляду справи, що принаймні спонукало би відповідачку звернутися до суду про отримання копії судового рішення на паперових носіях у розумний для цього строк. У цьому зв`язку пояснення ОСОБА_2 про те, що вона не спілкувалася зі своїм адвокатом у період виїзду за кордон, що має засвідчити наявність об`єктивних причин необізнаності її про результати розгляду справи, колегія суддів розцінює радше як вияв безвідповідальності відповідачки, не тільки щодо інших учасників справи та правил цивільного судочинства загалом, але стосовно своєї справи теж.

Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (відповідачки), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для відповідачки. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.

Для суду наявність представника відповідачки у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо відповідачки. Слід пам`ятати, що відповідач може брати участь одночасно з представником, зокрема й отримувати судові рішення та інші процесуальні документи, проте, вкотре наголосимо: участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов`язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує.

За такого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють вирішення питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного судового рішення, а тому обґрунтовано заяву відповідачки про перегляд заочного рішення залишив без розгляду.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду, постановлена з дотриманням положень матеріального права та вимог процесуального закону, колегія суддів в силу положень статті 375 ЦПК України не вбачає підстав для її скасування, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Оскільки оскаржене судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 15 січня 2025 року.