Рішення

від 18.12.2024 по справі 242/1238/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 242/1238/24

Провадження № 2/0203/1873/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника позивачки - Цимбалюка В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ворошилівської районної територіальної громади м.Донецька в особі Ворошилівської районної у м.Донецьку ради про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що на підставі договору дарування від 19.07.2007 року є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . 25.07.2007 року право власності за позивачкою було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. На теперішній час оригінал договору дарування квартири втрачено. Отримати дублікат договору неможливо в зв`язку із находженням квартири та органу, який би міг його видати на непідконтрольній українській владі території. Посилаючись на вказані обставини та положення ст.ст.318,392 ЦПК України, ст.5 ЦПК України, позивачка просила визнати за нею право власності на трикімнату квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.07.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26.08.2024 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справСелидівського міськогосуду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з 02.09.2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23.09.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2024 року було закрито підготовче провадження по справі та останню призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останній.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

За вказаних вище обставин, суд у відповідності до ч.3 ст.223 ЦПК України визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Перевіривши доводи, викладені в позовні заяві, заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частинами 1,2 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пунктах 106-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1812.2019 року по справі№522/1029/18(провадження №14-270цс19) вказано, що відповідно до ст.392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

За змістом ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого, зокрема, майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зокрема, згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересівможе бути визнання права.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно термінів, наведених в п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №553) у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Згідно паспорту громадянина України на ім`я позивачки вбачається, що остання з 08.08.2007 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

До позовної заяви позивачкою долучено копію договору дарування, посвідченого 19.07.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сліпко В.О. за реєстровим №3207, витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації» м.Донецька від 25.07.2007 року, щодо реєстрації за позивачкою 25.07.2007 року на підставі зазначеного вище договору дарування права приватної власності на квартирну АДРЕСА_4 .

Відповідно до копії технічного паспорту, виготовленого станом на 01.07.2007 року, квартира є трикімнатною, загальною площею 127,9 кв.м, житловою площею 75,6 кв.м.

З відповіді приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Радіонова Ю.В. на звернення позивачки щодо можливості відчуження квартири зазначено, що для вчинення відповідної нотаріальної дії згідно пп.1.1-1.2 п.1 глави 2 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій» та абзацу 1 ст.55 Закону України «Про нотаріат» відчужувач обов`язково повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документу, а за відсутності оригіналу дублікат, який в даному випадку отримати неможливо через знаходження майна на тимчасово окупованій території.

Суд враховує, що реєстрація позивачки за адресою місцезнаходження нерухомого майна - АДРЕСА_3 , наявність в неї копій правовстановлюючого документу (договору дарування), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту, в достатній мірі підтверджує набуття позивачкою у встановленому законом порядку права власності на зазначене вище нерухоме майно.

Аналіз змісту ст.392 ЦК України свідчить, що вона містить дві самостійні підстави, за яких власник може майна може пред`явити позов про визнання його права власності: 1)якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою; 2)у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи, що згідно доводів позовної заяви та пояснень представника позивача під час розгляду справи, позивачкою втрачено оригінал договору дарування від 19.07.2007 року внаслідок переміщення з тимчасово окупованої території, а також перебування нерухомого майна та органів, що видавали правовстановлюючий документ, реєстрували право власності, на тимчасово окупованій території в м.Донецьку, що перешкоджає можливості отримати дублікат такого документу; враховуючи, що нормами діючого законодавства передбачено можливість відчуження нерухомого майна власником за умови пред`явлення оригіналу виконавчого документу, суд вважає, що права позивачки на володіння та розпорядження належним їй нерухомим майном підлягають захисту в порядку, передбаченому п.1 ч.2 ст.16, ст.392 ЦК України.

В зв`язку з цим, позовні вимоги слід задовольнити, визнавши за позивачкою право власності на трикімнату квартиру АДРЕСА_5 .

З урахуванням підстав позов та відсутність заявлених позивачкою вимог в частині розподілу судових витрат, понесені останньою по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору покладаються на останню.

На підставівищенаведеного,керуючись ст.ст.16,316,319,328,392ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ворошилівської районної територіальної громади м.Донецька в особі Ворошилівської районної у м.Донецьку ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на трикімнату квартиру АДРЕСА_5 .

Понесені позивачкою по справі судові витрати покласти на останню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя С.Ю. Казак