ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/2793/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» - адвокат Бороган В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024
по справі №916/2793/24
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ»
до відповідача: ОСОБА_1
про витребування майна з чужого незаконного володіння
суддя суду першої інстанції Гут С.Ф.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст ухвали складено та підписано: 28 жовтня 2024.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про витребування з незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ» нежитлове офісне приміщення першого поверху, загальною площею 23,8 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, пров. Мукачівський, буд. 6, шляхом скасування державної реєстрації права власності від 23.11.2017 р. № 23578005 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛІ» 22.06.2005 передано за актом-приймання передачі зі свого балансу на баланс Об`єднання житловий комплекс за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, буд. 6, при цьому Галицька Маріанна Олександрівна була засновником та учасником ТОВ «ГАЛІ», діяльність якого припинена. У той же час, приміщення на яке зареєстровано право власності Галицькою Маріанною Олександрівною являє собою приміщення, в якому розташоване адміністративне приміщення правління Об`єднання, та яке передано на його баланс від забудовника, відтак відповідне приміщення незаконно вибуло з володіння Об`єднання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 провадження у справі №916/2793/24 закрито та роз`яснено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ», що розгляд його позовної заяви віднесено до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства.
07.10.2024 року ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області подано заяву про ухвалення додаткового рішення про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме стягнення з Об`єднання 29500,00 грн. понесених судових витрат.
Фактичними підставами звернення із заявою визначено те, що в процесі розгляду справи інтереси представляв адвокат Адвокатського об`єднання «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ» «АЛЬФА-ЛІГАЛ» Мойсеєнко Р.М., яким підготовлено та складено ряд процесуальних документів: відзив на позовну заяву, клопотання про застосування строків позовної давності, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про виклик експерта, клопотання про витребування доказів, заперечення на відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів; адвокат приймав активну участь при розгляді справи, зокрема у призначених на 17.09.2024, на 19.09.2024, на 24.09.2024, на 26.09.2024 та на 03.10.2024 судових засіданнях (по 1 годині, з урахуванням часу на дорогу до/із суду).
В підтвердження чого представлено договір про надання правничої допомоги від 13.09.2024 , предметом якого є представництво інтересів та надання правничої допомоги Клієнту ( ОСОБА_1 ), за надання якої ОСОБА_1 зобов`язується сплатити гонорар Адвокатському об`єднанню, порядок та умови оплати якого визначаються у додатковій угоді.
Крім того, заявник також зазначає, що укладеною 13.09.2024 року додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги передбачено, що розміру гонорару складається з 1300,00 грн. за одну годину витраченого робочого часу щодо написання документів у судових справах та 2000,00 грн за годину витраченого робочого часу щодо представлення інтересів Клієнта під час судових засідань. Адвокат Адвокатського об`єднання АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ АЛЬФА-ЛІГАЛ Мойсеєнко Р.М. представляв інтереси ОСОБА_1 у Господарському суді Одеської області на підставі ордеру від 15.09.2024 р. серії ВН № 1409470.
Відповідно ж до акту про надання правничої допомоги за вищезазначеним договором, Адвокатським об`єднанням надано послуги загальною вартістю 29500,00 грн., з яких: вступ у справу та ознайомлення з матеріалами справи протягом 2 годин 2600,00 грн.; збір доказів для подачі відзиву на позовну заяву до суду та підготовка і подача відзиву протягом 4 годин 2500,00 грн.; клопотання про застосування строків позовної давності протягом 1 години 1300,00 грн.; клопотання про закриття провадження у справі протягом 1 години 1300,00 грн.; клопотання про виклик експерта протягом 2 годин 2600,00 грн.; клопотання про витребування доказів протягом 1 години 1300,00 грн.; аналіз відповіді на відзив та підготовка і подача заперечень на відповідь на відзив протягом 3 годин 3900,00 грн.; клопотання про витребування доказів протягом 1 години 1300,00 грн.; участь у судових засіданнях, призначених на 17.09.2024 р., на 19.09.2024 р., на 24.09.2024 р., на 26.09.2024 р. та на 03.10.2024 р., протягом 1 години кожний (з урахуванням часу на дорогу до/із суду) 10000,00 грн.
Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 у задоволенні заяви (зареєстрована 07.10.2024 р. за вх. № 2-1570/24) ОСОБА_1 від 12.07.2022 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятої ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за наявними у справі матеріалами не встановлено необґрунтованих дій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ» у розумінні статті 43 ГПК України, які б вказували про його умисну недобросовісну поведінку, як необхідну умову для компенсації ОСОБА_1 здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи у порядку частини 5 статті 130 ГПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 повністю та винести нову додаткову ухвалу суду, якою стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мукачевський» на її користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 29500, 00 грн.
Обґрунтування апеляційної скарги.
З зазначеним висновком суду скаржник не погоджується та зазначає про те, що частиною 5, частиною 6 статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованних дій позивача.
Отже, у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованних дій позивача.
Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених витрат відповідача, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе у випадку встановлених дій позивача.
Судом першої інстанції під час вирішення питання про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи обмежився фактичним описом норм чинного законодавства і положень заяви відповідача, при цьому не надав жодної оцінки діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах 5, 6 статті 130 ГПК України, як обов`язкової умови для застосування зазначеної норми.
Отже на думку скаржника, підставою для закриття провадження у справі стало порушення позивачем судової юрисдикції, адже саме заявлений позов повинен розглядатися в рамках цивільного процесу.
При цьому, на думку скаржника, суд першої інстанції під час винесення додаткової ухвали і відмові у задоволенні заяви відповідача не звернув уваги на той факт, що позивач навмисно подав позов до Господарського Суду Одеської області, з метою зміни юрисдикції, адже між позивачем а відповідачем вже було розглянуто ідентичний спір в рамках цивільного процесу.
Зокрема, позивач вже звертався з аналогічним позовом до Приморського районного суду м.Одеси та 19 січня 2023 року Приморським районним судом міста Одеси було ухвалено судове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено. Отже, зазначений спір вже розглядався судом, а позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин скаржник вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення, оскільки подання вказаного позову позивачем було здійснено навмисно.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
04.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 по справі №916/2793/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2793/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2793/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 по справі №916/2793/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
14.11.2024 матеріали справи №916/2793/24 надішли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 по справі №916/2793/24.
Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 по справі №916/2793/24 на 14.01.2025 о 14:00 год.
У судовому засіданні 14.01.2025 представник ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» заперечував щодо доводів апеляційної скарги, просив додаткову ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
13.01.2025 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про проведення засідання за її відсутності.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Предметом апеляційного оскарження у справі №916/2793/24 є додаткова ухвала суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.07.2022 про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, при закритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 провадження у справі № 916/2793/24 закрито та роз`яснено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ», що розгляд його позовної заяви віднесено до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частин 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, а саме статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених статтею 129 Господарського процесуального кодексу України (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додаткових ухвалах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 12.07.2021 у справі № 903/254/20, від 23.07.2021 у справі № 910/13025/19).
Отже, за змістом частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.
Тобто стягнення (з позивача) компенсації понесених (відповідачем) витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі № 921/811/21, від 25.04.2023 у справі № 924/341/22).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 640/1029/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 906/961/17 від 08.07.2020 у справі № 810/3711/18).
Колегія суддів зазначає, що аналіз обставин розгляду цієї справи у суді свідчить про добросовісність користування позивачем наданими йому процесуальними правами та відсутність з його сторони зловживань щодо них.
Також, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Відповідно із ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто вказана стаття ЦК України передбачає захист лише порушеного права. Однак, вирішення питання наявності, чи відсутності порушеного права позивача має відбуватись під час розгляду справи у суді і в разі встановлення, що право позивача не порушено, суд відмовляє позивачу у позові.
Ураховуючи викладене та встановлені обставини щодо недоведення відповідачем необґрунтованості дій позивача щодо звернення до господарського суду з позовом, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат.
Доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо питання про застосування частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає безпідставними та не узгоджуються з висновками Верховного Суду, які за приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України суд апеляційної інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, додаткова ухвала Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 у справі № 916/2793/24 є законним та обґрунтованим, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 у справі № 916/2793/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.01.2025.
Головуючий суддяІ.Г. Філінюк
СуддяО.Ю. Аленін
СуддяН.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124420719 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них про приватну власність, з них щодо витребування майна із чужого незаконного володіння |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Філінюк І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні