Постанова

від 14.01.2025 по справі 925/820/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 925/820/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів"

на рішення господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 (повне рішення складено 09.09.2024)

у справі № 925/820/24 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овопрайм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів"

про стягнення 72 243 грн 28 коп.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Овопрайм" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" про стягнення 72 243 грн 28 коп., з яких: 59 052 грн 00 коп. основного боргу, 10 227 грн 66 коп. пені, 1 915 грн 24 коп. інфляційних втрат та 1 048 грн 38 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 8-2023 від 20 жовтня 2023 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 у справі №925/820/24 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Світ Ласощів" на користь ТОВ "Овопрайм" 59 052 грн 00 коп. основного боргу, 8 709 грн 41 коп. пені, 1 915 грн 24 коп. інфляційних втрат, 1 046 грн 13 коп. 3 % річних та 2 964 грн 11 коп. судового збору. В решті вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем належними доказами доведено наявність у відповідача заборгованості у заявленому до стягнення розмірі. Разом з тим, судом встановлено нарахуванням позивачем пені понад встановлений 6-місячний строк.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 у справі № 925/820/24, ТОВ "Світ Ласощів" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині задоволених вимог, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 218 ГК України, ст.ст. 612, 617 ЦК України, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, скаржник зазначає, що внаслідок настання обставин непереборної сили, починаючи з 24 лютого 2022 року фінансово-господарська діяльність була повністю паралізована через мобілізацію деяких працівників до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та впливу їх на фінансово-господарську діяльність відповідача відбулось значне погіршення його фінансового стану та зростання рівня кредиторської заборгованості, що спричинило неспроможність своєчасного виконання зобов`язань. Проте, місцевим господарським судом не враховано, що зазначені обставини є підставою для звільнення такої сторони від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання за договором.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що зміст апеляційної скарги не містить інформації про наявність дійсно істотних перешкод чи труднощів саме відповідача, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення останнього.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Світ Ласощів" на рішення господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 у справі № 925/820/24 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки від 20 жовтня 2023 року №8-2023, укладеного між ТОВ " Світ Ласощів" та ТОВ "Овопрайм" останнє взяло на себе зобов`язання на підставі замовлення покупця та на умовах, передбачених договором, продати, поставити та передати відповідачу як покупцю товар, а покупець - прийняти і здійснити своєчасну оплату отриманого від постачальника товару на умовах визначених договором та за цінами згідно з накладною (видаткової та / або товарно-транспортної) на товар.

Згідно з п. 2.2 договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної (видаткової та / або товарно-транспортної) постачальника. Датою накладної вважається дата, зазначена в накладній.

В п. 3.1 передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється в безготівковій формі протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару (підписання накладної на товар).

Пунктом 4.1 договору встановлено обов`язок покупця у випадку порушення строку оплати товару (п. 3.1 договору) сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Строк дії договору - з моменту підписання і до кінця року, в якому договір було укладено, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

На виконання умов укладеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 258 552 грн, що підтверджується видатковою накладною від 30 жовтня 2023 року №851.

Відповідачем поставлений товар оплачено частково, на суму 199 500 грн, що і стало підставою для звернення ТОВ "Овопрайм" з позовом у даній справі про стягнення 59 052 грн 00 коп. основного боргу, 10 227 грн 66 коп. пені, 1 915 грн 24 коп. інфляційних втрат та 1 048 грн 38 коп. 3 % річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 662 та статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 258 552 грн., про що свідчить видаткова накладною від 30 жовтня 2023 року №851.

Натомість, доказів оплати відповідачем поставленого товару у повному обсязі не надано, сума заборгованості становить 59 052 грн. 00 коп, яку правомірно стягнуто судом з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 624 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки ч.1 ст.217 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Частиною 4, 6 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За положеннями ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1 договору встановлено обов`язок покупця у випадку порушення строку оплати товару (п. 3.1 договору) сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, пеню нараховано позивачем з 15 листопада 2023 року по 17 червня 2024 року на суму боргу, тобто, за період більший, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, а відтак, судом правомірно здійснено нараховування пені з 15 листопада 2023 року по 13 травня 2024 року в сумі 8 709 грн. 41 коп.

В частині посилання скаржника на повномасштабну військову агресію проти України як обставини нездоланної сили щодо неналежного виконання ним своїх зобов`язань з оплати поставленого товару, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Форс-мажорні обставини (обставинами непереборної сили) є надзвичайними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

За наведеною правовою позицією лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про Торгово-промислові палати в Україні").

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17,від 30.11.2021 у справі №913/785/17).

Суд апеляційної інстанції в даному випадку зважає на те, що договір, щодо неналежного виконання якого заявлено позов у даній справі, укладено у 2023 році, тобто, вже під час воєнного стану в України і відповідач мав усвідомлювати усі обставини та ризики для ведення своєї господарської діяльності. При цьому відповідачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість виконання зобов`язання, саме у зв`язку із обставинами непереборної сили, а також негайне повідомлення про це контрагента за договором.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника (ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ").

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ОВОЙПРАЙМ" просило здійснити розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" на користь ТОВ "ОВОЙПРАЙМ" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на надання правничої допомоги позивачем підтверджено договором № б/н від 20.11.2024 про надання правничої допомоги, укладеним між ТОВ "ОВОПРАЙМ" та адвокатом Унінцем І.М., калькуляцією № 22/11 від 22.11.2024, актом приймання-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) від 22.11.2024, ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 1754591 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пп. 2.1.-2.3. Договору про надання правової допомоги № б/н від 20.11.2024., укладеного між ТОВ "ОВОПРАЙМ" (КЛІЄНТ) та адвокатом Унінцем І.М. (АДВОКАТ), за надання правничої допомоги КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду. Факт надання послуг підтверджується калькуляцію АДВОКАТА та актом приймання-передачі наданих послуг. За складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" на рішення господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 у справі № 925/820/24 за позовом ТОВ "ОВОПРАЙМ" до ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ", про стягнення 72 243 грн 28 коп., КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ винагороду у строк, що не перевищує 5 (п`ять) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням у вищевказаній справі законної сили, у розмірі - 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.). КЛІЄНТ зобов`язується прийняти належним чином надану АДВОКАТОМ правничу допомогу та оплатити її вартість. Підписання Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) свідчить про факт належного надання правничої допомоги та відсутність у КЛІЄНТА будь-яких претензій до АДВОКАТА щодо обсягу та якості наданих послуг.

Відповідно до підписаного сторонами акта прийняття-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) від 22.11.2024, адвокат передав, а клієнт отримав правничі послуги, які включають аналіз справи № 925/820/24, рішення, апеляційної скарги, складення та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ". Витрачено 2 год. 40 хв., вартість послуг за актом складає 4 000 грн.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та підтримані Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі 910/433/22.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем вказаних витрат, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, позивач згідно з вимогами ГПК України довів обставини надання останньому послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи та обґрунтував заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, обсяг наданої правової допомоги, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є співмірними, обґрунтованими і підлягають відшкодуванню у повному обсязі у заявленій сумі 4 000 грн за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 у справі №925/820/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" (вул. Чигиринська, 11, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03771732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОЙПРАЙМ" (проспект Лобановського, 56, м. Київ, ідентифікаційний код 43559004) 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова