Постанова

від 15.01.2025 по справі 904/2388/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2388/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 (повний текст рішення складено 29.08.2024, суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/2388/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення збору за охорону вантажу,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" та просить суд стягнути збір за охорону вантажу у розмірі 49 588,49 грн. та витрати на судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено затримку у прийманні вантажу, що надійшов на його адресу. Під час затримки, вагони, що прибули на адресу відповідача перебували під охороною залізниці.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у даній справі позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан Груп" (вулиця Вантажна, будинок 10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50055; ідентифікаційний код 38334875) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, м. Дніпро, 49602; ідентифікаційний код 40081237) 49 588, 49 грн. плати за охорону вантажів та 3 028, 00 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду, засобом поштового зв`язку, з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП", в якій просить: апеляційну скаргу ТОВ "ОКТАН ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24 задовольнити; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24 скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ОКТАН ГРУП» категорично не погоджується з судовим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню виходячи з порушення застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив суттєві порушення застосування норм процесуального права, а саме ст. 2, 13, 50, 209, 210, 236, 237, 252, 247 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття по суті невірного рішення, в.ч. у зв`язку з не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, виходячи з такого.

Господарський суд Дніпропетровської області при прийняті рішення взяв до уваги лише дані, надані Позивачем у вигляді заповнених в односторонньому порядку актів, журналів, маршрутів варти воєнізованої охорони та фактично не встановив істину в справі, у зв`язку з чим рішення прийнято упереджено на користь позивача.

Апелянт вважає, що таким чином, Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024р. підлягає скасуванню, виходячи з такого.

1. Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи за правилами спрощеного провадження та розгляду справи без участі особи, на права та обов`язки якої може вплинути прийняте рішення скаржник зазначає наступне.

Відповідачем у справі № 904/2388/24 було подано клопотання про залучення до участі у справі № 904/2388/24 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Кривий Ріг Цемент», оскільки у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи може бути змінено їх права та/або обов`язки.

Скаржник зазначає, що відмовляючи в задоволенні клопотання не окремою ухвалою, а наводячи підстави відмови безпосередньо в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції вказав, що «...Відповідачем не було доведено, що ухвалене в майбутньому рішення суду безпосередньо впливає на права чи обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін у справі...».

Апелянт вважає, що такий висновок суду суперечить в першу чергу самій статті, яка унормовує підстави залучення до участі в розгляді справи, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановлює чи «може» рішення господарського суду вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Відповідач вказує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. З ст. 50).

Скаржник звертає увагу на те, що в даному випадку Відповідач виконав вимоги ст. 50 ГПК України та зазначив підставу залучення - наявність Договору, відповідно до якого власник колії (третя особа) здійснює подачу, розстановку по вантажним фронтам і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить користувачу і примикає до під`їзної колії власника колії через стрілку №8 в парній горловині до станції Ново-Заводська власника колії і обслуговується локомотивом власника колії. Тобто, відповідальним разом з Відповідачем у вчасному забиранні вагонів з метою недопущення їх простою, є Власник колії. Виходячи з наявності Договору, який додано до клопотання, Відповідач зазначив і про наслідки - можливе пред`явлення претензії до третьої особи.

Крім того, апелянт наголошує, що процесуальний закон не містить умови доводити як впливає вже прийняте рішення на права та обов`язки особи, щодо якої заявлено клопотання про залучення її як третьої особи без самостійних вимог.

На думку відповідача, якби суд першої інстанції надав правову оцінку змісту Договору № 3297, що був доданий до клопотання про залучення до участі в розгляді справи третьої особи, він би встановив, що відповідно до підпунктів 2.7.1 2.7.5 пункту 2.7 договору №3297 від 01.04.2021 подача вагонів користувачу включає в себе приймання вагонів власником колії від залізниці, подачу вагонів на під`їзну колію користувача з розстановкою по вантажних фронтах. Загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 20 одиниць.

Скаржник зауважує, що Господарський суд Дніпропетровської області незаконно відмовив в задоволенні клопотання про залучення третьої особи, і, як вбачається зі змісту рішення від 29.08.2024р., надане Відповідачем обґрунтування та документи просто проігнорував, розглянув справу з порушенням процесуального закону.

Також, відповідач наголошує на тому, що Господарський суд Дніпропетровської області розглянув справу № 904/2388/24 в порядку спрощеного провадження та відмовив Відповідачеві в задоволенні поданого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, що зумовило прийняття ще й по суті невірного рішення - без встановлення всіх обставин, які мають бути встановлені.

Апелянт звертає увагу на те, що дана справа, не дивлячись на порівняно невелику суму, яка заявляється Позивачем до стягнення, є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі.

Скаржник також наводить обставини, які стали предметом спору, про які заявлено Позивачем з наданням документів у вигляді:

1) одностороннього обліку у вигляді «Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження»;

2) не відповідає дійсності інформація в актах загальної Форми ГУ - 23 в частині не з`явлення представника ТОВ «ОКТАН ГРУП» для підписання таких актів, оскільки вказані акти на підпис жодному представнику підприємства Відповідача не надавались, а доказів запрошення на підписання до матеріалів позовної заяви не надано;

3) відповідно до маршрутних листів відомчої воєнізованої охорони час сумарний охорони вантажів не відповідає часу, який зазначено Позивачем в розрахунку;

4) до розрахунку включено часи комендантської години, що суперечить Законам України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», рішенню № 44 Ради оборони міста Кривого Рогу від 13.12.2022р. «Про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу та власне самому призначенню комендантської години.

Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що існує ряд питань, пояснень, а також інших обставин, які зумовлюють необхідність розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін так і та, відповідно, за участі повноважних представників, що забезпечить повний та всебічний розгляд справи.

Крім того, апелянт звертає увагу, що як сама справа, так і її предмет, є для Відповідача важливими, оскільки відносини з Акціонерним товариством "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» є триваючими, і від рішення суду в даній справі, фактично залежить і поведінка як Позивача, Відповідача, в інших подібних випадках.

На думку скаржника, Господарський суд Дніпропетровської області порушив процесуальний Закон та розглянув справу в порядку спрощеного провадження, яка має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024р. по справі № 904/2388/24.

2. Щодо порушення процесуального закону в частині не з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення матеріального права, які вплинули на суть прийнятого рішення відповідач зазначає наступне.

Апелянт вказує, що вантаж, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКТАН ГРУП», що знаходився у вагонах включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України", зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1997 за № 36/1840, у редакції наказу Мінінфраструктури України від 27.06.2012 № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 12.07.2012 за № 1171/21483, за кодами тарифної групи 214. Зазначений Перелік затверджений профільним міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року № 106 Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом.

Скаржник відмічає, що з матеріалів справи, зокрема з маршрутів варти відомчої воєнізованої охорони № 106955, № 106959, № 140579, № 140811 вбачається, що на станції прибуття вагонів (Батуринська) відомча воєнізована охорона не дислокується, оскільки згідно маршрутних листів стрільці ніби то їдуть на станцію Батуринська охороняти вантаж ТОВ «ОКТАН ГРУП» з інших станцій, зокрема зі станції Апостолове.

На думку відповідача, в даному випадку, самі по собі маршрутні листи не є достатніми і беззаперечними доказами здійснення охорони.

Апелянт звертає у вагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що:

1. На станції Батуринська створено відповідний загін воєнізованої охорони з необхідними приміщеннями та зброєю для стрільців (а виходячи з інформації в маршрутах варти на цій станції він взагалі відсутній).

2. На станції Апостолове, з якого згідно маршрутних листів створено відповідний загін воєнізованої охорони з необхідними приміщеннями та зброєю для стрільців (виходячи з інформації в маршрутах варти, стрільці прибували зі станції Апостолове, проте матеріали справи не містять підстави переміщення стрільців зі станції Апостолове на станцію Батуринська).

3. На станції Апостолове працює кількість стрільців, яка відповідає інформації, наведеній в маршрутних листах і вказані стрільці не були задіяні в охороні інших вантажів, - станція Апостолове Придніпровської ЗД є вузловою залізничною станцією Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині п`ятьох залізничних ліній (Апостолове Нижньодніпровськ-Вузол, Кривий Ріг-Головний Апостолове, Апостолове Запоріжжя ІІ, Апостолове 373 км, Апостолове Зелене Поле), що сполучають Кривий Ріг з Дніпром, Запоріжжям, Херсоном та Миколаєвом.

Тобто, скаржник вважає, що чисельність штату воєнізованої охорони має дозволяти виконувати стрільцям статутні завдання в першу чергу на станції Апостолове. А тому, виконання стрільцями обов`язків на будь якій іншій станції має обґрунтовуватись певними документами - наказами, розпорядженнями, порядком взаємодії і т. ін.

Відповідач зазначає, що позивач не надав належні та беззаперечні докази не тільки можливості здійснення воєнізованої охорони вантажів, а й реального здійснення охорони.

Отже, оскільки Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують охорону вагонів, що прибули на адресу ТОВ «ОКТАН ГРУП», апелянт вважає, що плата за відомчу воєнізовану охорону нарахована безпідставно. Крім того, як вбачається з накопичувальних карток, вантаж здавався працівниками станції, а не стрільцями воєнізованої охорони, а ТОВ «ОКТАН ГРУП» взагалі отримував вантаж від спеціалізованої організації з охорони ТОВ АЕБ «ЕФОРТ».

Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що до розрахунку включено часи комендантської години, що суперечить Законам України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», рішенню № 44 Ради оборони міста Кривого Рогу від 13.12.2022 р. «Про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу» та власне самому призначенню комендантської години.

Скаржник відмічає, що враховуючи норми Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 та рішення № 44 Ради оборони міста Кривого Рогу від 13.12.2022 р. «Про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу», нарахування за охорону вантажу за час, в який ані ТОВ «ОКТАН ГРУП» не мало ані юридичних підстав, ані фізичної можливості подати вагони під вивантаження, є безпідставними.

Відповідач зазначає, що основою для застосування відповідальності є вина. Вина ТОВ «ОКТАН ГРУП» в тому, що в Україні діє воєнний стан внаслідок збройної агресії, а радою оборони міста Кривого Рогу запроваджено комендантську годину відсутня.

Апелянт вказує, що суд в своєму рішенні, надаючи оцінку даним зауваженням вказав, що «…Згідно із Законом України "Про критичну інфраструктуру" від 16.11.2021 №1882-ІХ об`єкти критичної інфраструктури - це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Галузь залізничного транспорту входить до Переліку секторів критичної інфраструктури, визначеному постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2020 №1109.

Правилами технічної експлуатації залізниць України визначено поняття залізничної станції. Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.

Відповідно до статті 7 Статуту станції здійснюють операції, пов`язані з перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками - їх навантаження та вивантаження.

Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Незалежна (колишня назва - Батуринська) Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні….»

Скаржник наголошує, що, проте, ТОВ «ОКТАН ГРУП» не є підприємством в галузі залізничного транспорту та, відповідно його працівники не є працівниками критичної інфраструктури, а відтак, не має ані юридичних підстав, ані фізичної можливості подати вагони під вивантаження.

Також апелянт зауважує, що у своєму відзиві зазначав, що не відповідає дійсності інформація в актах загальної Форми ГУ-23 в частині не з`явлення представника ТОВ «ОКТАН ГРУП» для підписання таких актів, оскільки вказані акти на підпис жодному представнику підприємства Відповідача не надавались, а доказів запрошення на підписання до матеріалів позовної заяви не надано.

Відповідач зазначає, що суд, надаючи оцінку даним доводам вказав, що «У відповідності з п.п.5 п. 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 р. № 147-ц, факт нез`явлення представника відповідача на підпис актів загальної форми зафіксовано в самих актах ф.ГУ-23 працівниками станції Незалежна та засвідчено їх підписами…»

В апеляційній скарзі відповідач пояснює, що, проте, в порушення вимог процесуального закону, обставини повідомлення про складання таких актів та запрошення для їх складання відповідальних осіб ТОВ «ОКТАН ГРУП» не встановлювались.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 27.09.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2388/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

02.10.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24 залишено без руху. Апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати Центральному апеляційному господарському суду докази оплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542 грн.

16.10.2024 від ТОВ "ОКТАН ГРУП" до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24, якою долучено платіжну інструкцію №6578 від 15.10.2024 на суму 4542 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що доводи, наведені Скаржником в апеляційній скарзі, Позивач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, з огляду на наступне.

Щодо того, що в апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що передача вантажу з охорони ТОВ «ОКТАН ГРУП» здійснювалася ТОВ АЕБ «ЕФОРТ, а не стрільцями воєнізованої охорони станції Батуринська, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає таке.

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. В графі 7 накладної «Заяви відправника» відправник вносить відомості: «Відмітки «Охорона МВС», «Охорона відправника», «У супроводі фахівця». Тобто зазначає, яким способом та ким буде охоронятися вантаж (бензин та дизельне пальне), що включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України", зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1997 за № 36/1840, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 12.07.2012 за № 1171/21483, за кодами тарифної групи 214.

Позивач звертає увагу, що, проте, відправником жодних відміток в графу 7 накладних внутрішнього сполучення №№41966672, 41836701, 44151942, 44237261, 44286326, 42186932, 44362820, 42191098, 42280487, 41219593, 41020959, 40778904, 46474854, 42817601, 40130502, 41525965, 41523978, 41526054, 41685645, в графу 3 накладних УМЗВС №№ 311100, 311118, 269167, 269159, 082603, 295543, 295550, 295527, 295519, 295535, 295568, 280958, 280941, 280933, 100703 про охорону вантажу своїми засобами не внесено.

Також позивач зазначає, що в графі 55 накладних внутрішнього сполучення своїм підписом відправник засвідчив правильність даних, зазначених в накладних.

Позивач зауважує, що, в свою чергу, в графі 49 накладних внутрішнього сполучення №№ 41966672, 41836701, 44151942, 44237261, 44286326, 42186932, 44362820, 42191098, 42280487, 41219593, 41020959, 40778904, 46474854, 42817601, 40130502, 41525965, 41523978, 41526054, 41685645, та у верхньому полі накладних УМЗВС №№311100, 311118, 269167, 269159, 082603, 295543, 295550, 295527, 295519, 295535, 295568, 280958, 280941, 280933, 100703 чітко зазначено «Охорона залізниці».

Позивач відмічає, що саме за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України на всьому шляху прямування від станції відправлення до станції призначення у відповідності з п.п.31.1 п.31 Тарифного керівництва № 1 нараховано відповідну плату, яку було зазначено в графі 7 під кодом 006 накладних внутрішнього сполучення та в графі 40 під кодом 007 накладних УМЗВС. Зазначену плату, яку нараховано за охорону вантажу під час перевезення засобами воєнізованої охорони залізниці, сплачено відправником або платником за довіреністю в повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що до розрахунку спірної суми включено часи комендантської години, що суперечить Законам України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України» позивач зазначає наступне.

Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Незалежна (колишня назва - Батуринська) Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні.

Позивач вказує, що вагони, що прибувають на адресу ТОВ «ОКТАН ГРУП», подаються залізницею на під`їзну залізничну колію ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» на умовах договору № ПР/ М-21/288/НЮдч від 10.06.2021 «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», яка примикає до станції Батуринська Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - Договір про експлуатацію) (копія є в матеріалах справи).

За умовами Договору про експлуатацію вагони подаються ПрАТ «Криворізький суриковий завод», ТОВ «Прадо», ТОВ «ОКТАН ГРУП», ТОВ «А-Енергія» (пункт 13 Договору).

Позивач відмічає, що відповідно до умов п.6.2 Договору про надання послуг (копія є в матеріалах справи), яким регулюються взаємовідносини залізниці з ТОВ «ОКТАН ГРУП» щодо надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Крім того, позивач звертає увагу, що ані ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», а ні ТОВ «Октан Груп» письмово не зверталися до залізниці про припинення прийняття вагонів на під`їзну колію та здавання вагонів з під`їзної колії та, відповідно, нарахування плати за користування вагонами, додаткових зборів під час дії комендантської години.

Позивач наголошує, що в спірний період часу робота станції Незалежна та під`їзної колії, що примикає до неї, не припинялася ані в денний, ані в нічний час. Технологічні операції з вагонами, надання залізничних послуг, в т.ч. охорона вантажу, здійснювалися цілодобово.

На спростування доводів відповідача про те, що акти загальної форми не надавалися на підпис ТОВ «ОКТАН ГРУП» позивач зазначає, що виходячи з положень п.3 Правил складання актів, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, складаються акти загальної форми. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

У відзиві на скаргу відзначено, що у відповідності з п.п.5 п.60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-Ц, факт нез`явлення представника Відповідача на підпис актів загальної форми зафіксовано в самих актах ф.ГУ-23 працівниками станції Незалежна та засвідчено їх підписами.

Позивач вказує, що в апеляційній скарзі ТОВ «ОКТАН ГРУП» посилається на п.2.13 Положення про порядок охорони вантажів і об`єктів на залізницях України, яким передбачено, що відомості про приймання під охорону вантажу реєструються в Книзі обліку ф. ХУ-3. Також, Відповідач зазначає, що у відповідності з п.2.17 Положення про порядок охорони вантажів і об`єктів на залізницях України після прибуття на станцію призначення здавання вагонів, що охороняються нарядами охорони, здійснюється працівникам підрозділу відомчої охорони, який дислокується на даній станції. Відповідач дійшов висновку, що на станції прибуття вагонів (Батуринська) відомча воєнізована охорона не дислокується; маршрутні листи ф. ХУ-2 не є достатніми і беззаперечними доказами здійснення охорони.

Стосовно даних тверджень позивач вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Постанови КМУ від 11.01.1994р. № 7 відомча воєнізована охорона складається з підрозділів по охороні вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, згідно визначеного переліку вантажів, що повинен супроводжуватися підрозділами воєнізованої охорони на шляху прямування, також об`єктів залізничного транспорту, особливо важливих об`єктів, якщо ці об`єкти є об`єктами залізничного транспорту.

Позивач зауважує, що команди воєнізованої охорони розміщено виключно на вузлових та сортувальних станціях з метою прийняття та супроводження вагонів з номенклатурними вантажами та їх супроводження на станції призначення в межах регіональної філії «Придніпровська залізниця». Станція Батуринська не є вузловою станцією, та є станцією 2 класу по виконанню обсягів вантажної роботи.

Отже, стрільці воєнізованої охорони не дислокуються на станції Незалежна (Батуринська), але супроводжують вантаж до моменту його прийняття вантажоодержувачем на станції призначення. З огляду ви вищезазначене, Книга обліку ф. ХУ-3 на станції Незалежна (Батуринська) не ведеться.

Позивач відмічає, що в свою чергу, у відповідності з п.2.17 Положення про порядок охорони вантажів і об`єктів на залізницях України після прибуття на станцію призначення здавання вагонів, що охороняються нарядами охорони, здійснюється працівниками підрозділу відомчої охорони, який дислокується на даній станції, а потім - стрільцями відомчої охорони працівникам станції із розпискою особи, яка прийняла вагон у маршрутному листі ф.ХУ-2, що знаходиться у працівників відомчої охорони. При спільній (працівником станції та охорони) здачі вантажу вантажоодержувачу таке здавання здійснюється порядком та в терміни, встановленими начальником залізниці у відповідності з п.2.2 цього Положення. При відсутності на даній станції підрозділу відомчої охорони - працівникові станції порядком, визначеним технологічним процесом роботи або місцевою інструкцією, з відміткою в маршруті ф.ХУ-2 про стан прийнятого вантажу та час прибуття наряду на станцію з проставленням штемпеля станції.

Позивач звертає увагу, що відповідно до розділу XXII Технологічного процесу роботи вантажної станції Незалежна (копія витягу є в матеріалах справи) вагони з номенклатурними вантажами, що прибули під вивантаження, стрільці воєнізованої охорони здають агенту комерційному станції на коліях №№1, 2, 3, IV, V, 6,7, 8, 9, а при необхідності - на не електрифікованих коліях №№10,11,12,13,14,15 шляхом візуального огляду з землі без підйому на висоту протягом 2 годин з моменту прибуття. Результати приймання вантажу агент комерційний відзначає у маршрутному листі стрільця підрозділу охорони ф.ХУ-2 і завіряє своїм підписом і штемпелем станції.

Крім того, позивач зазначає, що в маршруті варти ф. ХУ-2 окрім іншого зазначені дані про переміщення стрільців між станціями при супроводженні вагонів з номенклатурними вантажами.

Отже, позивач вважає, що саме маршрут варти відомчої воєнізованої охорони ф. ХУ-2 є підтверджуючим документом, який визначає: коли та ким було прийнято під охорону вагони з номенклатурними вантажами, яким чином супроводжувались, коли та кому були здані. Маршрут варти ф. ХУ-2 є обліковим документом суворої звітності.

Стосовно доводів відповідача про те, що відповідно до маршрутних листів відомчої воєнізованої охорони сумарний час охорони вантажів не відповідає часу, який зазначено в розрахунку, позивач вказує, що як зазначалося вище, маршрут варти відомчої воєнізованої охорони форми ХУ-2 є обліковим документом суворої звітності та є підтверджуючим документом, який містить відомості: коли та ким були прийняті під охорону вагони з номенклатурними вантажами, яким чином супроводжувались, коли та кому були здані. Також, в маршруті форми ХУ-2 в графі «Робота варти» зазначено дані про переміщення стрільців між станціями при супроводженні вагонів з номенклатурними вантажами. Тобто в маршрутному листі ф.ХУ-2 зазначається вся інформація (дата та час) про супроводження та охорону вантажу від прийняття вантажу стрільцями до здавання його на станції призначення.

Позивач звертає увагу на те, що в свою чергу, в розрахунку зазначається час, за який нараховано збір за охорону вантажу з моменту готовності подавання вагонів на під`їзну колію під вивантаження після проведення технологічних операцій на коліях станції до фактичного часу забирання вагонів на під`їзну колію. Наприклад, вагон №74128554 було затримано на коліях станції Незалежна з 18.01.2024 02год. 55хв. до 18.01.2024 09год. 30хв. - з моменту закріплення вагону гальмовими башмаками на коліях станції Незалежна до часу забирання його на під`їзну колію, що підтверджено пам`яткою ф.ГУ-45 про подавання вагонів №18, у той час як охорона стрільцями здійснювалася на коліях станції Незалежна з 17.01.2024 23год. 20хв. по 24год. 00хв. 17.01.2024 стрільцем Шило В.І (маршрутний лист №160015), з 17.01.2024 24год. 00хв. до 09год. 00хв. 18.01.2024 стрільцем Лосєвим І.О (маршрутний лист №108021), з 18.01.2024 09год. 00хв. до 09год. 30хв. 18.01.2024 стрільцем Манюком О.В. (маршрутний лист №108029).

Щодо того, що в апеляційній скарзі Скаржник вказує на односторонній облік у вигляді «Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження» та щодо того, що Відповідач стверджує, що прізвища осіб, зазначені в Книзі ф.ГУ-2, не мають жодного відношення до ТОВ «Октан Груп», відповідно не є відповідальними особами підприємства ТОВ «Октан Груп» за приймання вантажів, оформлення/розкредитування вагонів, у відзиві на апеляційну скаргу зазначено таке.

Позивач зазначає, що Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2 ведеться на станції Незалежна відповідно до вимог п.53 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності. Порядок і терміни передачі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на під`їзні колії визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій та договорами про подачу та забирання вагонів. Формою Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження не передбачено графи для проставляння підпису вантажовласника, власника під`їзної колії при повідомленні про готовність подавання вагонів під навантаження або вивантаження.

Крім того, позивач відмічає, що Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 № 644 (далі - Правила видачі вантажів), передбачено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця повідомляє одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів) (п.1 Правил видачі вантажів).

Позивач звертає увагу на те, що факт повідомлення вантажоодержувача ТОВ «Октан Груп» про прибуття на його адресу вантажу зафіксовано проставлянням відповідних відміток у графі 49 накладних внутрішнього сполучення та графі 35 накладних міжнародного сполучення (Е-повідомлення).

Позивач вказує, що оскільки станцію Незалежна не обладнано для видачі небезпечного вантажу, цистерни з дизельним пальним та бензином, що прибували на адресу ТОВ «Октан Груп», передавалися на під`їзну залізничну колію ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», яка примикає до станції Батуринська Придніпровської залізниці на підставі Договору №ПР/М-21/288/НЮдч від 10.06.2021 «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент», яка примикає до станції Батуринська (Незалежна) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», укладеного між АТ «Укрзалізниця» та ПрАТ «Кривий Ріг Цемент».

Умовами Договору про експлуатацію передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає через стрілку № 118 в парній горловині та через стрілку №59 до колії № 15 в непарній горловині станції Незалежна регіональної філії «Придніпровська залізниця» і яка обслуговується власним локомотивом (п. 1 Договору про експлуатацію).

Відповідно до п.13 Договору про експлуатацію вагони подаються ПрАТ «Криворізький суриковий завод», ТОВ «Прадо», ТОВ «Октан Груп», ТОВ «А-Енергія».

Подача вагонів на під`їзну колію виконується за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під`їзну колію передаються відповідальним працівником станції по телефону відповідальному працівнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до подавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження і вивантаження форми ГУ-2 (п.5 Договору про експлуатацію).

Позивач зазначає, що про готовність подавання вагонів, що прибули на адресу ТОВ «Октан Груп», залізницею було повідомлено працівника власника колії відповідно до умов Договору про експлуатацію.

Позивач наголошує, що таким чином, вантажовласник ТОВ «Октан Груп» був повідомлений про те, що на його адресу надійшли вагони, та відповідно після здійснення приймально-здавальних операцій в технічному та комерційному відношенні вагони будуть подаватися на під`їзну залізничну колію ПрАТ «Кривий Ріг Цемент».

Позивач відмічає, що маючи відносини з власником під`їзної залізничної колії, які врегульовані без участі залізниці договором про подавання та забирання вагонів, вантажовласник ТОВ «Октан Груп» у першу чергу був зацікавлений, щоб власник під`їзної колії був готовий прийняти спірні цистерни у запланований для подавання час, про який його було повідомлено у встановленому порядку за 2 години до подавання.

Щодо заявлених Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції клопотань про розгляд справи № 904/2388/24 з повідомленням (викликом) сторін та в порядку загального позовного провадження, а також про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, у відзиві зазначено наступне.

Позивач посилається на ч. 6 ст. 252 ГПК України, відповідно до якої суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Позивач вказує, що предметом позову у справі, що розглядається є стягнення 49 588,49 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Позивач зауважує, що з огляду на ціну позову ця справа є малозначною і має розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет, ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, а також ту обставину, що Відповідач не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування, а також не довів підстав для залучення ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» у процесуальному статусі третьої особи відповідно вимог ст. 50 ГПК України, Позивач вважає, що суд першої інстанції цілком законно відмовив в задоволенні вищезазначених клопотань Відповідача.

Позивач вважає, що навів беззаперечні доводи, надав всі необхідні належні докази в обґрунтування своєї правової позиції, які свідчать про достатність фактичних та правових підстав для нарахування спірної суми.

На думку позивача, позиція незгоди Відповідача з нарахованою сумою є такою, що не має під собою підґрунтя. Доводи, які Відповідач наводить в апеляційній скарзі, спростовуються фактичними обставинами справи та відповідними документальними доказами.

Позивач просить залишити апеляційну скаргу Відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 по справі № 904/2388/24 - без змін.

Встановлені судом обставини справи.

19.03.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" укладено договір №45-38334875/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника (АТ «Укрзалізниця»), вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника (ТОВ «ОКТАН ГРУП») і проведення розрахунків за ці послуги (п. п. 1.1. п. 1 Договору про надання послуг).

Відповідно до умов пункту 1.2. договору при виконанні договору сторони керуються у такими нормативно-правовими актами: Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут); Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів); Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (дачі - Правила перевезення вантажів); Правила планування перевезень вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873; Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення; Конвенція про міжнародні залізничні перевезення; Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

Відповідно до пункту 1.4. договору надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством «Кривий Ріг Цемент» 10.06.2021 укладено Договір №ПР/М-21-288/НЮдч «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент», яка примикає до станції Батуринська Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - Договір про експлуатацію).

Пунктом 1 цього договору сторони передбачили, що Відповідно до статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів, Правил обслуговування залізничних під`їзних колій і на умовах цього Договору, Власник колії здійснює подачу, розстановку по Вантажним фронтам і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належало Користувачу і примикає до під`їзної колії Власника колії через стрілку № 8 в парній горловині до станин Ново-Заводська Власника колії і обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під`їзної колії є знак «Межа під`їзної колії», який встановлено навпроти граничного, стовпчика стрілочного переводу № 8. Розгорнута довжина під`їзної колії Користувача становить 387,6 погонних метрів. Відстань подачі/забирання вагонів в обидві сторони становить 7км.

Згідно наказу АТ «Укрзалізниця» № 240 від 18.07.2022023 роздільний пункт Батуринська перейменовано на Незалежна.

За умовами п. 13 Договору про експлуатацію вагони для ТОВ «ОКТАН ГРУП» подаються на під`їзну колію ПрАТ «Кривий Ріг Цемент».

У 2023-2024 р. р. за накладними №41966672 22.01.2024, №311100 18.01.2024, №311118 від 18.01.2024, №41836701 03.07.2023, №44151942 10.07.2023, №269167 28.09.2023, №269159 28.09.2023, №082603 12.09.2023, №44237261 24.07.2023, №44286326 31.07.2023, №42186932 від 11.08.2023, №44362820 11.08.2023, №42191098 17.08.2023, №42280487 21.08.2023, №41219593 24.12.2023, №295543 17.12.2023, №295550 17.12.2023, №295527 17.12.2023, №295519 17.1.2.2023, №295535 17.12.2023, №295568 17.12.2023, №41020959 17.12.2023, №46474854 05.10.2023, №33242942 03.10.2023, №42617601 10.10.2023, №280958 07.11.2023, №280941 07.11.2023, №280933 07.11.2023, №40130502 07.11.2023, №100703 21.10.2023, №41525965 05.06.2023, №41523978 05.06.2023, №41526054 05.06.2023, №41685645 19.06.2023, №41681206 15.06.2023, №40778904 11.12.2023 на адресу ТОВ «ОКТАН ГРУП» на станцію Незалежна прибували цистерни, завантажені вантажем «паливо дизельне», «бензин моторний».

Відповідача було повідомлено про прибуття на його адресу вантажу, про що є відмітка в графі 35 накладних СМГС та в 49 графі накладних внутрішнього сполучення, а також в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф.ГУ-2, відповідно до витягу з книг повідомлень про час подавання вагонів (арк.с.118).

Так, відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№160015, №108021, №108029 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74128554, 75109009.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№126176, 142522 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74889460, 74972076, 75079947, 53994794, 74941089, 75073221, 74004573,73948630,74926015, 74943820, 74941725, 73976904.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№126254, 142587 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №74249905, 74043977, 74240128, 74084856, 73038515,74738139.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№143452, 143465 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74870122, 74975186.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№165355, 143300 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№57463598, 50595115, 51623171, 57934903, 51542895, 51609378, 51776334,77260321, 53942405.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№126399, 142721, 142731 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74945080, 73045270, 75134908.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№142773, 142777 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася. у вагонах №№73969347, 75054684, 74186438, 74744509, 74738519,74742867.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№126615, 143031 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№55945000 77255107.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№165143, 143077 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№50210871, 76731355.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№107808, 107818 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74945106, 73993834, 74050550, 73042814, 45782584.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№107747, 107756 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№73753147, 74734518, 75156588 74734856 74210162,74749110,74218223.

Відповідно до маршрутного листа ф.ХУ-2 №143527 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№75134734, 74736042, 74963935, 74891763, 75011346.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№159233, 159245 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№ 74729625, 74951815, 74965971, 74723313, 72043789.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№125916, 142158 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74234246, 75146522, 74870213, 74943523, 73951220,74952532.

Відповідно до маршрутних листів ф.ХУ-2 №№126053, 142390 охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагоні №74954124.

На підставі актів загальної форми ф. ГУ-23 станції Незалежна, відповідно до п.31.5 Тарифного керівництва №1 було нараховано збір за охорону вантажу у розмірі 49 588, 49 грн, які представником ТОВ «ОКТАН ГРУП» підписано із запереченням, в якому він не погоджується з нарахованою сумою, посилаючись на те, що вантаж не охоронявся стрільцями ВОХР, а лише працівниками станції.

Відтак, позивач вказує, що у відповідності до накопичувальних карток, за загальний період затримки вагонів на коліях з 19.06.2023 по 22.01.2024 нараховано 49 588, 49 грн збору за охорону вантажу.

На час прийняття рішення, доказів плати за користування вагонами і додаткових зборів сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (ст. 908 Цивільного кодексу України). Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Так, статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно зі ст. 2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у, тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Положеннями ст. 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" укладено договір №45-38334875/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно частини 2 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт", охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця".

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. В графі 7 накладної «Заяви відправника» відправник вносить відомості: «Відмітки «Охорона МВС», «Охорона відправника», «У супроводі фахівця». Тобто зазначає, яким способом та ким буде охоронятися вантаж (бензин та дизельне пальне), що включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України", зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1997 за № 36/1840, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 12.07.2012 за № 1171/21483, за кодами тарифної групи 214.

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі за текстом - Правила № 334), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Відповідно до вимог пункту 31.5. Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред`явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Відповідно до відомостей, зазначених у таблиці 4, тариф за охорону вантажу

- від 1 до 5 вагонів включно становить 24 грн/ваг-год.;

- від 6 до 10 вагонів включно становить 18,00 грн/ваг-год.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги", до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками залізниці у встановленому порядку було повідомлено відповідача про надходження вантажів на його адресу та час подавання вагонів з вантажем на залізничну під`їзну колію. Той факт, що відповідачем подані вагони не були вчасно забрані на під`їзну колію та час затримки у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми. Нарахування суми за охорону вантажу відображено у накопичувальних картках.

Наказом № 570-Цз 01.04.2009 введено в дію Положення про порядок охорони вантажів і об`єктів на залізницях України.

Пунктом 2.13 даного Положення передбачено, що відомості про приймання під охорону вантажу реєструються у книзі обліку форми ХУ-3.

Відповідно до пункту 2.17 вказаного положення після прибуття на станцію призначення здавання вагонів, що охороняються нарядами охорони, здійснюється працівникам підрозділу відомчої охорони, який дислокується на даній станції, а потім - стрільцями відомчої охорони працівникам станції із розпискою особи, яка прийняла вагон, у маршрутному листі ф. ХУ-2.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, застосовуючи норму про нарахування плати за охорону вантажу особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України, та власне нараховуючи таку плату по вказаним тарифам, позивач повинен мати не тільки можливі підстави такого нарахування, але й беззаперечні докази того, що нарахування здійснено обґрунтовано, оскільки діюче законодавство з одного боку не обмежує, зокрема позивача, в можливості збору та подання до суду доказів, які б належним чином обґрунтували правомірність заявлених позовних вимог, а з іншого, не визначає акт загальної форми як єдиний документ, що підтверджує здійснення охорони вантажів відомчою воєнізованою охороною.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем долучено до матеріалів справи:

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№160015, №108021, №108029, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74128554, 75109009;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№126176, 142522, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74889460, 74972076, 75079947, 53994794, 74941089, 75073221, 74004573,73948630,74926015, 74943820, 74941725, 73976904;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№126254, 142587, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №74249905, 74043977, 74240128, 74084856, 73038515,74738139;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№143452, 143465, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74870122, 74975186;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№165355, 143300, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№57463598, 50595115, 51623171, 57934903, 51542895, 51609378, 51776334,77260321, 53942405;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№126399, 142721, 142731, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74945080, 73045270, 75134908;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№142773, 142777, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№73969347, 75054684, 74186438, 74744509, 74738519,74742867;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№126615, 143031, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№55945000 77255107.

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№165143,' 143077, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№50210871, 76731355;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№107808,' 107818, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74945106, 73993834, 74050550, 73042814, 45782584;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№107747, 107756, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№73753147, 74734518, 75156588 74734856 74210162,74749110,74218223;

- маршрутний лист ф.ХУ-2 №143527, відповідно до якого охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№75134734, 74736042, 74963935, 74891763, 75011346;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№159233, 159245, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№ 74729625, 74951815, 74965971, 74723313, 72043789;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№125916, 142158, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагонах №№74234246, 75146522, 74870213, 74943523, 73951220,74952532;

- маршрутні листи ф.ХУ-2 №№126053, 142390, відповідно до яких охорона вантажу стрілком воєнізованої охорони здійснювалася у вагоні №74954124.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача плати за охорону вантажу у розмірі 49 588,49 грн.

Щодо доводів скаржника про те, що Господарський суд Дніпропетровської області незаконно відмовив в задоволенні клопотання про залучення третьої особи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

З правової конструкції наведеної процесуальної норми вбачається, що законодавець використовує словосполучення «можуть вступити» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу, у разі коли рішення у справі може впливати на їхні права або обов`язки, тобто передбачено залучення саме за їх заявою про вступ у справу; та/або таких осіб «може бути залучено за заявою учасників справи», тобто вбачається їх залучення за заявою учасників справи; та/або «за ініціативою суду», якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов`язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. За результатом проведення підготовчого судового засідання суд закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті (пункт 3 частини першої статті 185 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, частина четверта статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залучення третіх осіб до участі у справі.

Матеріали справи не містять ухвали господарського суду про залучення ПАТ Кривий Ріг Цемент до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Водночас, з урахуванням послідовності дій суду першої інстанції у вирішенні питання про залучення/незалучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ Кривий Ріг Цемент (на яку вказував відповідач), колегія суддів вважає, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що суд у порушення вимог статті 50 Господарського процесуального кодексу України не залучив вказану у клопотанні відповідача особу, з огляду на підстави, предмет позову та коло доказування.

Стосовно доводів апелянта про те, що Господарський суд Дніпропетровської області розглянув справу № 904/2388/24 в порядку спрощеного провадження та відмовив Відповідачеві в задоволенні поданого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, що зумовило прийняття ще й по суті невірного рішення - без встановлення всіх обставин, які мають бути встановлені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Предметом позову по цій справі є стягнення 49 588,49 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вірно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції, зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач у заяві не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання та не пояснив у чому полягає складність предмету доказування.

На переконання колегії суддів, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, розумні строки розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Більше того, дана справа є малозначною у розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає вирішенню в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, варто зазначити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, яке є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Щодо тверджень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, стосовно того, що як вбачається з накопичувальних карток, вантаж здавався працівниками станції, а не стрільцями воєнізованої охорони, а ТОВ «ОКТАН ГРУП» взагалі отримував вантаж від спеціалізованої організації з охорони ТОВ АЕБ «ЕФОРТ», колегія судів зазначає таке.

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. В графі 7 накладної «Заяви відправника» відправник вносить відомості: «Відмітки «Охорона МВС», «Охорона відправника», «У супроводі фахівця». Тобто зазначає, яким способом та ким буде охоронятися вантаж (бензин та дизельне пальне), що включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України", зареєстрованого в Мінюсті України 20.02.1997 за № 36/1840, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 № 363, зареєстрованого в Мінюсті України 12.07.2012 за № 1171/21483, за кодами тарифної групи 214.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відміток в графу 7 накладних внутрішнього сполучення №№41966672, 41836701, 44151942, 44237261, 44286326, 42186932, 44362820, 42191098, 42280487, 41219593, 41020959, 40778904, 46474854, 42817601, 40130502, 41525965, 41523978, 41526054, 41685645, в графу 3 накладних УМЗВС №№ 311100, 311118, 269167, 269159, 082603, 295543, 295550, 295527, 295519, 295535, 295568, 280958, 280941, 280933, 100703 про охорону вантажу своїми засобами не внесено.

В графі 55 накладних внутрішнього сполучення своїм підписом відправник засвідчив правильність даних, зазначених в накладних.

Крім того, в графі 49 накладних внутрішнього сполучення №№ 41966672, 41836701, 44151942, 44237261, 44286326, 42186932, 44362820, 42191098, 42280487, 41219593, 41020959, 40778904, 46474854, 42817601, 40130502, 41525965, 41523978, 41526054, 41685645, та у верхньому полі накладних УМЗВС №№311100, 311118, 269167, 269159, 082603, 295543, 295550, 295527, 295519, 295535, 295568, 280958, 280941, 280933, 100703 зазначено «Охорона залізниці».

За охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України на всьому шляху прямування від станції відправлення до станції призначення у відповідності з п.п.31.1 п.31 Тарифного керівництва № 1 нараховано відповідну плату, яку було зазначено в графі 7 під кодом 006 накладних внутрішнього сполучення та в графі 40 під кодом 007 накладних УМЗВС.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що до розрахунку включено часи комендантської години, що суперечить Законам України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», рішенню № 44 Ради оборони міста Кривого Рогу від 13.12.2022 р. «Про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу» та власне самому призначенню комендантської години, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до чинного законодавства (Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму виїзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан") під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.

Але такі заборони не розповсюджуються на об`єкти критичної інфраструктури.

Згідно із Законом України "Про критичну інфраструктуру" від 16.11.2021 №1882-ІХ об`єкти критичної інфраструктури - це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Галузь залізничного транспорту входить до Переліку секторів критичної інфраструктури, визначеному постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2020 №1109.

Правилами технічної експлуатації залізниць України визначено поняття залізничної станції. Станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.

Відповідно до статті 7 Статуту станції здійснюють операції, пов`язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу, з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами - їх навантаження і вивантаження.

Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Незалежна (колишня назва - Батуринська) Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідач не надав доказів припинення роботи під`їзних колій, що примикають до цих станцій, на період дії комендантської години; письмового повідомлення позивача про припинення підприємством роботи в нічний час (під час комендантської години); ініціювання внесення змін до договору від 19.03.2020 в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).

Крім того, сторонами не були внесені відповідні зміни до Договору щодо ненарахування плати за користування вагонами за збору за зберігання вантажів під час дії комендантської години.

На переконання колегії суддів, враховуючи відсутність у матеріалах справи зазначених актів, відсутність жодних повідомлень від відповідача щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, з урахуванням того, що станція призначення працює цілодобово, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б засвідчували передбачені виняткові умови для звільнення відповідача від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами під час воєнного стану в Україні.

Що стосується тверджень скаржника про те, що не відповідає дійсності інформація в актах загальної Форми ГУ-23 в частині не з`явлення представника ТОВ «ОКТАН ГРУП» для підписання таких актів, оскільки вказані акти на підпис жодному представнику підприємства Відповідача не надавались, а доказів запрошення на підписання до матеріалів позовної заяви не надано, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень п. 3 Правил складання актів, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, складаються акти загальної форми.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

Згідно з п.п.5 п.60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-ц, факт нез`явлення представника відповідача на підпис актів загальної форми зафіксовано в самих актах ф.ГУ-23 працівниками станції Незалежна та засвідчено їх підписами.

В свою чергу, у відповідності з п.2.17 Положення про порядок охорони вантажів і об`єктів на залізницях України після прибуття на станцію призначення здавання вагонів, що охороняються нарядами охорони, здійснюється працівниками підрозділу відомчої охорони, який дислокується на даній станції, а потім - стрільцями відомчої охорони працівникам станції із розпискою особи, яка прийняла вагон у маршрутному листі ф.ХУ-2, що знаходиться у працівників відомчої охорони.

При спільній (працівником станції та охорони) здачі вантажу вантажоодержувачу таке здавання здійснюється порядком та в терміни, встановленими начальником залізниці у відповідності з п.2.2 цього Положення. При відсутності на даній станції підрозділу відомчої охорони - працівникові станції порядком, визначеним технологічним процесом роботи або місцевою інструкцією, з відміткою в маршруті ф.ХУ-2 про стан прийнятого вантажу та час прибуття наряду на станцію з проставленням штемпеля станції.

Відповідно до розділу XXII Технологічного процесу роботи вантажної станції Незалежна (копія витягу додається) вагони з номенклатурними вантажами, що прибули під вивантаження, стрільці воєнізованої охорони здають агенту комерційному станції на коліях №№1, 2, З, IV, V, 6,7, 8, 9, а при необхідності - на не електрифікованих коліях №№10,11,12,13,14,15 шляхом візуального огляду з землі без підйому на висоту протягом 2 годин з моменту прибуття. Результати приймання вантажу агент комерційний відзначає у маршрутному листі стрільця підрозділу охорони ф.ХУ-2 і завіряє своїм підписом і штемпелем станції.

В маршруті варти ф. ХУ-2 окрім іншого зазначені дані про переміщення стрільців між станціями при супроводженні вагонів з номенклатурними вантажами.

Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, саме маршрут варти відомчої воєнізованої охорони ф. ХУ-2 є підтверджуючим документом, який визначає: коли та ким було прийнято під охорону вагони з номенклатурними вантажами, яким чином супроводжувались, коли та кому були здані. Маршрут варти ф. ХУ-2 є обліковим документом суворої звітності.

З огляду на викладене, у рішенні суду першої інстанції вірно встановлено, що оскільки відповідачем не було своєчасно забрано вантаж, позивач склав акти загальної форми, у яких зафіксував факт, причину, а також час початку та закінчення затримки вагонів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2024 у справі №904/2388/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв