Рішення

від 09.01.2025 по справі 902/819/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р.Cправа № 902/819/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", 01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ", 21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Героїв Крут, будинок 4-В, офіс 48, ідентифікаційний код юридичної особи 41571234

про стягнення 82 536,90 гривень

за участю представників:

від позивача Шатохін М.С., згідно довіреності

від відповідача адвокат Шевчук В.О., згідно ордеру

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 01.08.2024 надійшла позовна заява №б/н від 01.08.2024 (вх. № 851/24 від 01.08.2024) Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю робіт № 2212000022 від 07.12.2022 у розмірі 82 536,90 гривень, з яких: 41 711,97 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 29 484,67 гривень пені та 11 340,26 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 06.08.2024 судом постановлено позовну заяву (вх. № 851/24 від 01.08.2024) Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

09.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 14.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/819/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

19.08.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 19.08.2024 (вх. № 01-34/8332/24) про ознайомлення з матеріалами справи, надання представнику доступу до процесуальних документів по справі у електронному вигляді.

21.08.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та отримав ухвалу суду у цій справі.

02.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив № б/н від 02.09.2024 (вх. № 01-34/8598/24 від 02.09.2024) у якому останній проти позову заперечив з підстав зазначених у ньому у задоволенні позову просив відмовити, у разі задоволення позову - зменшити розмір пені та штрафу на 99%.

06.09.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 06.09.2024 (вх. № 01-34/8780/24) про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

06.09.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 06.09.2024 (вх. № 01-34/8781/24) про витребування інформації від позивача щодо того, які роботи не були виконані відповідачем.

09.09.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 09.09.2024 (вх. № 01-34/8831/24 від 09.09.2024).

13.09.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 13.09.2024 (вх. № 01-34/9067/24 від 13.09.2024).

Ухвалою від 15.10.2024 судом клопотання ТОВ "ТБС-ПРОФ" № б/н від 06.09.2024 (вх. № 01-34/8780/24) про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у справі №902/819/24 залишено без розгляду, призначено судове засідання з розгляду справи №902/819/24 по суті на 24.10.2024 о 14:00.

У судовому засіданні 24.10.2024 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 14.11.2024 об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

14.11.2024 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 13.11.2024 (вх. № 01-34/11184/24 від 14.11.2024).

14.11.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № б/н від 14.11.2024 (вх. № 01-34/11192/24 від 14.11.2024).

У судовому засіданні 26.11.2024 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 03.12.2024 об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

26.11.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення № б/н від 25.11.2024 (вх. № 01-34/11611/24 від 26.11.2024).

У судовому засіданні 03.12.2024 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представників сторін щодо надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.12.2024 об 11:30, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 20.12.2024 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача щодо надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.01.2025 о 15:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час виходу. Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю робіт № 2212000022 від 07.12.2022 у розмірі 82 536,90 гривень, з яких: 41 711,97 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 29 484,67 гривень пені та 11 340,26 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.12.2022 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" як підрядником був укладений договір № 2212000022 про закупівлю робіт, відповідно до умов яких відповідач, як підрядник за договором зобов`язався за завданням замовника виконати відповідно до умов договору роботи, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач зазначив, що підрядник порушив умови договору в частині надання документів для отримання від замовника допуску на об`єкт у визначений пп. 7.3.3. п. 7.3. договору строк, а також в частині обсягу та строків виконання робіт за договором згідно з пунктом 5.1. договору, у зв`язку з чим замовником було нараховано неустойку відповідно до пунктів 8.3., 8.4. договору та направлено відповідачу претензію № 1001ВИХ-24-3214 від 24.05.2024 із пропозицією сплатити штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язань, проте відповідач штрафні санкції не сплатив.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення штрафних санкцій у розмірі 82 536,90 гривень за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору у примусовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти заявлених вимог, зазначив, що відповідач повністю виконав договір № 2212000022 від 07.12.2022, зменшення вартості виконаних робіт відбулося за рахунок економії та оптимізації виробничих процесів, у позовній заяві позивач не зазначив жодного виду робіт яких не виконав відповідач.

Щодо порушення підрядником підпункту 7.3.3. пункту 7.3. договору відповідач зазначив, що з моменту укладання договору № 2212000022 від 07.12.2022 сторонами здійснювалось консультування та узгодження позиції щодо необхідної документації для дозволу на допуск від замовника; затримка була пов`язана з масовими відключення електроенергії, повітряними тривогами, що вплинуло на час підготовки документів на отримання допуску від замовника. Водночас відповідач зазначив, що ним було вчасно виконано свої зобов`язання та з економію коштів для замовника на суму 162 003,69 гривень.

Щодо порушення підрядником обсягів та строків виконання робіт по договору відповідач зауважив, що ТОВ "ТБС - ПРОФ" всі роботи погоджувало із замовником, а замовник їх прийняв та оплатив. Як стверджує відповідач підрядник виконав усі роботи вчасно за договором та з економією коштів на суму 162 003,69 грн., а тому на переконання відповідача нарахування позивачем пені та штрафу на суму, яку зекономив відповідач є необґрунтованим.

На думку відповідача відсутність конкретизації в позовній заяві, яких саме робіт не виконав відповідач є підтвердженням, що усі роботи виконані. Відповідач зазначив, що замовник відмовився підписувати Акт №6 про прийняття робіт, які виконав підрядник на суму 26 123,57 грн. не пояснюючи причин. Відповідач виконав всі роботи за договором в термін визначений договором.

З урахуванням наведеного, у задоволенні позову відповідач просив відмовити, у разі визнання судом обґрунтованими вимоги АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "ТБС-ПРОФ" у справі №902/819/24, просив зменшити пеню та штраф на 99%.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що в межах встановленого пунктом 5.1. договору та графіком виконання робіт (додаток №2 до договору) строку (до 03.11.2023 (включно)), роботи передбачені договором були виконані підрядником частково на загальну суму 1 733 995,11 гривень, про що свідчать підписані сторонами договору акти (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт. Роботи передбачені договором на загальну суму 162 003,69 грн, не були виконані підрядником у встановлені договором строки, що є свідченням порушення ним взятих на себе договірних зобов`язань та прав і інтересів замовника, що є підставою для нарахування штрафних санкцій на підставі пункту 8.4. договору.

Також позивач зауважив, що між сторонами здійснювалось листування та позивачем зазначалось про невиконання відповідачем необхідних робіт за договором та про необхідність направлення спеціалістів ТОВ "ТБС-ПРОФ" для завершення виконання робіт по договору, у відповідь на який ТОВ "ТБС-ПРОФ" листом вх. №1001вх-24-244 від 10.01.2024 повідомлено про направлення у найближчий час спеціалістів для встановлення конвекторів. Наведене на переконання позивача підтверджує невиконання договору у повному обсязі відповідачем, а тому на думку позивача твердження відповідача про необґрунтованість позовних вимог через виконання робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк є безпідставними.

Позивач зазначив, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Підрядником були порушені умови договору, зокрема щодо ненадання робіт у визначені договором строки, що спричинило порушення прав та законних інтересів АТ "Укртрансгаз", тому позовні вимог позивач просив задовольнити у повному обсязі, проти зменшення заявленої до стягнення відповідачем суми пені та штрафу заперечив.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначив, що з моменту укладання договору№2212000022 від 07.12.2022 сторони консультувалися та узгоджували свої позиції, які саме потрібно документи для дозволу на допуск від замовника, та зазначає, що на виконання умов договору відповідач 23 грудня 2022р. підготував листи до відповідача про оформлення допуску на виконання робіт на об`єкті та щодо допуску автотранспорту на об`єкт. 29 грудня 2022 на електронну пошту відповідача надійшов лист позивача №47/13 КТ від 09.12.2022 щодо необхідності отримання доступу до об`єкту та порядок отримання даного доступу. 16 січня 2023р. відповідач в доповнення до листа про оформлення допуску на виконання робіт на об`єкті надіслав позивачу додаткові відомості, а саме посвідчення працівників.

Таким чином, на переконання відповідача ним належно виконано умови п.п.7.3-3. п.7.3. договору та підстави застосовувати штрафні санкції відсутні.

Також відповідачем зазначено, що ТОВ "ТБС - ПРОФ" всі роботи погоджувало із замовником, а замовник їх прийняв та оплатив, підрядник виконав усі роботи вчасно за договором та з економією коштів на суму 162 003,69 грн. Нарахування позивачем пені та штрафу на суму, яку зекономив відповідач, на переконання відповідача є необґрунтованим, відсутність конкретизації в позовній заяві, яких саме робіт не виконав відповідач є на думку відповідача підтвердженням що усі роботи виконанні, акт №6 про прийняття робіт, які виконав підрядник на суму 26123,57грн. позивач відмовився підписувати не пояснюючи причин.

Відповідачем також зауважено, що розмір штрафу та пені, заявлених позивачем до стягнення суд має право зменшити та зменшення розміру неустойки відповідатиме принципу верховенства права і забезпечуватиме баланс між інтересами позивача та відповідача.

На обгрунтування своїх правових позицій сторонами подавалися доповнення, пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

07 грудня 2022 року між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" (далі - підрядник, відповідач) укладено договір про закупівлю робіт № 2212000022 (далі - договір) (т. 1 а.с. 23-35).

Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до умов цього договору роботи, зазначені в п. 1.2 (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 1.2. договору найменування робіт: "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт споруди цивільного захисту Опарського ВУПЗГ)", код ЄЗС ДК 021-2015: 45450000-6.

Пунктом 1.3. договору визначено, що зміст робіт, вимоги до робіт, обсяги робіт, назва та місцезнаходження об`єктів замовника (далі - об`єкти), на яких підрядник зобов`язаний виконати роботи, технічні вимоги та якісні характеристики робіт, інші вимоги зазначені в технічному завданні, яке наведене у додатку № 1 до договору.

За умовами пункту 1.4. договору строки виконання робіт зазначені у графіку виконання робіт, який наведений у додатку № 2 до договору.

Відповідно до пункту 1.5. договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Положеннями пунктів 3.1., 3.2. договору сторони передбачили, що ціна цього договору становить 1 895 998, 80 грн, в тому числі ПДВ 315 999,80 грн. Ціна цього договору включає відшкодування всіх витрат підрядника, які пов`язані з виконанням робіт за цим договором та плату за виконані підрядником роботи. Якщо до ціни договору, зазначеної в п. 3.1, не включені якісь витрати підрядника, які можуть виникнути при виконанні робіт за цим договором, то такі витрати покладаються на підрядника.

Згідно з пунктом 3.3. договору ціна цього договору не може збільшуватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством України. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору, без зміни передбачених договором обсягів робіт та інших умов договору.

Відповідно до пункту 3.4. договору розрахунок договірної ціни наведений у додатку № 3 до цього договору (далі - договірна ціна). Підрядник не має права вимагати збільшення договірної ціни у зв`язку із зростанням цін на матеріальні ресурси, конструкції тощо, які використовується ним при виконанні робіт (далі - матеріали).

Пунктом 5.1. договору сторонами визначено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом строку, зазначеного у графіку виконання робіт, після отримання від замовника допуску до виконання робіт на об`єктах замовника (далі - допуск на об`єкт).

За умовами пунктів 5.9., 5.9.1. договору після одержання повідомлення від підрядника про готовність виконаних робіт до здачі, замовник має розпочати їх приймання протягом 5 (п`яти) робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3). При прийманні виконаних робіт замовник може затребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки, інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством України. Замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає оформлені належним чином примірники актів підряднику. У випадку невідповідності виконаних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм, технічної документації, цього договору, додатків до договору замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків, які підлягають усуненню.

За умовами пункту 5.11. договору роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.1.1. договору замовник зобов`язаний надати підряднику допуск на об`єкт для виконання робіт на умовах цього договору.

Згідно з пунктами 7.3., 7.3.3. договору підрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладення цього договору надати документи, передбачені чинним законодавством України та умовами цього договору, для отримання від замовника допуску на об`єкт.

За умовами пунктів 7.3., 7.3.1, 7.3.6.договору підрядник зобов`язаний виконати роботи якісно та у встановлені графіком виконання робіт строки відповідно до вимог державних стандартів, норм і правил, технічного завдання, умов договору, додатків до договору; передати замовнику завершені роботи у порядку встановленому чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до пункту 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по "01" листопада 2023 року, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення зазначених у розділі 6 гарантійних строків, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань.

За умовами пункту 14.2. договору всі зміни і доповнення до договору складаються в письмовій формі, які є невід`ємною частиною договору і мають юридичну силу, у випадку підписання їх сторонами.

Згідно з пунктом 14.11. договору будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку. Поштовою адресою кожної зі сторін вважається поштова адреса, зазначена у розділі 16 цього договору або письмово повідомлена нею іншій стороні відповідно до п. 14.9 цього Договору.

Договори, додатки до договорів підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" звернулося до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Опарське ВУПЗГ) із заявою № 23/12/2022-01 від 23.12.2022 в якій просило оформити допуск на виконання робіт на об`єктах: ремонт споруди цивільного захисту Опарського ВУПЗГ, відповідно до договору №2212000022 від 07 грудня 2022р. Плановий термін виконання робіт 210 (двісті десять) календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок надання послуг; ремонт будівлі хлораторної і водоочищення Опарського ВУПЗГ, відповідно до договору №2212000104 від 21 грудня 2022р. Плановий термін виконання робіт 360 (триста шістдесят) календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок надання послуг з долученням відповідних документів (т. 1 а.с. 6).

Вказана заява була отримана Акціонерним товариством "Укртрансгаз" 13.01.2023, що підтверджується відтиском вхідного штемпеля на вказаній заяві із проставленням вхідного номера 1006ВХ-23-6 від 13.01.2023.

07.04.2023 між представниками замовника та підрядника підписано акт-допуск для виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці), згідно якого Опарське ВУПЗГ АТ "Укртрансгаз" виділено територію Опарського ВУПЗГ ТОВ "ТБС-ПРОФ" для виконання робіт для ремонту споруди цивільного захисту Опарського ВУПЗГ (т. 1 а.с. 6 (зворотна сторона)).

07.04.2023 замовником видано наказ № 148 "Про допуск спеціалістів ТОВ "ТБС-ПРОФ", за умовами якого з метою забезпечення належної організації та контролю за виконанням робіт згідно умов договору № 2212000022 від 07.12.2022 про "Ремонт споруди цивільного захисту Опарського ВУПЗГ, згідно "Інструкції з безпечного виконання сторонніми (підрядними) організаціями робіт, завдань та надання послуг на об`єктах підприємства Групи Нафтогаз" протокол від 10.04.2020 №168 спеціалістів ТОВ "ТБС-ПРОФ" допущено до робіт з 07.04.2023 (том 1 а.с. 19 (зворотна сторона), 20).

Судом установлено, що на виконання умов договору підрядник передав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 1 733 995,11 гривень шляхом підписання наступних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в:

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 29.05.2023 на загальну суму 376 777,92 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 2 (за липень 2023 року) від 19.07.2023 на загальну суму 346 039,79 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 3 (за липень 2023 року) від 19.07.2023 на загальну суму 551 692,19 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 4 (за серпень 2023 року) від 31.08.2023 на загальну суму 145 026,77 грн;

-акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 5 (за вересень 2023 року) від 28.09.2023 на загальну суму 314 458,44 грн (т. 1 а.с. 7-19).

Доказів підписання між сторонами акту/актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 162 003,69 гривень матеріали справи не містять.

Як убачається із матеріалів справи, 27.05.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 1001ВИХ-24-3214 від 24.05.2024 за договором № 2212000022 від 07.12.2022 з вимогою щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов договору в частині строку надання документів, обсягів та строку виконання робіт (т. 1 а.с. 20 (зворотна сторона) - 22, 76).

Відповіді на претензії відповідач не надав, неустойку не сплатив.

З огляду на несплату відповідачем неустойки позивач звернувся із позовом до суду про стягнення 82 536,90 гривень пені та штрафу за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за договором про закупівлю робіт № 2212000022 від 07.12.2022 у розмірі 82 536,90 гривень, з яких: 41 711,97 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 29 484,67 гривень пені та 11 340,26 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачених пунктами 8.3., 8.4. договору з підстав, викладених у позові.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором будівельного підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд) та положення параграфу 3 - будівельний підряд.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За умовами частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо вимог про стягнення 41 711,97 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору суд зазначає таке.

За умовами пунктів 7.3., 7.3.3. договору підрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати укладення цього договору надати документи, передбачені чинним законодавством України та умовами цього договору, для отримання від замовника допуску на об`єкт.

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Приймаючи до уваги, що підрядник відповідно до пунктів 7.3., 7.3.3. договору зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати укладення договору (07 грудня 2022 року) надати документи для отримання від замовника допуску на об`єкт, такі документи відповідач повинен був надати до 21.12.2022.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача із заявою № 23/12/2022-01 від 23.12.2022 про оформлення допуску на виконання робіт з долученням відповідних документів 13.01.2023, що підтверджується відтиском вхідного штемпеля на вказаній заяві із проставленням вхідного номера 1006ВХ-23-6 від 13.01.2023.

Доводи відповідача про листування з позивачем щодо документів для надання дозволу судом відхиляються оскільки доказів надання відповідачем документів, для отримання від замовника допуску на об`єкт у строк, визначений пунктами 7.3.3., 7.3. договору та у порядку визначеному пунктом 14.1. договору відповідачем суду не надано.

При цьому, відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив зазначено, що відповідачем підготовлено листи про оформлення допуску, разом з тим доказів надіслання таких листів до матеріалів справи не долучено.

Таким чином, підрядник всупереч умовам договору та взятих на себе зобов`язань передбачені пунктами 7.3., 7.3.3. договору документи необхідні для надання замовником допуску на об`єкт для початку виконання робіт у строк до 21.12.2022 року не надав, чим допустив прострочення з виконання зобов`язання з надання таких документів на 22 календарних дні (з 22.12.2022 по 12.01.2023 включно) з огляду на їх надання 13.01.2023.

Щодо вимог про стягнення 29 484,67 гривень пені та 11 340,26 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи 07.04.2023 між представниками замовника та підрядника підписано акт-допуск для виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці), а також 07.04.2023 замовником видано наказ № 148 "Про допуск спеціалістів ТОВ "ТБС-ПРОФ", за умовами якого з метою забезпечення належної організації та контролю за виконанням робіт згідно умов договору № 2212000022 від 07.12.2022 про "Ремонт споруди цивільного захисту Опарського ВУПЗГ, згідно "Інструкції з безпечного виконання сторонніми (підрядними) організаціями робіт, завдань та надання послуг на об`єктах підприємства Групи Нафтогаз" протокол від 10.04.2020 №168 спеціалістів ТОВ "ТБС-ПРОФ" допущено до робіт з 07.04.2023 (т. 1 а.с. 6 (зворотна сторона), 19 (зворотна сторона), 20).

Відповідно до пункту 1.4. договору строки виконання робіт зазначені у графіку виконання робіт, який наведений у додатку № 2 до договору.

Згідно з графіком виконання робіт (додаток № 2 до договору) строк виконання робіт після отримання від замовника допуску на об`єкт, кількість календарних днів складає всього - 210 календарних днів (т. 1 а.с. 34).

Приймаючи до уваги, що допуск на об`єкт відповідачем отримано 07.04.2023 днем закінчення строку виконання робіт за договором після отримання від замовника допуску на об`єкт є 03.11.2023, відтак прострочення з виконання робіт за договором виникло з 04.11.2023.

Згідно зі статтею 610, частиною 1 статті 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Положеннями пунктів 3.1., 3.2. договору сторони передбачили, що ціна цього договору становить 1 895 998, 80 гривень з ПДВ.

Пунктом 5.1. договору сторонами визначено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом строку, зазначеного у графіку виконання робіт, після отримання від замовника допуску до виконання робіт на об`єктах замовника (далі - допуск на об`єкт).

За умовами пунктів 5.9., 5.9.1. договору після одержання повідомлення від підрядника про готовність виконаних робіт до здачі, замовник має розпочати їх приймання протягом 5 (п`яти) робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3). При прийманні виконаних робіт замовник може затребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки, інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством України. Замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає оформлені належним чином примірники актів підряднику. У випадку невідповідності виконаних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм, технічної документації, цього договору, додатків до договору замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків, які підлягають усуненню.

Згідно з пунктом 5.11. договору роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору підрядник передав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 1 733 995,11 гривень шляхом підписання наступних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в: акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 29.05.2023 на загальну суму 376 777,92 грн; акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 2 (за липень 2023 року) від 19.07.2023 на загальну суму 346 039,79 грн; акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 3 (за липень 2023 року) від 19.07.2023 на загальну суму 551 692,19 грн; акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 4 (за серпень 2023 року) від 31.08.2023 на загальну суму 145 026,77 грн; акт (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт № 5 (за вересень 2023 року) від 28.09.2023 на загальну суму 314 458,44 грн (т. 1 а.с. 7-19).

Доводи відповідача про виконання підрядником усіх робіт вчасно за договором та з економією коштів на суму 162 003,69 гривень судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 845 ЦК України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Водночас положеннями пункту 3.3. договору визначено, що ціна цього договору не може збільшуватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством України. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору, без зміни передбачених договором обсягів робіт та інших умов договору.

Доказів укладення між сторонами додаткової угоди щодо зменшення ціни договору матеріали справи не містять.

Доказів підписання між сторонами акту/актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 162 003,69 гривень або надіслання такого акту/актів на вказану суму на адресу позивача, інших належних доказів виконання відповідачем робіт за договором на вказану суду відповідачем не надано.

Таким чином, наявними у матеріалах справи актами (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт підтверджується виконання відповідачем будівельних робіт за договором та прийняття їх позивачем на суму 1 733 995,11 гривень.

Доказів виконання робіт за договором на суму 162 003,69 гривень у строк встановлений договором (у строк до 03.11.2023) та станом на день розгляду справи у суді матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договорами щодо своєчасного виконання робіт за договором, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного та повного виконання робіт за договором.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю робіт № 2212000022 від 07.12.2022 у розмірі 82 536,90 гривень, з яких: 41 711,97 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 29 484,67 гривень пені та 11 340,26 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору.

За умовами пункту 8.3. договору у випадку несвоєчасного надання документів, передбачених п.п. 7.3.3 цього договору підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одного десятого) відсотка від ціни договору за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, підрядник всупереч умовам договору та взятих на себе зобов`язань передбачені пунктами 7.3.3., 7.3. договору документи необхідні для надання замовником допуску на об`єкт для початку виконання робіт у строк до 21.12.2022 року не надав (документи надані відповідачем 13.01.2023), чим допустив прострочення з виконання зобов`язання з надання таких документів на 23 календарних днів (з 22.12.2022 по 12.01.2023 включно).

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем визначеного пунктами 7.3., 7.3.3. договору зобов`язання, вимога про стягнення пені в розмірі 0,1 (нуль цілих одного десятого) відсотка від ціни договору за кожен день прострочення виконання відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Як вбачається із розрахунку пені за пунктом 8.3. договору здійсненого позивачем, розрахунок пені здійснено від вартості ціни договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Загальна сума нарахованої позивачем пені складає 41 711,97 гривень.

Здійснивши перерахунок заявленої АТ "Укргазтранс" пені за пунктом 8.3. договору, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем пеня за визначений ним період у розмірі 41 711,97 гривень є арифметично вірною, тому вимога про стягнення пені у сумі 41 711,97 гривень є обгрунтованою.

У свою чергу, пунктом 8.4. договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одного десятого) відсотка вартості робіт, за якими допущено прострочення виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості робіт. Сплата пені та/або штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно пункту 3.1. договору ціна договору становить 1 895 998,80 гривень з ПДВ.

Приймаючи до уваги, що допуск на об`єкт відповідачем отримано 07.04.2023 днем закінчення строку виконання робіт за договором після отримання від замовника допуску на об`єкт є 03.11.2023, а тому прострочення з виконання робіт за договором виникло з 04.11.2023.

Зважаючи на відсутність доказів виконання робіт за договором на суму 162 003,69 гривень у строк встановлений договором та станом на день розгляду справи у суді, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного та повного виконання робіт за договором, а тому вимога позивача про стягнення пені в розмірі 0,1 (нуль цілих одного десятого) відсотка від вартості робіт, за якими допущено прострочення виконання робіт на підставі пункту 8.4. договору відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Також зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем зобов`язання з виконання робіт понад 30 календарних днів, вимога про стягнення штрафу у розмірі 7 % відсотків від вартості робіт, за якими допущено прострочення виконання робіт на підставі пункту 8.4. договору відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Здійснивши перерахунок заявленої АТ "Укргазтранс" пені та штрафу за пунктом 8.4. договору, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем пеня за визначений ним період у розмірі 29 484,67 гривень та штраф у розмірі 11 340,26 гривень є арифметично вірними, тому вимоги про стягнення пені у розмірі 29 484,67 гривень та штрафу у розмірі 11 340,26 гривень є обгрунтованими.

У поданому до суду відзиві відповідач з посиланням на приписи статей 551 ЦК України, 233 ГК України клопотав про зменшення нарахованої пені та штрафу до 99%. Позивач заперечив проти вказаного клопотання з підстав зазначених у відповіді на відзив.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення суми неустойки, що підлягає стягненню з урахуванням заявленого відповідачем клопотання та обставин справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно вимог статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, слід враховувати, що правила статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19.

Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню з боржника за прострочення виконання зобов`язання, суд звертається до правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року під час розгляду справи № 902/417/18.

У пунктах 8.20.-8.22 цієї постанови Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

У пунктах 8.33, 8.35.-8.36 цієї постанови зазначено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У пункті 8.38. цієї постанови зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії" від 05.02.2009, заява № 22330/05).

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, судом враховано ступінь виконання зобов`язань за укладеним договором та те, що матеріали справи не містять доказів наявності негативних наслідків порушення зобов`язання, у тому числі збитків у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання та їх розміру.

Суд також враховує, що неустойка є санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення нарахованих штрафних санкцій до 99% суд звертає увагу, що зменшення розміру неустойки до 99% нівелюватиме саме значення неустойки як компенсації за порушення строку виконання зобов`язання та порушуватиме справедливий баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19,від 15.06.2022 у справі №922/2141/21.

Враховуючи у сукупності встановлені судом обставини та докази, які містяться у матеріалах справи, з урахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, суд вважає за можливе клопотання відповідача про зменшення неустойки задовольнити частково та зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, що на переконання суду є співмірним у контексті балансу інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін спору.

Приймаючи до уваги, що судом визнано обгрунтованим нарахування неустойки в сумі 82 536,90 гривень, з урахуванням зменшення розміру неустойки на 50%, стягненню з відповідача підлягає 41 268,46 гривень, з яких: 20 855,99 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 14 742,34 гривень пені та 5 670,13 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору, у стягненні решти неустойки слід відмовити з підстав її зменшення судом.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 41 268,46 гривень, з яких: 20 855,99 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 14 742,34 гривень пені та 5 670,13 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору, в іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 19310 від 31.07.2024 сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині зменшення судом суми неустойки витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

При розподілі судових витрат зі сплати судового збору, судом враховано висновки щодо застосування статті 129 ГПК України (про розподіл судового збору), у справах, за результатами розгляду яких, суд зменшив розмір неустойки на підставі статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, у яких Верховним Судом зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково з підстав зменшення судом неустойки, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" (21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Героїв Крут, будинок 4-В, офіс 48, ідентифікаційний код юридичної особи 41571234) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) штрафні санкції за договором про закупівлю робіт №2212000022 від 07.12.2022 у розмірі 41 268,46 гривень (сорок одна тисяча двісті шістдесят вісім гривень, 46 копійок), з яких: 20 855,99 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 14 742,34 гривень пені та 5 670,13 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору та 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 20 855,98 гривень пені нарахованої відповідно до пункту 8.3. договору, 14 742,33 гривень пені та 5 670,13 гривень штрафу, нарахованих відповідно до пункту 8.4. договору - відмовити.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 14 січня 2025 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.