Рішення

від 13.01.2025 по справі 904/4459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 Справа № 904/4459/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-К", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Акціонерне товариство "Промінтергруп" (6900, Швейцрська Конфедерація, Лугано, Віа Кассарінета, 1);

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" (49044, м. Дніпро, вул. Гоголя, б. 15, оф. 413, ідентифікаційний код 34513163).

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКС-К, в якому просить суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Текс-К, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Текс-К № 22/05/24 від 22.05.2024, а саме: про обрання головою Зборів ОСОБА_1 , секретарем Зборів ОСОБА_2 ; про звільнення з 22.05.2024 з посади директора Товариства ОСОБА_3 ; про призначення 23.05.2024 на посаду директора Товариства ОСОБА_4 ; про реєстрацію зазначених зміни в установленому законодавством порядку.

- скасувати запис № 1002271070048008730 від 28.05.2024 державного реєстратора Паніної І.М. Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, внесений на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Текс-К, оформлених протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Текс-К № 22/05/24 від 22.05.2024.

Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про витребування доказів задоволено. Призначено підготовче засідання на 04.11.2024.

03.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.10.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

В судове засідання 04.11.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкладено підготовче засідання до 03.12.2024.

05.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 06.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/4459/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 19.12.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровського області від 19.12.2024 позов задоволено повністю.

24.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" надійшло заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить суд стягнути на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про розподіл судових витрат та призначено до розгляду в судовому засіданні 13.01.2025.

В судове засідання 13.01.2025 представники сторін не з`явились.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено судом, 25.08.2023 між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" та адвокатом Пляченко В.А. укладено договір про надання правової допомоги № 25/08/23.

Пунктом 1.1 договору визначено, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокат надає клієнту правову допомогу індивідуально (п.1.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору, гонорар - це винагорода адвоката за здійснення захисту прав і представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

При розрахунку розміру гонорару, вказаного в п. 4.1. даного договору, враховується час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги (п.4.2 договору).

Участь адвоката в судовому засіданні, незалежно від того відбулось воно чи ні, якщо адвокат прибув в суд у визначені ним дату і час судового засідання оплачується клієнтом не менше як за дві години надання правової (правничої) допомоги (послуг) (п.4.3 договору).

Факт надання правової допомоги підтверджується Актами наданих послуг, які є підставами для сплати гонорару (його частини). Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт (п.4.6 договору).

Клієнт сплачує гонорар протягом семи днів з моменту отримання Акту наданих послуг. В Акті сторони можуть визначити інший порядок оплати та/або вартість наданих послуг. В цьому випадку сторони керуються умовами Акту (п.4.7 договору).

Відповідно до п.7.1 договору, даний договір набуває чинності з дати підписання та діє до 25.08.2026.

Крім того, сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 25/08/23 від 25.08.23, за змістом якої сторонами погоджено, що гонорар адвоката за подання позовної заяви про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-К» та представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції становить 30 000,00 гривень, який може включати надання такої правової допомоги: надання усних консультацій та рекомендацій; пошук судової практики у подібних правовідносинах; підготовка позовної заяви; підготовка заяв по суті спору та процесуальних документів по справі; представництво інтересів та захист прав в суді як шляхом безпосередньої участі в судових засіданнях, так і шляхом участі за допомогою відеоконференцзв`язку (за необхідності)(п.1 додаткової угоди).

Адвокат самостійно визначає обсяг та вид правової допомоги, необхідної для належного представництва інтересів клієнта та захисту його прав (п. 2 додаткової угоди).

На підтвердження надання правової (правничої) допомоги, передбаченої п.1 цієї угоди, адвокатом може складатися звіт в довільній формі (п.3 додаткової угоди).

Клієнт зобов`язується сплатити грошові кошти (гонорар), передбачені п.1 цієї угоди, не пізніше 10 днів з дати набрання законної сили судовим рішенням. За домовленістю сторін допускається здійснення передоплати.(п.5 додаткової угоди).

Згідно з актом наданих послуг №1 від 19.12.24, виконавцем надані замовнику наступні послуги: подання позовної заяви про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-К», шляхом: надання усних консультацій та рекомендацій; пошук судової практики у подібних правовідносинах; підготовка позовної заяви; підготовка заяв по суті спору та процесуальних документів по справі; представництво інтересів та захист прав в суді як шляхом участі в судових засіданнях за допомогою відеоконференцзв`язку. Загальна вартість наданих послуг складає: 30 000 грн.

Згідно із Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами п`ятою та восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Розглянувши надані докази на підтвердження понесення судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21тощо.

Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що рішення відбулось на користь позивача і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати у справі в даному випадку підлягають покладенню на відповідача.

За приписами частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).

Здійснюючи розподіл витрат на правову допомогу суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін під час провадження у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 та у додатковій постанові від 16.03.2023 у cправі № 927/153/22.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на специфіку, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4459/24 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 30 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 10 000 грн, які і покладаються на відповідача.

Керуючись статями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Текс-К (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 27; ідентифікаційний код 31987470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Спецтехпроект (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 35; ідентифікаційний код 39980087) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 15.01.25

Суддя В.І. Ярошенко