Рішення

від 14.01.2025 по справі 908/2941/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 Справа № 908/2941/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідача Фермерського господарства "ЧАС", 72431, Запорізька область, Приазовський район, с. Бабанівка, вул. Зарічна, буд. 10 (ел.пошта - VIKTORIA.DIM666@GMAIL.COM)

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) сторін

установив

08.11.2024 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Фермерського господарства "ЧАС" про стягнення заборгованості, яка виникла за договором фінансового лізингу № ZPPAFLO218084-1 від 28.10.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024, справу № 908/2941/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

13.11.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про усунення недоліків позовної заяви.

14.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2941/24, присвоєно справі номер провадження 15/190/24, про що постановлено ухвалу.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 14.11.2024 запропоновано відповідачам надати у строк до 13.12.2024 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 27.12.2024 у разі отримання відзивів на позов надати суду відповідь на відзиви, оформлену згідно вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачами, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзиви і доданих до нього доказів відповідачам.

Запропоновано відповідачам надати у строк до 13.01.2025, відповідно до ст. 167 ГПК України, заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є с. Бабанівка Приазовського району Запорізької області.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 24.02.2022 входить с. Бабанівка Приазовської об`єднаної територіальної громади Мелітопольського район Запорізької області код UA23080230010027591.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані обставинами, викладеними в позовній заяві щодо неналежного виконання умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів. Просить позов задовольнити та стягнути заборгованість.

Відповідно до п. 21 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача засобами поштового зв`язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), опубліковане 14.11.2024.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 14.11.2024 у справі № 908/2941/24 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно з ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

28.10.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (Банк/Лізингодавець) та Фермерське господарство «Час» (ФГ «Час»/Лізинтоодержувач) уклали договір фінансового лізингу № ZPPAFLO218084-1 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Банк зобов`язується набути у власність у ТОВ АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ, місцезнаходження: 69035, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Брянська, б. 6, код в ЄДРПОУ 42801907. («Продавець») майно, спеціально придбане у Продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем Специфікації(-й) (Додаток № 1) та умов («Майно» або «Предмет лізингу»), та передати його у володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк (строк лізингу), а Лізингодержувач зобов`язується прийняти Майно та сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим Договором.

Згідно з п. 11.5 договору, цей договір підписано із використанням клаліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 1.2. договору, строк лізингу - 24 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна Лізингоодержувачу.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість майна за цим договором становить 531 300,37 грн, ПДВ 106 260,08 грн, усього 637 560,45 грн.

Згідно з п. 2.1.1. договору, вартість майна за цим договором складається з:

- 2.1.1.1, суми авансового платежу Лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 214 471,25 грн та підлягає сплаті протягом 1 (один) робочих днів з моменту підписання цього договору.

- 2.1.1.2. загальної суми лізингових платежів у рахунок викупу переданого в лізинг майна, що сплачується Лізингоодержувачем згідно з додатком № 2 до цього договору, зокрема:

залишку суми вартості переданого Лізингоодержувачу Майна у розмірі 398 303,75 грн, вартості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час першої державної реєстрації легкових автомобілів у розмірі 23 285,45 грн на дату укладання цього договору вартості оформлення майна в органах державної реєстрації у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору, для здійснення Лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим договором банк відкриває рахунок ІВАN НОМЕР_2 № НОМЕР_3, отримувач АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Лізингові платежі підлягають сплаті Лізингоодержувачем на зазначений рахунок, якщо інше прямо не встановлено цим Договором або домовленістю сторін.

Згідно з п. 2.2. договору, розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком № 2 до нього, та включають:

- п. 2.2.1. разова винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по договору: у розмірі 1.5 (один цілих п`ять десятих) % від вартості майна на дату укладення цього договору, зазначеної в п.2.1 договору, що становить 9563,41 грн, та підлягає сплаті одноразово разом із сплатою (у день сплати) авансового платежу, передбаченого п.2.1.1.1 цього договору;

- п. 2.2.2. щомісячна винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по договору, у розмірі 0.37 (нуль цілих тридцять сім сотих) % від вартості майна, передбаченої п. 2.1 цього договору, в дату сплати, винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця;

- п. 2.2.3. винагорода за користування майном у розмірі 0.10 (нуль цілих одна десята) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

Відповідно до п. 8.2 договору, у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, Лізингоодержувач сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів на рік.

29.10.2021 між банком та ФГ «ЧАС» складено Акт прийому майна па відповідально зберігання, який підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису.

04.11.2021 між банком та ФГ «ЧАС» складено Акт прийому-передачі майна відповідно до договору фінансового лізингу, банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: марка - Renault., модель - Duster; серійний номер - НОМЕР_1, рік виробництва - 2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що наложить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 3 ст. 806 ЦК України).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем або майно, спеціальна придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний:

1) у разі якщо об`єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об`єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу;

2) відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання та експлуатації об`єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані;

3) своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі;

4) надавати, лізингодавцю доступ до об`єкта фінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання, експлуатації та утримання у порядку та на умовах, передбачених договором фінансового лізингу;

5) письмово повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей об`єкта фінансового лізингу, його поломок або збоїн у роботі протягом строку дії договору фінансового лізингу, а у випадках та строки, передбачені таким договором, - також і продавця (постачальника) такого об`єкта;

6) письмово повідомляти лізингодавця про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування, а про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані об`єкта фінансового лізингу, - негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня настання зазначених/обставин, подій чи фактів, якщо інше по встановлено договором фінансового лізингу;

7) у разі закінчення строку, на який лізингоодоржувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, її якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу;

8) дотримуватися умов договорів страхування об`єкта фінансового лізингу;

9) надавати лізингодавцю за його запитом інформацію та документи щодо свого фінансового стану та змісту діяльності у порядку та строки, визначені договором фінансового лізингу та/або законом;

10) у разі тимчасової державної реєстрації об`єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем при закінченні строку, на який лізингоодоржувачу було передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), або у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу зняти такий об`єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати робочу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 7.2.9. договору, лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в Додатку 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 9.1.4 договору, у разі настання події дефолту лізингоодержувач зобов`язаний доставити майно за адресою та в строки, визначені банком у повідомленні про відмову від договору, а в разі відсутності такого повідомлення - самостійно звернутися до банку за телефоном 3700 або направивши банку листа на електронну пошту help@pb.ua, з метою одержання вказівок від банка щодо адреси, за якою слід доставити майно. Факт виконання Лізингоодоржувачем зазначеного зобов`язання фіксується шляхом складання відповідного акта, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 9.1.7. договору, якщо майно не було доставлено в порядку, визначеному п. п. 9.1.4 статті 9 цього договору та банк самостійно не зміг вилучити предмет лізингу (п. п. 9.1.5 статті 9 цього договору), крім того, Лізингоодержувач протягом 89 календарних днів з моменту виникнення події дефолту (у т.ч. прострочення сплати лізингових платежів повністю або частково) не здійснив врегулювання події дефолту, Лізингоодержувач не пізніше 90 календарного дня з моменту виникнення події дефолту зобов`язаний погасити у повному обсязі прострочену заборгованість (у тому числі, заборгованість за простроченими лізинговими платежами, нарахованою неустойкою (штрафи, пеня)), а також відшкодувати банку кошти в сумі залишку лізингових платежів згідно 3 додатком 2 до нього договору.

У порушення умов договору Лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування.

Також, Лізингоодержувач не повернув предмет лізингу, не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди.

У порушення умов договору Лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість із сплати такого відшкодування. Станом на час формування позову заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив, предмет лізингу не повернув. Банк самостійно вилучити предмет лізингу не має можливості через відсутність даних про місце знаходження майна та окупації території на якій знаходився предмет лізингу.

Наявність заборгованості з відшкодування вартості майна та наявність заборгованості зі сплати винагороди за користування майном підтверджується відповідними виписками по рахункам; узагальнена інформація щодо заборгованості наведена у розрахунку заборгованості.

Останній лізинговий платіж Лізингоодержувач здійснив 25.01.2022, що підтверджується копією виписки по рахунку НОМЕР_3 та розрахунком заборгованості, яка складається з: 418 435,68 грн несплачене відшкодування вартості предмету лізингу; 484,97 грн заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, що нарахована згідно п. 2.2.3 договору; 49 538,97 грн заборгованість винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу, що нарахована згідно п. 2.2.2 договору.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язаний належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань с підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частини 1 та 2 статті 193 ГК України). Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії {негативне зобов`язання), а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем допущено порушення покладених на нього зобов`язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Станом на 21.10.2024 відповідач прострочену заборгованість не сплатив, предмет лізингу позивачу не повернув.

З урахуванням вище наведеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «ЧАС» (вул. Зарічна буд. 10, село Бабанівка, Приазовський (Мелітопольський) район, Запорізька область, 72431, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 20480893) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, 49094, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) несплачене відшкодування вартості предмету лізингу у розмірі 418 435,68 грн (чотириста вісімнадцять тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 68 коп.), заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 484,97 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 97 коп.), заборгованість винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу 49 538,37 грн (сорок дев`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 37 коп.) . Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства «ЧАС» (вул. Зарічна буд. 10, село Бабанівка, Приазовський (Мелітопольський район), Запорізька область, 72431, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 20480893) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, 49094, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5621,51 грн (п`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 51 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.01.2025.

Суддя І. С. Горохов