Рішення

від 08.01.2025 по справі 922/3748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025м. ХарківСправа № 922/3748/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІТСЕРВІС" (61022, м . Харків, пер. Іванівський, 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота курка" (Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Орозбекова буд. 308) про стягнення 3'251'556,70 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМІТСЕРВІС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота курка", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 3'251'556,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту №02/02/UA-KG/2023 від 02.02.2023 в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3748/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18 грудня 2024 року о 14:30.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

06.01.2025 до суду від відповідача надійшла заява (вх. 155), в якій відповідач позовні вимоги щодо заборгованості за договором поставки №02/02/UA-KG/2023 від 02.02.2023 у розмірі 3'251'556,7 грн визнає у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 08.01.2025 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 08.01.2025 не з`явився, в своїй заяві (вх. 155) просив суд розглянути справу за його відсутності.

Згідно з ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст. 191 ГПК України).

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.185 ГПК України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України ).

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

02 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМІТСЕРВІС" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота курка" (далі - відповідач, покупець), в особі директора Суюнова Муліт Азима Абдилбохитовича, що діяв на підставі Статуту, з іншого боку було укладено Контракт №02/02/UA-KG/2023 (далі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту продавець зобов`язувався поставити, а покупець прийняти і оплатити м`ясну продукцію виробництва підприємств України.

Згідно з пунктами 2.4.-2.5. Контракту покупець здійснює оплату партії товару, згідно з виставленим продавцем інвойсом, у строки, обумовлені у Специфікації. Розрахунок за товар здійснюється у формі банківського переказу шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

Відповідно до Специфікації №5 від 26.04.2024 до Контракту продавець зобов`язався поставити товар на суму 78'854,10 USD, а покупець, в свою чергу, зобов`язувався сплатити вартість товару впродовж 14 днів з моменту підписання такої Специфікації.

Згідно з вантажно-митною декларацією №24UA204080005201U6 від 26.04.2024 було задекларовано експорт товару - м`ясо яловичини, заморожене кускове.

Відповідно до вантажно-митної декларації №41714103/090724/0003745 від 09.07.2024 товар, а саме м`ясо яловичини, заморожене кускове, було завезено на територію Киргизької Республіки до м. Бішкек та доставлено до покупця - ТОВ "Золота курка".

Позивач вказує, що факт поставки товару підтверджуються митними деклараціями, які в свою чергу містять відомості про товари та транспортні засіб, які переміщуються через митні кордони, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю та митного оформлення. Дані відомості підтверджують факт належного виконання обов`язків зі сторони ТОВ "АГРОМІТСЕРВІС", що були покладені на товариство відповідно до Контракту.

Таким чином, позивачем в строки визначені умовами Договору поставлено відповідачу товар у кількості 20'219 кг на загальну суму 78'854,10 дол. США, що в еквіваленті дорівнює 3'251'556,70 грн.

Проте відповідачем оплата за поставлений товар не здійснена.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Матеріали справи підтверджують факт поставки позивачем на користь відповідача товару за Контрактом №02/02/UA-KG/2023 від 02.02.2023 на загальну суму 3'251'556,70 грн. Ці поставки підтверджуються вантажно-митними деклараціями №24UA204080005201U6 від 26.04.2024 та №41714103/090724/0003745 від 09.07.2024.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до Специфікації №5 від 26.04.2024 до Контракту покупець мав сплатити вартість товару впродовж 14 днів з моменту підписання такої Специфікації.

Станом на дату звернення до суду відповідачем оплата за поставлений товар не здійснена

Таким чином, загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота курка" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМІТСЕРВІС" за Контрактом №02/02/UA-KG/2023 від 02.02.2023 становить 3'251'556,70 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, навпаки, позовні вимоги визнав у повному обсязі. Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати товару за Контрактом №02/02/UA-KG/2023 від 02.02.2023 у розмірі 3'251'556,70, а позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на визнання відповідачем позову, беручи до уваги положення ч.1 ст. 130 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 19'509,34 грн (50%).

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота курка" (Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Орозбекова буд. 308; ИНН 00507202210035, Peг.№207462-3301-000, ОКПО:31547442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІТСЕРВІС" (61022, Україна, м. Харків, пров. Іванівський, 5; ідент. код 44714366) заборгованості у розмірі 3'251'556,70 грн та 19'509,34 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМІТСЕРВІС" (61022, Україна, м. Харків, пров. Іванівський, 5; ідент. код 44714366).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота курка" (Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Орозбекова буд. 308; ИНН 00507202210035, Peг.№207462-3301-000, ОКПО:31547442).

Повне рішення складено "15" січня 2025 р.

СуддяІ.В. Трофімов