Рішення

від 18.12.2024 по справі 14/01-10/1523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Черкаси Справа № 14/01-10/1523(137/1441/23)

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

за участю у судовому засіданні: ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 , адвокат), Пилипенко Т.В. (ліквідатора банкрута), Барілова С.А. (представник КС "Фортеця", адвокат),

розглянувши у м.Черкаси у приміщенні суду справу Літинського районного суду Вінницької області №137/1441/23

за позовом ОСОБА_2 ,

до відповідачів, 1) Кредитної спілки "Фортеця", 2) ОСОБА_3

про визнання припиненою з 01.07.2009 поруки за договором поруки від 01.02.2008 №287,

яка розглядається в межах справи за заявою

ініціюючих кредиторів, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

до боржника, кредитної спілки "Фортеця",

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 подано позовну заяву від 17.12.2023 з вимогою визнати припиненою, починаючи з 01 липня 2009 року, поруку за договором поруки №287 від 01.02.2008, укладеним між Кредитною спілкою "Фортеця", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2. Одночасно позивач подав заяву від 17.01.2024 про забезпечення позову, яку було задоволено частково ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 19.01.2024: забезпечено позов шляхом зупинення продажу арештованого майна в межах виконавчого провадження №65994024: земельної ділянки кадастровий номер 0522481300:01:000:0104 площею 1,6164 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження Бруслинівська сільська рада Літинського району Вінницької області; земельної ділянки кадастровий номер 0522481300:01:000:0105 площею 1,5541 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження Бруслинівська сільська рада Літинського району Вінницької області.

3. Позивач у позовній заяві від 17.12.2023 та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили,

що рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 07.06.2010 у справі №2-285/10 позов Кредитної спілки "Фортеця" до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 задоволено повністю і стягнуто із вказаних осіб на користь Кредитної спілки "Фортеця" за договорами кредиту №264-кс та №265-кс 476 403,90 грн., а також вирішено питання про судові витрати;

що за змістом вказаного судового рішення, позичальник ( ОСОБА_2 ) уклав з КС "Фортеця" договори від 30.01.2008 №264-кс на отримання кредиту у сумі 150 000,00 грн. та від 01.02.2008 №265-кс на отримання кредиту у сумі 250 000,00 грн., однак копію цього рішення ОСОБА_2 не отримував;

що строк повернення грошових коштів по кредитному договору від 30.01.2009 №264-кс настав 30.01.2009;

що лише 16.03.2010 КС "Фортеця" звернулась до суду із позовом про стягнення відповідної заборгованості, у тому числі і з поручителя;

що позивач вважає договір поруки припиненим, оскільки відповідачем вимоги поручителю раніше не направлялись та лише у березні 2010 року був поданий позов, тобто після спливу шестимісячного строку;

що КС "Фортеця" було порушено встановлений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк, а тому правовідносини між ОСОБА_2 та КС "Фортеця" є припиненими починаючи з 01.07.2009;

що наразі ОСОБА_2 має заборгованість за договором поруки і з нього підлягають стягненню кошти як з поручителя на підставі припиненого договору поруки; що стосовно ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №65994024, стягувачем у якому є КС "Фортеця".

4. Віповідач-1 (КС "Фортеця) у відзиві від 09.02.2024 №02-04/17 (а.с.89 т.117), заяві від 10.02.2024 (а.с.63 т.117), доповненні до відзиву від 14.02.2024 №02-04/25 (а.с.117 т.117) та його представники у судовому засіданні проти вимог заперечили повністю і пояснили,

що позовом оспорюється правочин п`тнадцятирічної давнини;

що позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку позовної давності;

що у позовній заяві відсутнє обгрунтування поважності причин пропуску строків позовної давності;

що оспорювані у позові правочини були предметом розгляду справи №2-285/10, яка перебувала у провадженні Літинського районного суду Вінницької області, згідно з рішенням якого від 07.06.2010 з відповідачів (зокрема, й ОСОБА_2 ) було стягнуто на користь КС "Федерація" за договорами кредиту №264-кс та №265-кс грошові кошти у сумі 476 403,00 грн. та, серед іншого, накладено арешт на майно боржників з метою забезпечення погашення боргу;

що з ОСОБА_2 за договором поруки від 01.02.2008 №288 стягнуто грошові кошти;

що на момент ухвалення судом рішення порука діяла, це юридичний факт і не підлягає доведенню;

що представник позивача був присутнім при постановленні рішення у справі №2-285/10, однак доводів, які наводить у цьому судовому засіданні, при прийнятті рішення про стягнення з нього коштів не наводив;

що відповідно до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства справа має розглядатися у межах справи №14/01-10/1523 про банкрутство КС "Фортеця", що перебуває у провадженні Господарського суду Черкаської області.

5. Відповідач-2 ( ОСОБА_3 ) у заяві від 17.12.2024 (а.с.226) позовні вимоги підтримав і пояснив, що кредитний договір від 30.01.2008 №264 кс на суму 150 000 грн. мав кінцевий термін повернення коштів 30.01.2009, тобто строк його дії закінчився 30.01.2009; що кредитний договір від 01.02.2008 на суму 250 000 грн. мав кінцевий термін повернення коштів 14.03.2009, отже строк його дії закінчився 14.03.2009.

6. Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 30.01.2024 за клопотанням ОСОБА_2 зобов`язано КС "Фортеця" надати суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, а саме договір поруки №287 від 01.02.2008, договір кредиту №264кс від 30.01.2008, договір кредиту №265кс від 01.02.2008, всі додаткові угоди та договори про внесення змін до вказаних договорів, вимоги (претензії) та інші листи на ім`я позичальника та поручителів.

На виконання вимог вказаної ухвали суду арбітражний керуючий Пилипенко Т.В. листом від 10.02.2024 повідомила про те, що зазначені в ухвалі документи їй по акту приймання-передачі не передавалась, тому надати їх суду можливості не має (а.с.55 т.117).

27.11.2024 за вх.суду №18151/24 до суду надійшло клопотання ОСОБА_9 з вимогою повторно розглянути клопотання про витребування у КС "Фортеця" копій договору поруки №287 від 01.02.2008, договору кредиту №264 кс від 30.01.2008, договору кредиту №265 кс від 01.02.2008, всіх додаткових угод та договорів про внесення змін до вказаних договорів від ліквідатора банкрута.

Ліквідатор банкрута проти його задоволення заперечив і пояснив, що документи йому не передавалися, що попередній ліквідатор банкрута помер, що фізично не має цих документів, про що письмово вже повідомив суд, що це спосіб затягування розгляду справи.

Суд, не видаляючись до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.12.2024 ухвалив: відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки воно вже вирішено ухвалою суду від 30.01.2024, оскільки вони фізично відсутні у ліквідатора банкрута, оскільки подання доказів є обов`язком сторони і для перекладення цього обов`язку на іншу сторону (позивачем на відповідача) визначених законом підстав немає.

7. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, які не прибули у судове засідання, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідач-2 ( ОСОБА_3 ) у заяві від 17.12.2024 (а.с.226 т.117) просив розглянути справу без його участі.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

8. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

9. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

03.10.2009 КС "Фортеця" в особі її Вінницької філії звернулась до ОСОБА_3 з листом №202, у якій зазначила про те, що термін дії кредитного договору від 30.01.2008 №264 кс закінчився; що протягом 9 місяців ним не здійснено жодного платежу з погашення кредиту; що станом на 13.10.2009 заборгованість складає 161 335,49 грн.; що пропонує у строк до 23.10.2009 погасити заборгованість (а.с.147 т.117).

13.10.2009 КС "Фортеця" в особі її Вінницької філії звернулась до ОСОБА_3 з листом №211, у якій зазначила про те, що термін дії кредитного договору від 01.02.2008 №265 кс закінчився; що протягом 9 місяців ним не здійснено жодного платежу з погашення кредиту; що станом на 13.10.2009 заборгованість складає 195000 грн.; що пропонує у строк до 23.10.2009 погасити заборгованість (а.с.148 т.117).

07.06.2010 рішенням Літинського арйонного суду Вінницької області у справі №2-285/10 (залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28.10.2010 у справі №22ц-3981 2010р., а.с.108,110,211 т.117) задоволено позов КС "Фортеця": стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на користь Кредитної спілки "Фортеця" за договорами кредиту №264-кс та №265-кс 476403,9 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 державне мито на користь КС "Фортеця" в сумі 1700 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ на користь КС "Федерація"; накладено арешт на майно боржників з метою забезпечення погашення боргу (а.с.108 т.117).

Вказаним судовим рішенням встановлено, що "(...) 01.02.2008 року на забезпечення виконання зобов`язань було укладено договір поруки №287, за яким ОСОБА_10 взяв на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_3 і договір поруки №288, за умовами якого ОСОБА_8 бере на себе зобов`язання по своєчасному поверненню кредиту ОСОБА_3 (...) Із копії договору кредиту №264 кс від 30.01.2008 року (а.с..22-23) судом встановлено, що ОСОБА_3 уклав договір з КС "Фортеця" на отримання кредиту в сумі 150000 гривень. Із договору №265 кс від 01.02.2008 року (а.с.19-21) судом встановлено, що ОСОБА_3 уклав договір з КС "Фортеця" на отримання кредиту в сумі 250000 гривень. Із договору поруки №288 від 01.02.2008 року (а.с.17) та договору поруки №287 від 01.02.2008 року (а.с.18) видно, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зобов`язуються солідарно відповідати перед кредитором в разі невиконання зобов`язань ОСОБА_3 . Із копії видаткового ордеру (а.с.24) судом встановлено, що ОСОБА_3 30.01.2008 року отримав 150000 гривень, згідно договору №264 кс. Із видаткових касових ордерів (а.с.53-56) видно, що ОСОБА_3 отримав по ордеру №60 від 19.02.2008 року 30000 гривень, №34 від 01.02.2008 року 108000 гривень, №50 від 11.02.2008 року 50000 гривень та №55 від 12.02.2008 року 62000 гривень. Із прибуткових касових ордерів №2100 від 21.10.2008 року (а.с.81) встановлено, що ОСОБА_3 вніс в кс "Фортеця" 15000 гривень, №216 від 01.02.2008 року (а.с.84) 25920 гривень згідно договору кредиту №265 кс. Із прибуткових касових ордерів №411 від 01.03.2008 року (а.с.79) ОСОБА_3 вніс в КС "Фортеця" 15000 гривень згідно договору кредиту №264. Із графіку розрахунків згідно договору №265 кс від 01.02.2008 року (а.с.46) встановлено, що ОСОБА_3 здійснив чотири проплати в рахунок погашення кредиту. Із графіку розрахунків згідно договору №264 кс від 30.01.2008 року (а.с.51) встановлено, що ОСОБА_3 здійснив десять проплат в рахунок погашення кредиту. Із листа від 13.10.2009 року (а.с.12) видно, що ОСОБА_3 повідомляли що термін дї договору закінчився і залишилися несплаченою основна сума боргу 195000 гривень і пропонували йому погасити (...) Враховуючи наведене, суд вважає необхідним задовольнити позов повністю і стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 476403,90 гривень та судові витрати. Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача, що його довіритель не брав кредит в сумі 250000 гривень та не укладав відповідний договір, оскільки це спростовується матеріалами справи, зокрема графіком погашення та прибутковими касовими ордерами, згідно яких ОСОБА_3 здійснював проплати по договору №265 кс. Не визнання позову в частині стягнення боргу за договором кредиту №265 кс є не що іншим як спроба уникнути від погашення заборгованості".

30.07.2010 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

07.05.2013 постановою суду боржника визнано банкрутом.

10.08.2015 ухвалою суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. у зв`язку із смертю попереднього ліквідатора арбітражного керуючого Вінника С.В.

07.07.2021 згідно з відомостями з АСВП Літинським відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №65994024 (боржник: ОСОБА_2 , стягувач: КС "Фортеця") (а.с.5 т.117).

17.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із позовом від 17.12.2023, що розглядається.

13.03.2024 ухвалою Вінницького апеляційного суду у справі №2-285/10 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07.06.2010 (а.с.132 т.117).

У вказаній ухвалі суд встановив, що "29 листопада 2023 року Літинським районним судом Вінницької області надана відповідь про те, що зазначену цивільну справу знищено відповідно до Акту про вилучення знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, складеного на підставі "Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання", який затверджено наказом Державної судової адміністрації України 07 грудня 2017 року №1087. Вищевказаний акт було погоджено протоколом комісії №16 від 05 листопада 2021 року Державного архіву Вінницької області. Також судом повідомлено, що зі справи були вилучені оригінали рішення Літинського районного суду Вінницької області та ухвала Апеляційного суду Вінницької області, які зберігаються в архіві суду у зшивці тому №1 справи №334 (...) 13 лютого 2024 року ухвалою Літинського районного суду Вінницької області відновлено втрачене (знищене) судове провадження у цій цивільній справі в частині повного тексту рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07 червня 2010 року та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 28 жовтня 2010 року, а також виконавчих проваджень №23262142 та №65994024 по вказаному рішенню. Роз`яснено учасникам справи право на звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження в іншій частині за наявності необхідних документів. 08 березня 2024 року із суду першої інстанції до апеляційного суду надійшли матеріали відновленого втраченого (знищеного) провадження у вказаній цивільній справі (...) Установлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 07 червня 2010 року подана 20 листопада 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (...)

Отже, відповідач (...) був повідомлений про розгляд справи, про що свідчить присутність у судовому засіданні в день ухвалення рішення його представника (...), який представляв інтереси також інших відповідачів (...)"

12.04.2024 ОСОБА_3 у відповіді на запит представника ОСОБА_2 , адвоката Оверковського К.В., пояснив, зокрема, що строк дії кредитного договору від 30.01.2008 №264 кс на суму 150000 грн. (з кінцевим терміном повернення коштів 30.01.2009) закінчився 30.01.2009; що строк дії кредитного договору від 01.02.2008 №265 кс на суму 250000 грн. (з кінцевим терміном повернення коштів 14.03.2009) закінчився 14.03.2009 (а.с.149 т.117).

10. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

ч.1,2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

ч.1 ст.145. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

ч.1,2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник (...).

Згідно з Цивільним кодексом України:

ч.1, п.1 ч.2, ч.5. ст.11. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду;

ч.1. ст.526. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ч.1 ст.546. Виконання зобов`язання може забезпечуватися (...) порукою (...);

ст.553. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (...);

ст.554. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки;

ч.4 ст.559. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ч.1 ст.1049. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (...);

ч.1. ст.1054. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, якщо особа звернулася до суду з вимогою про визнання договору поруки припиненим, хоча мета, яку вона переслідує, підстави позову, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, прагне визнати припиненою саме поруку, а не відповідний договір, то неточне формулювання позовної вимоги згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") не перешкоджає суду за наявності для цього підстав визнати припиненою поруку (вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 490/5224/14-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц відступила від висновку, сформульованого в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки. Велика Палата Верховного Суду вказала, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

За відсутності доказів сплати кредитної заборгованості або припинення грошового зобов`язання за іншою законною підставою, саме по собі рішення суду не є правовою підставою для припинення поруки.

11. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, суд прийшов до таких висновків

11.1. Позивач просить визнати припиненою поруку за договором поруки від 01.02.2008 №287.

Однак у справі відсутній договір поруки від 01.02.2008 №287 як доказ. Тобто у суду відсутній доказ, який він повинен оцінити в першу чергу, отже підстав для припинення зобов`язання по договору, примірник якого як доказ у справу не надано, є підставою для відмови у задоволенні вимоги.

При цьому суд підкреслює, що заявляючи клопотання про витребування цього доказу у відповідача, він фактично намагається перекласти тягар доказування на іншу сторону, що суперечить ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач у першу чергу повинен мати примірник цього договору, як його сторона.

11.2. Позивач зазначає, що закінчення строку повернення грошових коштів по кредитному договору звільняє його як поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання за відповідним кредитним договором у зв`язку із закінченням шестимісячного строку.

Однак оцінку доказів, в тому числі й договору поруки від 01.02.2008 №287 як доказу, здійснено у справі №2-285/10, яка розглянута Літинським районним судом Вінницької області, тому встановлені у ній обставини щодо наявності і дійсності спірного договору мають преюдиційне значення та є істотними для розгляду справи №14/01-10/1523(137/1441/23).

Закон не пов`язує факт припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою.

Однак у цій справі такий факт ймовірно настав не після прийняття Літинським районним судом Вінницької області, рішення від 07.06.2010 у справі №2-285/10, а до його прийняття (а саме за кредитним договором від 30.01.2008 №264 кс кінцевий термін повернення коштів 30.01.2009, тобто строк дії поруки мав закінчуватись 30.07.2009; за кредитним договором від 01.02.2008 кінцевий термін повернення коштів 14.03.2009, тобто строк дії поруки мав закінчуватись 14.09.2009).

Тому суд у цій справи вважає, що усі необхідні обставини дії договору поруки від 01.02.2008 №287 були установлені та оцінені Літинським районним судом Вінницької області у рішенні від 07.06.2010 у справі №2-285/10 і не можуть бути переоцінені у цьому судовому провадженні та у новому рішенні суду

Фактично позивач у цій справі просить визнати відсутнім у КС "Фортеця" право, яке вже визнане наявним Літинським районним судом Вінницької області у справі №2-285/10.

Фактично позов пред`явлено з метою спростувати вже прийняте судове рішення, однак така дія можлива лише шляхом його перегляду за нововиявленими обставинами або шляхом скасування у апеляційному чи касаційному провадженні.

Отже, позов задоволенню не підлягає й з цих підстав.

11.3. Фактично позивач, пред`являючи позов, спрямовує його не на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором щодо наявності поруки, а прагне припинити дії державного виконавця, спрямовані на виконання чинного судового рішення шляхом продажу належного позивачу майна (земельних ділянок) у даному питанні юридична визначеність установлена судовим рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 07.06.2010 у справі №2-285/10, тому й з цих підстав у позові неохідно відмовити.

11.4. Вимога про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Фактично позов заявлено з метою недопущення (перешкоджання) відчуженню державним виконавцем майна (землі) на підставі виконавчого листа №2-285/10, виданого 29.10.2010 Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС "Фортеця" заборгованості у виконавчому провадженні №65994024.

КС "Фортеця" в особі її ліквідатора, арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., у заявах від 10.02.2024, від 09.02.2024 №02-04/19, від 15.04.2024 (а.с.59,104,135 т.117) зазначила, що ухвала суду від 19.01.2024 була постановлена предчасно, є такою, що порушує права кредиторів КС "Фортеця", тому вжиті нею заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Предметом позову є припинення поруки, а забезпечення позову вчинено шляхом заборони державному виконавцю вчиняти виконавчі дії з виконання чинного судового рішення.

Однак задоволення цього позову не має наслідком скасування судового рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07.06.2010 у справі №2-285/10 та виданого на його виконання виконавчого листа, тому вжиті заходи забезпечення позову не забезпечують виконання судового рішення у цій справі і є неадекватними заявленим вимогам.

Крім того, орган державної виконавчої служби не є учасником справи.

Тому суд вважає заборону виконувати чинне судове рішення неправомірною.

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання Кредитної спілки "Фортеця" в особі її ліквідатора, арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., від 15.04.2024 задовольнити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 19.01.2024 у справі №137/1441/23.

2.У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 15.01.2025.

Направити це судове рішення сторонам.

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-4