Ухвала

від 13.01.2025 по справі 918/728/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/728/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР"

на рішення Господарського суду Рівненської області (Романюк Р.В.)

від 10.09.2024,

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(Тимошенко О.М., Миханюк М.В. , Юрчук М.І.)

від 04.12.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР"

до Фізичної особи-підприємця Лобуренко Олександра Павловича

про стягнення 26 121,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лобуренко Олександра Павловича (далі - Відповідач) про стягнення 26 121,37 грн.

2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 у справі №918/728/24 у позові відмовлено.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 у справі №918/728/24 залишено без змін.

5. 20 грудня 2024 року Позивач (Скаржник) засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі№918/728/24, у якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №918/728/24;

- ухвалити нове рішення, який позов Скаржника до Відповідача про стягнення у розмірі 26 121,37 грн - задовольнити в повному обсязі;

- стягнути з Відповідача понесені судові витрати.

6. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у сумі 3 028,00 грн.

11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

12. Предметом позову у цій справі є стягнення 26 121,37 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік (100 х 3 028 грн = 302 800,00грн), а тому у розумінні ГПК України справа №918/728/24 є малозначною.

13. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

14. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

15. Скаржник зазначає, що справа №918/728/24 має для нього виняткове значення (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), оскільки він є одним із основних електронних майданчиків за допомогою якого здійснюються закупівлі, в тому числі, і для потреб держави.

16. У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

17. При цьому, варто враховувати, що використання судом касаційної інстанції оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики.

18. Щодо "виняткового значення" справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Натомість аргументи скаржника у цій частині обмежуються формальною вказівкою про регулювання відносин на ринку природного газу чи вплив на фінансовий стан не визначених/конкретизованих підприємств.

19. Твердження Скаржника про те, що справа має виняткове для нього значення не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини три статті 287 ГПК України.

20. Суд дійшов висновку, що Скаржник у касаційній скарзі не навів вагомих аргументів, які б свідчили про те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове для Скаржника значення. Предметом позову у цій справі є стягнення 26 121,37 грн, однак Скаржник не обґрунтовує, які саме негативні наслідки він зазнає (може зазнати) у разі нестягнення цієї грошової суми.

21. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

22. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

23. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

24.Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

25.Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

26. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи. Разом з тим, оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

27. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №918/728/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №918/728/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі№918/728/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець