Ухвала

від 15.01.2025 по справі 761/39550/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 761/39550/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі - ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», скаржник)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватне підприємство «Л-Джастіс»;

2) ОСОБА_1 ;

3) ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» 28.12.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №761/39550/17, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.12.2024 у справі №761/39550/17 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

Касаційну скаргу передано судді-доповідачу 13.01.2025, після виходу з відпустки.

Верховний Суд щодо перевірки касаційного оскарження на дотримання вимог статті 290 господарського процесуального кодексу України (далії - ГПК України) виходить з того, що:

у вступній частині касаційної скарги скаржник зазначив:

«Судове рішення, що оскаржуються: ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 р. у справі № 761/39550/17».

у мотивувальній частині касаційної скарги зазначив, зокрема, що:

«Із Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 р. не погоджуємося, вважаємо, що вона є незаконною, необґрунтованою та немотивованою…»;

«У зв`язку з наведеним, вважаємо, що висновки апеляційного суду зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та без урахування наведених у касаційній скарзі правових висновків Верховного суду, що є підставою для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 р. та прийняття нового рішення про задоволення заяви ТОВ «Ювеста Девелопмент»».

У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить Суд, зокрема:

« 2. Задовольнити заяву ТОВ «Ювеста Девелопмент» про перегляд за нововиявленими обставинами.

3. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 липня 2023 р. та залишити в силі Рішення Господарського суду міста Києва від 02 березня 2023 року у справі № 761/39550/17, яким у задоволенні позову відмовлено».

Водночас відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подає скаргу.

У статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1- 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, їх межі оскарження і які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте, зі змісту касаційної скарги за наведеного вище її викладу неможливо встановити дійсне волевиявлення скаржника щодо обраного ним предмета оскарження та вимоги особи, яка подає скаргу щодо предмета оскарження:

чи скаржник не погоджується з (1) ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 та просить її скасувати, чи не погоджується з (2) постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 та просить її скасувати. Верховний Суд виходить з того, що вільне волевиявлення щодо обрання предмету оскарження, вимог оскарження, меж оскарження та підстав є практичною реалізацією скаржником принципу диспозитивності.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника. Касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, які судові рішення оскаржуються скаржником, їх межі та вимоги. За таких міркувань Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги яке/які судове/судові рішення оскаржується/оскаржуються з урахуванням наведених вище вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд виходить з того, що підстави оскарження залежать від неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 частина 2 стаття 287 ГПК України).

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

За приписами частини третьої статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, та підстави оскарження судових рішень, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та / або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити предмет оскарження, конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

Обґрунтовуючи свою правову позицію ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» зазначає, що з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 не погоджується, вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою та немотивованою, оскільки судом апеляційної інстанцій грубо порушено норми матеріального та процесуального права, а в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, що наведені та вказані по тексту касаційної скарги.

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, не зазначає, які конкретно норми права було порушено.

У разі подання касаційної скарги на судові рішення, зазначені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, скаржнику необхідно посилатися на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.

За таких обставин Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення (1) предмета, (2) вимог та меж оскарження, (3) підстав, на яких подається касаційна скарга, з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пунктів 4, 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України та вказати предмет, вимоги які узгоджуються з повноваженнями суду касаційної інстанції у разі оскарження судового рішення передбаченого пунктами 2- 3 частини першої статті 287 ГПК України, а також межі та підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із встановленням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання касаційної скарги в новій редакції з уточненням, які судові рішення оскаржуються скаржником, їх межі перегляду та вимоги, а також вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження та зазначити, які конкретно норми права було порушено.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. В разі подання матеріалів з усунення недоліків засобами поштового зв`язку надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. У разі подання їх через «Електронний кабінет» надати докази надіслання копії цих матеріалів тим учасникам, які не мають обов`язку зареєструвати «Електронний кабінет» в силу вимог ГПК.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України з огляду на зазначене вище.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова