Постанова

від 05.03.2025 по справі 761/39550/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 761/39550/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі - ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», скаржник, відповідач)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (головуючий - суддя Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (далі - АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд», позивач)

до ТОВ«ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватне підприємство «Л-Джастіс» (далі - ПП «Л-Джастіс», третя особа-1);

2) ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа-2);

3) ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа-3)

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст обставин справи

1.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.03.2023 у справі №761/39550/17 відмовив у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - ПАТ «Європейський газовий банк», Банк), правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

1.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.01.2024, апеляційну скаргу АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» задоволено, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2023. Позов задоволено:

- у рахунок погашення заборгованості ПП «Л-Джастіс» за кредитним договором №710-250613 від 25.06.2013 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199,2 кв.м, розташоване за адресою: вул. Саксаганського, 96, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»;

- за рахунок предмета іпотеки задоволено вимоги АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» по стягненню заборгованості за кредитним договором №701-250613 від 25.06.2013 у розмірі 41 000347,93 грн, у тому числі: кредит - 16 894 332,27 грн; проценти - 14 657 710,49 грн; пеня по кредиту - 6 301 320,94 грн; пеня по процентам - 3 146 984,23 грн;

- встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

1.3. ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» 14.03.2024 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №761/39550/17, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №761/39550/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

2. Стислий зміст оскаржуваного судового рішення

2.1. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.12.2024 відмовив у задоволенні заяви ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №761/39550/17. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №761/39550/17 залишив в силі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» 23.01.2025 через «Електронний суд» подало касаційну скаргу (в новій редакції) у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 та задовольнити заяву ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про перегляд за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №761/39550/17, яким у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У поданій касаційній скарзі (в новій редакції) ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що:

- судом неправильно застосовано положення статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час укладення договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014), що полягає, зокрема, в неправильному тлумаченні цієї норми закону, тобто судом застосовано закон, який підлягав застосуванню, але його зміст або сутність (зокрема, відносно ознак та підстав нікчемності правочинів), витлумачено судом неправильно, внаслідок чого суд дійшов неправильного висновку, що факт (обставина) проведення/здійснення Уповноваженою особою Фонду перевірки договорів вчинених банком на предмет їх нікчемності, за результатами якої складено Звіт уповноваженої особи Фонду (затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду, протокол №258/14 від 11.12.2014), за висновками якого не було виявлено ознак нікчемності правочинів визначених законом, не має істотного значення для кваліфікації правочину на предмет його нікчемності (підстав нікчемності правочину), а тому не має істотного значення для справи і не може призвести до іншого результату судового розгляду, отже не є нововиявленою обставиною;

- неправильне застосування норм матеріального права призвело до порушення судом частини 2 статті 320 ГПК України, що полягає в тому, що Північний апеляційний господарський суд, розглядаючи заяву ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про перегляд постанови від 06.07.2023 за нововиявленими обставинами, дійшов помилкових (хибних) та необґрунтованих висновків щодо ознак та істотності нововиявленої обставини, а саме, що наведена заявником обставина не має істотного значення для справи і не може призвести до іншого результату судового розгляду, а тому відсутні підстави, визначені цією статтею, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, при цьому, суд неправомірно не взяв (відхилив) доводи заявника про те, що нововиявленою обставиною є не сам звіт, а викладені в ньому фактичні дані (обставини) щодо проведення Фондом перевірки та відсутність ознак нікчемності правочинів визначених законом, яка (вказана обставина) не досліджувалися і не встановлювалися апеляційним судом у постанові, що переглядається;

- судом порушено норми статей 79, 86 ГПК України, що полягає в тому, що Північний апеляційний господарський суд, замість стандарту доказування «вірогідність доказів» фактично застосував застаріле кліше (вираження) «заявником не доведено».

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

5.2. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 для розгляду справи №761/39550/17 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

6.2. Верховний Суд ухвалою від 03.02.2025 відкрив касаційне провадження у справі №761/39550/17 за касаційною скаргою ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

7.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

7.2. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

7.3. Розглядаючи доводи касаційної скарги через призму правильності застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

7.4. Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Глави 3 ГПК України.

7.5. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

7.6. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

7.7. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

7.8. Згідно з частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

7.9. Верховний Суд зазначає, що ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» вказало, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина друга стаття 320 ГПК України).

7.10. Верховний Суд у контексті розгляду доводів касаційної скарги, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:

- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17);

- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. … Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №9901/230/20);

- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);

- «нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).

У контексті пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для обґрунтування судового рішення, яке просять переглянути, має відбутися після ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц);

- необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи [(тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 6.2.4. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11)].

7.11. В цьому аспекті колегія суддів виходить з того, що пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є аналогічними за змістом з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, відтак вищевказані правові висновки: (1) що вважається істотними обставинами справи, (2) які необхідні ознаки мають мати нововиявлені обставини, (3) висновок, що є нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.

7.12. Також колегія суддів виходить з того, що частина друга статті 423 ЦПК України, яка встановлює підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та статті 424, 426 ЦПК України, які регламентують строки та порядок подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є аналогічними за змістом з частиною другою статті 320 та статтею 321 ГПК України, відтак, вищевказані правові висновки є релевантними до цієї справи.

7.13. На обґрунтування поданої заяви про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 за нововиявленими обставинами, 27.02.2024 заявником виявлена нова обставина, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома ТОВ «Ювеста Девелопмент» на час розгляду цієї справи. Такою нововиявленою обставиною, заявник вважає звіт уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд або ФГВФО) про здійснення тимчасової адміністрації та виконання плану врегулювання в АТ «Європейський газовий банк» (далі - Банк) (затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду, протокол №258/14 від 11.12.2014), в пункті 5 якого зазначено, що згідно з наказом тимчасової адміністрації №20 від 18.07.2014 було створено комісію для перевірки договорів (інших правочинів), укладених Банком з суб`єктами господарювання і фізичними особами за період з 17.07.2013 по 16.07.2014 з метою виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За результатами перевірки вказаних договорів складено протокол від 17.09.2014, яким не було встановлено/виявлено ознак нікчемності визначених законодавством.

7.13.1. Заявник стверджує, що передумовою застосування частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на момент розірвання договору іпотеки) щодо нікчемності договорів, є виключно результати перевірки договорів (інших правочинів) здійсненою уповноваженою особою Фонду відповідно до вимог частини другої статті 38 вказаного Закону. Однак, уповноваженою особою Фонду було здійснено перевірку на предмет виявлення договорів щодо їх нікчемності, за результатами якої не було виявлено таких договорів, а отже висновок апеляційного суду про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014 є передчасним та спростовується результатами перевірки, що оформлені наданим заявником звітом уповноваженої особи Фонду.

7.14. Верховний Суд зазначає, що чинний ГПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.

7.15. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

7.16. Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:

- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/819/18 від 14.04.2021);

- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17);

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);

- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06. 2022 у справі № 9901/230/20).

7.17. Колегія суддів виходить з того, що частина четверта статті 423 ЦПК України, частина четверта статті 361 КАС України є аналогічними за змістом із частиною четвертою статті 320 ГПК України, відтак, вищевказані правові висновки щодо того, що не може вважається нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.

7.18. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з практикою усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

7.19. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі №Попов проти Молдови№ №2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).

7.20. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії»).

7.21. Відтак, колегія суддів, виходить з того, що:

(1) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї;

(2) метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення;

(3) законодавство не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення;

(4) необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

7.22. Такий висновок ґрунтується, окрім на вище окреслених правових позиціях, також і на правових позиціях, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/20239/16, від 08.09.2022 у справі №9901/400/20.

7.23. Дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

7.24. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.

7.25. Верховний Суд також зауважує, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

7.26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

7.27. Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.

7.28. Верховний Суд, у тому числі виходить з того, що звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для подання заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, є звіт уповноваженої особи Фонду про здійснення тимчасової адміністрації та виконання плану врегулювання в АТ «Європейський газовий банк» (затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду, протокол №258/14 від 11.12.2014), в пункті 5 якого зазначено, що згідно з наказом тимчасової адміністрації №20 від 18.07.2014 було створено комісію для перевірки договорів (інших правочинів), укладених Банком з суб`єктами господарювання і фізичними особами за період з 17.07.2013 по 16.07.2014 з метою виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За результатами перевірки вказаних договорів складено протокол від 17.09.2014, яким не було встановлено/виявлено ознак нікчемності визначених законодавством.

7.29. Так, у постанові Північного апеляційного господарського суду 06.07.2023 у справі №761/39550/17, яку ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» просить переглянути за нововиявленими обставинами, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014 укладено з пов`язаною особою банку та безпосередньо загрожував інтересам вкладників і кредиторів банку, тому дійшла висновку про його нікчемність в силу приписів пункту 5 частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час укладення договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014). Також зазначив, що наявність чи відсутність наказу уповноваженої особи Фонду про визнання договору нікчемним на факт нікчемності правочину не впливає в силу Закону.

7.30. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про перегляд постанови від 06.07.2023 у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 10.12.2024 виходив з того, що доводи заявника про спростування висновку апеляційного суду наведеного у постанові від 06.07.2023 у цій справі щодо нікчемності договору про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014, результатами перевірки правочинів, оформлених наданим ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» до заяви звітом уповноваженої особи Фонду, є помилковими.

7.30.1. Суд апеляційної інстанції з посиланням на пункти 81- 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82424016) зазначив, що за результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними. Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

7.30.2. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на правильному тлумаченні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України під час дослідження та оцінки звіту.

7.31. Верховний Суд виходить з того, що:

- істотні обставини, які заявник вважає нововиявленими (див. пункт 7.28) не є нововиявленими, оскільки правочин є нікчемним з моменту його укладення відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду (частина друга статті 215 ЦК та частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи проведено передбачену частиною другою статті 38 цього Закону перевірку правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим Уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку. (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 05.12.2018 у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 у справі №826/8273/16, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 30.08.2020 у справі №826/192/17);

- звіт уповноваженої особи Фонду (затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду, протокол №258/14 від 11.12.2014) існував на момент розгляду справи;

- Північний апеляційний суд у постанові від 06.07.2023 зазначав, що обставини, встановлені у справі №761/11870/15-ц, не є преюдиційними для справи №761/39550/17. У першій справі позов ґрунтувався на нікчемності договору розірвання іпотеки від 25.02.2014 через відмову банку від майнових вимог, хоча на той момент відповідна норма Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цього не передбачала. У справі №761/39550/17 позов стосується звернення стягнення на предмет іпотеки через нікчемність цього ж договору за іншими підставами, зокрема відповідно до пункту 5 частини другої статті 38 Закону, що визнає нікчемними угоди з пов`язаними особами банку, якщо вони не відповідають законодавству або загрожують інтересам вкладників;

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.09.2020 у справі №826/192/17, від 03.08.2022 у справі №910/11027/18, від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц та від 15.09.2023 у справі №904/1875/19 за критеріями подібності не є подібними зі справою, що переглядається з точки зору підстав позову, доводів і заперечень сторін, фактично-доказової бази та обставин справи, встановлених судами. Посилання скаржника на зазначені постанови «вирвані» з контексту та не враховують суттєвих відмінностей у правовідносинах, що стали предметом розгляду у справі, яка переглядається. Крім того, обґрунтування, наведені у зазначених постановах, ґрунтуються на специфічних фактичних обставинах, які не є тотожними або достатньо схожими зі спірними відносинами у цій справі.

7.32. Верховний Суд зазначає, що конкретно у цій справі, з огляду на обставини встановлені саме на підставі доводів, заперечень та доказів наданих сторонами та оцінених судом апеляційної інстанції та вважає, що подання заяви ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідив суд апеляційної інстанцій під час розгляду справи №761/39550/17. Тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є заснованим на правильному тлумаченні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України. Правові підстави для перегляду остаточного судового рішення, яке ухвалив суд апеляційної інстанції під час розгляду справи №761/39550/17, за доводами скаржника, які, на його думку, є новоявленими обставинами, відсутні.

7.33. Отже, суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз усіх необхідних ознак для встановлення наявності/відсутності у контексті цієї справи ознак нововиявлених обставин за вказаними доводами ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», дійшов висновку заснованого на правильному тлумаченні частин четвертої, п`ятої статті 320 ГПК України про те, що викладені заявником обставини не є нововиявленими.

7.34. Верховний Суд наголошує, що, посилаючись в касаційній скарзі на здійснення судом апеляційної інстанції неналежної оцінки доказів на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову лише з формальних міркувань, фактично безпідставно вимагаючи перегляду судового рішення по суті в повному обсязі, що суперечить вимогам частини четвертої статті 320 ГПК України.

7.35. В цьому контексті скаржником на наведено і не доведено наявності обставин, які з огляду на міркування окреслені в цій постанові та сталі послідовні логічні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України дають підстави вважати, що в цьому випадку наявні виняткові обставини та з точки зору принципу правової певності, який, окрім іншого, передбачено, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду та є одним з аспектів принципу верховенства права, було б виправданим для перегляду, а не ставить питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті і фактично є «замаскованою для здійснення апеляційної процедури».

7.36. Доводи щодо неправильно застосування судом апеляційної інстанції норм права, а саме: положення статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час укладення договір про розірвання договору іпотеки від 25.02.2014) та статті 320 ГПК України відхиляються касаційним судом, оскільки такі доводи щодо застосування норм права та їх тлумачення не свідчать про не правильне застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, а фактично зводяться до переоцінки вже встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених доказів, що стосуються предмета спору, а намагання скаржника довести суду касаційної інстанції неправомірність прийнятого у справі судового рішення щодо розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суперечить положенням Розділу IV Глави 3 ГПК України, що регулює порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами та не узгоджується з правовими позиціями окресленими у пунктах 7.7- 7.16 цієї постанови та з міркуваннями Верховного Суду, вказаними у цій постанові.

7.37. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведена заявником у спірних правовідносинах обставина не належать до нововиявлених, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нове дослідження та оцінку доказів у справі.

7.38. Скаржник не надав касаційному суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції в контексті неправильного застосування судом саме положень статей 320 - 325 ГПК України.

7.39. За таких обставин, доводи касаційної скарги, а також доводи, викладені у заяві, поданій до Суду 23.01.2025 (в новій редакції), не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

7.40. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

7.41. Доводи позивача, викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

7.42. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

7.43. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

7.44. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та у справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у цій постанові.

8.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін, як такої, що ухвалена із дотриманням норм права.

9. Судові витрати

9.1. Судовий збір, сплачений ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №761/39550/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова