Справа № 461/6228/23
Провадження № 1-кс/461/358/25
УХВАЛА
14.01.2025 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023140000000872 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 332 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи спільно з невстановленими на даний час особами, керуючись корисливим мотивом, через підконтрольні йому благодійні та громадські організації БО «Благодійний фонд «Чистий Київ», ГО «Небайдужі громадяни», ГО «Громадська екологічна ініціатива, ГО «Українська гільдія активістів», ГО "Гуманітарна надія Нації», всупереч вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, під видом ввезення на територію України гуманітарного вантажу організували канал незаконного переправлення військовозобов?язаних осіб чоловічої статі, віком 18-60 років, шляхом внесення щодо них відомостей до системи «Шлях», чим саме на підставі п. 2-9 Постанови КМУ No57 від 27.01.1995, забезпечували їх правом безперешкодного перетину державного кордону України.
Так, з`ясовано, що в період 2022-2023 року через БО «Благодійний фонд «Чистий Київ» головою наглядовою ради якого являється ОСОБА_4 , на підставі звернень вказаної організації до Львівської обласної військової адміністрації та внесення даних осіб в систему «Шлях» під видом ввезення на територію України гуманітарного вантажу з 456 осіб, яким надано дозвіл на виїзд за межі України по зверненнях БО «Благодійний фонд «Чистий Київ» ЄДРПОУ 43466968 не повернулись 74 особи; з 287 осіб, яким надано дозвіл на виїзд за межі України по зверненнях ГО «Небайдужі громадяни» ЄДРПОУ 41883093 не повернулось 43 особи; з 286 осіб, яким надано дозвіл на виїзд за межі України по зверненнях ГО «Громадська екологічна ініціатива» ЄДРПОУ 39722396 не повернулось 44 особи; з 253 осіб, яким надано дозвіл на виїзд за межі України по зверненнях Громадська спілка «Українська гільдія активістів» ЄДРПОУ 41952109 не повернулось 50 осіб.
Окрім цього, встановлено, що 17.11.2022 о 23:07 год., ОСОБА_4 через ПП «Краківець», керуючи належним йому автомобілем HONDA Accord р.н.з. НОМЕР_1 спільно з військовозобов?язаним гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 (виїхав за наказом ЛОВА через ГО «Гуманітарна надія нації» згідно даних ЄДРПОУ така організація не зареєстрована) перетнули державний кордон України, після чого ОСОБА_5 на території України не повернувся.
Аналізом отриманих в Львівській обласній військовій адміністрації документів щодо надання військовозобов`язаним особам чоловічої статі дозволу на перетин кордону з`ясовано, що заявки щодо внесення даних осіб в систему «Шлях» від БО «Благодійний фонд «Чистий Київ» до ЛОВА, протягом 2022-2023 років підписувались від імені керівника ОСОБА_6 , в той час як останній з 30.08.2022 перебуває за межами України. Вказана особа перетнула кордон від ГО «Небайдужі громадяни» засновником якого являвся ОСОБА_4 .
Проведеним досудовим розслідуванням також з`ясовано, що БО «Благодійний фонд «Чистий Київ» ЄДРПОУ 43466968 зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501. Отримано інформацію від власника приміщення за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501 у відповідності до якої БО «Благодійний фонд «Чистий Київ» ніколи діяльності за вказаною вище адресою не здійснювало.
ГО «Громадська екологічна ініціатива» ЄДРПОУ 39722396, зареєстрована за адресою: м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, будинок, 1/27 офіс 409. Засновники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Керівниками були ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 .
Будучи допитаними в якості свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що організація була створена для реалізації екологічних проектів. Приблизно 7 років тому вони згідно протоколу зборів вийшли зі складу ГО та передали управління ОСОБА_4 . Жодних листів до ЛОВА не підписували.
ГО «Небайдужі громадяни» ЄДРПОУ 41883093, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Засновником являється ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Керівником до 07.03.2023 являлась ОСОБА_11 працівник адвокатського об`єднання «Barristers» керуючим якого являвся ОСОБА_4 . Отримано інформацію від власника приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, будинок, 1/27 офіс 409/1 у відповідності до якої ГО «Небайдужі громадяни» ЄДРПОУ 41883093 ніколи діяльності за вказаною вище адресою не здійснювало.
Слідчий зазначає, що вказані факти можуть свідчити про організацію групою осіб за попередньою змовою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України в період дії правового режиму воєнного стану.
Включення вищевказаних осіб до системи «Шлях» відбувались на підставі відповідних наказів Львівської обласної військової адміністрації про виїзд за межі України в умовах правового режиму воєнного стану, на підставі листів, які надходили від вищевказаних організацій.
Розгляд вказаних листів здійснювався на засіданнях Комісії з питань виїзду за межі України водіїв в умовах воєнного стану, які рекомендували надання права виїзду строком на один місяць шляхом голосування та складання відповідного протоколу.
Слідчий вказує, що проведеними в ході виконання в порядку ст. 40 КПК України доручення оперативним шляхом встановлено, що до протиправної діяльності ОСОБА_4 залучив свого знайомого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спільно з ОСОБА_4 працював на гуманітарному штабі по АДРЕСА_3 , здійснюючи виготовлення документів особам від підконтрольних ОСОБА_4 громадських та благодійних організацій, які в подальшому стали підставою для включення осіб до системи «Шлях» з метою безперешкодного перетину державного кордону України в період дії правового режиму воєнного стану.
За результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_4 та матеріалами оперативного підрозділу, за результатами виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України встановлено, що листи звернення, які направлялись до ЛОВА з метою внесення військовозобов`язаних осіб чоловічої статі як водіїв, котрі їдуть за гуманітарним вантажем від БО БФ «Інтелігента організація», керівником якої був ОСОБА_12 , на підставі яких останніх внесено до системи «Шлях» були сформовані та підписані ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживаючого за адресою АДРЕСА_5 .
Зокрема гр. ОСОБА_13 ставши 08.11.2023 керівником БО «БФ «Інтелігента організація», 21.04.2024 звернувся до ЛОВА із листом-звернення щодо перетину державного кордону України осіб, як водії в умовах правового режиму воєнного стану БО «БФ «Інтелігентна організація», а саме ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яких на підставі даного листа внесено до системи «Шлях» та 01.05.2024 покинули Україну. На даний час ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не повернулись до України.
10.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у домоволодінні за адресою АДРЕСА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено особистий мобільний телефон ОСОБА_13 марки ««SAMSUNG» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із абонентським номером НОМЕР_4 .
Зважаючи на те, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, 10.01.2025 слідчим винесено постанову про визнання його речовим доказом та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження.
Слідчий вказує, що вищезазначений мобільний телефон зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні просив клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Клопотання узгоджено з вимогамист. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.
Згідно п. 1 ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Стороною обвинувачення дотримано вимог ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання слідчого про арешт майна було подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 4ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000872 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 332 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаного в клопотанні речового доказу для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вилучений в ході обшуку мобільний телефон відповідає критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також може мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв`язку з чим, з метою його збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на нього арешт.
Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження вилученим в ході обшуку мобільним телефон, з метою запобігання його зникненню, знищенню, пошкодженню чи зміні. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення 10.01.2025 обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 у домоволодінні за адресою АДРЕСА_5 , а саме на мобільний телефон марки ««SAMSUNG» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із абонентським номером НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124425529 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Галицький районний суд м.Львова
Мироненко Л. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні