Рішення

від 26.12.2024 по справі 477/1082/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1082/24

Провадження № 2/477/897/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

17 грудня 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем Крошніною А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, садівничого товариства «Пруди», третя особа Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року представник позивача звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю, серії МК, №04504, виданий колективному садівничому товариству «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів від 26 серпня 1993 року №56, на земельну ділянку площею 10,2 га, для садово-городницького господарства, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4 від 26 серпня 1993 року.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю, серії МК, №04505, виданий колективному садівничому товариству «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів від 26 серпня 1993 року №56, на земельну ділянку площею 8,5 га, для садово-городницького господарства, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5 від 26 серпня 1993 року.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії МК, №04506, виданий колективному садівничому товариству «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів від 26 серпня 1993 року №56, на земельну ділянку площею 12,1 га для садово-городницького господарства, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6 від 26 серпня 1993 року.

Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_1 на праві власності належить садовий будинок, загальною площею 117,8 кв.м з альтанкою, вбиральнею, огорожами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є членом СТ «Пруди», в її користуванні знаходиться земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 0,0404 га.

19 грудня 2023 року позивач звернулася до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області за наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0404 у власність для індивідуального садівництва.

Водночас, 25 грудня 2023 року сільською радою позивачу відмовлено у надані відповідного дозволу, посилаючись на те, що земельна ділянка перебуває у власності СТ «Пруди», на підставі державних актів на право приватної власності на землю, виданих 26 серпня 1993 року на підставі рішення Коларівської сільської ради №56 від 26 серпня 1993 року.

Водночас, як вбачається з рішення виконкому Коларівської сільської ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області від 26 серпня 1993 року № 56 було вирішено передати безоплатно в приватну власність громадян земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства і будівництва житлових будинків, а також здійснити відповідні записи в Книзі реєстрації, встановити межі та виготовити Державні акти на право особистої власності на землю.

Зазначила, що в порушення вимог вказаного рішення, а також норм земельного законодавства жодних подальших дій щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної землевпорядної документації, яка має передувати видачі державних актів на право власності на землею, здійснено не було.

Звернула увагу суду на те, що рішення «Про передачу земельних дільниць для особистого підсобного господарства та індивідуального будівництва» від 26 серпня 1993 року №56 та дата виготовлення державних актів 26 серпня 1993 року збігається, з чого вбачається, що жодного дотримання порядку виготовлення землевпорядної документації перед видачою державних акті не було.

Оскільки державні акти були видані з порушенням чинного законодавства, просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем Мішково-Погорілівською радою Миколаївської області у встановлений законом строк подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги визнає частково, просить відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з сільської ради судових витрат. В обґрунтування зазначила, що у сільській раді наявна інформація про видачу колективному садівництву «Пруди» Державних актів на право приватної власності на землю 26 серпня 1993 року на підставі рішення Коларівської сільської ради від 26 серпня 1993 року № 56. На той час діяв Земельний кодекс України, введений в дію Постановою Верховної ради України № 562-ХІІ (562-12) від 18 грудня 1990 року (редакція станом на 22 червня 1993 року, далі - ЗК України).

Сільська рада зверталась до Державного архіву Миколаївської області з проханням надати завірену копію рішення Коларівської сільської ради від 26 серпня 1993 року № 56 із усіма додатками. З огляду на отриману копію рішення, сільською радою було вирішено безкоштовно передати у приватну власність громадян з Коларівської сільської ради земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства та будівництва індивідуальних житлових будинків. У зв`язку з цим сільська рада визнає позовні вимоги в частині визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на землю.

Визнання недійсним та скасування Державних актів на право приватної власності колективного садівництва «Пруди» надасть можливість приватизувати земельні ділянки членам садівничого товариства, в подальшому здавати в оренду, продавати, дарувати отримувати прибуток. Тому це питання має більшу користь саме для садівничого товариства та його членів, аніж для сільської ради.

До того ж, у сільській раді наразі немає фінансової можливості сплатити судові витрати, тому просить відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від представник відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області до суду надійшла заява з прохання розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги сільська рада визнає, не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідач СТ «Пруди» в судове засідання свого представника не направив, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання свого представника не направила. Надіслала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що просить поводити розгляд справи за відсутності їх представника. Зазначила, що в межах пункту 50 частини 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 врегульовано питання розпорядження Держгеокадастром землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Серед усього числа завдань, покладених на Головне управління, пункту 16 частини 4 Положення №603, визначено право розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Миколаївської області.

Предметом даного позову є визнання недійсними та скасування Державних актів на право приватної власності на землю серії МК №04504, МК №04505, МК №04506.

Зазначила, що всі вищевказані акти посвідчують паво приватної власності колективного садівництва «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів №56 від 26 серпня 1993 року на земельні ділянки, які розташовані в межах Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

В силу того, що Головне управління не було тим органом, яким видано оспорювані позивачем Державні акти МК №04504, МК №04505, МК №04506, а так само не має на даний час повноважень розпоряджатися землями приватної форми власності, доцільним є поставлення на вирішення суду питання про виключення у справі №477/1082/24 із числа третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Таким чином повноваження Головного управління не відповідають предмету позову, оскільки Головне управління не розпоряджається землями приватної власності.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

З огляду на лист ММБТІ від 17 січня 2023 року № 2-8824 станом на 28 грудня 2012 року право власності на ділянку АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 28).

Державна реєстрація проведена 27 жовтня 2023 року за № 52330756. Так, позивач ОСОБА_1 є власником садового будинку загальною площею 117,8 кв.м., що складається з садового будинку Літ. А-2; альтанка літ. Б; вбиральня-душ літ. В, огорожі та споруди № № -1-6. Садовий будинок розташований по АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується Витягом з державного реєстрації речових прав від 31 жовтня 2023 року № 352439321 (а.с. 53).

ОСОБА_1 є членом СТ «Пруди», за адресою: вул. Весняна, 93 Мішково-Погорілівська територіальна громада і в її користуванні знаходиться земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0,0404 га. (а.с. 18).

Звернувшись 19 грудня 2023 року до Мішково-Погорілівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0404 га для індивідуального садівництва, позивачу було відмовлено, посилаючись на те, що земельна ділянка, яка є предметом звернення належить на праві приватної власності СТ «Пруди» (а.с. 16-17).

Так, колективному садівництву «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради від 26 серпня 1993 року за № 56 виділена земельна ділянка площею 10,2 га для садово-городневого господарства, що розташована на території Коларівської сільської ради. 26 серпня 1993 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 04504 (а.с. 21-22), зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №4.

Також, колективному садівництву «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради від 26 серпня 1993 року за № 56 виділена земельна ділянка площею 8,5 га для садово-городневого господарства, що розташована на території Коларівської сільської ради. 26 серпня 1993 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 04505 (а.с. 55-56), зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №5.

Крім цього, 26 серпня 1993 року СТ «Пруди» виданий держаний акт на право приватної власності на землю серії МК №04506. Зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6. Відповідно до державного акту СТ «Пруди» підставі рішення Коларівської сільської ради від 26 серпня 1993 року за № 56 виділена земельна ділянка площею 12.1 га, для ведення садово-городневого господарства, що розташована на території Коларівської сільської ради (а.с. 57-58).

Водночас, з огляду на зміст рішення Коларівської сільської ради від 26 серпня 1993 року за № 56 сільською радою було прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність громадянами земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства та будівництва індивідуальних житлових будинків (а.с. 24, 25-27). Відповідно до списку, який додається до рішення земельні ділянки видавалися виключно фізичним особам. У вказаному рішенні відомості щодо ОСОБА_1 та надання колективному садівництву «Пруди» у приватну власність земельну ділянку площею 10,2 га, 12,1 га та 8,5 га відсутні.

Згідно з наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області інформації від 24 листопада 2023 року № 19-14-06-4255/2-23 відсутні відомості щодо скасування державних актів серії МК № 04504, 04505, 04506. Інформація про зареєстровані речові права за СТ «Пруди» до Державного земельного кадастру не надходила (а.с. 19-20).

До того ж, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повідомило листом від 23 квітня 2024 року № 29-14-0.130-1898/2-24 про відсутність облікованої та збереженої інформації щодо документів, що стали підставою для виготовлення державних актів на землю серії МК № 04504, 04505, 04506, на земельні ділянки колективного садівництва «Пруди» за архівними даними місцевого Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель (а.с. 42).

Відповідно до наданої Мішково-Погорілівською сільською радою інформації від 18 квітня 2024 року у сільській раді відсутні документи щодо винесення в натуру (на місцевість) меж земельних ділянок, проектів їх відведення, складених планів земельних ділянок, розробленої технічної документації по складанню державних актів на землю, книг реєстрації державних актів та інших документів, які стали підставою для виготовлення Державних актів на право приватної власності на землю серії МК №04504, 04505, 04506, виданих на підставі рішення Коларівської сільської ради №56 від 26 серпня 1993 року (а.с. 48).

Відповідно до частини першої статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 та 2 статті 3 Земельного кодексу України (в редакції на момент видачі спірних державних актів), визначено, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Статтею 6 ЗК України (1990 рік) встановлено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу; садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України» від 15 лютого 1993 року № 10 (втратив чинність 09 квітня 2003 року), визначено, що громадянам України передаються безплатно земельні ділянки, надані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, індивідуального дачного і гаражного будівництва. Передача громадянам України безплатно у приватну власність земельних ділянок, вказаних у частині першій цього пункту, провадиться тільки один раз по кожному виду їх цільового використання, про що обов`язково робиться Радами народних депутатів відповідна відмітка у паспорті або документі який його замінює, та інші.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЗК України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (частина 1 статті 23 ЗК України в редакції чинній на момент видачі актів)

Статтею 57 ЗК України (в редакції 1990 року) визначено, що для ведення колективного садівництва кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу.

Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із земель загального користування, що перебувають у колективній власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній власності членів кооперативу.

До земель загального користування належать земельні ділянки, зайняті охоронними зонами, шляхами, проїздами, спорудами та іншими об`єктами загального користування.

На землі загального користування сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів садівницькому кооперативу видається державний акт на право власності на землю.

На ділянки, що передаються у власність кожному членові садівницького кооперативу, сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за поданням відповідних кооперативів видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №28 від 15.04.1993 року (далі - Інструкція), виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, постійного користування землею та колективної власності на землю, що видаються садівницьким товариствам, провадиться після винесення в натуру (на місцевість) меж земельних ділянок за проектами їх відведення. На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки. (п.1.6, 1.7).

Частиною 1 пункту 110 Інструкції визначено, що технічна документація при складанні державних актів включає: при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення місцевої Ради народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування; абриси обміру земельної ділянки; план земельної ділянки, складений за результатами обміру; збірний план землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площ; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Пунктом 2.1 Інструкції визначено перелік підготовчих робіт при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з земельно-облікових документів про розмір земельної ділянки; довідку про членство громадянина у садовому товаристві; аналіз планово-картографічних матеріалів; звірку плану земельної ділянки з натурою та її обмір; підготовку виписки з рішення відповідної місцевої Ради народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування; аналіз договору купівлі- продажу земельної ділянки і документа про оплату вартості землі, звірку меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами, розробку технічної документації по складанню державних актів.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видавався на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні рішення Коларівської сільської ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області від 26 серпня 1993 року №56, вирішено передати безоплатно в приватну власність громадян земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства і будівництва житлових будинків, а також здійснити відповідні записи в книзі реєстрації, встановити межі та виготовити Державні акти на право особистої власності на землю.

З огляду на докази долучені до матеріалів справи та досліджені судом жодних подальших дій щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної землевпорядної документації, яка має передувати видачі державних актів на право власності на землю, здійснено не було.

Про відсутність такої документації також свідчить і дати винесення рішення «Про передачу земельних учасників для особистого підсобного господарства та індивідуального будівництва» №56 від 26 серпня 1993 року (а.с. 49) та дати виготовлення державних актів 26 серпня 1993 року (а.с. 21-22, 55-56, 57-58), які повністю збігаються, з чого вбачається, що жодного дотримання порядку виготовлення землевпорядної документації перед видачею державних актів не було.

Більше того, в порушення приписів статті 57 ЗК України 1990 року (в редакцію діючі на момент видачі державних актів), Коларівською сільською радою народних депутатів було видано державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серії МК №04504, 04505, 04506 від 26 серпня 1993 року, в тому числі на ті землі, що були надані кожному члену садівничого кооперативу, згідно списку, що є додатком до рішення №56 від 26 серпня 1993 року, самому колективному садівництву «Пруди», а не кожному члену кооперативу, як то передбачено частиною 5 статті 57 ЗК України (редакція 1990 року).

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15.

Враховуючи, що рішенням Коларівської сільської ради вирішувалося питання про передачу у власність громадянами земельних ділянок, державні акти серії МК №04504, 04505, 04506 від 26 серпня 1993 року є такими, що видані з порушенням норм чинного законодавства, а наявність вказаних державних актів перешкоджає позивачу у реалізації її права на отримання земельної ділянки для індивідуального садівництва у відповідності із встановленим законодавством порядком, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання державних актів недійсним та їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову у сумі 1453,44 грн. з кожного.

Керуючись статтями258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю, серії МК, №04504, виданий колективному садівничому товариству «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів №56 від 26 серпня 1993 року на земельну ділянку площею 10,2 га для садово-городницького господарства, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4 від 26 серпня 1993 року.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії МК №04505, виданий колективному садівничому товариству «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів №56 від 26 серпня 1993 року на земельну ділянку площею 8,5 га для садово-городницького господарства, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5 від 26 серпня 1993 року.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії МК, №04506, виданий колективному садівничому товариству «Пруди» на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів №56 від 26 серпня 1993 року на земельну ділянку площею 12,1 га для садово-городницького господарства, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6 від 26 серпня 1993 року.

Стягнути з Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375257, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн. 44 к.

Стягнути з садівничого товариства «Пруди», ЄДРПОУ 23040309, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн. 44 к.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних ПоложеньЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач Мішково-Погорілівська сільська рада Миколаївської області, адреса: вул. Миру, 38, с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області, 57214, ЄДРПОУ 04375257;

відповідач садівниче товариство «Пруди», адреса: с. Каравелове Миколаївського району Миколаївської області, 57424, ЄДРПОУ 23040309;

третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, адреса: пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54004, ЄДРПОУ 39825404.

Повний текст рішення складений та підписаний 26 грудня 2024 року.

Суддя В.В.Полішко