Ухвала

від 15.01.2025 по справі 509/5721/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5721/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

законної представниці неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - представниці Служби у справах дітей Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь в режимі відео-конференції матеріали кримінального провадження № 12024162250000544 від 08.08.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також цивільний позов ТОВ «Монблан Трейд 21» до ОСОБА_11 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 22164,11 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 26.11.2024 р. відносно обох обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_7 були продовжені строки дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою терміном до 24.01.2025 р. з альтернативою внесення застави відносно ОСОБА_11 у розмірі 121120 грн. та відносно ОСОБА_7 у розмірі 90840 грн.

Згідно зч.ч.1-4ст.331КПК України-під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Клопотання пропродовження запобіжногозаходу необхіднорозглянути дозакінчення строкудії попередньоїухвали (ст.199КПК України),так якухвала прозастосування запобіжногозаходу припиняєсвою діюпісля закінченнястроку діїухвали прообрання запобіжногозаходу (ч.1ст.203КПК України).

Прокурор у судовому засіданні, просив суд продовжити у відношенні обох обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_7 строки дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, терміном 60 календарних днів, з визначенням розміри застави стосовно кожного з обвинувачених - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн. кожному, враховуючи, що останні обвинувачуються у скоєнні умисного корисного тяжкого злочину, скоєного спільно та за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а ОСОБА_12 повторно, пов?язаного з відкритим викраденням майна потерпілих ТОВ «Монблан Трейд 21» на суму 31054,11 грн., передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція за який передбачає позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років, беручи до уваги,відсутність укожного зних офіційноїроботи,засобів існуванняі доходів,відсутність укожного місцяреєстрації тапостійного проживання,враховуючи особу ОСОБА_11 ,який ранішенеодноразово притягувавсядо кримінальноївідповідальності зааналогічні злочини,передбачені ч.3ст.186КК України,за щовироком Малиновськогорайсуду м.Одеси від21.02.2020р.був засудженийза ч.3ст.186,ч.ч.1,5ст.72КК Українидо 4р.п/в,вироком Київськогорайсуду м.Одеси від27.05.2011р.за ч.3ст.186,ч.4ст.70КК Українидо 4р.3м.п/в,звільнившись 24.11.2023р.,з чимпогодився обвинувачений ОСОБА_13 ,його захисникта законна представниця неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - представниця Служби у справах дітей Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, зважаючи на відсутність постійного місця проживання неповнолітнього ОСОБА_14 , і проти чого заперечував обвинувачениий ОСОБА_15 та його захисник, вважаючи недоведеними прокурором ризиків та обставин, передбачених ст.ст. 177,178 КПК України, а також те, що обвинувачений є неповнолітнім і обвинувачення базується на припущеннях, а тому просив суд, застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Представниця потерпілих та цивільних позивачів ТОВ «Монблан Трейд 21» ОСОБА_16 в підготовче судове засідання не з?явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила, надіславши на електронну адресу суду заяву, в якій повністю підтримала свій цивільний позов до до ОСОБА_11 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 22164,11 грн., який просила задовольнити та провести засідання без її участі.

Судом встановлено,що ОСОБА_12 та ОСОБА_17 - обвинувачуються у скоєнні умисного корисного тяжкого злочину, скоєного спільно та за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а ОСОБА_12 повторно, пов?язаного з відкритим викраденням майна потерпілих ТОВ «Монблан Трейд 21» на суму 31054,11 грн., передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (грабіж), санкція за який передбачає позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотань прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно обох обвинувачених, суд враховує відсутність у кожного з обвинувачених офіційної постійної роботи, засобів існування і доходів, місця реєстрації та постійного проживання, а також відсутність міцних соціальних зв?язків у кожного, враховуючи особу ОСОБА_11 , який батьком неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , і раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, передбачені ч. 3 ст. 186 КК України, за що вироком Малиновського райсуду м. Одеси від 21.02.2020 р. був засуджений за ч. 3 ст. 186, ч.ч. 1,5 ст. 72 КК України до 4 р. п/в, вироком Київського райсуду м. Одеси від 27.05.2021 р. за ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 р. 3 м. п/в, звільнившись з місць позбавлення волі 24.11.2023 р., маючи незняту та непогашену судимість, в даному кримінальному провадженні обвинувачується у скоєнні умисного, повторного, за попередньою змовою групою осіб зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_18 відкритого викрадення чужого майна в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 186 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому, на думку суду, є схильним до скоєння подібних умисних корисних тяжких злочинів, які носять характер систематичних, і завдяки яким він існує, до вчинення якого він залучив свого неповнолітнього сина, враховуючи можливість скоєння обвинуваченими інших корисних кримінальних правопорушень, а тому, передбачаючи тяжкість покарання, яка загрожує кожному з обвинувачених у випадку визнання їх винними у скоєнні вказаного вище корисного умисного тяжкого злочину, скоєного за попередньою змовою групою осіб між собою, а ОСОБА_19 повторно, в умовах воєнного стану, на думку суду, можуть обидва переховуватися від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, або у будь-який незаконний спосіб вчинити психологічний чи фізичний тиск відносно свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань в суді, а тому з урахуванням наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України і у відповідності до порядку, передбаченого ст.ст. 178,183 КПК України, враховуючи суспільний інтерес, суд вважає необхідним продовжити обом обвинуваченим строки запобіжних заходів у виді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки скасування або зміна цього запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, з урахуванням осіб кожного з обвинувачених, тяжкості скоєного ними умисного корисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відсутність судимостей у неповнолітнього ОСОБА_7 та його вік, тимчасове місце проживання в смт. Авангард, Одеського району Одеської області - не дає суду достатніх та вагомих підстав для застосування відносно обвинувачених більш м?якого запобіжного заходу з огляду на те, що вищеописані підстави, були враховані слідчим суддею під застосування відносно обох обвинувачених міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є суттєвими та превалюють над неповнолітнім віком і першою судимістю ОСОБА_7 , 2007 р.н.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає, що ризики, які були заявлені у клопотанні прокурора та були підставою застосування слідчим суддею обом обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою, не зменшились та виправдовують їх подальше тримання під вартою, обумовлені суспільною необхідністю, є пропорційними та обґрунтованими щодо обмеження конституційних прав і свобод обвинувачених.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_20 слід визначити відповідний розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн., а обвинуваченому ОСОБА_21 у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн., які були визначені ухвалами слідчого судді на стадії досудового розслідування, які на думку суду, у випадку їх внесення на рахунок ТУ ДСА будуть в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку кожного обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1.Клопотання прокурора задовольнити ;

2.Продовжити обвинуваченим : ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строки дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 15 березня 2025 року ;

3.Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_19 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн. ;

4.Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_22 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , що кожен з них або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області та у разі внесення застави, покласти на кожного з обвинувачених наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися без дозволу суду з населеного пункту, в якому вони тимчасово проживають;

- повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів

мобільного телефону ;

-утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.

5.Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , що відповідно до ч.ч. 8,10,11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо кожний з обвинувачених будучи належним чином повідомленим не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на кожного з них при застосуванні запобіжного заходу обов`язки - застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1