Ухвала

від 17.10.2024 по справі 766/10204/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/10204/23

н/п 1-кп/766/1314/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7

у відкритому судовому засіданні в залі суду під час розгляду кримінального провадження №22023260000000160 від 08.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

встановив:

На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці 20.07.2023 застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому продовжено слідчим суддею до 14.12.2023.

Ухвалами Херсонського міського суду від 07.12.2023, 24.01.2024, 19.03.2024, 13.05.2024, 08.07.2024, 29.08.2024 ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу до 28.10.2024.

Прокурор у своєму клопотання зазначив про те, що заявлені раніше ризики не зменшилися, а саме:

- запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 офіційно не працює, стабільного заробітку та стійких соціальних зв`язків не має, а також усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацію майна, та у разі доведення його вини в суді, можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін. Тому, з метою забезпечення процесуальних обов`язків необхідно ізолювати обвинуваченого на час проведення судового розгляду, оскільки він не визнає свою вину у вчиненому діянні, свої дії не вважає злочином, що може розцінюватися як спосіб уникнути від кримінально відповідальності, у тому числі шляхом переховування;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, так як ОСОБА_6 затримано під час вчинення злочину (передачі представнику рф відомостей місця розташування військовслужбовців ЗС України), вказаний злочин ОСОБА_6 вчиняв протягом тривалого проміжку часу, а саме з 05.06.2023 по 19.07.2023, за його безпосередньої фактичної участі. Прокурор зщвертає увагу на те, що ОСОБА_6 співпрацював з представниками спецслужб країни-агресора, агресія проти України триває, протиправні дії ОСОБА_6 припинені внаслідок його затримання під час вчинення злочину, а не його відмовою від таких вчинення таких дій. Враховуючи те, що м. Херсон та прилеглі до нього території є зоною активних бойових дій, а обвинувачений не вважає свої дії злочином, то існує реальна можливість вчинення злочинів проти національної безпеки України;

- обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме будучи на волі та маючи доступ до засобів зв`язку, повідомити представникам рф інформацію, яка може будь-яким чином негативно вплинути на жителів України. Крім того, обвинувачений активно вживає заходи, які унеможливлюють проведення судових засідань, проявляє неповагу до суду та учасників судового процесу, вживає нецензурну лексику у судових засіданнях.

Сукупність наведених фактів свідчить про неможливість запобігання цим ризикам у разі, якщо строк дії тримання під вартою відносно підозрюваного не буде продовжено. Таким чином, на даний час продовжує існувати необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд його задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Захисник обвинуваченого заперечив проти заявленого клопотання, обґрунтовуючи заперечення тим, що заявлені прокурором ризики вже значно зменшилися, а деякі взагалі перестали існувати. Також зазначив, що засоби зв`язку у його підзахисного були вилучені під час обшуку та перебувають у розпорядженні слідства, а тому він не може ними ніяк користуватися. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання та застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника, просив суд застосувати йому запобіжний у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані до клопотання документи, суд прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням наступних обставин.

Згідно наданих суду матеріалів обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічне ув`язнення.

Відповідно до положень статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, суд повинен врахувати, зокрема наступне: чи не зменшився заявлений ризик або чи з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд бере до уваги в сукупності всі обставини, передбачені статтею 178 КПК України: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого (позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна); відомості, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків; відсутність постійного місця роботи.

З урахуванням всіх обставин суд вважає, що обґрунтованим є ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки суть правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 , полягає у співробітництві із представниками спецслужб країни-агресора рф, які можуть сприяти у перетині обвинуваченого на лівобережну частину Херсонської області, яка наразі тимчасово перебуває під окупаційною владою країни-агресора з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений не визнає свою вину у вчиненому правопорушенні, свої дії не вважає злочином, що може розцінюватися як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом переховування.

З урахуванням характеру кримінального правопорушення обґрунтованим є і ризик вчинення іншого правопорушення, оскільки обвинувачений співпрацював з представниками спецслужб країни-агресора, агресія проти України триває, протиправні дії ОСОБА_6 були припинені правоохоронними органами, а не його відмовою від таких дій. А враховуючи те, що м. Херсон та прилеглі до нього території, є зоною активних бойових дій, а обвинувачений не вважає свої дії злочином, то існує реальна можливість вчинення ним злочинів проти національної безпеки України. Разом з цим, суд не бере до уваги твердження захисника обвинуваченого про те, що під час обшуку у ОСОБА_6 було вилучено всі засобі зв`язку, а тому він не зможе ними користуватися, оскільки під час обшуку, проведеного у житлі обвинуваченого, відеозапис якого вже досліджувався у судовому засіданні, у ОСОБА_6 дійсно було вилучено засоби зв`язку (мобільні телефони, комп`ютерну техніку), однак зазначених засобів було вилучено декілька, що свідчить про те, що ОСОБА_6 мав можливість користуватися різноманітними засобами зв`язку, та ніщо не заважатиме обвинуваченому, перебуваючи за адресою свого місця проживання у разі застосування йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, знайти можливість придбання засобів зв`язку, за допомогою яких може зв`язатися із представниками спеціальних служб країни-агресора для передання певної інформації.

Крім того, суд неодноразово звертав увагу на поведінку обвинуваченого у судовому засіданні, направлену на унеможливлення проведення судових засідань, зокрема, вживання нецензурної лексики у судовому засіданні, про що у судових засіданнях судом робляться відповідні зауваження, що є проявом явної неповаги до суду та може свідчити про його ставлення до скоєного.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі, характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_6 , і є дієвим заходом забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Таким чином, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає меті та завданням кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці 20.07.2023 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому продовжено Херсонським міським судом Херсонської області до 28 жовтня 2024 року, а судове провадження не завершене, тому суд, приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, що буде достатнім для пред`явлення сторонами доказів та забезпечення розгляду справи у розумні строки.

Частиною 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та те, що при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначався, то суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178,183,184,194, 196, 199, 331 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 грудня 2024 року.

Ухвала суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя:ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2