Ухвала

від 09.01.2025 по справі 204/2655/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року

м. Київ

справа № 204/2655/23

провадження № 51-2139 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

потерпілого ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

До початку касаційного розгляду захисник ОСОБА_7 надіслала клопотання, в якому просить Суд закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання зазначає, що Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX) до ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, були внесені зміни і підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян. Згідно з вироком, ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України за те, що він 05 січня 2023 року таємно, в умовах воєнного стану, заволодів майном на суму 1975,30 грн. Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2023 році становила 2684 грн. Вважає, що вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і тому до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК України, вчинене ОСОБА_6 діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказане узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21; провадження № 51-2555кмо24). Крім того, на думку захисника, привласнення офіційного документу - банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», яка належить потерпілому ОСОБА_8 , вказує на те, що це діяння через свою малозначність не становить суспільної небезпеки, а тому просить у цій частині також закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за малозначністю (ч. 2 ст. 11 КК України).

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подане клопотання та просили його задовольнити, прокурора ОСОБА_5 , яка просила клопотання задовольнити частково та закрити кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України, потерпілого ОСОБА_8 , який залишив вирішення клопотання на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, на день касаційного розгляду Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, внесені зміни і підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені зміни набули чинності 09 серпня 2024 року.

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21; провадження № 51-2555кмо24) зроблено висновок, що Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України за те, що він 05 січня 2023 року таємно, в умовах воєнного стану, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_9 в сумі 1 975,30 грн.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2023 році становила 2684 грн.

Враховуючи викладений вище висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, а також те, що вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з урахуванням положень, передбачених ст. 5 КК України, вчинене ОСОБА_6 діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 погодився на закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За приписами ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Доводи захисника про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у зв`язку з тим, що це діяння через малозначність не становить суспільної небезпеки, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 357 КК України, а саме за те, що ОСОБА_6 , знайшовши банківську картку потерпілого ОСОБА_8 у банкоматі, не вчинив жодних дій щодо відшукування її власника та дій на її повернення до будь-якого відділення банку АТ КБ «ПриватБанк», а привласнив її з корисливих мотивів.

Таким чином, вчинене ОСОБА_6 привласнення офіційного документа (банківської картки потерпілого ОСОБА_8 ) з корисливих мотивів вказує на те, що це діяння не є таким, яке через малозначність не становить суспільної небезпеки, що виключає закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за малозначністю (ч. 2 ст. 11 КК).

За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_6 в частині засудження за ч. 4 ст. 185 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження в цій частині.

В іншій частині клопотання захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3