Рішення від 15.01.2025 по справі 160/25550/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуСправа №160/25550/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 31.07.2023 №0203160707.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт №2197/04-36-07-07/13451782 від 12.06.2023, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі чого в подальшому відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707 про нарахування підприємству грошового зобов`язання по сплаті податку на прибуток в сумі 22236838,75 грн. (з них збільшення податкового зобов`язання 17789471,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) 4447367,75 грн.). Так, позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки належних підстав для визнання кредиторської заборгованості в сумі 98840306,08 грн. такою, що не підлягає погашенню, в Акті не наведено. Крім того, позивачем зазначено, що відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/4679/22 ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" визнано банкрутом. Контролюючому органу станом на дату проведення перевірки та складення Акту за її результатами було відомо про визнання ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 18.04.2023. Таким чином, відповідно до п. п. 14.1.11 Податкового кодексу України підстави для визнання безнадійною кредиторської заборгованості ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" не виникали в 2022 році, а могли виникнути не раніше 2023 року, тобто в податковому періоді поза межами періоду, що перевірявся у цій перевірці. Разом з тим, перевірку проведено в період з 26.05.2023 по 05.06.2023, тобто після визнання підприємства банкрутом. Так, ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) прямо передбачено, що після визнання банкрутом у боржника не виникає жодних додаткових зобов`язань, в тому числі зі сплати податків. Разом з тим, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не включено до складу кредиторів у справі №904/4679/22 про банкрутство ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" в межах судових процедур, визначених КУзПБ, а відповідно до ст. 59 КУзПБ нові податкові зобов`язання не можуть виникнути після визнання боржника банкрутом. Отже, донарахування нових податкових зобов`язань ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" на підставі Акту перевірки від 12.06.2023 №2197/04-3607-04/13451782 шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним та протиправним. Крім того, позивач у позовній заяві зазначає про безпідставність висновків щодо векселів, оскільки оригінали векселів знаходяться не у векселедавця ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит", а у векселедержателів, а отже претензія щодо "ненадання підтверджуючих документів" щодо змін до векселів (порівнюючи із інформацією, якою володів контролюючий орган за період з 01.04.2011 по 31.03.2012), є безпідставною, необґрунтованою та протиправною. На підставі викладеного позивач вважає, що донарахування податкових зобов`язань, в т. ч. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), визначених в оскаржуваному ППР, є протиправним, а саме оскаржуване ППР підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 (суддя Неклеса О.М.) у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документу про сплату судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» на суму 21472,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16 листопада 2023 року.

10.11.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке. Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період 01.01.2017 по 31.12.2022, встановлено заниження на загальну суму 98846906,08 грн у т.ч. за 2021 рік на 3600 грн, за 2022 рік на 98 843 306,08 грн. Заниження доходів за 2022 рік виникло внаслідок: - списання кредиторської заборгованості за надання в оренду приміщення на суму операції 3000 грн, що відображено в бухгалтерському обліку записом Дт рах. 71 Кт рах.37 та за рахунок невключення до складу доходів сум зобов`язань, які не підлягають погашенню, а саме: кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 на суму - 363 338,63 грн: - 372 «Розрахунки з підзвітними особами» - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 на суму - 363 338,63 грн.; - 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість перед ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 30691543) на суму 10499,99 грн.; - 51 «Довгострокові векселі видані» - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість за 64 простими векселями на загальну суму - 98 466 467,46 грн. станом на 31.12.2022 відсутні. Активи для погашення зазначеної кредиторської заборгованості згідно балансу станом на 31.12.2022 відсутні. Також до перевірки було надано 64 векселі з датою пред`явлення з 10.02.2025 року по 01.10.2025 року, векселедержателями виступають ТОВ «АТБ-ИНВЕСТ», ТОВ «АТБ-ТОРГСТРОЙ», ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» тощо. Під час детального дослідження наданих векселів відповідач звернувся до матеріалів планової виїзної перевірки, а саме акту перевірки №245/225/13451782 від 13.07.2012, відповідно до якого строки пред`явлення 39 векселів закінчились ще у 2019 році. Проте, до перевірки позивач не надав підтверджуючі документи щодо зміни дати пред`явлення. Враховуючи ненадання жодного належного доказу на підтвердження продовження строку звернення та враховуючи положення Уніфікованого закону про прості векселі встановлено, що підприємство занизило доходи на суму кредиторської заборгованості за рахунок зобов`язання що не підлягає погашенню на 98 840 306,08 грн. Крім того, відповідачем зазначено, що згідно з ухвалою від 28.12.2022 №904/4679/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ, що теж підтверджує факт відсутності активів. Також відповідач зазначає, що контролюючим органом проведена ліквідаційна перевірка, яка по своїй суті є остатньою перевіркою товариства у зв`язку з чим платник податків зобов`язаний привести усі свої відомості у відповідність згідно чинного законодавства. Крім того відповідач наголосив на тому, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

16.11.2023 надійшла відповідь на відзив позивач в якій позивач підтримує позицію заявлену у позовній заяві та додатково зазначає, що відповідач в акті перевірки прямо посилається на дані реєстру виданих та непогашених векселів стосовно строку платежу по векселях, які повністю відповідають правилам, передбаченим ст.34 Уніфікованого закону, водночас в акті перевірки відповідач не встановив порушення ст.34 чи будь-якої іншої норми Уніфікованого закону, а тому оскільки посилання на ст.34 Уніфікованого закону відсутні в Акті перевірки, ці доводи не були покладені в основу винесеного ППР, відповідно вони не входять до предмету доказування у цій справі. Також в акті перевірки не зазначено, які саме документи не надано до перевірки, якими нормами законодавства передбачено обов`язок мати в наявності та відповідно надати до перевірки саме цей конкретний перелік документів. Відповідач жодним чином не заперечив проти доводів позивача про те, що законодавство України не передбачає оформлення будь-яких інших додаткових підтверджуючих документів на підтвердження внесення змін до тексту векселя, окрім власне самого векселя, до якого вносяться зміни (оригінали знаходяться не у векселедавця ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит», а у векселедержателів).

16.11.2023 усною ухвалою суду продовжено строк підготовчого засідання на 1 місяць та оголошено перерву до 14.12.2023.

14.12.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній повторно зазначив, що вексель з реквізитами (строк платежу) «за пред`явленням» підлягає оплаті при його пред`явленні. Але цей термін не може бути скільки завгодно довгим, тому що пред`явити вексель до платежу потрібно протягом одного року з дати його складання. Додатково до пояснень було надано перелік векселів, котрі надавались до перевірки.

14.12.2023 представником позивача надано додаткові пояснення, разом з якими останнім надано до суду документи, що надавались ним до перевірки.

У підготовчому засіданні 14.12.2023 оголошено перерву до 25.01.2024.

24.01.2024 до суду від представника ГУ ДПС в Дніпропетровській області надійшла заява про долучення доказів до справи, а саме: акту виїзної планової документальної перевірки від 13.07.2012 №245/225/13451782; додатку 1 до акту перевірки від 13.07.2012 року №245/225/13451782.

Відповідно до довідки від 25.01.2024 №107, складеною секретарем судового засідання, 25.01.2024 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Наступне підготовче засідання призначено на 08.02.2024.

07.02.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній заперечував проти долучення до матеріалів справи акту виїзної планової документальної перевірки від 13.07.2012 №245/225/13451782 та додатку 1 до акту перевірки від 13.07.2012 №245/225/13451782.

У підготовчому засіданні 08.02.2024 були поставлені на обговорення питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства,а також щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті. У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по Дніпропетровській області та необхідністю додаткового часу представнику відповідача для ознайомлення з наданим представником позивача додатковими поясненнями у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15.02.2024.

14.02.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо юрисдикції вказаного спору.

У підготовчому засіданні 15.02.2024 представники сторін щодо закриття провадження у справі заперечували, щодо закриття підготовчого засідання у справі не заперечували.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року провадження в адміністративній справі закрито згідно з п. 1 ч. 1ст. 238 КАС Україниу зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Одночасно роз`яснено, що розгляд цього спору має вирішуватись за правилами господарського судочинства в межах справи № 904/4679/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит».

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 (колегія у складі головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі №160/25550/23 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розпорядженням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 №678д призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з недопустимістю повторної участі судді Олени Неклеси в розгляді адміністративної справи №160/25550/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу розподілено головуючому судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/25550/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Фаворит» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 листопада 2024 року.

08.11.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній, зокрема, зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024, що набрала законної сили, встановлено безпідставність донарахування нових податкових зобов`язань ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит» на підставі акту перевірки від 12.06.2023 №2197/04-36-07-07/13451782 шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

12.11.2024 підготовче засідання у справі №160/25550/23 відкладено на 19.11.2024.

У підготовчому засіданні 19.11.2024 усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання у справі №160/25550/23 та постановлено перейти до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 19.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав вказаних у позові, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити, вказуючи на безпідставність позовних вимог.

Судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика «Фаворит» (код ЄДРПОУ 13451782) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.02.2000. Видами діяльності є 15.13 виробництво м`ясних продуктів (основний) 51.32 оптова торгівля м`ясом та м`ясопродуктами 52.22 роздрібна торгівля м`ясом та м`ясними продуктами.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/4679/22, зокрема, припинено процедуру розпорядження майномТовариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит", припинено повноваження арбітражного керуючогоЛихопьока Дениса Павловича, як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит", визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит"банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 18.04.2024, призначено ліквідаторомТовариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" арбітражного керуючогоЛихопьока Дениса Павловича, господарську діяльністьТовариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" завершено, строк виконання всіх грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" вважати таким, що настав 18.04.2023.

Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/4679/22 набрала законної сили 18.04.2023.

У подальшому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлень від 26.05.2023 №3412, від 26.05.2023 №3413 та наказу Головного управління ДПсС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 13451782)» від 19.05.2023 №2529-п, на підставі п.п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 13451782) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 (земельний податок по 31.12.2017), валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2012 по 05.06.2023 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта (довідки) перевірки, який є його невід`ємною частиною).

12.06.2023 за результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 13451782)» за №2197/04-36-07-07/13451782, в якому встановлені такі порушення ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ»:

1) ст.9 Закону №996, п.134.1 ПКУ, п.15 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», занижено податок на прибуток за 2022 рік на суму 17789471грн;

2) в порушення пп.49.18.3 п.49.18, ст.49 ПКУ не надано звітність з податку на прибуток за 2021 рік, 2022 рік.

На підставі висновків акту перевірки №2197/04-36-07-07/13451782 від 12.06.2023, яким встановлено порушення ст.9 Закону №996, п.134.1 ПКУ, п.15 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5 ПП(С)БО 11 «Зобов`язання» було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 22 236 838,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 17 789 471 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4 447 367,75 грн.

ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, подавши скаргу від 04.09.2023 за вих. №02-07/62, в якій просило переглянути та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707.

Рішенням ДПС України від 20.09.2023 за №27791/6/99-00-06-01-02-06 скаргу на податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707 залишено без розгляду, з посиланням на те, що позивача подав скаргу із пропуском строку, визначеного абзацом 1 пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707 протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України (постанова ВП ВС від 1 листопада 2023 року у справі № 908/129/22 (908/1333/22).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Така перевірка здійснюється з урахуванням положень Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок №1588).

Так, згідно з пунктом 11.5 розділу XI Порядку №1588 у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі, зокрема, одержання судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Разом з тим, порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Частиною 1 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частино 3 ст. 41 КУзПБ, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Проте, ч.5 ст. 41 КУзПБ містить виключення, згідно з яким дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

Отже, мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, і стосується тих вимог, які виникли - мали місце на дату прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме 27.12.2022, відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 у справі №904/4679/22.

Верховний Суд у постанові від 27.12.2023 у справі № 813/3085/17 зазначив, що слід урахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, в якому зазначено, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Водночас відповідно до приписів ст.59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №916/4181/14 вказано:

«Положення статі 59 КУзПБ, з введенням в дію якого 21.10.2019 втратив чинність Закон про банкрутство, за своїм змістом аналогічні положенням статі 38 названого Закону, що свідчить про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання щодо виникнення зобов`язань у боржника, який перебуває в судовій процедурі ліквідації...

…боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство, частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання».

Аналогічні висновки висловлено в постановах Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №904/2166/20, від 14.08.2019 у справі №913/412/16.

З аналізу вказаних норм законодавства видно, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов`язаннями (в тому числі податковими), строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 (справа № 823/78/15), від 21.08.2018 (справа 819/2484/13-а).

Суд звертає увагу на те, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов`язаннями (в тому числі податковими), строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як встановлено судом, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/4679/22, що набрала законної сили 18.04.2023, ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Як слідує із матеріалів справи, позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ», за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлень від 26.05.2023 №3412, від 26.05.2023 №3413 та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «М`ЯСНА ФАБРИКА «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 13451782)» від 19.05.2023 №2529-п, на підставі п.п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відтак, з врахуванням зазначеного, суд робить висновок, що вказана перевірка була проведена відповідачем неправомірно, оскільки проведена після визнання позивача банкрутом (18.04.2023).

За таких обставин,застосування штрафних (фінансових) санкцій згідноз податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2023 №0203160707, після прийняття Господарським судом Дніпропетровської області постанови про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит"банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, є протиправним.

Крім того, в Акті, який став підставою для винесення оскаржуваного ППР зроблено наступні висновки:

Відповідно до розділу 4. Висновок Акту, зокрема, вказано: "Перевіркою встановлено порушення ТОВ "М`ЯСНА ФАБРИКА "ФАВОРИТ":

- в порушення ст. 9 Закону №996, п. 134.1 ПКУ, п. 15 НП (С)БО 15 "Дохід", п. 5 НП (С)БО 11 "Зобов`язання", занижено податок на прибуток за 2022 рік на суму 17 789 471 грн".

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу III Акту, зокрема, вказано: "… Заниження доходів за 2022 рік виникли внаслідок:

Списання кредиторської заборгованості за надання в оренду приміщення на суму операції 3000 грн. що відображено в бухгалтерському обліку записом Дт рах. 71 Кт рах. 37 та за рахунок не включення до складу доходів сум зобов`язань які не підлягають погашенню, а саме:

- кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 на суму 363 338,63 грн;

- 372 "Розрахунки з підзвітними особами" - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 на суму 363 338,63 грн;

- 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість перед "АТБ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 30691543) на суму 10 499,99 грн;

- 51 "Довгострокові векселі видані" - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість на 64 простими векселями на загальну суму 98 466 467,46 грн.

Активи для погашення зазначеної кредиторської заборгованості згідно балансу станом на 31.12.2022 відсутні".

Далі, у цьому ж підпункті Акту контролюючий орган дійшов висновку, що «списання з балансу кредиторської заборгованості відбувається одночасно з визнанням даного зобов`язання іншим операційним доходом того періоду, в якому зобов`язання визнані не підлягаючими погашенню, з відображенням в рядку 2120 Форми №2. Показник даного рядку враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування та впливає таким чином на об`єкт оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, за наслідками проведення перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що підприємство занизило доходи на суму кредиторської заборгованості за рахунок зобов`язання, яке не підлягає погашенню на 98 840 306,08 грн».

Так, відповідно до ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу… Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

Пункт 3 НП (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" - визначення "зобов`язання" - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пункт 15 НП (С) БО 15 "Дохід" - доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Пункт 5 НП (С) БО 11 "Зобов`язання" - зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Проаналізувавши доводи відповідача щодо наявності в обліку позивача зобов`язань, які б не підлягали погашенню станом на 31.12.2022, суд не знаходить підстав для таких висновків.

Акт перевірки не містить належного обґрунтування підстав визнавати кредиторську заборгованість в сумі 98 840 306,08 грн. такою, що станом на 31.12.2022 не підлягає погашенню. Контролюючий орган не вказує конкретної фактичної підстави, яка б підтверджувала необхідність списання всієї кредиторської заборгованості в обліку підприємства, саме в 2022 році. Зокрема, відповідачем в акті перевірки не доведено виникнення чи існування в 2022 році подій чи обставин, які б могли беззаперечно свідчити про те, що кредиторська заборгованість більше не підлягає погашенню, зокрема, спливу строків позовної давності за зобов`язаннями, настання строку платежу по векселях, прощення боргу кредиторами позивача, ліквідації кредиторів позивача або ліквідації чи визнання банкрутом самого позивача тощо.

Відсутність достатнього обсягу активів для погашення кредиторської заборгованості станом на конкретну дату не є обставиною, що звільняє суб`єкта господарювання від його зобов`язань.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наведеними нормами Господарського та Цивільного кодексів України прямо встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання та тим більш від виконання такого зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів обов`язку визнання позивачем доходу на суму кредиторської заборгованості підприємства станом на 31.12.2022. Так, оборотно-сальдова відомість за 2022 рік містить відомості стосовно всіх операцій підприємства: сальдо на початок та кінець періоду (2022 рік), обороти за період (2022 рік), в тому числі визнання доходу від списання кредиторської заборгованості за орендою в сумі 3 000 грн., віднесення до витрат суми оренди в розмірі 2 700 грн. наявність кредиторської заборгованості з розрахунків за орендою (на кінець періоду 10 499,99 грн.), відомості щодо кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 363 338,63 грн., відомості щодо кредиторської заборгованості за векселями, в т.ч. довгострокові векселя, видані в національній валюті, станом на кінець періоду в сумі 98 466 467,46 грн. та поточна заборгованість, віднесення до витрат розрахунків з пенсійним фондом в сумі 10 211,92 грн. Окрім даних бухгалтерського обліку підприємством до матеріалів справи надано фінансову звітність малого підприємництва за 2022 рік Баланс на 31.12.2022, Звіт про фінансові результати за 2022 рік. Зокрема, в рядку 1595 Балансу за 2022 рік відображено суми довгострокових зобов`язань з векселів (станом на кінець звітного періоду в розмірі 98 466,0 тис. грн.).

Відповідно до п.44.2 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно, виходячи з даних бухгалтерського обліку позивача, останнім не занижено суму фінансового результату до оподаткування, водночас доказів того, що кредиторська заборгованість не підлягає погашенню, та, відповідно, підлягає списанню саме в 2022 році, контролюючим органом не наведено та матеріалами справи не підтверджено.

Також в Акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що згідно з ухвалою від 28.12.2022 №904/4679/22 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "МЯСНА ФАБРИКА "ФАВОРИТ", що теж підтверджує факт відсутності активів.

Натомість відкриття провадження у справі №904/4679/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" (код ЄДРПОУ 13451782) відбулося на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022.

Відповідно до частини 8 статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Виходячи зі змісту наведених норм статті 39 КУзПБ, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство підтверджує лише факт відкриття провадження у справі про банкрутство та початок процедур, пов`язаних із відкриттям провадження, а не факт відсутності активів чи визнання заборгованості безнадійною.

Крім того, необхідно зазначити, що відкриття провадження у справі про банкрутство не означає, що підприємство гарантовано буде визнано банкрутом. У статті 90 КУзПБ передбачено перелік підстав, з яких може бути закрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), в тому числі не пов`язаних із встановленням неплатоспроможності боржника.

У відповідності до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, що перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах протягом останніх трьох років з моменту прощення;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс- мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;.

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Суд зазначає, що в наведеній нормі відсутні посилання на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд звертає увагу, що для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пункту з) підпункту 14.1.11 ПК України необхідною є постанова господарського суду про визнання банкрутом.

Даний висновок підтверджується роз`ясненнями Державної податкової служби України.

Зокрема, відповідно до індивідуальної податкової консультації ДФСУ від 16.02.2018 №650/6/99-99-15-02-02-15/ІПК достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог п. п. "з" п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Аналогічні роз`яснення містяться в індивідуальних податкових консультаціях ДФСУ/ДПСУ від 26.07.2019р. №3490/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 22.09.2020р. №3959/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 23.09.2020р. №3970/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 30.11.2021р. № 4548/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Разом з тим, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/4679/22 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" (49000, м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, буд. 21, код ЄДРПОУ 13451782) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 18.04.2024; строк виконання всіх грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" (49000, м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, буд. 21, код ЄДРПОУ 13451782) вважати таким, що настав 18.04.2023.

Інформація щодо визнання підприємства банкрутом у справі, на яку сам контролюючий орган посилається в Акті, є відкритою. Контролюючому органу станом на дату проведення перевірки та складення Акту за її результатами було відомо про визнання ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 18.04.2023 (в п. 2.2 розділу II Акту).

Таким чином, відповідно до пункту з) підпункту 14.1.11 ПК України підстави для визнання безнадійною кредиторської заборгованості ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" не виникали в 2022 році, зазначені обставини були відсутні станом на 31.12.2022, а могли виникнути не раніше 2023 року, тобто в іншому податковому періоді, стосовно якого висновки в акті перевірки відсутні.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 826/548/17 зазначено про те, що саме по собі визнання контрагента банкрутом до завершення ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для визнання кредиторської заборгованості безнадійною. Заборгованість перед юридичною особою-банкрутом буде визнано безнадійною, якщо така заборгованість залишиться непогашеною саме на дату ліквідації банкрута.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство позивача не може вважатися належним доказом відсутності активів у позивача та не є обставиною для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пункту з) підпункту 14.1.11 ПК України.

Щодо доводів відповідача стосовно векселів суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що за даними наданого до перевірки реєстру виданих та непогашених векселів у позивача рахується 64 векселі із зазначенням, зокрема, номерів, номіналів векселів, дати емісії, векселедержателів та умов платежу («за пред`явленням, але не раніше» із зазначенням конкретних дат від 10.02.2025 до 05.12.2025). Проте за результатами документальної планової виїзної перевірки з 01.04.2011 по 31.03.2012 (акт №245/225/13451782 від 13.07.2021) 39 простих векселів з наведеного переліку мають інший термін пред`явлення та контрагента («за пред`явленням, але не раніше» із зазначенням конкретних дат від 07.04.2019 до 03.02.2021). Отже, в акті відповідач зазначає про те, що відбулася зміна векселедержателя та зміна строку пред`явлення векселя, але платником не надано підтверджуючі документи щодо даних змін.

Водночас суд зазначає, що в акті перевірки не міститься висновків щодо зв`язку строків пред`явлення векселів та строків списання кредиторської заборгованості. Незалежно від наявності чи відсутності розбіжностей в датах пред`явлення векселів в акті перевірки зроблено висновки щодо заниження доходу відносно всієї кредиторської заборгованості позивача станом на 2022 рік, в тому числі кредиторської заборгованості за всіма 64 векселями (без розмежування за строками пред`явлення), а також іншої кредиторської заборгованості перед фізичними та юридичними особами, не пов`язаної з векселями. Відповідно акт перевірки не містить і до матеріалів справи не надано доказів наявності порушень податкового законодавства з підстав непідтвердження внесення змін до частини векселів, виданих позивачем.

У відповідності до п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. №727 (в редакції наказу від 22.12.2021р. №702), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015р. за №1300/27745, акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.

Згідно з п.п.3, 4, 5 розділу ІІ Порядку №727 акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

З вказаних норм слідує, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявленні при проведенні перевірки порушення вимог податкового законодавства; документом, на підставі якого приймається відповідне рішення суб`єкта владних повноважень (податкове повідомлення-рішення).

Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14 незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Дані, що містилися в акті перевірки від 13.07.2012 №245/225/13451782 можуть підтверджувати лише відомості станом на дату складення вказаного акту перевірки і стосуються виключно перевіряємого періоду з 01.04.2011 по 31.03.2012, а не податкового періоду через одинадцять років після проведення попередньої перевірки.

Належних доказів того, що строк пред`явлення до платежу будь-якого з 64 векселів, виданих ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит», про які йде мова в Акті перевірки від 12.06.2023, настав станом на 2022 рік, а також про можливі наслідки такого настання, відповідачем не наведено в акті перевірки та не надано до матеріалів справи.

Поряд з цим, статтею 13 Закону України від 05.04.2001 №2374-III «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону. У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку. Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.

Отже, наявність додаткових документів на підтвердження внесення змін до змін до тексту векселя, окрім самого векселя, не передбачено законом.

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано наявності порушень податкового законодавства з наведених підстав.

Крім того, при ухваленні рішення у справі суд враховує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 у справі №904/4679/22 було відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "М`ясна фабрика "Фаворит" в загальній сумі 22 242 206,75 грн. з яких: 17 789 471,00 грн - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), 4 447 367,75 грн - вимоги щодо сплати податків і зборів (штрафна санкція), 5 368,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, а також вказано про те, що донарахування нових податкових зобов`язань Боржника на підставі Акту перевірки від 12.06.2023 № 2197/04-3607-04/13451782 шляхом винесення податкового повідомлення-рішення суд вважає безпідставним.

З огляду на встановлені судом обставини податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707 підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 21472 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, судовий збір у сумі 21472 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" (вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 13451782) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.07.2023 №0203160707.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Фаворит" судові витрати з оплати судового збору у сумі 21472 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський