Рішення

від 14.01.2025 по справі 420/32816/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32816/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04.10.2024 за №28911/15-32-09- 07/42398604-ДПС/ТД-ФС у розмірі 1 280 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 жовтня 2024 року на поштову адресу Позивача надійшла Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04.10.2024 №28911/15-32-09-07/42398604-ДПС/ТД-ФС у розмірі 1 280 000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Позивач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020».

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт № 28911/15-32-09- 07/42398604 від 08.07.2024 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, яким зокрема, встановлено використання позивачем найманої праці 18 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). За результатами розгляду заперечень позивача на акт, ДПС надано висновок, згідно якого прийнято рішення, зокрема, виключити з переліку двох осіб, тому враховуючи внесені зміни, перевіркою ДПС встановлено використання позивачем найманої праці 16 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

04.10.2024 першим заступником начальника ПМУ Держпраці Буюклі В.І., за результатами розгляду справи, керуючись Порядком № 509, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, прийнято постанову про накладення штрафу № 28911/15- 32-09-07/42398604-ДПС/ТД-ФС на ТОВ «АТП 2020», за порушення ч. 4 ст. 24 КЗпП України, в частині допуску до роботи без оформлення трудового договору 16 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ).

Позивач вважає, що висновки акту фактичної перевірки викладені без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин, були зроблені без дослідження документів, а лише на підставі інформаційних платформ, що не може нести доказову базу та підтверджувати вину позивача у порушенні законодавства у сфері праці та зайнятості населення.

Крім того, на думку позивача, накладення штрафу Держпраці без складання акту інспекційного відвідування на підставі лише акту перевірки податкової служби є незаконним та законодавством не передбачено можливості накладення штрафів на підставі акта фактичної перевірки ДПС, її територіального органу.

ТОВ "АТП 2020" не погоджується із даною Постановою Держпраці, вважає її протиправною, безпідставною, прийнятою без повного, всебічного та об`єктивного дослідження та розгляду всіх обставин, а тому є такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 28.10.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 05.11.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 12.12.2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про забезпечення позову у справі №420/32816/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Ухвалою від 09.01.2025 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про забезпечення позову у справі №420/32816/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки ГУ ДПС в Одеській області встановлені порушення вимог діючого законодавства. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є правомірною, та такою, що винесена відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні.

26.11.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.12.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення.

10.12.2024 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.08.2018 року.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача -КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Наказом ГУ ДПС в Одеській області №6192-п від 25.06.2024 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АТП 2020» на підставі п.п.19-1.1.4 п. 19-1 ст. 19-1, п.п.19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1, ст. 20, п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального наказано провести фактичну перевірку ТОВ «АТП 2020», Код ЄДРПОУ 42398604, з26.06.2024 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2021 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контрою дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявність ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

ГУ ДПС в Одеській області у період з 26.06.2024 по 05.07.2024 року проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020».

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт № 28911/15-32-09-07/42398604 від 08.07.2024 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.

Відповідно до вказаного акту перевірки встановлено, зокрема, використання позивачем найманої праці 18 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Актом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, ТОВ «АТП 2020» у перевіряємому періоді згідно міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) здійснило транспортні перевезення вантажів з залученням найманої праці водіїв, зокрема: 1. ОСОБА_1 - здійснено перевезення вантажів 03.10.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_1 , ВН3995XF (працевлаштований 01.02.2024, на дату виїзду не працевлаштований) 2. ОСОБА_2 - здійснено перевезення вантажів 17.02.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (звільнений 30.06.2022, працевлаштований 01.03.2023, станом на дату виїзду не працевлаштований) 3. ОСОБА_3 - здійснено перевезення вантажів 11.11.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (працевлаштований 14.11.2022, на дату виїзду не працевлаштований) 4. ОСОБА_4 - здійснено перевезення вантажів 16.07.2021, на транспортних засобах №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (не працевлаштований на дату виїзду) 5. ОСОБА_5 - здійснено перевезення вантажів 26.02.2024, на транспортних засобах №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 (не працевлаштований на дату виїзду) 6. ОСОБА_6 - здійснено перевезення вантажів 12.08.2023, на трнспортних засобах №№ НОМЕР_10 , НОМЕР_11 (не працевлаштований на дату виїзду) 7. ОСОБА_7 - здійснено перевезення вантажів 17.11.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_12 , НОМЕР_3 (не працевлаштований на дату виїзду) 8. ОСОБА_8 - здійснено перевезення вантажів 26.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_13 , НОМЕР_5 (не працевлаштований на дату виїзду) 9. ОСОБА_9 - здійснено перевезення вантажів 14.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_14 , ВН0823XF (не працевлаштований на дату виїзду) 10. ОСОБА_10 - здійснено перевезення вантажів 22.01.2024, на транспортних засобах НОМЕР_15 , НОМЕР_16 (не працевлаштований на дату виїзду) 3 11. ОСОБА_11 - здійснено перевезення вантажів 27.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_17 , НОМЕР_18 (не працевлаштований на дату виїзду) 12. ОСОБА_12 - здійснено перевезення вантажів 09.11.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_19 , ВН2250XF (не працевлаштований на дату виїзду) 13. ОСОБА_13 - здійснено перевезення вантажів 25.08.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_20 , НОМЕР_9 (не працевлаштований на дату виїзду, прийнятий 26.08.2022) 14. ОСОБА_14 - здійснено перевезення вантажів 20.07.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 (працевлаштований з 11.10.2022 по 31.10.2022, на дату виїзду не працевлаштований) 15. ОСОБА_15 - здійснено перевезення вантажів 20.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_23 , НОМЕР_24 (не працевлаштований на дату виїзду) 16. ОСОБА_16 - здійснено перевезення вантажів 05.03.2024, на транспортних засобах №№ НОМЕР_25 , НОМЕР_26 (не працевлаштований на дату виїзду).

ГУ ДПС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки позивача встановлено, що вищезазначеними водіями договори на виконання робіт з транспортного перевезення з позивачем не укладались, трудові відносини чи цивільно-правові правочини також не складались (не оформлювались). Дохід у період виконання робіт з перевезення вантажів для товариства не декларувався.

Окрім цього, за цей же період відповідно до відомостей Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4 ДФ до звіту № 1-ДФ) товариством не нараховувались та не виплачувались доходи вищепереліченим водіям, як фізичним особам-підприємцям (157 ознака доходу), як найманим працівникам (101 ознака доходу) або працівникам, що виконували роботи відповідно до умов цивільно-правового договору (102 ознака доходу).

Висновком перевірки зазначено, що для прийняття рішень щодо встановлених порушень вимог КЗпПУ матеріали перевірки будуть направлені до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

16.07.2024 року ТОВ "АТП 2020" отримано акт фактичної перевірки від 08.07.2024 року.

29.07.2024 року ТОВ "АТП 2020" подано заперечення на акт перевірки з доказами відсутності з боку ТОВ "АТП 2020" порушень, виявлених ГУ ДПС в Одеській області.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт ДПС, надано висновок ДПС, згідно якого прийнято рішення, зокрема, виключити з переліку двох осіб, тому враховуючи внесені зміни, перевіркою ДПС встановлено використання позивачем найманої праці 16 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

23.08.2024 за вхід № 6681/ПД/1-24 до ПМУ Держпраці надійшов лист ГУ ДПС в Одеській області № 18157/5/15-32-09-07-05 від 23.08.2024 року, до якого додано акт фактичної перевірки ТОВ «АТП 2020» (код ЄДРПОУ: 42398604; податкова адреса: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Приморська, буд. 49, 65026) № 28911/15-32-09- 07/42398604 від 08.07.2024 року, заперечення позивача на акт ДПС вхід № 84728/6 від 29.07.2024 року, відповідь ГУ ДПС в Одеській області щодо заперечень на акт ДПС № 10718/КПР/15-32-09-07-06 від 09.08.2024 року, копії митних декларацій з товарно-транспортними накладними, документи на посвідчення водіїв та транспортних засобів.

Листом № ПД/3.1/7497-24 від 27.08.2024 року позивача повідомлено про одержання 23.08.2024 заступником начальника ПМУ Держпраці Буюклі В.І. акту ДПС, та про початок адміністративного провадження, із наданням пам`ятки про права та обов`язки учасника адміністративного провадження, направленого на електронну адресу « 2020АТП@protonmail.com», та поштовим відправленням № 6504416839131 від 29.08.2024, врученого 05.09.2024 згідно відмітки рекомендованого повідомлення про вручення.

Листом № ПД/3.1/7930-24 від 16.09.2024 позивача запрошено на слухання у адміністративній справі про накладення штрафу на ТОВ «АТП 2020» за порушення законодавства про працю, передбаченого ч. 2 ст. 265 КЗпП України, направленого на електронну адресу « 2020АТП@protonmail.com», та поштовим відправленням № 6503200008263 від 16.09.2024, врученого 02.10.2024 згідно відмітки рекомендованого повідомлення про вручення.

Листом № ПД/3.1/7926-24 від 16.09.2024 на слухання запрошено начальника управління інспекційної діяльності в Одеській області ПМУ Держпраці Лисенка А.І., як особу, що сприяє розгляду справи.

Листом № СП-ПД/3.1/5155-24 від 02.09.2024 року відповідачем направлено лист про надання роз`яснень стосовно правопорушення, наявного у адміністративній справі.

06.09.2024 головним державним інспектором відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області ПМУ Держпраці Волковою О.С. надано для врахування під час розгляду справи службову записку № СП-ПД/4.2.1/524-24, стосовно надання роз`яснення щодо правопорушення, наявного у адміністративній справі про накладення штрафу на ТОВ «АТП 2020».

25.09.2024 першим заступником начальника ПМУ Держпраці Буюклі В.І. проведено слухання справи у присутності ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , представників позивача директора Павлова А.С., головного бухгалтера Іващук Н.В., інженера з ОП ОСОБА_19 , адвоката Олексієнко М.С.

Позивачем надано до матеріалів справи пояснення (вхід № 7518/ПД/1-24 від 24.09.2024), та заяви (вхід № 7570/ПД/1-24 від 25.09.2024 і вхід № 7609/ПД/1-24 від 26.09.2024 року).

04.10.2024 першим заступником начальника ПМУ Держпраці Буюклі В.І., за результатами розгляду справи, керуючись Порядком № 509, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, прийнято постанову про накладення штрафу № 28911/15- 32-09-07/42398604-ДПС/ТД-ФС на ТОВ «АТП 2020» в розмірі 1 280 000,00 грн., за порушення ч. 4 ст. 24 КЗпП України, в частині допуску до роботи без оформлення трудового договору 16 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ).

Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі- Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного Закону.

Статтею 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Повноваження Держпраці визначено Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, відповідно до п. порядку №96.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку № 509 (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, якою передбачено відповідальність у вигляді штрафу юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Частиною другою цієї статті в абзацах з другого по восьмий визначені випадки, коли юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Згідно частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частин 5-8 статті 265 КЗпП України, у разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим - шостим, дев`ятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, зі змісту статті 265 КЗПП України видно, що роботодавці несуть відповідальність за використання найманої праці без оформлення трудових відносин у встановленому чинним законодавством порядку, тобто, без укладення трудового договору. При цьому, така відповідальність залежить від встановлення факту використання найманої праці.

Такі факти встановлюються при здійсненні нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно повноваження щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про працю надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи, а також податковим органам в межах перевірок дотримання податкового законодавства.

При цьому абзацом 7 пункту 2 Порядку №509 визначено підставу для накладення штрафу - акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що перевіркою ДПС встановлено використання позивачем найманої праці 16 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Отже, у даному випадку підставою для накладення штрафу слугував складений ГУ ДПС в Одеській області акт фактичної перевірки № 28911/15-32-09- 07/42398604 від 08.07.2024 року, у якому зафіксований факт використання позивачем праці неоформлених працівників (працівника, з яким не укладено трудовий договір),

Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20 сформулював правові висновки про те, що самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є також акт перевірки ДПС, її територіального органу, а також про те, що частиною 8 статті 265 КЗПП України використовується формулювання «може», що надає суб`єкту владних повноважень можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії. При цьому вказана норма не вказує на те, що тільки рішення суду є єдиним виключенням при накладенні штрафу без проведення перевірки, тому її положення не забороняють накладати штрафи лише на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком №509.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 02.10.2024 по справі № 560/11269/23, відповідно до якої у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки і надання останнього Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність проведення відповідачем перевірки та неможливість застосування акту фактичної перевірки ДПС для накладення штрафу.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу на підставі акту фактичної перевірки № 28911/15-32-09- 07/42398604 від 08.07.2024 року, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору та без повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу.

Суд вважає, що головним питанням при вирішенні спірних правовідносин є встановлення наявності або відсутності фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, фактичне виконання особою трудових функцій без оформлення трудових відносин.

Факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути підтверджений достатнім обсягом доказів, що характеризують відносини особи та суб`єкта господарювання, який його наймає, як трудові.

В акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення.

Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для застосування фінансових санкцій та становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.

Отже, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, повинен був перевірити і з`ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, зокрема, в частині факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а також підтвердити належними та допустимими доказами.

Судом з акту перевірки встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, ТОВ «АТП 2020» у перевіряємому періоді згідно міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) здійснило транспортні перевезення вантажів, з залученням найманої праці водіїв, зокрема:

1. ОСОБА_1 - здійснено перевезення вантажів 03.10.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_1 , ВН3995XF (працевлаштований 01.02.2024, на дату виїзду не працевлаштований);

2. ОСОБА_2 - здійснено перевезення вантажів 17.02.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (звільнений 30.06.2022, працевлаштований 01.03.2023, станом на дату виїзду не працевлаштований);

3. ОСОБА_3 - здійснено перевезення вантажів 11.11.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (працевлаштований 14.11.2022, на дату виїзду не працевлаштований);

4. ОСОБА_4 - здійснено перевезення вантажів 16.07.2021, на транспортних засобах №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (не працевлаштований на дату виїзду);

5. ОСОБА_5 - здійснено перевезення вантажів 26.02.2024, на транспортних засобах №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 (не працевлаштований на дату виїзду);

6. ОСОБА_6 - здійснено перевезення вантажів 12.08.2023, на трнспортних засобах №№ НОМЕР_10 , НОМЕР_11 (не працевлаштований на дату виїзду);

7. ОСОБА_7 - здійснено перевезення вантажів 17.11.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_12 , НОМЕР_3 (не працевлаштований на дату виїзду);

8. ОСОБА_8 - здійснено перевезення вантажів 26.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_13 , НОМЕР_5 (не працевлаштований на дату виїзду);

9. ОСОБА_9 - здійснено перевезення вантажів 14.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_14 , ВН0823XF (не працевлаштований на дату виїзду);

10. ОСОБА_10 - здійснено перевезення вантажів 22.01.2024, на транспортних засобах НОМЕР_15 , НОМЕР_16 (не працевлаштований на дату виїзду);

11. ОСОБА_11 - здійснено перевезення вантажів 27.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_17 , НОМЕР_18 (не працевлаштований на дату виїзду);

12. ОСОБА_12 - здійснено перевезення вантажів 09.11.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_19 , ВН2250XF (не працевлаштований на дату виїзду);

13. ОСОБА_13 - здійснено перевезення вантажів 25.08.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_20 , НОМЕР_9 (не працевлаштований на дату виїзду, прийнятий 26.08.2022);

14. ОСОБА_14 - здійснено перевезення вантажів 20.07.2022, на транспортних засобах №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 (працевлаштований з 11.10.2022 по 31.10.2022, на дату виїзду не працевлаштований);

15. ОСОБА_15 - здійснено перевезення вантажів 20.08.2023, на транспортних засобах №№ НОМЕР_23 , НОМЕР_24 (не працевлаштований на дату виїзду);

16. ОСОБА_16 - здійснено перевезення вантажів 05.03.2024, на транспортних засобах №№ НОМЕР_25 , НОМЕР_26 (не працевлаштований на дату виїзду).

ТОВ АПТ « 2020» надані пояснення, відповідно до яких останнім зазначено:

1. 10.11.2022 ОСОБА_12 був прийнятий на підприємство водієм автотранспортного засобу, наказ №56-к від 10.11.2022 повідомлення про прийняття працівника на роботу відправлено в податкову службу України. На підставі наказу №74 про закріплення вантажного автомобіля, за водієм ОСОБА_12 був закріплений транспортний засіб MAN НОМЕР_27 , напівпричіп-контейнеровоз VAN HOOL BH2250XF та складено акт приймання-передачі вантажного автомобіля. Водій ОСОБА_12 фактично приступив до виконання своїх трудових обов`язків 10.11.2022. 15.07.2021 між ТОВ "АТП 2020" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_4 (виконавець) був укладений договір про надання послуг №2, згідно якого виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, пов`язані з експедируванням та супроводом вантажу: контейнер CMAU5741926, за маршрутом: м.Харків - м.Одеса.

2. 01.03.2024 між ТОВ "АТП 2020" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_16 (виконавець) був укладений договір про надання послуг №27-К, згідно якого виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, пов`язані з експедируванням та супроводом вантажу: контейнер CMAU5774067, за маршрутом: м.Одесам.Констанца-м.Вінниця.

3. ОСОБА_2 був працевлаштований на підприємство двічі (наказ №70-к від 26.04.2021 та №7-к 01.03.2023), повідомлення про прийнятого працівника були відправлені в Податкову службу своєчасно. ОСОБА_2 не здійснював вказане в Акті перевірки перевезення, тому що про нього міститься інформація в Реєстрі боржників, йому було заборонено виїзд за кордон. Це перевезення виконував ОСОБА_3 , прийнятий наказом №57-к від 14.11.2022, повідомлення про прийнятого працівника також було відправлено в Податкову службу своєчасно. Також не відповідає дійсності, вказаний в Акті перевірки вантажний автомобіль, це перевезення здійснювалось на транспортному засобі НОМЕР_28 , що підтверджується транзитною декларацією Т1.

4. 26.08.2022 ОСОБА_13 був прийнятий на підприємство водієм автотранспортного засобу (наказ №40-к від 26.08.2022), повідомлення про прийняття працівника на роботу відправлено в податкову службу України. А також, на підставі наказу №36 про закріплення вантажного автомобіля, за водієм ОСОБА_13 був закріплений транспортний засіб MAN НОМЕР_29 та напівпричіп-контейнеровоз BH5368XН. Водій ОСОБА_13 фактично приступив до виконання своїх трудових обов`язків 26.08.2022.

5. ОСОБА_14 працевлаштований на підприємство водієм транспортного засобу Наказом №52-к від 11.10.2022, повідомлення про прийнятого працівника було відправлено в Податкову службу своєчасно. Перевезення за маршрутом м. Кропивницький (Кіровоградська обл.) - м. Констанца (Румунія), яке зазначено в Акті перевірки здійснювалося водієм ОСОБА_20 , який був працевлаштований на підприємстві 22.07.2022 згідно Наказу №34-к від 22.07.2022, на якого також своєчасно було відправлено повідомлення про прийняття працівника на роботу, дану інформацію підтверджує система «Шлях» і саме він перетинав кордон на транспортному засобі НОМЕР_21 .

6. 14.11.2022 ОСОБА_3 був прийнятий на підприємство водієм автотранспортного засобу (наказ №57-к від 14.11.2022), повідомлення про прийняття працівника на роботу відправлено в податкову службу України. А також, на підставі наказу №47 про закріплення вантажного автомобіля, за водієм ОСОБА_3 був закріплений транспортний засіб MAN НОМЕР_30 та напівпричіп-контейнеровоз НОМЕР_31 . Водій ОСОБА_3 фактично приступив до виконання своїх трудових обов`язків 14.11.2022.

7. В акті зазначено, що 03.10.2023 ОСОБА_1 було здійснено перевезення вантажів на автомобілі НОМЕР_1 . Проте вказаний автомобіль в період з 03.10.2023 по 23.10.2023 не виїжджав та знаходився в гаражі за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, що підтверджується даними GPS звіту. Так дійсно, з водієм був укладений договір про надання послуг експедирування контейнеру DFSU163498, послуги були надані в повному обсязі та підприємство здійснило оплату за надані послуги.

8. 08.01.2024 між ТОВ "АТП 2020" (замовник) та фізичною особою ОСОБА_10 (виконавець) було укладено договір про надання послуг №4-К, згідно якого виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, пов`язані з експедируванням та супроводом вантажу: контейнер TCNU1191294, за маршрутом: м.Констанца-м.Дніпро-м. Констанца, за яке підприємство здійснило оплату за надані послуги.

9. За період діяльності підприємства з ОСОБА_6 тричі укладались трудові відносин, відповідно діючого законодавства України, з обов`язковими відправленнями повідомлень в податкову службу. В акті зазначено, що 12.08.2023 ОСОБА_6 було здійснено перевезення вантажів, на автомобілі НОМЕР_10 , вказаний автомобіль в період з 01.08.2023 по 18.08.2023 не виїжджав та знаходився в гаражі за адресою: м. Одеса, вул.Чорноморського козацтва,80, що підтверджується даними GPS звіту, а також був укладений договір про надання послуг експедирування контейнеру BMOU5105285, послуги були надані в повному обсязі та підприємство здійснило оплату за надані послуги.

10. 04.09.2023 ОСОБА_8 був прийнятий на підприємство водієм автотранспортного засобу (наказ №23-к від 04.09.2023), повідомлення про прийняття працівника на роботу відправлено в податкову службу України. А також, на підставі наказу №44 про закріплення вантажного автомобіля, за водієм ОСОБА_8 був закріплений транспортний засіб MAN НОМЕР_32 та напівпричіп-контейнеровоз BH5664XН та складено акт приймання-передачі вантажного автомобіля. Водій ОСОБА_8 фактично приступив до виконання своїх трудових обов`язків 04.09.2023, також системою «Е-ЧЕРГА» підтверджується перетин кордону 06.09.2023.

11. За період діяльності підприємства з ОСОБА_9 тричі укладались трудові відносини, відповідно діючого законодавства України, з обов`язковими відправленнями повідомлень про прийняття працівника на роботу в податкову службу. В акті зазначено, що 14.08.2023. ОСОБА_9 було здійснено перевезення вантажів на автомобілі НОМЕР_14 , проте вказаний автомобіль в період з 01.08.2023 по 22.08.2023 не виїжджав та знаходився в гаражі за адресою: м. Одеса, вул.Чорноморського козацтва,80, що підтверджується даними GPS звіту, а також був укладений договір про надання послуг експедирування контейнер OOLU9634030, послуги були надані в повному обсязі та підприємство здійснило оплату за надані послуги.

12. 04.09.2023 ОСОБА_11 був прийнятий на підприємство водієм автотранспортного засобу (наказ №23-к від 04.09.2023), повідомлення про прийняття працівника на роботу відправлено в податкову службу України. На підставі наказу №45 про закріплення вантажного автомобіля, за водієм ОСОБА_11 був закріплений транспортний засіб MAN НОМЕР_33 та напівпричіп-контейнеровоз BH9623XІ та складено акт приймання-передачі вантажного автомобіля. Водій ОСОБА_11 фактично приступив до виконання своїх трудових обов`язків 04.09.2023, системою «Е-ЧЕРГА» підтверджується перетин кордону 06.09.2023.

13. В акті перевірки зазначено, що ОСОБА_15 здійснив перевезення на автомобілі НОМЕР_34 , автомобіль з зазначеним державним номером не використовується в діяльності підприємства, зазначена інформація не відповідає дійсності.

14. З ОСОБА_5 укладався трудовий договір, відповідно діючого законодавства України, з обов`язковим відправленням повідомлення про прийняття працівника на роботу в податкову службу. В акті зазначено, що 26.02.2024 ОСОБА_5 здійснювалось перевезення вантажів на автомобілі НОМЕР_8 , проте вказаний автомобіль в період з 25.02.2024 по 01.03.2024 не виїжджав та знаходився в гаражі за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва,80, що підтверджується даними GPS звіту.

15. З ОСОБА_7 укладався трудовий договір відповідно діючого законодавства України, з обов`язковим відправленням повідомлення про прийняття працівника на роботу в податкову службу. В акті зазначено, що 17.11.2023 ОСОБА_7 здійснив перевезення вантажів на автомобілі НОМЕР_12 , проте вказаний автомобіль в період з 17.11.2023 по 22.11.2023 не виїжджав та знаходився в гаражі за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, що підтверджується даними GPS звіту. Крім того, укладений договір про надання послуг експедирування контейнеру GESU1148677, послуги були надані в повному обсязі та підприємство здійснило оплату за надані послуги.

Відповідно до положень ст. 626-629, 638-639, 854, 901-903 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Плата за договором про надання послуг якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ст. 21-24 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

З аналізу вказаного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою); обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2024 року у справі №460/14056/21 зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №127/21595/16-ц, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 29.08.2017 у справі №587/1714/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 08.10.2018 у справі №553/954/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 24.10.2019 у справі №804/6962/17, від 30.08.2024 у справі №460/9154/21

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами та метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Цивільно-правовий договір це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але для цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, повинен укладатися трудовий договір, а за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, повинен укладатися трудовий договір, а за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Суд зазначає, що надані разові договори про надання послуг вантажоперевезення, в сукупності містять чіткі вимоги до виконавців щодо отримання результату надання послуг - одноразове вантажоперевезення за певним маршрутом, тобто метою цих договорів є отримання певного матеріального результату, а не сам процес праці.

Зі змісту цих документів вбачається, що вони не містять ознак трудових договорів, зокрема обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Верховний Суд в постанові 13.04.2023 року у справі №160/19160/21 зазначає, що концепція прихованого працевлаштування (deemed employment) знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин.

Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність».

У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота: 1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; 2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; 3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; 4. виконується працівником особисто; 5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; 6. має характерну тривалість/продовжуваність; 7. вимагає особисту присутність працівника; 8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.

При встановленні трудових відносин за допомогою критерію «залежності» беруться до уваги наступні елементи: 1. періодичність виплати винагороди працівнику; 2. той факт, що така винагорода виступає єдиним або основним джерелом доходів працівника; 3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; 4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; 5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; 6. відсутність фінансового ризику у працівника.

Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.

При цьому, Верховний Суд в цій постанові зазначає, що без оформлених трудових відносин особа позбавляється прямих конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні).

Такі підходи узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 3 березня 2020 року у справі №1540/3913/18, від 16 червня 2020 року у справі №815/5427/17, від 20 серпня 2020 року у справі №813/2520/16, від 28 липня 2021 року у справі №380/1479/20 та від 17 вересня 2021 року у праві №160/5790/19.

При цьому, позивачем не заперечується факт того, що перевезення здійснювалися 16-ма водіями без оформлення трудового договору.

В свою чергу, як вбачається із наданих цивільно-правових договорів та документів адміністративної справи про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю, передбаченого ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, предметом цих договорів є фактично послуги водія, фізична особа самостійно не організовувала роботу, не мала у володінні транспортного засобу, не здійснювала його технічний огляд, виконувала роботу не на власний ризик та розсуд, а у підпорядкуванні керівника ТОВ «АТП 2020».

В поданих позивачем запереченнях до акту ДПС не міститься відомостей та підтверджень складання актів виконаних робіт та подальшої сплати за такі роботи.

Однак, із наданням позивачем пояснень від 24.09.2024 до ПМУ Держпраці (з урахуванням додатків, наданих 25 та 26 вересня 2024 року), в яких наявні акти виконаних робіт (послуг) за ЦПД 2023-2024 р., які складені - 01.07.2024 ( ОСОБА_6 , зі сплатою 21.08.2024), 02.07.2024 ( ОСОБА_1 ), 03.07.2024 ( ОСОБА_7 та Козак А.В., зі сплатами 21.08.2024), 04.07.2024 (Кравчук Д.О., зі сплатою 21.08.2024).

Проте, під час надання позивачем заперечення на акт ДПС, окрім іншого, зазначалось наступне: щодо водіїв, які були найняті позивачем для виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, то умовами ЦПД встановлено, що розрахунок з виконавцем відбувається на підставі підписаного акту приймання-передачі наданих послуг та виставленого рахунку на оплату, що означає, що у разі відсутності сплати суми вартості наданих послуг на рахунок виконавця, останнім не було виставлено ТОВ «АТП 2020» відповідного рахунку.

Суд також приймає до уваги висновки ГУ ДПС в Одеській області, викладені в акті перевірки на підставі якого відповідачем винесено оскаржувану постанову, відповідно до яких податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що дохід у період виконання робіт з перевезення вантажів для товариства не декларувався. Окрім цього, за цей же період відповідно до відомостей Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4 ДФ до звіту № 1-ДФ) товариством не нараховувались та не виплачувались доходи вищепереліченим водіям, як фізичним особам-підприємцям (157 ознака доходу), як найманим працівникам (101 ознака доходу) або працівникам, що виконували роботи відповідно до умов цивільно-правового договору (102 ознака доходу).

Отже, суд вважає, що матеріалами справи доведено відсутність трудових відносин між вказаними особами та позивачем, що є ключовою вимогою для притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст. 265 КЗпП України.

Тож, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №28911/15-32-09- 07/42398604-ДПС/ТД-ФС 04.10.2024 року у розмірі 1 280 000,00 грн. відповідає критеріям, які встановлені ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволені позовних вимог судом відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови №28911/15-32-09- 07/42398604-ДПС/ТД-ФС 04.10.2024 року про накладення штрафу в розмірі 1 280 000,00 грн.- відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.

.