Постанова

від 15.01.2025 по справі 440/12030/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р.Справа № 440/12030/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 (головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун) по справі № 440/12030/24

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Полтавського ВДВС Юношева Дмитра щодо винесення постанови про накладення штрафу від 02.09.2024 на боржника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Полтавський ВДВС в межах виконавчого провадження №64047742 скасувати постанову про накладення штрафу від 02.09.2024.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що матеріали виконавчого провадження не містять щомісячних розрахунків заборгованості, починаючи з відкриття виконавчого провадження, а наданий відповідачем суду розрахунок не містить підпису виконавця, отже такий доказ не є належним.

Вказує, що виконавцем при визначенні розміру штрафу розрахована заборгованість з моменту присудження аліментів (березень 2018 р.), а не з моменту пред`явлення судового наказу до виконання (грудень 2020 р.). В місяці коли боржник не працював і не мав доходу, виконавцем зазначені суми середнього заробітку для відповідної місцевості, тоді як ні матеріали виконавчого провадження, ні до суду відповідачем не надано довідки статистики щодо розміру середньої заробітної плати, що ставить під сумнів правильність проведення розрахунку заборгованості.

Проте, на думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки вищенаведеним доводам ОСОБА_1 , що призвело до помилкової відмови в задоволенні позову.

Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) подав суду заяву, в якій просив закрити провадження з огляду на скасування державним виконавцем спірної постанови, як наслідок, відсутності предмету спору.

На підтвердження зазначених обставин надав, зокрема, постанову від 12.12.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 64047742.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що на виконанні Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області перебуває виконавче провадження № 64047742, передане з Шевченківського ВДВС постановою від 11.03.2021 з примусового виконання судового наказу №554/1749/18, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 11.04.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 47-48, 72).

02.09.2024 державним виконавцем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, в якому визначено наявність у боржника заборгованості станом на 02.09.2024 в розмірі 210 024,11 грн (а.с. 101-102).

Цього ж дня, державним виконавцем на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, у зв`язку із наявною заборгованістю, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки (а.с. 92).

Не погодившись із постановою відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова складена відповідачем в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 238 КАС України установлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 800/369/17 зробила висновок щодо закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України:

«У розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.»

Аналогічну правову позицію також висловлено Верховним Судом у постановах від 23.11.2021 у справі № 806/1685/17, від 01.02.2022 у справі № 462/3830/17, від 30.11.2023 у справі № 522/9974/22.

Предметом спору у цій справі є незгода ОСОБА_1 із постановою Полтавського ВДВС про накладення штрафу від 02.09.2024.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у грудні 2024 р., тобто під час судового оскарження спірної постанови, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку суми заборгованості із сплати аліментів, до якої додав архівну довідку ВЧ НОМЕР_1 №1/725 від 24.04.2023 про його грошове забезпечення за період з березня по жовтень 2022 року, довідку від ТОВ «Вигідна покупка» №ЛФ000001320 про працю ОСОБА_1 з 19.03.2021 по 07.12.2022 на підприємстві.

Також, 04.12.2024 Полтавському ВДВС від ГУ ПФУ у Полтавській області надійшла відповідь на запит державного виконавця, в якій зазначено помісячно розмір пенсійних виплат та надбавки на утримання непрацездатного члена сім`ї за період з березня 2023 по грудень 2024 роки.

09.12.2024 державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , згідно якого борг зі сплати аліментів станом на 09.12.2024 складає 189 249,61 грн.

За наслідками перевірки виконавчого провадження № 64047742 в частині накладення штрафу на боржника за наявності заборгованості з аліментів, начальником Полтавського ВДВС 12.12.2024 складено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 64047742 , якою визнано дії головного державного виконавця Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитра Юношева при примусовому виконанні виконавчого провадження № 64047742 такими, що здійснені з порушенням вимог п. 14 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовано постанову про накладення штрафу від 02.09.2024 у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів у розмірі 210 024,11 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 3 роки.

Тобто, такими діями суб`єкта владних повноважень оскаржувані порушення у цій справі виправлені самостійно, як наслідок станом на час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції спірна постанова скасована.

Отже, порушене право позивача відновлено в повній мірі і підстави вважати, що повне відновлення його законних прав та інтересів неможливе без визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, - відсутні.

З огляду на вищевказані обставини справи, колегією суддів встановлено, що оскаржуване порушення виправлено суб`єктом владних повноважень самостійно та в добровільному порядку, що, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.238 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 238, 287, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заяву Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі № 440/12030/24 скасувати.

Провадження у справі № 440/12030/24 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц