Ухвала

від 15.01.2025 по справі 420/21181/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21181/24

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою державної установи Ізмаїльський слідчий ізолятор на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи Ізмаїльський слідчий ізолятор про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

На зазначене рішення суду державна установа Ізмаїльський слідчий ізолятор подала апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 року було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, в обґрунтування клопотання апелянт посилається на неможливість подання апеляційної скарги в межах строку у зв`язку з тим, що в установі відсутній штатний юрист, що здійснював би професійний юридичний супровід процесів, у тому числі підготовку апеляційної скарги (посада вакантна). Виконання обов`язків щодо підготовки процесуальних документів було покладено на старшого інспектора групи контрольно-аналітичної роботи капітана внутрішньої служби Іванову К.П., яка не має відповідного юридичного досвіду, тому часу на підготовку документів було потрібно більше, ніж передбачається. Крім того, цей співробітник виконує свої основні службові обов`язки та регулярно заступає на добові чергування, що ускладнює своєчасну підготовку та подання апеляційної скарги.

Також апелянт зазначає, що через воєнний стан в Україні, в м. Ізмаїл спостерігається нестабільна ситуація, пов`язана з регулярними повітряними тривогами, відсутністю електропостачання та зв`яку.

Надаючи оцінку доводам апелянта зазначеним у заяві, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, рішення суду першої інстанції від 04.11.2024 року отримано відповідачем 04.11.2024 року о 22:44 год. через електронний суд.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано до електронного кабінету особи пізніше 17 години 04.11.2024 р. судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 05.11.2024 р.

Однак апеляційну скаргу подано до суду 09.12.2024 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Досліджуючи поважність причин пропуску строку на які посилається апелянт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Посилання відповідача на відсутність штатного юриста та перебування юрисконсульта юридичної групи з 18.06.2024 р. у відпустці без збереження заробітної плати як матері, дитина якої потребує домашнього догляду, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов`язків не повинно ставитись в залежність від організації діяльності у зв`язку з тим, що вказана обставина є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка не повинна впливати на своєчасність виконання процесуальних обов`язків з оскарження судових рішень його працівниками.

Крім того, з долученого до клопотання графіку відповідальних від керівництва та оперативної групи на листопад 2024 р. та грудень 2024 р. вбачається, що чергування посадової особи, на яку покладено обов`язок щодо підготовки процесуальних документів ОСОБА_2 не мало постійного характеру.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов`язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Поряд з цим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган не наводив доводів та не надавав суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на можливість дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №420/21181/24.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу апелянта, що відсутність електропостачання, повітряні тривоги не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку, оскільки зазначені обставини не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Отже, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання державної установи Ізмаїльський слідчий ізолятор про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою державної установи Ізмаїльський слідчий ізолятор відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова