Постанова

від 15.01.2025 по справі 400/6746/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6746/24

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

повний текст судового рішення

складено 19.08.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому просила: визнати протиправним та скасувати п.1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 26.06.2024 року №150 в частині виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідно до законодавства виплати по звільненню, які він повинен був отримати, відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008, до свого виключення зі списків особового складу. Згоду на виключення позивачки зі списків особового складу до проведення з ним розрахунків він не надавала. Однак, всупереч вказаному положенню Відповідачем було виключено позивачку зі списків особового складу передчасно, до проведення повного розрахунку. Позивачка вважає такі дії Відповідача, щодо видання наказу про його виключення зі списків особового до проведення з ним розрахунків без його згоди протиправним, а сам наказ незаконним. 27.06.2024 року на картковий рахунок позивачки було зараховано суму у розмірі 433605,35 грн. з приміткою (заробітна плата) та 28.06.2024 року 270,61 грн.. Але і ця сума не є повною. Як видно з витягу з наказу серед визначених Відповідачем безспірних виплат є виплата за невикористане речове майно відповідно до Постанови КМУ №178 у сумі 169140,34 грн.. В наказі зазначено виплатити грошову компенсацію за невикористане майно (через військову частину НОМЕР_1 ). Тобто, на думку позивача, перед виданням оскаржуваного наказу про виключення позивача зі списків особового складу, Відповідач повинен був пересвідчитися у факті виплати даної грошової компенсації. Станом на день подання цієї позовної заяви, ця безспірна сума так і не була виплачена.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1997 року проходила військову службу за контрактом в Збройних Силах України та має військове звання штаб-сержант.

ОСОБА_1 проходила військову службу на посаді начальника медичного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.06.2024 року ОСОБА_1 подала рапорт про звільнення з військової служби у відставку за станом здоров`я.

24.06.2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №17-РС штаб-сержанта ОСОБА_2 звільнено з військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військової обліку на підставі п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

26.06.2024 року п.1 наказу №150, штаб-сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу відділу та всіх забезпечення.

Одночасно з цим, окрім іншого, на час виключення зі списків особового складу відділу, ОСОБА_1 нараховано заборгованість з компенсації вартості за недоотримане речове майно в сумі 169140,34 грн., яка не було виплачена.

Згоду на виключення з особового складу військової частини без проведення з нею остаточного розрахунку, ОСОБА_1 не надавала.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не може виключити позивача без його згоди зі списків особового складу військової частини у тому випадку, якщо не провів з ним розрахунок, тобто не виплатив усі ним же встановлені платежі.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до абзацу 1 пункту 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац 3 пункту 242 Положення №1153/2008).

Отже, у розумінні пункту 242 Положення №1153/2008 відповідач не може виключити позивача без його згоди зі списків особового складу військової частини у тому випадку, якщо не провів з ним розрахунок, тобто не виплатив усі ним же встановлені платежі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2019 року у справі №814/1113/16, від 05.12.2019 року у справі №420/6263/18, від 28.07.2020 року у справі №495/707/14-а, від 04.11.2020 року у справі №808/1854/16, від 21.09.2023 року у справі №420/4487/19.

Судом першої інстанції вірно зауважив, що у даній справі, мова як раз йде про самостійно визначену відповідачем суму компенсації за речове майно позивачки в розмірі 169140,34 грн..

Тобто, стосовно нарахування та виплати цієї суми відсутній спір, а у такому випадку, у відповідача не було права на відрахування позивачки з особового складу військової частини до виплати на її користь у тому числі і цієї суми.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька