Постанова

від 13.01.2025 по справі 320/16030/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16030/23 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Штульман І.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД звернулось до Київського окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:

1) визнати протиправними та скасувати пункт 1 та абзац перший пункт 5 «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний №15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.01.2023 №15;

2) зобов`язати відповідача внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний №15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.01.2023 №15, шляхом викладення пункту 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження» в наступній редакції: «Гранично допустима висота об`єкта проектування h=82,6 м (відповідно до містобудівної документації, заяв ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД від 30.11.2021 №61, від 31.01.2023 №31-01/02-23, від 08.03.2023 №03-01 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»)»;

3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке затверджене наказом від 01.03.2023 №116 про відмову у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень;

4) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке затверджене наказом від 22.03.2023 №164 про відмову позивачу у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень.

Позовна заява обґрунтована тим, що дії відповідача є протиправними та безпідставно обмежують позивача в його праві на реалізацію намірів забудови з допустимо визначеною діючим законодавством висотою майбутнього об`єкту.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, реєстраційний номер СДЕССБ MU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний номер 15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 11.01.2023 р. № 15, де зазначено наступне:

« 1. 44.9 м (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 №1427 «Питання використання приаеродромної території», заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД від 30.11.2021 № 61 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі № 640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Остаточно висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», з урахуванням наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва», із дотриманням нормативних побутових і протипожежних розривів, забезпеченням нормативної інсоляції та освітленості приміщень об`єкта та суміжної забудови, висновку щодо несучої здатності конструкцій та їх експлуатаційної придатності)».

Визнано протиправним та скасовано абзац перший пункт 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний номер 15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 11.01.2023 № 15, де зазначено наступне:

«межі історичних ареалів - Об`єкт проектування знаходиться в межах центрального історичного ареалу (згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва»). Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва». У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства. Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності). Врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

Зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний номер 15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 11.01.2023 № 15, шляхом викладення пункту 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження» в наступній редакції:

« 1. «Гранично допустима висота об`єкта проектування h = 82,6 м (відповідно до містобудівної документації, заяв Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД від 30.11.2021 № 61, від 31.01.2023 № 31-01/02-23, від 08.03.2023 № 03-01 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»)».

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене наказом від 01 березня 2023 року №116 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД у внесені змін до містобудівних умов та обмежень.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене наказом від 22 березня 2023 року № 164 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі на підставі заяви замовника, у той же час чинною містобудівною документацією на місцевому рівні відносно земельної ділянки, що перебуває у власності позивача є виключно діючий Генеральний план міста Києва.

На думку скаржника, судом першої інстанції при прийнятті спірного рішення фактично змінено вимоги резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 та визначено граничну висоту будівель всупереч затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні.

Як вказує апелянт, враховуючи, що межі історичних ареалів у місті Києві в силу вимог пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є чинними, відтак підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з огляду на те, що факт знаходження спірної земельної ділянки в межах історичного ареалу міста Києва підтверджується даними з містобудівного кадастру від 01.08.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем звернуто увагу на те, що на момент видання Департаментом містобудування та архітектури оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини не затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що оскільки діючий Генеральний план міста Києва не містить обмежень щодо граничної висотності будівництва будинків на вказаній земельній ділянці, тому рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2004 Київською міською радою було затверджено рішення №125/1335 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею, відповідно до пункту 41 якого затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торгівельні та складські будівля і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням за адресою: вул. Кудряшова, 14-а у Солом`янському районі м.Києва.

Крім того, вказаним пунктом 41 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 №125/1335 визначено передати позивачу за умови виконання п.41.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,39 га для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торгівельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням по вул. Кудряшова, 14-а у Солом`янському районі м.Києва за рахунок земель міської забудови.

У свою чергу, 01.07.2004 між позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі п.41 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 №125/1335 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,3874 га за адресою: вул. Кудряшова, 14-а у Солом`янському районі м.Києва з цільовим призначенням - для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торгівельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням строком на 10 років.

Зазначений вище договір було посвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Барановою Т.І. 01.07.2004 та зареєстровано в реєстрі за №2-1666 і зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 15.04.2004 за №72-6-00175.

05 квітня 2016 року між Київською міською радою та позивачем було укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з яким договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004 було поновлено на 10 років.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, - право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:143:0003 було зареєстровано за позивачем 05.04.2016.

Під час користування земельною ділянкою за адресою: вул. Кудряшова, 14-а у Солом`янському районі м.Києва позивач набув право власності на нерухоме майно на цій же земельній ділянці на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 27.03.2014 у справі №755/3623/14-ц.

У зв`язку з наміром здійснити реконструкцію об`єкту нерухомого майна ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД звернулось 30.11.2021 до відповідача із заявою №61, в якій просило надати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлових будівель літ.А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м.Київ, вул. Кудряшова, 14-А», кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:143:0003 з проханням визначити у містобудівних умовах та обмеженнях граничну висоту будівлі відповідно до затвердженої містобудівної документації.

У зв`язку з відмовою відповідача у наданні зазначених вище містобудівних умов та обмежень позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 02.06.2022 по справі №640/4933/22, позовні вимоги ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД - задоволено.

Визнано протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене наказом від 14 грудня 2021 року № 1774 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлових будівель літ. А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: місто Київ, вулиця Кудряшова, 14-А», кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:143:0003.

Зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД (код ЄДРПОУ 21584985, 03035. м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 14-А) містобудівні умови та обмеження на підставі заяви від 30.11.2021 року № 61, яка подана через Центр надання адміністративних послуг від 30.11.2021 № 50382-006475377-013-16 та зареєстрована в Департаменті архітектури та містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вх. № 20419/0/7-1-21 від 01.12.2021, про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлових будівель літ. А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: місто Київ, вулиця Кудряшова, 14-А», кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:143:0003 з визначенням у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти будівлі відповідно до затвердженої містобудівної документації.

На підставі зазначеного рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.06.2022 по справі №640/4933/33 та заяви позивача від 30.11.2021 №61 відповідачем було видано містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва: Реконструкція нежитлових будівель літ.А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м.Київ вул. Кудряшова, 14-А, які затверджені наказом відповідача від 11.01.2023 №15, реєстраційний № ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357.

У відповідності до пункту 1 Містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 (гранично допустим висотність будинків, будівель та споруд у метрах) містить наступний зміст: « 44.9 м (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1427 «Питання використання приаеродромної території», заяви Товариства з обмеженої« відповідальністю виробнича-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД від 30.11.2021 №61; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Остаточно висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН 15.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки Основні положення», ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», з урахуванням наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва», із дотриманням нормативних побутових і протипожежних розривів забезпеченням нормативної інсоляції та освітленості приміщень об`єкта та суміжної забудови висновку щодо несучої здатності конструкцій та їх експлуатаційної придатності)».

Оскільки на думку позивача, вказана обмежена гранично допустима висотність будинків будівель та споруд на вказаній земельній ділянці не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та протиправно обмежує позивача у праві на реалізацію намірів забудови, листом від 31.01.2023 № 31-01/02-23 (реєстраційний номер Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ZM01:7850:5361:8864:3034 від 31.01.2023) позивач звернувся до відповідача з проханням внести зміни до п. 1 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 в частині зміни гранично допустимої висоти об`єкта будівництва до 82,60 метрів.

01 березня 2023 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказом №116 затвердив відмову ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції нежитлових будівель літ. А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вулиця Кудряшова, 14-А, затверджених наказом Департаменту від 11.01.2023 № 15, реєстраційний номер ЄДЕССБМU01:4683-8214-1828-4357, з підстав того, що відмова у видачі містобудівних умов та обмежень будови земельної ділянки здійснена відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

При цьому, у Примітці до вказаної відмови відповідача зазначено, що відповідач відмовляє у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у зв`язку з відсутністю зазначених намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень з урахуванням пам`ятко-охоронного законодавства на підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних арештів м. Києва», вказавши, що земельна ділянка потрапляє до території Центрального історичного ареалу та розташована поза межами зон охорони пам`яток.

У свою чергу, позивачем отримано від Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни), який територіально знаходиться найближче до вказаного об`єкту будівництва, Оцінку експлуатанта аеродрому «Київ» (Жуляни) від 07.02.2023 №7.4.1-24-8, відповідно до якого об`єкт з абсолютною відміткою верху 221,40 метрів та з абсолютною відміткою крану 223,90 метрів не порушує критеріїв першої групи. Об`єкт не впливатиме на засоби зв`язку, навігації та спостереження (як експлуатанта аеродрому державної авіації).

Враховуючи викладене, 08.03.2023 позивач повторно подав заяву № 03-01 реєстраційний номер Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва -_М01:4675:5007:8704:1762 від 09.03.2023) про внесення змін до Містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 із вказаним вище обґрунтуванням, надавши копію вказаної Оцінки експлуатанта аеродрому.

22 березня 2023 року відповідач наказом від 22.03.2023 №164 повторно затвердив відмову позивачу у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції нежитлових будівель А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вулиця Кудряшова, 14-А, затверджених наказом Департаменту від 11.01.2023 № 15, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4683--8214-1828-4357, з обґрунтуванням аналогічних підстав, зазначених у листі від 01.03.2023.

Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що чинний Генеральний план міста Києва містить обмежень щодо гранично висотності будівництва будинків на вказаній земельній ділянці, та оскільки позивачем під час звернення до відповідача було чітко зазначено наміри, які необхідні для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, а також для внесення змін до вже виданих містобудівних умов та обмежень, та надано всі необхідні документи, визначенні чинним законодавством, втім відповідачем двічі протиправно відмовлено у внесенні змін до виданих 11.01.2023 містобудівних умов та обмежень на підставі правомірної вимоги позивача, відтак зобов`язання відповідача внести зміни до містобудівних умов та обмежень, в частині визначення граничної висотності об`єкту забудови, не є втручанням у дискреційні повноваження Департаменту містобудування та архітектури та відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який, згідно з преамбулою до цього Закону, є основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За визначенням понять, наведеним у пунктах 2, 3, 7, 8 та 13 частини першої статті 1 вказаного Закону генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Частиною п`ятою статті 24 вказаного Закону визначено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і Державному земельному кадастрах.

Згідно з Положенням про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року №90, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до пункту 6.43 вказаного Положення до завдань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відноситься надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, здійснивши розгляд заяви про намір щодо забудови земельної ділянки, поданою фізичною або юридичною особою, наділений повноваженнями з надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови.

Згідно норм статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних, відповідно до частини 1 статті 29 Закону №3038-VI, є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови га обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Приписами частини третьої вказаної статті 29 Закону визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні па безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

У той же час, відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять зокрема: гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

У силу вимог частини восьмої вказаної статті містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється зокрема за рішенням суду.

Таким чином, з вищевикладених норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності. Такі обмеження також стосуються встановлення додаткових вимог та обмежень для об`єктів будівництва в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та межах історичних ареалів населених місць.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі № 809/721/18, від 10.10.2019 у справі № 260/1499/18, від 20.02.2020 у справі № 813/52/13-а, від 14.02.2023 у справі № 640/24975/21.

Колегія суддів зазначає, що саме у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, спеціально уповноважений суб`єкт владних повноважень має викласти свої вимоги до планування майбутнього будівництва на відповідних земельних ділянках. Тобто, орган, який видає містобудівні умови та обмеження, безпосередньо у самому документі визначає всі планувальні обмеження.

Водночас, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з наміром здійснити реконструкцію об`єкту нерухомого майна ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД звернулось 30.11.2021 до відповідача із заявою №61, в якій просило надати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлових будівель літ.А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м.Київ вул. Кудряшова, 14-А», кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:143:0003 з проханням визначити у містобудівних умовах та обмеженнях граничну висоту будівлі відповідно до затвердженої містобудівної документації.

При цьому, вказані наміри позивача по забудові та використанні належної йому на праві користування земельної ділянки з моменту укладення договору оренди від 01.07.2004 та договору про поновлення договору оренди від 15.04.2016 не змінились, як і цільове призначення такої земельної ділянки.

У свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суд міста Києва від 02.06.2022 по справі №640/4933/22, зокрема, зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД (код ЄДРПОУ 21584985, 03035. м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 14-А) містобудівні умови та обмеження на підставі заяви від 30.11.2021 року № 61, яка подана через Центр надання адміністративних послуг від 30.11.2021 № 50382-006475377-013-16 та зареєстрована в Департаменті архітектури та містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вх. № 20419/0/7-1-21 від 01.12.2021, про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлових будівель літ. А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: місто Київ, вулиця Кудряшова, 14-А», кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:143:0003 з визначенням у містобудівних умовах та обмеженнях граничної висоти будівлі відповідно до затвердженої містобудівної документації.

На підставі зазначеного рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.06.2022 по справі №640/4933/33 та заяви позивача від 30.11.2021 №61 відповідачем було видано містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва: Реконструкція нежитлових будівель літ.А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м.Київ вул. Кудряшова, 14-А, які затверджені наказом відповідача від 11.01.2023 №15, реєстраційний № ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357.

У відповідності до пункту 1 вказаних містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 (гранично допустим висотність будинків, будівель та споруд у метрах) містить наступний зміст: « 44.9 м (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1427 «Питання використання приаеродромної території», заяви Товариства з обмеженої« відповідальністю виробнича-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД від 30.11.2021 №61; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Остаточно висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН 15.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки Основні положення», ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», з урахуванням наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва», із дотриманням нормативних побутових і протипожежних розривів забезпеченням нормативної інсоляції та освітленості приміщень об`єкта та суміжної забудови висновку щодо несучої здатності конструкцій та їх експлуатаційної придатності)».

У той же час, вважаючи протиправними вказані містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва, затверджені наказом відповідача від 11.01.2023 №15, позивач звертає увагу на те, що у кадастровому кварталі, де позивач планує здійснити будівництво об`єкту, іншим забудовникам вже видані містобудівні умови та обмеження із зазначенням допустимої граничної висотності будинків у Балтійській системі висот h-223,90 метрів.

Зокрема, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 24.09.019 №1184, видані ТОВ «Смарт-Девелопмент» для будівництва об`єкту по вул. Генерала Шаповалова, 1-3 у Солом`янському районі м. Києва, та в п.1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначають граничну висоту h=223,9 м у Балтійській системі висот. Додатково зазначено, що в разі проектування об`єкту вище 50 метрів, слід узгодити проектні рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з КП МА Київ (Жуляни), Украеророрухом та Державіаслужбою України.

Також, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 11.08.2019 №479 видані Національній академії внутрішніх справ для реконструкції гуртожитку по вул. Кудряшова, 8-10 у Солом`янському районі м. Києва.

У відповідності до п. 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено умовну висоту 73,5 >h > 26,5 м.

Одночасно, у відповідності до розділу 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговування і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємозумовлених угрупувань житлових, виробничих і ландшафтно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, зокрема: Центральна планувальна зона.

Перспективи функціонально-планувальної організації передбачають відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту Центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі. Разом із тим, інші положення згаданого Генерального плану не містять обмежень щодо верхньої межі гранично-допустимої висоти забудови на території міста.

Крім того, позивач вважає, що Наказ Мінкультури від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» не є містобудівною документацією на місцевому рівні та не є підставою для визначення граничнодопустимої висотності об`єкту будівництва в містобудівних умовах та обмеженнях відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Надаючи оцінку вказаним містобудівних умов та обмежень, затвердженим Наказом №15 від 11.01.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» поширюється на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м включно: одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю та гуртожитки.

Згідно п. 3.10 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», умовна висота будинку - це висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (встановлення) пожежних авто драбин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку (крім випадків, обумовлених у НД).

Відповідно до п. 4.9 Примітка 1. Н - значення умовної висоти будинку в метрах. Умовна висота житлових будинків, у яких на верхньому поверсі розташовані лише квартири у двох рівнях, визначається за позначкою нижнього рівня квартир, якщо вихід з квартир до загального коридору будинку (на сходову клітку) влаштовано лише на нижньому рівні квартир.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виданих містобудівних умовам та обмежень від 11.01.2023 за адресою: місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 14-А передбачено будівництво саме житлового комплексу з паркінгом.

Як наслідок, гранично допустима висотність відповідно до ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» має бути до 73,5 м включно.

При цьому, враховуючи п. 3.10, 4.9 ДБН В.1.1-7:2016, з огляду на планування розташування на верхніх 25-26 поверхах об`єкту будівництва позивача квартир у два рівня, тобто умовна позначка 73,5 м = гранична допустима висота 82,6 м, що слідує з графічного зображення проекту висотності об`єкту будівництва.

У свою чергу, слід звернути увагу на те, що КП Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), який територіально знаходиться найближче до вказаного об`єкту будівництва, надав Оцінку експлуатанта аеродрому «Київ» (Жуляни) від 07.02.2023 № 7.4.1-24-8, відповідно до якої об`єкт будівництва з абсолютною відміткою верху 221,40 метрів та з абсолютною відміткою крану 223,90 метрів не порушує критеріїв першої групи. Об`єкт не виливатиме на засоби зв`язку, навігації та спостереження (як експлуатанта аеродрому державної авіації). Отже, з врахуванням безпеки польотів, відсутні нормативно-правові обмеження гранично-допустимої висотності забудови до висоти 223,90 м.

Крім того, відповідно до висновку Державіаслужби України щодо граничної висоти об`єктів на приаеродромній території (реєстраційний номер в ЄДЕССБ М Н01:4310-7105-6684-7575), житловий комплекс з паркінгом за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Кудряшова, буд. 14-А з абсолютною відміткою поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот 138,8 метрів; абсолютною відміткою найвищої точки об`єкта в балтійській системі висот Н=221,4 метрів за відповідними географічними координатами (WGS-84) не впливатиме на безпеку польотів повітряних суден за першою та/або другою групою критеріїв. Гранична висота об`єкта Н=82,6 метрів. Об`єкт підлягає денному маркуванню/світлоогородженню.

При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва (постанова від 18.05.2022 у справі №640/7663/21).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем у Містобудівних умовах та обмеженнях від 11.01.2023 верхньої межі гранично допустимої висоти забудови 44,9 м. є неправомірним, що свідчить про наявність підстав для скасування пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, затвердженого Наказом №15 від 11.01.2023, де відповідачем було визначено, що гранично допустима висота об`єкту 44,9 м.

Як наслідок, слід внести зміни до Містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 шляхом доповнення їх пунктом 3 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу «Містобудівні умови та обмеження» в наступній редакції: «Гранично допустима висота об`єкта проектування Н = 82,6 м (відповідно до містобудівної документації, заяв Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД від 30.11.2021 № 61, від 31.01.2023 № 31-01/02-23, від 08.03.2023 № 03-01 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Остаточну висоту- визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН 8.2.2-15:2019 -Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Надаючи оцінку абзацу першому пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, затверджених Наказом №15 від 11.01.2023 колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, на підставі рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.06.2022 по справі №640/4933/33 та заяви позивача від 30.11.2021 №61 відповідачем було видано містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва: Реконструкція нежитлових будівель літ.А, Б, В під житловий комплекс з паркінгом за адресою: м.Київ, вул. Кудряшова, 14-А, які затверджені наказом відповідача від 11.01.2023 №15, реєстраційний № ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357.

Відповідно до першого абзацу п. 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» вказаних містобудівних умов та обмежень - об`єкт проектування знаходиться в межах центрального історичного ареалу (згідно з генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва»). Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва».

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно зі статтею 1 Закону «Про охорону культурної спадщини» історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Приписами п. 7 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі, належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково- проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з частиною третьою ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць, вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

На виконання вказаних положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок №318).

Відповідно до п. 4 Порядку №318 відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку № 318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів них населених місць.

Пунктом 10 Порядку № 318 закріплено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Як свідчать матеріали справи, відносно земельної ділянки (м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 14-А, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:143:0003), як об`єкта цивільних прав та обов`язків (з дати присвоєння кадастрового номеру) до відомостей Державного земельного кадастру не внесено жодних обтяжень, а також будь-яких відомостей щодо перебування згаданих територій в історичному ареалі, що підтверджується витягами з ДЗК НВ-991727727202.3 від 05.04.2023.

Відсутність нормативно-правових актів прийнятих в установленому законом порядку підтверджується відсутністю відповідних відомостей щодо обтяжень/обмежень у Державному земельному кадастрі.

Згідно частин першої та чотирнадцятої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

З аналізу наведених норм вбачається, що Генеральний план міста Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318.

Як наслідок, межі та режими використання історичного ареалу міста Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

При цьому, на момент видання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спірних містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 , центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини не було затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва.

Зазначеної позиції також притримується і Верховний Суд, який у постанові від 27.02.2019 по справі № 826/5755/17 дійшов висновку, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку №318.

Про відсутність затверджених меж історичного ареалу міста Києва, дійшов висновку також Верховний Суд у постановах від 03.04.2020 у справі № 640/21505/18 та від 14.08.2020 у справі № 640/13331/19.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №813/4993/15.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 31.01.2023 справі №640/8728/21, в якій Верховний Суд вирішив відступити від висновків, викладених у постановах від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17, від 03.04.2020 у справі №640/21505/18 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана справа не є релевантною та спірних правовідносин.

У зазначеній справі та в інших подібних справах правова позиція стосується питання необхідності отримання дозволу Мінкультури на проведення будівельних робіт на території, які фактично знаходяться в межах історичного ареалу м. Києва за умови, що самі межі історичного ареалу міста не затверджені відповідно до вимог чинного законодавства.

Натомість, у відповідності до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №826/5755/17, від 3 квітня 2020 року у справі №640/21505/18 межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених пунктів, та погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

За відсутності доказів того, що науково-проектна документація щодо меж та режимів використання історичних ареалів населеного місяця затверджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відсутні підстави вважати, що відповідний об`єкт будівництва знаходиться в межах історичного ареалу.

При цьому, відповідач в оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях від 11.01.2023 посилається на наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва».

Так, як відзначено судом першої інстанції, на офіційному веб-сайті Міністерства культури та інформаційної політики України опубліковано інформацію, що станом на 16.08.2021 межі та режими використання історичного ареалу м. Києва затверджені на підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 .

У той же час, у листі погодженні науково-проектної документації від 28.07.2021 №875/6.11.1 Мінкультури погодило доопрацьовану КП «Інститут генерального плану м. Києва» науково-проектну документацію «Збереження та охорона історико-культурної спадщини Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том 8 Генерального плану м. Києва) та просило КМДА виступити замовником виготовлення окремої науково-проектної документації: «Межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва» та прискорити її подання на розгляд МКІП, зважаючи на необхідність її затвердження у встановленому порядку до винесення на-розгляд сесії Київської міської ради проекту Генерального плану» м. Києва.

Цим листом Мінкультури фактично визнав, що науково-проектна документація «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м Києва» не можна вважати проектом такого документа, як «Межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва».

Враховуючи, що Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 стосується необмеженого кола осіб, а саме: органів державної влада та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, та такий Наказ має необмежений термін дії, що вказує на можливість його віднесення до нормативно-правових актів.

Втім, на даний час Наказ від 02 серпня 2021 року №599 не зареєстрований як нормативно-правовий акт та не опублікований у відповідному офіційному виданні.

Таким чином, оскільки наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 станом на момент видання оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 до Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (https://mvw.reestmpa.gov.ua), не занесений, відтак останній всупереч нормам чинного законодавства як нормативно-правовий акт не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а тому вважається таким, що не набрав чинності, у зв`язку з чим не підлягав застосуванню.

Як вже наголошувалось, на момент видання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спірних містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини не було затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва.

На даний час, у чинному Генеральному плані м. Києва відсутні чіткі описові межі історичного ареалу м. Києва з вказівками по конкретним вулицях та певних точках, оскільки існують лише графічні зображення Історико-архітектурного опорного плану та Історико-містобудівного опорного плану міста Києва, що є невід`ємною частиною Генерального плану.

При цьому, на підставі ретельного огляду Історико-містобудівельного опорного плану міста Києва можна припустити входження земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 14-А кадастровий номер: 8000000000:72:143:0003 до межі історичних ареалів міста.

У свою чергу згідно положень містобудівної документації, існують охоронні зони регулювання забудови І-ІІІ категорій.

Так, в зоні регулювання забудови І категорії забороняється: розміщення нових промислових підприємств, транспортних, складських та інших споруд, що створюють значні вантажні потоки забруднюють повітряний та водний басейни, вогне- та вибухонебезпечних об`єктів; будівництво нових будинків і споруд, що належать до категорій висотних та підвищено поверховості.

У зоні регулювання забудови II категорії забороняється: розміщення нових промислових підприємств, транспортних, складських та інших споруд, що створюють значні вантажні потоки забруднюють повітряний та водний басейни, вогне- та вибухонебезпечних об`єктів; будівництво нових будинків і споруд, що належать до категорії висотних та підвищено поверховості.

У зоні регулювання забудови III категорії забороняється: розміщення нових промислових підприємств, транспортних, складських та інших споруд, що створюють значні вантажні потоки, забруднюють повітряний та водний басейни, вогне- та вибухонебезпечних об`єктів; - масова висотна забудова. Одночасно допускається: будівництво будівель і споруд підвищеної поверховості та окремих висотних об`єктіву визначених місцях з перевіркою та визначенням масштабу висоти об`єкту шляхом макетування або іншими методами формування об`ємно-просторово композиції забудови на наступних стадіях проектування об`єктів.

У відповідності до даних графічного зображення Історико-містобудівного опорного плану міста Києва вбачається, що вказана земельна ділянка не входить до жодної із зазначених зон і регулювання (знаходиться поза межами відповідних кольорових позначень).

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що чинний Генеральний план міста Києва містить обмежень щодо гранично висотності будівництва будинків на спірній земельній ділянці.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Згідно пункту 1 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 (надалі - Порядок №926) цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

У свою чергу, історико-архітектурний опорний план населеного пункту розробляється і затверджується відповідною місцевою радою у складі генерального плану населеного пункту (п. 54 Порядку № 926).

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради.

Пунктом 56 Порядку №926 визначено, що історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту. Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення. У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.

Відповідно до пункту 60 Порядку №926 історико-архітектурні опорні плани та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними місцевими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного висновується, що межі історичних ареалів визначаються в історико-архітектурному опорному плані, що, в свою чергу, розробляється та затверджується у складі генерального плану населеного пункту. Такий історико-архітектурний опорний план має бути затверджений Київською міською радою та включений до Генерального плану м. Києва, як його складова частина.

З огляду на вказане, Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» не є містобудівною документацією на місцевому рівні та не може слугувати підставою для відмови позивачу в надані містобудівних умов та обмежень відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (внесення змін до містобудівних умов та обмежень).

Таким чином, на момент видання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023 був відсутній діючий нормативно-правовий акт, яким належним чином затверджені межі історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця України, відповідно до положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пунктів 1, 4, 5, 10, 12 Порядку №318 частин третьої і четвертої «статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як наслідок, відсутні правові підстави вважати, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 14-А, на якій планується будівництво житлового комплексу з паркінгом, знаходиться в межах історичного ареалу, що свідчить про протиправність пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023.

Крім того, також однією з підстав для відмови відповідачем зазначено про необхідність погодження в органах охорони культурної спадщини проекту архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та необхідність врахувати вимоги розділу 13 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

У силу вимог частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником. Згідно із положеннями частини шостої ст. 31 даного Закону, проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до частини третьої статті 7 даного Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами. Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства вбачається, що проектна документація на будівництво об`єктів не підлягає погодженню з державними органами, в т. ч. з органами охорони культурної спадщини.

Пунктом 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, зокрема, належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Згідно з підпунктом 5.18 пункту 5 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 № 381, завданнями Департаменту є погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація або виконання яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони у порядку, встановленому законодавством.

Отже, вказані норми свідчать про те, що до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, але не проектної документації на будівництво об`єктів.

У висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 22.09.2021 у справі №640/3418/20, зазначено, що до повноважень Міністерства культури України належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів.

Таким чином, проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження іншими органами.

Зважаючи на викладене, вимога щодо погодження в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не узгоджується з чинним нормами законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування абзацу перший пункт 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» містобудівних умов та обмежень від 11.01.2023.

Колегія суддів враховує, що позивачем під час звернення до відповідача було чітко зазначено наміри, які необхідні для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, а також для внесення змін до вже виданих містобудівних умов та обмежень, та надано всі необхідні документи, визначенні чинним законодавством, а відповідачем на підставі двох заяв протиправно відмовлено у внесенні змін до виданих 11.01.2023 містобудівних умов та обмежень.

З цього приводу слід звернути увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22, про те, що під час розробки та прийняття органом місцевого самоврядування або іншим уповноваженим суб`єктом акта нормативно-правового, зокрема регуляторного характеру, мають бути дотримані такі вимоги: враховані інтереси суб`єктів господарювання, суспільні інтереси (територіальної громади) та інтереси держави у такій мірі, щоб це забезпечувало їх збалансованість; обґрунтовано необхідність нормативного регулювання саме у запропонованому у відповідному регуляторному акті формі та порядку; відповідне нормативне регулювання має бути передбачуваним для суб`єктів господарювання у достатній мірі; якщо такі суб`єкти добросовісно та з дотримання усіх вимог законодавства здійснюють свою господарську діяльність, то нові регуляторні норми (правила, заходи) не повинні перешкоджати такій діяльності, крім випадків об`єктивної та мотивованої необхідності дотримання законодавства, захисту національної безпеки та суспільних інтересів тощо.

Як наслідок, зобов`язання відповідача внести зміни до містобудівних умов та обмежень, в частині визначення граничної висотності об`єкту забудови, не є втручанням у дискреційні повноваження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

І.В. Штульман