Постанова

від 14.01.2025 по справі 160/31315/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 січня 2025 року

справа № 160/31315/23

адміністративне провадження № К/990/45822/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЕКТЕХ»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року (суддя - Неклеса О.М.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року (колегія у складі суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербак А.А.)

у справі № 160/31315/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЕКТЕХ»

до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВЕКТЕХ» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі - митний орган, контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати прийняте митним органом рішення про визначення коду товару від 09 жовтня 2023 року №КТ-UА403000-0029-2023.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 19 вересня 2023 року відповідачу для митного оформлення в режимі імпорту 4 найменувань монокулярів «PATRIOT» подана митна декларація № 23UA403070003723U9 із заявленням коду товарів згідно з УКТ ЗЕД 9005800000.

09 жовтня 2023 року відповідачем прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-UА403000-0029-2023, за яким зроблено висновок, що заявлені за митною декларацією №23UА403070003723U9 товари мають класифікуватись за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8525890090 із відповідною зміною опису товару. В розділі 3 зазначено рішення вказано, що одним з документів, яким керувався відповідач, був висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 03 жовтня 2023 року № 142000-3302-0369.

Позивач вважає, що з огляду на правила класифікації та описи товарних підкатегорій, практику Верховного Суду, надані відповідачу товаросупровідні документи (зокрема, сертифікату про походження товару № 23С3301А1695/00009 із зазначенням коду 900580 (на рівні товарної підпозиції)) та інструкції, заявлений ним код товару більш конкретно визначають опис та призначення товарів, в той час як визначений відповідачем код товару не відповідає ані опису, ані цільовому призначенню, ані технічним характеристиками товарів позивача. На думку Товариства, при прийнятті рішення про визначення коду товару відповідач діяв не у спосіб, що визначений Конституцією України та законами України, адже застосував 09 жовтня 2023 року норми нормативно-правового акту з питань митної справи, які не були чинні на день прийняття митної декларації - 19 вересня 2023 року.

Також, як вказує Товариство, спірне рішення про визначення коду товару приймалось у спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650 в первинній редакцій, однак 23 грудня 2022 наказом Міністерства фінансів України № 455 внесені зміни до наказу № 650 шляхом викладення його в новій редакції, яка набрала чинності 14 березня 2023 року та якою, зокрема, затверджено нову форму рішення митного органу, яке називається «рішення щодо класифікації товарів» та має нову форму, відмінну від форми рішення про визначення коду товару, за якою складено спірне рішення. Так як прийняте відповідачем рішення, не передбачене станом на 19 вересня 2023 року та 09 жовтня 2023 року діючим законодавством України з питань митної справи, воно не містить обґрунтування, через що, на думку позивача, є необґрунтованим. Товариство наголошує, що відповідачем прийняте спірне рішення на підставі не діючих норм права за не діючою формою, що є автономною підставою для його скасування.

Окрім того, позивач зазначив про відсутність інформації відносно кваліфікації експерта, не надання документів на які містяться посилання в експертизі, не відкриття веб-сторінки, посилання на яку мітиться в експертизі тощо, що, на думку позивача, вказує на необґрунтованість висновку й викликає сумніви у його правильності, а тому є підставою для призначення повторного дослідження (експертизи). Окремо наголошував на тому, що зміна підходів відповідача до класифікації товарів, що ввозяться позивачем, раніше застосованих під час здійснення митного контролю ідентичних товарів, є порушенням принципу «належного урядування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №160/31315/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано справу №160/31315/23 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду.

01 січня 2025 року справа №160/31315/23 надійшла до Верховного Суду.

03 січня 2025 року надійшов відзив митного органу на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, рішення суддів попередніх інстанцій без змін.

08 січня 2025 року на адресу Суду надійшла заява Товариства, в якій зазначено про зловживання відповідачем процесуальними правами під час судового розгляду з метою порушення принципу змагальності сторін, адже відповідач самостійно вказав, що не направляв на адресу позивача частину доказів (лист ТПП, висновок експерта), а направив їх поштовим зв`язком на адресу суду, хоча після подання відзиву в електронному вигляді відповідач не мав права направляти до суду документи в паперовій формі. На вказані порушення Кодексу адміністративного судочинства України судами не було звернуто увагу, а докази були покладені в основу рішень.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 13 січня 2023 року №10/Ukr-23, укладеного між TOB «НВЕКТЕХ» (Україна) та «Hangzhou Kexin Import and Export Co., Ltd» (Китай), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 14 серпня 2023 року № UA- 23А-20 позивачем на митну територію України ввезено товар «Оптичні прилади для спостереження, монокуляри ...».

19 вересня 2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Кіряш Б.Р., Тернопільській митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA403070003723U9, у графі 31 якої заявлено наступний опис товару: «Оптичні прилади для спостереження, монокуляри:-Тепловізійний монокуляр PATRIOT L19, -30шт.,384х288/12мк. 50Hz - Тепловізійний монокуляр PATRIOT L35 - 30шт.,384х288/12,мк. 50Hz об`єктив 35мм., - Тепловізійний монокуляр PATRIOT Pro L50 - 20шт.,384х288/12мк. 50Hz об`єктив 35мм., -Тепловізійний монокуляр PATRIOT Н50 -30шт.,640х512/12мк. 50Hz об`єктив 50мм; Являє собою пристрій нічного бачення, який можна використовувати як ручний монокуляр з мікроболометричним датчиком (матрицею, детектором) на основі оксиду ванадію (УоХ)для ведення спостереження, споглядання як в темну так і світлу пору доби. Тепловізійний монокуляр PATRIOT за допомогою мікроболометричного датчика перетворює інфрачервоне випромінювання від предметів у теплову мапу, яка відображається на дисплеї пристрою. KoMnn.:USB кабель, відео кабель, чохол, ремінь на руку, ремінь на шию. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, але не довше до 01 січня 2024р.,товари за кодами,визначеними у п.9(24) розділу XXI "Прикінцеві перехідні положенні Митного кодексу України, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України.».

Як вбачається із митної декларації № 23UА403070003723U9 від 19 вересня 2023 року, відповідно до заявленого у графі 31 митної декларації опису товару у графі 33 даної декларації позивачем зазначено код товару 9005800000 згідно із УКТ ЗЕД.

25 вересня 2023 року митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення наступного змісту: «Відповідно до ст. 356 МКУ прошу Вас представити товар для взяття проб (зразків) товарів з метою класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.»

26 вересня 2023 року на території MC TOB «ЗКТ» автомобільний, м.Тернопіль, вул. Лук`яновича Д. 8, головним державним інспектором ВМО №3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці Кравчуком Юрієм Юрійовичем у присутності особи представника, згідно довіреності МЕ272265 від 28 лютого 2023 року, Валя Володимира Володимировича взято проби (зразки) товарів, для проведення дослідження у Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби з метою встановлення характеристик товару, визначальних для класифікації.

З урахуванням вищезазначеного, посадовою особою Тернопільської митниці 26 вересня 2023 року сформовано та направлено запит №7.25-08-1/7.25-28-01-03/7/5194 до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, у якому визначена мета подання запиту: «Проведення дослідження з метою встановлення характеристик товару, визначальних для класифікації», завдання для дослідження: «Встановити основну та додаткові функції тепловізійних монокулярів, їх призначення, принцип роботи, сферу застосування.».

03 жовтня 2023 року Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок №142000-3302-0369, в якому встановлено наступне:

«...B тепловізійних монокулярах (тепловізорах) лінза фокусує інфрачервоне випромінювання на піросенсор датчика - мікроболметр Vox (Vanadium Oxide), після чого сигнал оброблюється мікропроцесором, перетворюючись на цифрові дані для подальшої обробки та подачі картинки на екран.

В наданих на дослідження тепловізійних монокулярах присутні функції відео/фото запису, перетворення сигналу та збереження інформації у внутрішній пам`яті. Також присутні функції передавання відео/фото сигналу через USB Туре-C, micro HDMI виходи та підтримка Wi-Fi з`єднання з пристроями, які працюють на операційних системах «Google Android» та «Apple iOS» для передавання потокового цифрового аудіо/відео/фото контенту також монокуляр має функцію вимірювання відстані до об`єкта.

Дані пристрої (тепловізійні молекуляри) можуть використовуватися в різних сферах застосування, а саме: в військових цілях; при проведенні пошуково рятувальних робіт; в сфері охорони територій та об`єктів; в сфері мисливського господарства (полювання та охорона об`єктів тваринного Фонду); для фото/відео фіксації об`єктів спостереження у нічний час.

Враховуючи конструктивні особливості та технічні можливості, описані в дослідній частині висновку в п. 11.3, основними функціями наданих на дослідження пристроїв є візуальне спостереження з можливістю визначення їх місцезнаходження та відстані до них.

Згідно з Поясненнями до УКТЗЕД, а також враховуючи оприлюднені на офіційному сайті Європейської Комісії класифікаційні рішення Європейського союзу щодо подібних тепловізійних пристроїв, наявність функції камери (відео/фото запису/відтворення, перетворення відео/фото сигналу) є такою, що надає досліджуваним товарам їх основного характеру.».

Разом з тим, в досліджуваній частині висновку від 03 жовтня 2023 року №142000-3302-0369 зазначено:

«…Надані на дослідження тепловізійні монокуляри мають прицільні сітки, можливість визначення відстані та визначення GPS координат.

Враховуючи технічні характеристики та функціональні можливості дані тепловізійні монокуляри можуть використовуватись в системах прицілювання, розвідки, цілей, цілепоказу, визначення дальності, спостереження чи супроводження цілі, апаратури виявлення цілей в різних сфера застосування, а саме:

1) в військових цілях;

2) в проведенні пошуково рятувальних робіт;

3) в сфері охорони територій та об`єктів;

4) в сфері мисливського господарства (полювання та охорона об`єктів тваринного фонду);

5) для фото/відео фіксації об`єктів спостереження у нічний час.

Враховуючи конструктивні особливості та технічні можливості, основними функціями наданих на дослідження пристроїв є візуальне спостереження та фото/відео запис об`єктів спостереження з можливістю визначення їх місцезнаходження та відстані до них.».

09 жовтня 2023 року, з урахуванням висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 03 жовтня 2023 року №142000-3302-0369, Тернопільською митницею прийнято Рішення про визначення коду товару №КТ-UА403000-0029-2023 від 09 жовтня 2023 року та класифіковано товар за кодом 8525890090 згідно УКТЗЕД.

09 жовтня 2023 року відповідач відмовив у митному оформленні товарів за митною декларацією №23UА403070003723U9 та повідомив про необхідність подання нової митної декларації на підставі рішення про визначення коду товару №КТ-UА403000-0029-2023 від 09 жовтня 2023 року.

10 жовтня 2023 року уповноваженою особою позивача подана нова митна декларація №23UA403070004380U3 із зазначенням визначених відповідачем опису та коду, за якою товари були випущені у вільний обіг в митному режимі імпорту.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Тернопільської митниці про визначення коду товару від 09 жовтня 2023 року №КТ-UА403000-0029-2023, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до додаткових пояснень до товарної позиції 8525, затверджених наказом Державної митної служби України від 14 грудня 2022 року №543, до цієї товарної позиції включаються камери теплового відображення з інфрачервоним пристроєм візуалізації, котрі фіксують теплове випромінювання та перетворює його в зображення різноманітних відтінків сірого або різного кольору для зображення температури окремої поверхні або об`єкта, але котрі не вимірюють температуру або не подають виміряні значення в цифрах.

Відтак суди погодилися з доводами відповідача, що наявність функції камери (відео/фото запису/відтворення, перетворення сигналу та збереження інформації у внутрішній пам`яті, функція передавання відео/фото сигналу) є такою, що надає задекларованим товарам їх основного характеру. За наведених обставин, суди вважали висновки відповідача щодо класифікації ввезеного позивачем товару (тепловізійні монокуляри «PATRIOT»), в яких присутні функції відео/фото запису, перетворення сигналу та збереження інформації у внутрішній пам`яті. Також присутні функції передавання відео/фото сигналу через USB Туре-C, micro HDMI виходи та підтримка Wi-Fi з`єднання з пристроями, які працюють на операційних системах «Google Android» та «Apple iOS» для передавання потокового цифрового аудіо/відео/фото контенту також монокуляр має функцію вимірювання відстані до об`єкта) за кодом 8525890090 згідно УКТЗЕД обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем норм чинного законодавства при взятті проб та зразків товару, суди вказали на те, що на момент виникнення спірних правовідносин Тернопільська митниця та Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та дослідження Держмитслужби керувалися чинними нормативно-правовими актами, що регулювали спірні правовідносини під час проведення досліджень (аналізів, експертиз). Посадові особи Тернопільської митниці беручи проби (зразки) товарів діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень, а доводи позивача в частині порушення відповідачем норм чинного законодавства при взятті проб та зразків є безпідставними.

Щодо доводів позивача про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення за старою формою, суди звернули увагу на наступне.

Представник відповідача, з цього приводу повідомив суд, що посадовими особами відділу класифікації товарів та митно-тарифного регулювання Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Тернопільської митниці усі прийняті рішення щодо класифікації товарів, затверджені за формою згідно з додатком 1 до Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455 (далі - Наказ № 455)), реєструються в електронному журналі рішень, згідно з пунктом 21 розділу II Порядку та, окрім цього, в роздрукованому вигляді зберігаються у службовому кабінеті.

Інформація, що міститься в модулі «Класифікаційні рішення» АСМО «Інспектор», в тому числі форма рішення щодо класифікації товарів, котра має відмінну форму від затвердженої Порядком, є службовою інформацією і використовується у службових цілях між підрозділами митниці.

В той же час, на сьогоднішній день Держмитслужбою не здійснено оновлення модуля «Класифікаційні рішення» в АСМО «Інспектор» згідно вимог Наказу № 455 в частині оновлення форми рішення, котра заповнюється.

Проте, визначаючись щодо можливості вважати наведені обставини достатніми для скасування рішення про визначення коду товару від 09 жовтня 2023 року № КТ-UА403000-0029-2023 суди звернули увагу на потребі з`ясування обґрунтованості та суті прийнятого рішення, через застосування принципу «превалювання суті над формою». В аспекті такого підходу формальне недотримання форми рішення не є ствердженням про неправомірне або хибне визначення відповідачем коду товару та не має прямим наслідком скасування такого рішення.

Враховуючи те, що рішення про визначення коду товару від 09 жовтня 2023 року № КТ-UА403000-0029-2023 містить належні обґрунтування, а встановлені у справі обставини справи та наявні в матеріалах справи докази підтверджують обґрунтованість висновків відповідача щодо класифікації ввезеного позивачем товару за кодом 8525890090 згідно УКТЗЕД, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що доводи позивача про невідповідність рішення відповідача встановленій формі не можуть бути самостійною підставою для скасування такого рішення.

Також суди вказали на те, що наведені позивачем недоліки щодо висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №142000-3302-0369 від 03 жовтня 2022 року є безпідставними та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем принципу «належного урядування», суди зазначили, що дотримання принципу «належного урядування» є важливим, проте в діях відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення, під час розгляду справи не було встановлено порушення такого принципу, оскільки Тернопільська митниця у спірних правовідносинах діяла вчасно та в належний і послідовний спосіб, визначений чинним законодавством, з урахуванням усіх обставин та наданих позивачем документів, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

За наведених обставин суди вважають, що рішення про визначення коду товару від 09 жовтня 2023 року №КТ-UА403000-0029-2023 прийнято відповідачем на підставі та у межах наданих йому повноважень, у спосіб, що передбачено чинним законодавством України, за наявності підстав для його прийняття, а тому воно є правомірним та не підлягає скасуванню.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Крім того підставами касаційного оскарження визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - суди не дослідили з дотриманням приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України зібрані у справі докази.

Обґрунтовуючи пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підставу касаційного оскарження, Товариство вказало на те, що Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого частиною 2 статті 356 Митного кодексу України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару. Так, зокрема, але не виключно у постановах від 28 липня 2021 у справі №815/3903/17, від 28 травня 2020 у справі №818/1205/16, від 14 серпня 2018 року у справі № 818/3408/15, від 12 листопада 2020 у справі №808/1697/15, від 29 липня 2021 у справі № 160/11199/19, від 13 квітня 2021 року у справі № 818/294/17, від 27 травня 2021 у справі № 820/6482/16, від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17 Верховний Суд виснував, що передбачене частиною другою статті 356 Митного кодексу України письмове вмотивоване рішення не може бути прийняте у формі резолюції керівника на службовій записці інспектора митного органу. За таких обставин, з урахуванням приписів статті 19 Конституції України, є підстави вважати, що владні управлінські функції під час прийняття рішення про визначення коду товару було здійснено у непередбачений законом спосіб.

В цій справі, на думку позивача, рішення про відбір проб (зразків) товару не приймалось митним органом у встановленій законом (Митним кодексом України) формі, що підтвердив відповідач, надавши суду доповідну записку від 20 вересня 2023 року № 7.25-28-01-03/75 і пославшись на неї, як на письмове рішення керівника митного органу, відтак висновок СЛЕД Держмитслужби № 142000-3302-0369, на якому ґрунтується спірне рішення, отримано відповідачем не у спосіб, встановлений законом, через що він є недопустимим доказом.

З огляду на те, що 26 вересня 2023 року під час взяття проб товару не дотримана встановлена частиною другою статті 356 Митного кодексу України належна правова процедура, всі подальші дії відповідача щодо відібраних зразків є протиправними, а протиправність дій 26 вересня 2023 року є автономною підставою для задоволення позовних вимог, так як всі подальші дії здійснювались на виконання первинної протиправно дії.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підставу касаційного оскарження, Товариство вказало на те, що спірне рішення митного органу приймалось у спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 в первинній редакцій, однак 23 грудня 2022 наказом Міністерства фінансів України № 455 внесені зміни до наказу № 650 шляхом викладення його в новій редакції, яка набрала чинності 14 березня 2023 року.

До відзиву відповідачем додана копія оскаржуваного рішення, яка є доказом того, що оскаржуване рішення прийняте за формою та у спосіб, які не могли бути застосовані з 14 березня 2023 року через внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 та викладення його в новій редакції. Враховуючи викладене, відповідачем прийняте рішення на підставі не діючих норм права за не діючою формою, що є автономною підставою для скасування рішення про визначення коду товару.

Обґрунтовуючи пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підставу касаційного оскарження Товариство вказало, що суди не дослідили з дотриманням приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України зібрані у справі докази, а саме:

- інструкцію монокуляра «РАТRІОТ», яка однозначно вказує на те, що товар позивача відноситься саме до товару «монокуляри» товарної підпозиції 900580, так як його основним та визначальним призначенням є стеження за ціллю, а не ведення відеозапису;

- сертифікату про походження товару № 23С3301А1695/00009, в якому вказаний код 900580 (на рівні товарної підпозиції), який підтверджує заявлений позивачем код;

- доповідної записки від 20 вересня 2023 року № 7.25-28-01-03/75, яка є прямим доказом порушення належної правової процедури відібрання проб (зразків) товарів під час митного контролю, встановленої частини другої статті 356 Митного кодексу України;

- митні декларації позивача на ідентичні монокуляри «PATRIOT» із підтвердженням (визнанням) відповідачем під час митного контролю заявленого коду товару згідно з УКТ ЗЕД 9005800000;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403070/2023/000292.

Крім того позивач вказав на те, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення листом Тернопільської торгово-промислової палати від 23 лютого 2024 року№ 12-41/6159 та висновком експерта від 08 лютого 2024 року № СЕ-19/120-24/900-ТВ, які відсутні в матеріалах справи. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції мав надати оцінку даним обставинам та змінити описову та мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, якщо вважав вказані лист та висновок експерта неналежними та недопустимими доказами.

У відзиві на касаційну скаргу митний орган вказує на те, що нормами частини другої статті 356 Митного кодексу України визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника. Водночас, відповідач, звертає увагу Суду на те, що частиною другою статті 356 Митного кодексу України не передбачено конкретну форму рішення.

Натомість, відповідно до статей 347, 356, 357, 502, 515-517 Митного кодексу України та з метою організації взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 року за №1693/29823, затверджено Порядок взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз); нормативи взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи); форму акта про взяття проб (зразків) товарів та форму висновку (надалі - Порядок № 1058).

Згідно із пунктом 1 розділу IV «Взяття проб (зразків) товарів» Порядку №1058 взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводять уповноважені посадові особи митного органу на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або його заступника у вигляді нанесення резолюції на їх службових записках з цього питання за правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі (крім випадків прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації) або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил.

Тобто, на думку митного органу, зважаючи на норми Порядку № 1058 резолюція керівника митного органу нанесена на доповідній записці від 20 вересня 2023 року № 7.25-28-01-03/75 посадової особи митниці, яка здійснювала митне оформлення і є вмотивованим рішенням керівника щодо взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження.

Щодо доводів Товариства у касаційній скарзі стосовно прийняття митницею рішення про визначення коду товару не у спосіб визначений законодавством, зокрема, за формою не передбаченою станом на 09 жовтня 2023 року, митний орган вказав на те, що посадовою особою митниці оскаржуване рішення щодо класифікації товарів від 09 жовтня 2023 року № КТ-UA403000-0029-2023 було прийняте за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 650.

При цьому митним органом вказано, що посадовими особами відділу класифікації товарів та митно-тарифного регулювання Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Тернопільської митниці усі прийняті рішення щодо класифікації товарів, затверджені за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 650, реєструються в електронному журналі рішень, згідно п. 21 розділу ІІ Порядку та, окрім цього, в роздрукованому вигляді зберігаються у службовому кабінеті.

Інформація, що міститься в модулі «Класифікаційні рішення» АСМО «Інспектор», в тому числі форма рішення щодо класифікації товарів, котра має відмінну форму від затвердженої Порядком № 650 (в редакції наказу № 455), є службовою інформацією і використовується у службових цілях між підрозділами митниці.

Разом із цим, що Держмитслужбою на сьогоднішній день не здійснено оновлення модуля «Класифікаційні рішення» в АСМО «Інспектор» згідно вимог Наказу № 455 в частині оновлення форми рішення, котра заповнюється.

При цьому митний орган звернув увагу на те, що графа 5 «Обґрунтування класифікації товару» нової форми Рішення за своєю суттю та змістом є аналогічною графі «Документи, на основі яких приймалось рішення» форми електронного Рішення АСМО «Інспектор», і дані графи містять ідентичний текст.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України встановлено митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини п`ятої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до положень статті 67 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Нормами статті 68 Митного кодексу України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини першої статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних, зокрема, для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною другої вказаної статті визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Відповідно до Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводиться уповноваженими посадовими особами органу ДФС на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або особи, яка виконує його обов`язки, або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил.

Судами попередніх інстанцій не з`ясовано та не досліджено питання наявності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів.

Суд наголошує на тому, що прийняття вмотивованого письмового рішення керівника митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів є одним з обов`язкових етапів взяття проб (зразків) товарів, відтак недотримання вказаного етапу (як і будь-якого іншого) суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним.

Подібна правова позиція (щодо форми рішення про відібрання проб (зразків) товарів) висловлена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16 (адміністративне провадження №К/9901/32111/18), від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15 (адміністративне провадження №К/9901/8006/18), від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17 (адміністративне провадження №К/9901/4200/18).

Суд не приймає доводи митного органу з огляду на загальноправовий принцип дії норми права у часі, стосовно того, що згідно із пунктом 1 розділу IV «Взяття проб (зразків) товарів» Порядку №1058 взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводять уповноважені посадові особи митного органу на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або його заступника у вигляді нанесення резолюції на їх службових записках з цього питання за правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі (крім випадків прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації) або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил, з огляду на те, зазначена редакція цього пункту діє з 04 грудня 2023 року, тоді як взяття проб (зразків) товарів у цих правовідносинах відбулося у вересні 2023 року.

Щодо доводів Товариства стосовно того, що спірне рішення митного органу приймалось у спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 50 в первинній редакцій, однак 23 грудня 2022 наказом Міністерства фінансів України № 455 внесені зміни до наказу № 650 шляхом викладення його в новій редакції, яка набрала чинності 14 березня 2023 року, Суд звертає увагу на наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок №650).

Зокрема вказаним порядком встановлена форма рішення про визначення коду товару (додаток 5 до Порядку №650), зокрема рішення повинно мати перелік поданих до розгляду документів, дані граф 31 та 33 ВМД (дані граф митної декларації), за якими задекларовано товар, документи, якими керувалися під час прийняття рішення, висновок.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року №455 затверджено Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов`язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов`язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов`язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України (далі - Порядок №455).

Порядком №455 внесено зміни до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397, виклавши його в новій редакції.

В додатку 1 до Порядку №455 викладено нову форму рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якої, в рішенні має бути зазначено: номер рішення, номер запиту, перелік документів, відомості щодо товару, які містяться у митній декларації, обґрунтування класифікації товару, висновок, строк дії рішення, посадова особа митного органу, яка прийняла рішення.

Відповідно до пояснень до заповнення рішення щодо класифікації товарів (додаток до форми рішення щодо класифікації товарів) у пункті «Обґрунтування класифікації товару» надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.

Відтак суттєвою різницею рішень про визначення коду товар визначених в Порядку №650 та Порядку №455 є необхідність обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо. При цьому Суд звертає увагу на те, що в даному випадку не достатньо лише зазначити документи, якими керувався митний орган під час прийняття рішення

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що форма рішення не є прямим наслідком скасування такого рішення, проте в даному випадку необхідно встановлювати не дотримання форми рішення, а дотримання саме його змісту.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, чи містить спірне рішення про коригування митної вартості обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.

Посилання митного органу на те, що на сьогоднішній день Держмитслужбою не здійснено оновлення модуля «Класифікаційні рішення» в АСМО «Інспектор» згідно вимог Наказу №455 в частині оновлення форми рішення, котра заповнюється, Суд не приймає з огляду на те, що вказаний факт не звільняє митний орган від необхідності обґрунтувати відповідне рішення.

Щодо посилання Товариства на те, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення листом Тернопільської торгово-промислової палати від 23 лютого 2024 року № 12-41/6159 та висновком експерта від 08 лютого 2024 року № СЕ-19/120-24/900-ТВ, які відсутні в матеріалах справи, Суд звертає увагу на наступне.

В матеріалах справи (том 2 а.с. 1-31) наявне клопотання про долучення додаткових доказів у справі до якого додане лист Тернопільської торгово-промислової палати від 12 лютого 2024 року № 24/01-12 та висновок експерта від 08 лютого 2024 року № СЕ-19/120-24/900-ТВ. Вказане клопотання зареєстроване в Дніпропетровському окружному адміністративному суді 12 березня 2024 року.

Стаття 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає порядок подання доказів у справі.

Частинами першою та дев`ятою цієї статті встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

В той же час суди попередніх інстанцій приймаючи рішення та посилаючись на лист Тернопільської торгово-промислової палати та висновок експерта від 08 лютого 2024 року № СЕ-19/120-24/900-ТВ не з`ясували чи були вказані документи заздалегідь надіслані позивачу у справі, і чи мали суди можливість взяти вказані документи до уваги.

З огляду на вказане, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі встановили фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції порушили принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, то такі рішення підлягають скасуванню, а справу, відповідно до правил статті 353 КАС України належить направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити зазначені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВЕКТЕХ» задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 160/31315/23 скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіР.Ф. Ханова І.Я.Олендер В.В. Хохуляк